Постанова № 30674569, 09.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа №816/1471/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Іванюк Є.В.,

за участю:

представника відповідача - Тур Н.І.,

прокурора - Конарєвої А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Глобинський елеватор хлібопродуктів" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, за участю прокуратури Полтавської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Глобинський елеватор хлібопродуктів" звернулося до Господарського суду Полтавської області з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 21 червня 2007 року №0000222301/0/1355 в частині нарахування податку на додану вартість у сумі 1770829,00 грн. та штрафу у сумі 885415 грн., від 07 вересня 2007 року №0000222301/1/2063 в частині нарахування податку на додану вартість у сумі 1770829,00 грн. та штрафу у сумі 885415 грн., від 19 листопада 2007 року №0000222301/2/2628 в частині нарахування податку на додану вартість у сумі 1770829,00 грн. та штрафу у сумі 885415 грн. (з урахуванням уточнень до позовної заяви від 05 листопада 2008 року /том І, а.с. 75/).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, оскільки господарські правовідносини позивача з його контрагентами протягом періодів, що перевірялися, є реальними, товарними, направленими на досягнення економічного ефекту та на отримання прибутку. Вантажно-митні декларації заповнені у відповідності до вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, контрагенти позивача нерезидента фірма "Inerco UK LLP" та компанія компанії "Lanen S.A" зареєстровані у встановленому законодавством порядку та мають дозвільні документи на здійснення комерційної діяльності. Зазначав, що чинним законодавством не визначено обов'язку платника податку здійснювати лише прибуткову господарську діяльність, оскільки характерною ознакою господарської діяльності є її здійснення на власний ризик суб'єкта господарювання, що передбачає неоднозначність наслідків такої діяльності і не виключає її збитковості.

Листом від 05 листопада 2008 року прокуратура Полтавської області повідомила про вступ прокурора до участі у справі /том І, а.с. 69/.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про слухання справи 09 квітня 2013 року за його відсутності /том ІV, а.с. 7/.

Представник відповідача та прокурор у судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав про відсутність намірів у позивача щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності, про що свідчить довідка органу статистики. Крім того, законодавець ставить право платника податку на застосування пільгової нульової ставки у залежність від факту перетинання митного кордону України товарами, щодо яких здійснюється операція купівлі-продажу який має підтверджуватись належним чином оформленою вантажно-митною декларацією. Однак позивачем невірно заповнено графи 31 "Опис товару" та відсутність записів у графі 27 "місце навантаження/розвантаження" у вантажно-митних деклараціях від 25 грудня 2006 року №54972, від 18 квітня 2006 року №11717 та №11718; у вантажно-митній декларації від 215 грудня 2006 року №54972 у графі 8 одержувачем товару зазначено фірму "Lanen.S.A", яка за даними відділу НЦБ Інтерполу в Харківській області в Панамі фактично не існує, інформація щодо зазначеної компанії відсутня в базі даних панамських компаній, які отримали ліцензію на здійснення комерційної діяльності. Крім того, відповідач зауважував, що експортні операції є збитковими.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що у період з 24 квітня 2007 року по 01 червня 2007 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 08 червня 2007 року №341/23-210/00955667 /том ІІ, а.с. 16-67/, у якому, крім іншого, зафіксовано порушення статті 6, підпунктів 7.4.3, 7.4.5 статті 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на вартість за квітень 2006 року на 959 345,00 грн., за листопад 2006 року на 234 569,00 грн. та за грудень 2006 року на 576 915,00 грн. (в частині, що оскаржується позивачем).

На підставі Акту перевірки від 08 червня 2007 року №341/23-210/00955667 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 червня 2007 року №0000222301/0/1355, за яким Відкритому акціонерному товариству "Глобинський елеватор хлібопродуктів" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 2 658 635,00 грн., з яких основний платіж 1 772 423,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 886 212,00 грн.

За результатами апеляційного оскарження позивачем даних податкових повідомлень-рішень скарги платника залишені без задоволення, сума податкового зобов'язання залишена без змін /том І, а.с. 118-147/, та прийнято податкові повідомлення-рішення від 07 вересня 2007 року № 0000222301/1/2063 /том І, а.с. 148/, від 19 листопада 2007 року №0000222301/2/2628 /том І, а.с. 131/.

Позивач не погодився із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 21 червня 2007 року №0000222301/0/1355, від 07 вересня 2007 року №0000222301/1/2063, від 19 листопада 2007 року №0000222301/2/2628 та оскаржив їх до суду.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 28 травня 2009 року /том ІІІ, а.с. 118-122/, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2010 року /том ІІІ, а.с. 192-194/ адміністративний позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення від 21 червня 2007 року №0000222301/0/1355, від 07 вересня 2007 року №0000222301/1/2063, від 19 листопада 2007 року №0000222301/2/2628 в частині визначення Відкритому акціонерному товариству "Глобинський елеватор хлібопродуктів" податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 2656244,00 грн., з яких основний платіж 1770829,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 885415 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 18 лютого 2013 року касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби задоволено частково, постанову Господарського суду Полтавської області від 28 травня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2010 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції /том ІІІ, а.с. 223-228/.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням від 21 червня 2007 року №0000222301/0/1355, від 07 вересня 2007 року №0000222301/1/2063, від 19 листопада 2007 року №0000222301/2/2628, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 19 січня 2006 року між ВАТ "Глобинський елеватор хлібопродуктів" та ТОВ "Кернел-Трейд" було укладено договір комісії № 3ЭЛ-МК на продаж олії соняшникової нерафінованої /том 1, а.с. 31-34/, відповідно до умов якого ТОВ "Кернел-Трейд" (комісіонер) зобов'язувався за дорученням ВАТ "Глобинський елеватор хлібопродуктів" в інтересах останнього та за його рахунок здійснити продаж олії соняшникової нерафінованої на умовах експорту за межі митної території України третім особам.

Згідно актів приймання передачі продукції від 21 лютого 2006 року, від 23 лютого 2006 року, від 28 лютого 2006 року, від 04 березня 2006 року, від 05 березня 2006 року, 10 березня 2006 року, 13 березня 2006 року, від 14 березня 2006 року /том 1, а.с. 36-43/ Комітент передав Комісіонеру олію соняшникову нерафіновану в загальній кількості 2 468,60 тн.

Згідно звітів комісіонера від 31 березня 2006 року та від 30 квітня 2006 року /том 1, а.с. 44, 45/ за контрактом від 24 січня 2006 року №038/08-127 реалізовано олію соняшникову в кількості 2 467 730 кг. по ціні 450 доларів США за 1 тону на загальну суму 1 110 478,50 доларів США. (еквівалент вартості реалізованої олії соняшникової становить 5 607 916,43 грн.).

Експорт вищевказаного товару по контракту від 19 січня 2006 року №038/08-127 оформлено вантажно-митними деклараціями від 29 березня 2006 року /том 1, а.с. 46/, від 18 квітня 2006 року №500040000/6/011717 /том 1, а.с. 47/ та від 18 квітня 2006 року №500040000/6/011718 /том 1, а.с. 48/.

Крім того, 21 вересня 2006 року між ВАТ "Глобинський елеватор хлібопродуктів" та ТОВ "Кернел-Трейд" було укладено договір комісії №36ЭЛ-МК на продаж олії соняшникової нерафінованої /том 1, а.с. 49-52/, відповідно до умов якого (з урахуванням додаткової угоди №1 від 28 квітня 2006 року ТОВ "Кернел-Трейд" (комісіонер) зобов'язувався за дорученням ВАТ "Глобинський елеватор хлібопродуктів" в інтересах останнього та за його рахунок здійснити продаж олії соняшникової нерафінованої на умовах експорту за межі митної території України третім особам.

Згідно актів приймання передачі продукції від 17 листопада 2006 року, від 08 грудня 2006 року, від 10 грудня 2006 року, від 11 грудня 2006 року, від 15 грудня 2006 року, 16 грудня 2006 року /том 1, а.с. 55-60/ Комітент передав Комісіонеру олію соняшникову нерафіновану в загальній кількості 2 026,55 тн.

Згідно звітів комісіонера за контрактом від 17 жовтня 2006 року №038/08/1-32 /том 1, а.с. 61-64/ реалізовано олію соняшникову в кількості 2 025 847 кг. по ціні 504 доларів США за 1 тону на загальну суму 1 021 026,89 доларів США (еквівалент вартості реалізованої олії соняшникової становить 5 156 185,80 грн.).

Експорт вищевказаного товару по контракту від 24 січня 2006 року №038/08-127 оформлено вантажно-митними деклараціями від 28 лютого 2007 року №511000104/7/000366, від 25 грудня 2006 року №500040000/6/054972, від 12 грудня 2006 року №500040000/6/051890, від 22 листопада 2006 року №500040000/6/047638 /том 3, а.с. 109-112/.

ВАТ "Глобинський елеватор хлібопродуктів" на підставі вищевказаних вантажно- митних декларацій та керуючись пунктом 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" була застосована нульова ставка по податку на додану вартість при оподаткування вказаних вище операцій з вивезення за межі митної території України товару (олії соняшникової).

Відповідно до підпункту 3.1.3 пункту 3.1 зазначеного Закону (в редакції, що діяла на момент здійснення господарських операцій) об'єктом оподаткування є операції з вивозу платником товарів за межі митної території.

підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України передбачалось, що за нульовою ставкою обчислюється податок щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Вказаною нормою Закону України також встановлено, що товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Таким чином, законодавець ставить право платника податку на застосування пільгової нульової ставки у залежність від факту перетинання митного кордону України товарами, щодо яких здійснюється операція купівлі-продажу. Цей факт має підтверджуватись належним чином оформленою вантажно-митною декларацією.

Тобто, товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчено належно оформленою вантажною митною декларацією.

Відповідно до пункту 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року №574, вантажна митна декларація - письмова заява, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. В пункті 8 Положення вказано, що вантажна митна декларація вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.

Згідно з вимогами Інструкції "Про порядок заповнення вантажної митної декларації", затвердженої наказом державної митної служби України від 24 вересня 1997 року №307, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 24 вересня 1997 року за №443/2247 у графі 8 вантажної митної декларації зазначається одержувач, а якщо це іноземна особа - то ї найменування та місцезнаходження.

Суд звертає увагу, що у вантажно-митних деклараціях від 28 лютого 2007 року №511000104/7/000366, від 25 грудня 2006 року №500040000/6/054972, від 12 грудня 2006 року №500040000/6/051890, від 22 листопада 2006 року №500040000/6/047638 /том 3, а.с. 109-112/ у графі 8 одержувачем товару зазначено фірму "Lanen.S.A", яка за даними відділу НЦБ Інтерполу в Харківській області в Панамі фактично не існує, інформація щодо зазначеної компанії відсутня в базі даних панамських компаній, які отримали ліцензію на здійснення комерційної діяльності /том ІІ, а.с. 75, 76/.

У вантажно-митних деклараціях від 29 березня 2006 року /том 1, а.с. 46/, від 18 квітня 2006 року №500040000/6/011717 /том 1, а.с. 47/ та від 18 квітня 2006 року №500040000/6/011718 /том 1, а.с. 48/ у графі 8 одержувачем товару зазначено фірму "Inerco UK LLP" (Garrard House, 2-6 Howessdale Road Browley, Kent br. 29LZ Great Britain).

Разом з тим, згідно листа ДПА України від 18 лютого 2009 року №3261/7/12-0327 та листа Королівської податкової митної служби Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії від 04 лютого 2009 року №CEL/F85628/TAW, дана фірма створена 26 квітня 2006 року та не займається торгівлею у Великобританії /том ІІІ, а.с. 64-65, 98/.

З матеріалів справи судом встановлено, що комісіонером продано олію соняшникову в кількості 2110770 кг фірмі "Inerco UK LLP" (Garrard House, 2-6 Howessdale Road Browley, Kent br. 29LZ Great Britain) згідно зовнішньоекономічного контракту від 24 січня 2006 року №038/08-127 за ціною 450,00 доларів США за тону, згідно ВМД /том І, а.с. 95-99/.

Суд вважає, що укладення 24 січня 2006 року зовнішньоекономічного контракту №038/08-127 з фірмою "Inerco UK LLP" не могло носити реальний характер з огляду на наявність у матеріалах справи відомостей про створення фірми лише у квітні 2006 року.

З огляду на викладене, зовнішньоекономічний контракт укладено з фірмою, якої на момент укладення контракту та здійснення поставки не існувало.

Тобто, реальність виконання фірмами "Lanen.S.A" та "Inerco UK LLP" зобов'язань за зовнішньоекономічними контактами судом не встановлено, а позивачем не доведено.

Крім того, суд звертає увагу, що ВАТ "Глобинський елеватор хлібопродуктів" не є виробником олії соняшникової нерафінованої, яка була експортована. Дана продукція придбана у ТОВ "Кернел - Трейд", код 31454383, який і виступає комісіонером.

У той час, у ВМД від 25 грудня 2006 року №54972, від 18 квітня 2006 року №11717 та №11718 у графі 31- опис товару, вказано, що виробником олії є ЗАТ "ПОЕЗ- Кернел Груп". Також у вантажно-митних деклараціях відсутні записи у графі 27 - місце навантаження (розвантаження) товару, та недостовірні відомості внесеш до графи 8 - одержувач (імпортер).

Вищевикладене суперечить вимогам Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації. Таким чином, суд приходить до висновку, що вантажно-митні декларації оформлені не належним чином.

На думку суду, належно оформленою вантажно митну декларацію слід вважати тоді, коли заповнені відповідно до Інструкції усі графи і зазначена в них інформація є достовірною.

Законодавець ставить право платника податку на застосування пільгової нульової ставки у залежність від факту перетинання митного кордону України товарами, щодо яких здійснюється операція купівлі-продажу, який має підтверджуватись належним чином оформленою вантажно-митною декларацією.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем неправомірно застосовано "0" ставку при експорті товарів.

Крім того, згідно статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарська операція, направлена на отримання доходу, дійсно, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності.

Однак, збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської, лише у разі коли платник доведе, що він мав на меті отримання прибутку і здійснював свою діяльність у відповідності з визначеними цілями, та його діяльність не дала очікуваного результату з незалежних від нього причин.

Суд вважає необґрунтованим висновок незалежного аудитора ОСОБА_2 щодо результатів операційної перевірки діяльності ВАТ "Глобинський елеватор хлібопродуктів" по питанню проведення зовнішньоекономічних операцій (експорт олії соняшникової нерафінованої) нa предмет визначення отриманого прибутку за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року з огляду на те, що експертом перевірено договори комісії за 2006 рік вцілому.

Судом встановлено, що згідно звітів комісіонера /том 1, а.с. 44, 45, 61-64/ /, крім виплати Комісіонеру 44270,74грн. (в тім числі ПДВ - 7378,46 грн.) винагороди, під час реалізації в перевіряємому періоді за межі митної території України олії соняшникової нерафінованої, Комісіонером були понесені витрати в сумі 145389,44грн. (у тому числі ПДВ 21932,62 грн.), які підлягають відшкодуванню за рахунок Комітента:

плата митних зборів 0.2% від рекомендованої ціни -13491,76 грн.;

оплата роботи митного інспектора - 303,00 грн.;

послуги по відвантаженню - 88028,82 грн.;

оформлення ВМД - 1680,00 грн.;

витрати по зберіганню - 39269,54 грн.;

послуги по біржовому оформленню контракту - 1753,31 грн.;

лабораторні дослідження - 864,00 грн.,

Із пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що господарські операції позивача, пов'язані з експортом олії соняшникової, є завідомо збитковими, оскільки ціна придбання товару складає 2,50833 грн. за 1 кг, а ціна реалізації 2,54520 грн. за 1 кг., націнка в 1,5% не перекриває вартості послуг комісіонера, яка згідно поданих звітів становить 160300 грн., що позивачем також не спростовано.

Згідно підпункту 7.4.3. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Виходячи із змісту пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, який був чинним на день виникнення правовідносин, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

У свою чергу, господарською може бути визнана лише правомірна діяльність платника податку, вчинювана саме з метою одержання доходу, а не з метою заниження податкових зобов'язань. Навмисні дії платників податку, спрямовані на заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за рахунок вчинення завідомо збиткових операцій, слід розцінювати як такі, що виходять за межі господарської діяльності.

Суд зауважує, що розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що позивач має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок необґрунтованого завищення валових витрат та податкового кредиту. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Доводи позивача не спростовують висновків податкового органу щодо відсутності економічної вигоди від господарських операцій, оскільки отримання економічної вигоди, як ознака господарської діяльності з метою оподаткування, не може полягати тільки в отриманні податкової пільги.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами податкового органу, що у позивача відсутні підстави для застосування "0" ставки при експорті товарів, чим занижено податок на додану вартість за квітень 2006 року на 959345,00 грн., за листопад 2006 року на 234569,00 грн. та за грудень 2006 року на 576915,00 грн.

Допущення арифметичних помилок під час розгляду справи в суді по визначенні суми збільшення грошового зобов'язання та штрафних санкцій судом не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повністю довів правомірність прийнятих ним рішень.

У судовому засіданні не знайшли свого підтвердження факти, викладені в позовній заяві, а тому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви, оскільки доводи позивача не спростовують висновків, викладених в Акті перевірки та встановлених у судовому засіданні, а, отже, у задоволенні позовної заяви необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Глобинський елеватор хлібопродуктів" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, за участю прокуратури Полтавської області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15 квітня 2013 року.

Суддя Л.М. Петрова