СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2013 року Справа № 5002-13/4378-2012 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Волкова К.В.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
позивача Іванов Дмитро Борисович, довіреність № б/н від 01.01.13, товариство з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим";
відповідача Перенков Альберт Олександрович, довіреність № 168 від 20.02.13, фізична особа-підприємець Бережний Євген Володимирович;
відповідача Осоченко Аліна Анатоліївна, довіреність № 1965 від 05.09.11, фізична особа-підприємець Бережний Євген Володимирович;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Бережного Євгена Володимировича на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пукас А.Ю.) від 31 січня 2013 року у справі № 5002-13/4378-2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим" (пл. Ластова, 3, Севастополь, 99009)
до фізичної особи-підприємця Бережного Євгена Володимировича (вул. Лермонтова, буд.5, кв.53, Сімферополь, 95034; вул. Глінки, 63, Сімферополь, 95022)
про стягнення 232202,26 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи-підприємця Бережного Є.В. про стягнення 232202,26 грн. заборгованості.
Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки від 06.07.12 в частині оплати отриманого відповідачем товару
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року у справі № 5002-13/4378-2012 позов задоволено.
Стягнуто з фізичної особи-підприємства Бережного Євгена Володимировича на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим" 232202,26 грн. заборгованості.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник вважає неповне з'ясування всіх обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заявник стверджує, що видаткові накладні не можуть бути доказом отримання товару відповідачем, оскільки особа, яка підписувала зазначені накладні не мала необхідного обсягу прав на отримання товару.
Заявник вказує, що у видаткових накладних та у податкових накладних зазначений інший договір, ніж той, на якій посилається позивач у позові.
Заявник посилається на те, що у матеріалах справи відсутні довіреності на отримання матеріальних цінностей та саме позивач несе ризики нез'ясування обставин щодо виконання зобов'язання належним кредитором.
Заявник зазначає, що судом першої інстанції не були витребувані докази від податкового органу стосовно реєстрації позивачем податкових накладних, виданих на підтвердження поставки товару.
Представники відповідача у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Під час апеляційного розгляду справи представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з відкриттям кримінального провадження відносно посадових осіб позивача (т.2,а.с.87).
Судова колегія відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки відкриття кримінального провадження не перешкоджає розгляду справи та суд самостійно може встановити обставини справи та надати їм належну правову оцінку. Крім того, у разі встановлення вироком суду у кримінальній справі обставин, які будуть впливати на оцінку доказів у даній справі, відповідач не позбавлений можливості звернутись з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Також, під час апеляційного розгляду справи представник відповідача заявив клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи, проте у судовому засіданні 10.04.13 не підтримав наведене клопотання.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
06.07.12 між товариством з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем Бережним Євгеном Володимировичем (покупець) був укладений договір поставки, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався передавати товар у власність, а покупець приймати цей товар, своєчасно здійснювати оплату товару на умовах та в порядку, передбаченим цим договором (т.1,а.с.8-9).
Пунктом 2.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується протягом строку дії договору передавати у власність покупця товар в асортименті, кількості та в строки, зазначені а заявці покупця. Заявка на поставку оформлюється в усному або письмовому вигляді та направляється постачальнику будь-яким доступним засобом.
Пунктами 2.2.3, 2.2.4 договору передбачені обов'язки покупця прийняти поставлений товар за якістю, відповідному ДОСТ, ТУ, у кількості, асортименті, цінам, зазначеним в накладних; своєчасно оплатити товар, переданий йому у власність постачальником, в порядку, передбаченому розділом 4 цього договору.
Доставка товару здійснюється на склад покупця за адресою, зазначеною в заявці, транспортом покупця та за його рахунок протягом двох календарних днів з моменту отримання заявки. Сторонами можуть бути передбачені інші умови поставки за умови їх попереднього погодження не пізніше, ніж за 5 днів до початку поставки (пункт 3.1 договору).
Датою поставки конкретної партії товару вважається дата, зазначена в витратній накладній (пункт 3.4 договору).
Пунктом 3.5 договору встановлено, що покупець зобов'язаний підтвердити поставку товару підписом відповідальної особи з накладенням печатки або штампу покупця в накладній.
Постачальник поставляє покупцю товар за цінами, зазначеними в витратних накладних. В залежності від політики ціноутворення, ціни можуть бути змінені постачальником. При цьому, ціни на вже поставлені покупцю товари зміні не підлягають (пункт 4.1 договору).
Загальна вартість конкретної партії товару зазначається в накладних, що є невід'ємною частиною цього договору (пункт 4.2 договору).
Відповідно до пункту 4.4 договору покупець оплачує вартість кожної партії товару, що поставляється за фактом отримання даної партії товару.
Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 15.07.12, а за відсутності заявки від однієї з сторін про припинення договору, вважається пролонгованим на один календарний рік на тих саме умовах.
Факт укладення зазначеного договору відповідачем не заперечується (т.1,а.с.80-82).
Згідно видаткових накладних № РнДЖ-0058156 від 12.07.12 на суму 43 206,19 грн. (т.1,а.с.11); № РнДЖ-0056089 від 12.07.12 на суму 87155,86 грн. (т.1,а.с.14-15); № РнДЖ-0056088 від 12.07.12 на суму 101840,21 грн. (т.1,а.с.18-20) товариство з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим" поставило відповідачеві товар на загальну суму 232202,26 грн.
Зазначені накладні скріплені печатками сторін. Від покупця у графі „отримав" міститься підпис Бордичевського І.Б.
Згідно нотаріально посвідченої довіреності №2013 від 02.03.11, виданої на три роки, фізична особа-підприємець Бережний Євген Володимирович уповноважив Бордичевського І.Б. бути представником довірителя в державних громадських господарських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форми власності і галузевої приналежності, у відносинах з громадянами з питань, пов'язаних з укладенням господарських договорів, постачання будь-яких продовольчих та непродовольчих товарів в яких фізична-особа Бережний Є.В. виступає у якості продавця або постачальника, договорів оренди нежилих приміщень, транспортних засобів, обладнання або іншого майна, договорів на послуги реклами та маркетингових договорів; звертатися до відповідних органів з питань отримання ліцензій, а також до державної податкової інспекції з питань оформлення та отримання торгівельних патентів.
Зазначеною довіреністю Бордичевському І.Б. було надано право подавати та підписувати від імені Бережного Є.В. всі документи, включаючи заяви будь-якого змісту, одержувати будь-які документи, в тому числі торгівельні патенти, ліцензії, укладати від мого імені і підписувати договори, угоди, різного роду заяви і документи, оплачувати збори та інші платежі (т.1,а.с.27).
Прямої заборони щодо отримання Бордичевським І.Б. матеріальних цінностей від імені відповідача, довіреність №2013 від 02.03.11 не містить.
Також, позивачем на виконання вимог податкового законодавства у підтвердження здійснення господарських операцій з поставки товару буди видані податкові накладні №157 від 12.07.12 на суму 43206, 19 грн. (т.1,а.с.12-13); № 158 від 12.07.12 на суму 101840,21 грн. (т.1,а.с.21-23) та №159 від 12.07.12 на суму 87155,86 грн. (т.1,а.с.16-17).
Факт включення позивачем суми податку на додану вартість до податкового зобов'язання на підставі наведених податкових накладних, підтверджується листом Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя №901/9/15-3 від 26.03.13 (т.2,а.с.102) та довідкою про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки №655/10/22.0-22/23199458/11 від 09.04.13 (т.2,а.с.105-109).
Позивач направив на адреси відповідача вимогу від 21.07.12, в якій вимагав оплатити заборгованість за поставлений товар у сумі 232202,26 грн. (т.1,а.с.65,66). Зазначена вимога була отримана відповідачем 23.07.12 та 26.07.12 відповідно, про що свідчать поштові повідомлення (т.1,а.с.67,68).
Отже, несплата відповідачем за поставлений товар стала підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим" з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Бережного Євгена Володимировича 232202,26 грн. заборгованості.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 265 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Статтями 530, 612 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Загальна вартість конкретної партії товару зазначається в накладних, що є невід'ємною частиною цього договору (пункт 4.2 договору).
Відповідно до пункту 4.4 договору покупець оплачує вартість кожної партії товару, що поставляється за фактом отримання даної партії товару.
Згідно видаткових накладних № РнДЖ-0058156 від 12.07.12 на суму 43 206,19 грн. (т.1,а.с.11); № РнДЖ-0056089 від 12.07.12 на суму 87155,86 грн. (т.1,а.с.14-15); № РнДЖ-0056088 від 12.07.12 на суму 101840,21 грн. (т.1,а.с.18-20) товариство з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим" поставило відповідачеві товар на загальну суму 232202,26 грн.
Отже, з урахуванням вимог статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 4.4 договору поставлений товар мав бути оплачений не пізніше 13.07.12.
Пунктом 3.5 договору встановлено, що покупець зобов'язаний підтвердити поставку товару підписом відповідальної особи з накладенням печатки або штампу покупця в накладній.
Накладні, за якими було здійснено поставку, скріплені печатками сторін. Від покупця у графі „отримав" міститься підпис Бордичевського І.Б.
Нотаріально посвідченою довіреністю №2013 від 02.03.11 Бордичевському І.Б. було надано право подавати та підписувати від імені Бережного Є.В. всі документи, включаючи заяви будь-якого змісту, одержувати будь-які документи, в тому числі торгівельні патенти, ліцензії, укладати від мого імені і підписувати договори, угоди, різного роду заяви і документи, оплачувати збори та інші платежі (т.1,а.с.27).
При цьому, прямої заборони щодо отримання Бордичевським І.Б. матеріальних цінностей від імені відповідача, довіреність №2013 від 02.03.11 не містить.
Оскільки Бордичевському І.Б. було надано право подавати та підписувати від імені Бережного Є.В. всі документи, включаючи заяви будь-якого змісту, одержувати будь-які документи та довіреність №2013 від 02.03.11 не містить прямої заборони щодо отримання Бордичевським І.Б. матеріальних цінностей від імені відповідача, тому немає підстав стверджувати, що отримання товару Бордичевським І.Б. від імені відповідача було здійснене з перевищенням повноважень.
Відповідно до статті 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Крім того, позивачем на виконання вимог податкового законодавства у підтвердження здійснення господарських операцій з поставки товару буди видані податкові накладні №157 від 12.07.12 на суму 43206, 19 грн. (т.1,а.с.12-13); № 158 від 12.07.12 на суму 101840,21 грн. (т.1,а.с.21-23) та №159 від 12.07.12 на суму 87155,86 грн. (т.1,а.с.16-17).
Факт включення позивачем суми податку на додану вартість до податкового зобов'язання на підставі наведених податкових накладних, підтверджується листом Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя №901/9/15-3 від 26.03.13 (т.2,а.с.102) та довідкою про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки №655/10/22.0-22/23199458/11 від 09.04.13 (т.2,а.с.105-109).
Отже, в матеріалах справи та у відповідача немає доказів того, що отримання товару Бордичевським І.Б. від імені відповідача було здійснене з перевищенням повноважень та доказів неотримання фізичною особою-підприємцем Бережним Євгеном Володимировичем поставленого товару. Разом з тим, відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про те, що видаткові накладні не можуть бути доказом отримання товару відповідачем, оскільки особа, яка підписувала зазначені накладні не мала необхідного обсягу прав на отримання товару.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця Бережного Євгена Володимировича 232202,26 грн. заборгованості підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги про те, що у видаткових накладних та у податкових накладних зазначений інший договір, ніж той, на якій посилається позивач у позові, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
З письмових пояснень позивача вбачається, що внаслідок перевантаження електромереж на структурному підрозділі товариства з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим" в системі " 1С Торгівля" сталася помилка даних, у зв'язку з чим у видаткових та податкових накладних за липень 2012 року відобразились дати попередніх договорів поставки, які укладались до підписання діючих на той час (т.1,а.с.87).
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що зазначення у видаткових накладних іншого договору не спростовує факту поставки товару на суму 232202,26 грн. та не звільняє відповідача від оплати за поставлений товар з урахуванням отримання претензії від 21.07.12 (т.1,а.с.65-68).
Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні довіреності на отримання матеріальних цінностей та саме позивач несе ризики нез'ясування обставин щодо виконання зобов'язання належним кредитором, не можуть бути підставою для відмови в позові.
Так, відсутність довіреностей на отримання матеріальних цінностей, не спростовує факту поставки товару на суму 232202,26 грн. та, як зазначалося вище, немає підстав стверджувати, що отримання товару було здійснене з перевищенням повноважень, оскільки довіреність №2013 від 02.03.11 не містить прямої заборони щодо отримання Бордичевським І.Б. матеріальних цінностей від імені відповідача та зазначеною довіреністю Бордичевському І.Б. було надано право подавати та підписувати від імені Бережного Є.В. всі документи, включаючи заяви будь-якого змісту, одержувати будь-які документи.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не були витребувані докази від податкового органу стосовно реєстрації позивачем податкових накладних, виданих на підтвердження поставки товару, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки згідно листа Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя №901/9/15-3 від 26.03.13 (т.2,а.с.102) та довідки про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки №655/10/22.0-22/23199458/11 від 09.04.13 (т.2,а.с.105-109) позивачем включено суми податку на додану вартість до податкового зобов'язання на підставі податкових накладних, виданих у підтвердження господарської операції з поставки товару.
Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Бережного Євгена Володимировича залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2013 року у справі № 5002-13/4378-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді К.В. Волков
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ-Крим" (пл. Ластова, 3, Севастополь, 99001)
2. Фізична особа-підприємець Бережний Євген Володимирович (вул. Лермонтова, буд.5, кв.53, Сімферополь, 95034; вул. Глінки, 63, Сімферополь, 95022)
Судове рішення № 30673603, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 10.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5002-13/4378-2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: