Рішення № 30674922, 02.04.2013, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/481/13-ц

Провадження № 2/188/262/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Пелипенко К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (м. Павлоград Дніпропетровської області)

про відшкодування моральної шкоди у сумі 20 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (м. Павлоград Дніпропетровської області) на його користь моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. ( двадцять тисяч )грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.04.1996 року по 27.09.2011 року, він працював в тяжких та шкідливих підземних умовах вугільної промисловості на підприємстві відповідача. Зазначена обставина підтверджується копією трудової книжки.

27.09.2011 року він був звільнений з підприємства в зв'язку з невідповідністю виконуваної роботи стану його здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи.

Під час виконання своїх трудових обов'язків він отримав професійне захворювання, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 27.01.2012 року.

23.02.2012 року комісією МСЕК, йому було первинно встановлено 60% втрати професійної працездатності третю групу інвалідності.

В зв'язку з втратою професійної працездатності вважає, що йому спричинена моральна шкода, оскільки протягом хвороби він систематично лікується в лікарнях, санаторіях, здебільшого за свій рахунок. На даний час він почуває біль та обмеження рухів в шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в ліві руку і ногу, порушену ходу, біль в плечових, ліктьових і колінних суглобах, обмеження рухів і хрусків в них, заніміння кінцівок, переважно лівих, задишку при помірному фізичному навантаженні, кашель, зниження слуху. При думці, що у нього захворювання органів слуху та суглобів йому моторошно.

Фізичний біль та душевні страждання, викликані професійним захворюванням, стали невід'ємною частиною його існування.

Крім того, він постійно відчуває сильний фізичний біль в суглобах, попереку, верхніх та нижніх кінцівок, в зв'язку з чим він не в змозі вільно пересуватися, обмежений в рухах, не може виконувати роботу по дому, через що погіршились його відносини з близькими. В зв'язку з хворобою він був змушений змінити свій звичайний уклад життя. Постійні болі, прийом ліків, нестача коштів на лікування, до фізичного болю додаються фізичні страждання від свого безсилля і безсилля ліків допомогти йому позбавити болю. Почуття безпорадності та неповноцінності приносять йому особливі страждання і приниження. Це спричиняє йому не тільки фізичні, але й моральні страждання.

Він вважає, що факт спричинення моральної шкоди йому наявний, оскільки він несе фізичні та моральні страждання внаслідок втрати здоров'я від отриманого професійного захворювання, у нього пошкоджені суглоби, легені, він на 60% втратив професійну працездатність, змушений постійно тривалий час лікуватися, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судове засідання позивач не з'явився, надав письмову заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання, в якій просив суд розглянути справу без його участі.

Відповідач зазначає, що позивач не надав жодних доказів наявності у нього моральної шкоди. Крім того, відповідач посилається на те, що укладаючи трудовий договір з позивачем, йому було роз'яснено його права і обов'язки, про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, при цьому позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці з підвищеною небезпекою. Відповідач не приховував від позивача важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував, а тому, як вважає відповідач, протиправних дій відносно позивача не вчиняв і не може нести відповідальність у вигляді відшкодування моральної шкоди за цієї підстави. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних доказів про хворобу, пов'язану зі стресом, якого він зазнав в результаті трудового каліцтва, професійного захворювання чи їх наслідків, про депресію чи інші негативні вияви свого стану. Відповідач наголошує на тому, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позивачу сплачено одноразову допомогу та призначено щомісячні грошові виплати в зв'язку зі стійкою втратою професійної працездатності, згідно довідки МСЕК. Відшкодування моральної шкоди (за її наявності) також було покладено на обов'язки Фонду. Задоволення позову за рахунок Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» буде суперечити вимогам Конституції України, Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а також нормам Цивільного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 01.04.1996 року по 27.09.2011 року, ОСОБА_1 працював в тяжких та шкідливих підземних умовах вугільної промисловості на підприємстві відповідача. Зазначена обставина підтверджується копією трудової книжки. (а.с. 7-9).

27.01.2012 р. комісія у складі голови - головного лікаря Першотравенської міської санітарно-епідеміологічної станції Чабан Олега Андрійовича провів розслідування випадку хронічного професійного захворювання ОСОБА_1, а саме: радикулопатія шийна С6, С7, С8, і L5, S1 з вираженими (3 ст.) статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу з гіпотрофією м'язів плечового поясу (ПФС другого ст..), остеріартрозу, в поєднанні з пере артрозами, ліктьових (ПФ першого - другого ст..) і колінних ( ПФ другого ст..) суглобів. Хронічне обструктивне захворювання легень першої ст.. (пиловий бронхіт першої ст.., емфізема легень першої ст..) ЛН першого ст. Нейросенсорна приглухуватість першого ст.. ( з легким зниженням слуху).

Причину захворювання встановила комісія з участю представників роботодавця - відповідача по справі.

В цьому ж акті директору ВСП»Шахта «Степова» ПАТ ДТЕК «павлоградвугілля» Єрьоміну Миколі Сергійовичу було запропоновано не допускати виконання робіт в умовах впливу шкідливих факторів виробничого середовища без засобів індивідуального та колективного захисту.

Зазначений термін - постійно.

Відповідно до висновку МСЕК від 23.02.2012 року позивачеві було встановлено 60% стійкої втрати професійної працездатності, 3-тю групу інвалідності безстроково.

Виходячи з наведеного, не викликає сумніву та є таким, що доведений, факт того, що причиною професійного захворювання позивача стали наявні шкідливі умови праці на виробництві відповідача.

Отже суд вважає, що наявність моральної шкоди у позивача, у зв'язку з отриманням професійного захворювання при виконанні трудових обов'язків і у зв'язку з встановленою йому 60% стійкою втратою працездатності, втратою можливості працювати за станом здоров'я на попередній роботі, не підлягає сумніву.

Вищевказані обставини свідчать про спричинення позивачеві моральних страждань та душевних хвилювань через те, що вказані обставини привели до порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, потребують від нього додаткових зусиль для влаштування подальшого життя.

Компенсація по відшкодування моральної шкоди через втрату працездатності позивачеві не б було нарахована та не була сплачена.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Частина 1 ст. 1167 ЦК України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.

Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ч. 1 ст. 1168 ЦК України).

Стаття 23 ЦК України вказує, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " з 01 січня 2008 року припинено відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди застрахованим особам.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 встановлено, що після зняття обов'язку щодо відшкодування страхової виплати за моральну шкоду з Фонду соціального страхування від нещасного випадку така шкода відшкодовується власником або уповноваженим ним органом на підставі ст. 1167 ЦК України.

Що стосується посилання відповідача на відсутність його вини в порушенні прав позивача, відсутність з його боку протиправних дій та причинного зв'язку між порушенням прав позивача і протиправними діями, суд не бере їх до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України у разі спричинення каліцтва, іншого пошкодження здоров'я моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної чи юридичної особи, що його спричинила.

Враховуючи ступінь втрати професійної працездатності позивача, його часткову можливість вести активний спосіб життя, застосовуючи принцип розумності та справедливості, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 6000, 00 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 58-60, 79, 88, 212, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) моральну шкоду в сумі 6 000 (шість тисяч ) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь держави судовий збір в сумі 114(сто чотирнадцять ) грн. 70 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К. В. Пелипенко