Рішення № 30673359, 24.01.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1003/17718/12

2/357/771/13

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Шовкопляс О. П. ,

при секретарі Кузьменко Т. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Білоцерківської міської ради ЖЕК № 1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом докомунального підприємства Білоцерківської міської ради ЖЕК № 1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в розмірі 15186 грн., моральної шкоди в розмірі 5000грн., сплаченого судового збору в розмірі 214,60 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 29602 від 12 червня 2000 року є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі перевірених судом повноважень в судовому засіданні підтримала позовні вимоги викладені позивачами в позовній заяві, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3, яка діє на підставі перевірених судом повноважень проти позову заперечувала, не визнала позовні вимоги в повному обсязі, та пояснила, що зі змісту позовної заяви та доданих матеріалів не вбачається вини КП Білоцерківської міської ради "ЖЕК - № 1" залитті квартири позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначила, що КП Білоцерківської міської ради "ЖЕК - № 1" за заявами мешканців будинку № 269, що знаходиться по вулиці Гайок в місті Біла Церква проводився ремонт покрівлі даху.

Просила в задоволенні позовних вимог як в частині стягнення як матеріальної шкоди, так і моральної шкоди відмовити в повному обсязі, надала до суду заперечення.

Представник третьої особи МПП "Агач" ОСОБА_4 підтвердив в судовому засіданні, що їхньою організацією проводився ремонт капітального ремонту покрівлі житлового будинку № 269 по вулиця Гайок в м. Біла Церква відповідно до специфікації укладеного договору між управлінням житлово - комунального господарства Білоцерківської міської ради.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про право власності на житло № 29602 від 12 червня 2000 року є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Управитель особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (даліуправління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до ст.7 Закону України Про житлово-комунальні послуги до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно з вимогами ст.9 Закону України Про житлово-комунальні послуги контроль за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють центральні органи виконавчої влади та інші спеціально уповноважені на це органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень.

Відповідно до положень ст.9 Закону України Про житлово-комунальні послуги контроль за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють центральні органи виконавчої влади та інші спеціально уповноважені на це органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень.

Статтею 15 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що мінімальні норми житлово-комунальних послуг встановлюються з метою забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання людей та їх перебування в приміщеннях, забезпечення технічних вимог до експлуатації будинку (споруди), підтримання несучої спроможності конструкцій та експлуатаційних характеристик внутрішньобудинкових мереж і систем. При цьому, до переліку мінімально необхідних житлово-комунальних послуг не можуть включатися послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Згідно з вимогами ст.32 Закону України Про житлово-комунальні послуги, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Крім того, в судовому засіданні в представник позивача зазначив, що надані позивачем акти виконаних робіт не підтверджують часткове виконання ним послуг із переліку послуг, що сприймається судом як фактичне визнання того, що відповідач надає послуги з утримання будинків та прибудинкової території.

Як стверджує позивач послуги надавались неякісно, оскільки згідно з ч. 1 ст. 10 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до ст.18 Закону України Про житлово-комунальні послуги у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Крім того, спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення предявленої претензії.

Однак, позивачем в супереч зазначеної норми законодавства не були складені акти притензії, як окремим споживачем, щодо якості послуг чи не надання таких послуг з вимогою зробити перерахунок оплати за них, наданий в судовому засіданні акт від 07 лютого 2012 року підтверджує наявність затікання внаслідок незадовльної гермитизації швів.

Таким чином, позивачем не надано суду доказів того, що відповідач надавав не якісні послуги з утримання будинків та прибуднковоїх території чи взагалі не надав такі послуги.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування моральної шкоди, завданої за наявності вини особи, здійснюється в такий самий спосіб на підставі ч.1 ст. 1167 Цивільного кодексу України України.

Згідно вимог ст.1192 Цивільного кодексу України розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для поновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.1 ст.143 ЦПК для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами. Які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом були роз'яснені сторонам положення ст. 143 ЦПК України щодо порядку призначення експертизи, але сторони, зокрема представник відповідача відмовився від призначення по справі судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи для обґрунтування доводів, викладених в своїх запереченнях проти позову. Можливість для проведення експертизи або інших процесуальний дій під час судового розгляду у сторін була, враховуючи що на час розгляду справи ремонт в квартирі позивачів не проведений. Сторони у справі не скористалися наданим їм процесуальним правом заявляти клопотання про призначення експертизи, внаслідок чого суд неспроможний визначити остаточні суми матеріальної шкоди самостійно. Позиція представника позивача та позивача, ґрунтується лише на усних поясненнях, ніяких доказів в обґрунтування своїх доводів суду не було надано, ініціативи на проведення процесуальних дій від них не надходило. У зв'язку з цим суд не взмозі самостійно визначати розмір завданої шкоди.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд приймає до уваги п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»відповідно до якого моральна шкода полягає у фізичних болях та стражданнях, а зміст моральної шкоди складають втрати немайнового характеру внаслідок моральних (душевних, психологічних) страждань, негативних переживань та болісних відчуттів у приниженні честі, гідності, престижу та ділової репутації, фізичних та моральних переживань з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя та посяганням на приватну власність.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Однак, позивач не надав доказів, тому, що залиття його квартири сталося з вини відповідача, крім того причина залиття квартири позивача взагалі не встановлена і встановити причину залиття квартири позивача прийнятими мірами в судовому засіданні не вдалось.

Згідно листа КП Білоцерківської міської ради "ЖЕК № -1", вбачаєтся, що на аварійну диспетчерську службу, від мешканців будинку № 269, що знаходиться по вулиці Гайок в м. ІБла Церква стосовно ліквідації аварійної ситуації, а саме щодо затоплення квартир не надходило.

ОСОБА_1 вважає, що доказів, яких він надав достатньо для вирішення справи, факт залиття квартири встановлений, що їй завдані моральні та матеріальні збитки, які підлягають стягненню з відповідача, ніяких клопотань про надання додаткових доказів, не дивлячись на роз'яснення, не заявив.

За таких обставин, суд не вбачає достатніх доказів для задоволення позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 208, 209, 213, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову ОСОБА_1 до комунального підприємства Білоцерківської міської ради ЖЕК № 1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

З повним рішення суду, особи які брали участь у справі, зможуть ознайомитись 30 січня 2013 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_5