Постанова № 30674304, 11.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 5004/1149/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий), Борденюк Є.М., . Вовк І.В. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Чалайдюка Віктора Федоровича на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 року у справі № 5004/1149/12 за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Зеленської сільської ради до фізичної особи-підприємця Чалайдюка Віктора Федоровича, Ковельської районної державної адміністрації про визнання недійсною угоди,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Ковельський міжрайонний прокурор звернувся в інтересах держави в особі Зеленської сільської ради до господарського суду Волинської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Чалайдюка Віктора Федоровича та Ковельської районної державної адміністрації про визнання недійсною укладеної між відповідачами угоди від 01.03.2004 року про внесення змін до договору оренди водосховища від 31.07.2001 року у зв'язку з суперечністю вимогам закону, оскільки зазначену угоду було укладено за відсутності рішення органу влади чи органу місцевого самоврядування та за відсутності відповідних повноважень заступника голови Ковельської районної державної адміністрації на її укладення.

Рішенням господарського суду Волинської області від 22.10.2012 року (суддя Сур'як О.Г.) позов задоволено та визнано недійсною угоду від 01.03.2004 року, укладену між ФОП Чалайдюком В.Ф. та Ковельською районною державною адміністрацією в особі заступника голови Гаврилюк Л.М., про внесення змін до договору оренди ставка від 31.07.2001 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 року (судді Крейбух О.Г., Дужич С.П., Юрчук М.І.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач ФОП Чалайдюк В.Ф. вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та в позові відмовити.

Відзиви на касаційну скаргу від інших сторін та прокурора до суду не надходили.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.04.2013 року розгляд справи було відкладено на 11.04.2013 року.

Заслухавши пояснення прокурора та ФОП Чалайдюка В.Ф., дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 31 липня 2001 року між Зеленською сільською радою (далі - орендодавець) та Чалайдюком Віктором Федоровичем (далі - орендар) було укладено договір оренди водосховища, відповідно до п.1.1 якого орендодавець Зеленська сільська рада в особі сільського голови Дригулі Володимира Карповича на підставі рішення обласної ради від 07.03.2001 року № 16/26 надає в оренду, а орендар приймає у строкове на 5 років (з правом першочергового продовження оренди водосховища після закінчення терміну дії договору) платне володіння і користування водосховище, що розташоване біля с. Зелена Ковельського району Волинської області, загальною площею водного дзеркала - 6,45 га, для риборозведення та аматорського рибальства. Договір посвідчено приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Мороз Л.К. та зареєстровано в реєстрі за № 1814.

Згідно з п.1.2 договору водосховище, що розташоване біля с. Зелена Ковельського району Волинської області належить Зеленській сільській раді на підставі рішення Ковельської районної ради від 13.05.1992 року № 3/4 та згідно викопіровки з плану земель Зеленської сільської ради.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що орендна плата складає щомісячно 83,33 грн. і повинна сплачуватися до 31 числа кожного місяця. Щорічна орендна плата за оренду водного дзеркала 1000 грн.

16 серпня 2002 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Чалайдюка Віктора Федоровича, одним із видів діяльності якого є прісноводне рибництво (аквакультура), що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

01 березня 2004 року між Ковельською районною державною адміністрацією в особі першого заступника голови Гаврилюк Л.М. та Чалайдюком В.Ф. укладено Угоду про внесення змін до договору оренди водосховища, відповідно до якої сторони домовилися викласти п.1.1 та п.2.1 договору оренди від 31.07.2001 року в наступній редакції:

"пункт 1.1. Орендодавець надає, а Орендар приймає а оренду водосховище в межах Зеленської сільської ради Ковельського району строком на 25 років (з 02.08.2001 року по 02.08.2026 року) загальною площею 6,45 га, в тому числі водного плеса - 6,45 га.

пункт 2.1. Орендна плата за орендоване водосховище складає 1200 грн. в рік в тому числі ПДВ, з щомісячною оплатою 100 грн. Оплату проводити щомісячно до 15 числа поточного місяця".

За рішенням Волинської обласної ради від 07.03.2001 року № 16/26 Чалайдюку В.Ф. надано в оренду водосховище загальною площею 6,45 га, що знаходиться на території Зеленської сільської ради Ковельського району, та доручено голові Зеленської сільської ради укласти договір оренди з Чалайдюком В.Ф. згідно з чинним законодавством.

Згідно з рішенням Волинської обласної ради від 18.10.2005 року № 23/14 "Про затвердження проектів землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів", розпорядженням Ковельської державної адміністрації від 07.07.2005 року з додатком (експлікація земель населених пунктів Зеленської сільської ради), проектом встановлення меж населених пунктів - Зелена та Воля Ковельська Зеленської сільської ради Ковельського району, водний об'єкт, що є предметом договору оренди, знаходиться в межах с. Зелена Ковельського району.

15 липня 2007 року сільською радою в особі сільського голови Дригулі В.К. та Чалайдюком В.Ф. укладено Угоду про внесення змін до договору оренди водного об'єкту, якою змінено статус водного об'єкта з "водосховище" на "ставок". Угода зареєстрована у Ковельському районному відділі земельних ресурсів 26.07.2007р. за № 9.

Предметом даного судового розгляду є вимоги про визнання недійсною укладеної між відповідачами угоди про внесення змін до договору оренди ставка у зв'язку суперечністю вимогам закону.

Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову та визнання спірної угоди недійсною обґрунтовано доведеністю правових підстав для визнання правочину недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За положеннями статей 12, 17 Земельного кодексу України до повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування належать розпорядження землями державної та комунальної власності.

Пунктом а ч.1 ст. 58 Земельного кодексу України визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами.

За вимогами частин 1, 3 та 4 с. 51 Водного кодексу України (в редакції, чинній на час укладення спірної угоди) у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні Ради.

Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Верховна Рада Автономної Республіки Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частинами 1 та 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, відповідно до положень земельного законодавства України необхідною умовою укладення, а відтак і внесення змін до договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Судами попередніх інстанцій на підставі досліджених обставин справи встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться на території Зеленської сільської ради, яка є стороною договору оренди водосховища на підставі рішення обласної ради, та угода про внесення змін до договору оренди водосховища від 01.03.2004 року між підприємцем Чалайдюком В.Ф. та Ковельською районною державною адміністрацією, яка не є стороною договору оренди, укладена за відсутності рішення уповноваженого органу.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, суди обох інстанцій дали належну оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих норм права дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для визнання спірного договору недійсним, обгрунтовано задовольнивши позов.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Чалайдюка Віктора Федоровича залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 року - без змін.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є.Борденюк

І.Вовк