Рішення № 30673414, 13.03.2013, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 0806/647/2012

Номер провадження № 2/315/25/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області

В складі: головуючого судді Каракай Н.Д.

при секретарі Юрченко Н.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк, товариства з обмеженою відповідальністю Компанія по управлінню активами Прімоколект-Капітал м. Київ, про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

22.02.2012 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання кредитного договору недійсним в зв'язку з тим, що у вересня 2011 року вона отримала лист-повідомлення № 5405605/435U57 від ТзОВ ПрімоКолект. Центр грошових вимог, в якому їй було повідомлено, що згідно договору № 29759 від 19 жовтня 2006 року з ПАТ КБ ПриватБанк вона має заборгованість у сумі 17158,62 грн., і що їй потрібно повернути ці кошти до 07 жовтня 2011 року.

26.10.2011 року вона звернулася до керуючої Гуляйпільського відділення ПАТ КБ ПриватБанк, щоб їй надали кредитний договір який вона начебто підписала на що їй повідомили, що 19.10.2006 року вона підписала заяву про видачу їй банківської пластикової картки Універсальної з лімітом 10000 грн. На її звернення, щоб їй надали виписку про рух грошових коштів по даному картковому рахунку, вона отримала виписку, де зазначалось, що 03.11.2006 року в касі Гуляйпільського відділення ПАТ КБ ПриватБанк нею було отримано кошти у сумі 9991,00 грн. Їй було пояснено, що для того щоб отримати копію кредитного договору їй необхідно підписати Анкету-заяву для ідентифікації клієнта і вона підписала цей документ, чим була введена в оману так як 19.10.2006 року ніякого кредитного договору вона не підписувала і що в даному договорі є ознаки підробки.

Відповідач на її звернення надав відповідь, що договір № SAMDN44000009569064 укладений між нею та ПАТ КБ ПриватБанк не передбачає обов'язок банку надавати додаткові копії документів при надходженні запиту від клієнта. Під час укладення договору вся необхідна інформація щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту була доведена до її відома у вигляді другого екземпляру договору.

Прохає суд визнати недійсним кредитний договір № 29759 від 19.10.2006 року, уточнивши вимоги про визнання недійсним кредитного договору, від 18 жовтня 2006 року на утримання кредитної картки з кредитним лімітом 10000 грн.

21.08.2012 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області долучено до участі у справі в якості співвідповідача товариство з обмеженою відповідальністю Компанія по управлінню активами Прімоколект-Капітал м. Київ (а.с. 57).

04.10.2012 року ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області призначено судову почеркознавчу експертизу.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, суду пояснила, що кредитний договір не підписувала, про його існування не знала, наполягає на задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представник відповідача 1 не з'явився, надав суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та заперечення на результати проведеної почеркознавчої експертизи, проти заочного розгляду справи не заперечує, проти позовних вимог заперечує, справа розглянута без їх участі на підставі наявних в ній доказів, проти чого не заперечує позивач, але заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач 2 в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомили, справа розглянута без їх участі на підставі наявних у ній доказів в загальному порядку, проти чого не заперечує позивач.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши позивача, приходить до слідуючого:

Позивач отримала лист-повідомлення № 5405605/435U57 номер справи 13317603 від ТзОВ ПрімоКолект. Центр грошових вимог про необхідність сплатити заборгованість згідно договору № 29759 від 19 жовтня 2006 року з ПАТ КБ ПриватБанк у сумі 17158,62 грн. до 07 жовтня 2011 року (а.с. 8).

26.10.2011 року позивач звернулася до керуючої Гуляйпільського відділення ПАТ КБ ПриватБанк про надання їй кредитного договіру який вона підписувала (а.с. 9).

17.11.2011 року ПАТ КБ ПриватБанк позивачу було повідомлено, що станом на 16.11.2011 року заборгованість у клієнта перед ПАТ КБ ПриватБанк відсутня (а.с. 10).

Листами від 16.11.2011 року та 30.11.2011 року були письмово попереджено позивача про необхідність сплатити заборгованість (а.с.11-12).

23.11.2011 року позивач зверталася з письмовою заявою до прокурора Дніпропетровської області, прокурора Гуляйпільського району та до Голови правління ПАТ КБ ПриватБанк ОСОБА_2 зі спірного питання (а.с. 18, 20).

15.12.2011 року позивач надала заяву відповідачу про надання їй ксерокопії кредитної справи, відомостей про погашення кредиту згідно кредитного договору № 29759 від 19.10.2006 року (а.с. 13).

28.10.2011 року, 23.12.2011 року постановами капітана міліції ОСОБА_3 було відмовлено у порушенні кримінальної справи (а.с. 22-23).

Відповідно до висновка Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ УМВС України в Запорізькій області від 18 січня 2013 року почеркознавчої експертизи Д/№ 14 підпис в графі Подпись в оригіналі заяви від 18 жовтня 2006 року на отримання кредитної картки з кредитним лімітом 10000 грн., виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с. 75-76).

Суд, задовольняє позов з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 3 статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обовязки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ч. 2 ст. 236 ЦК України).

Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, доводи позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду справи і позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні найшов підтвердження факт відсутності згоди позивача на укладення кредитного договору, а відповідно до висновка Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ УМВС України в Запорізькій області від 18 січня 2013 року почеркознавчої експертизи Д/№ 14 підпис в графі Подпись в оригіналі заяви від 18 жовтня 2006 року на отримання кредитної картки з кредитним лімітом 10000 грн., виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с. 75-76).

Отже, вище зазначені дані, які містяться в матеріалах справи, суд вважає в даному випадку такими доказами, які підтверджують обставини, викладені в позовній заяві та спростовують заперечення відповідача.

А тому позов підлягає задоволенню, як такий що ґрунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та перевірений наданими доказами.

Керуючись ст. ст. 8-11, 57-60, 88, 157, 169, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 203, 204, 215, 216, 236, 319 ЦК України, кредитним договором від 18.10.2006 року, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк, товариства з обмеженою відповідальністю Компанія по управлінню активами Прімоколект-Капітал м. Київ, про визнання кредитного договору недійсним задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір про надання банківських послуг від 18 жовтня 2006 року на отримання кредитної картки з кредитним лімітом 10000 грн. укладений між публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк та ОСОБА_1.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися 19.03.2013 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана: позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення, відповідачами протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:

ОСОБА_4