ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10 квітня 2013 р. Справа № 902/398/13
Провадження № 2/902/25/13
Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., при секретарі судового засідання Віннік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ТОВ "Енергобудмонтаж" 21050, м.Вінниця, вул.Чкалова, 19
до: ПП "Кряж" 21036, м.Вінниця, вул.Максимовича, 4
про стягнення 513 253,53 грн.
За участю представників сторін:
позивача : Полутін О.М. - за довіреністю;
відповідача : Пинзар І.В. - за довіреністю.
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов ТОВ "Енергобудмонтаж" до ПП "Кряж"про стягнення 513 253,53 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи по будівництву елеватора в с.Соколівка, Крижопільського району, Вінницької області, з яких: 469 918,08 грн. - основного боргу, 35 340,41 грн. пені та 7 995,04 грн. - 3 % річних.
Ухвалою суду від 18.03.2013р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 10.04.2013 р.
В ході розгляду справи представником позивача зменшено розмір позовних вимог на загальну суму 200 000,00 грн. боргу, про що через канцелярію суду було подано відповідну заяву (вх.№ 08-46/4730/13 від 10.04.13 р.).
В судовому засіданні представник позивача просив суд задовільнити позов з урахуванням поданої ним заяви про зменшення позовних вимог.
Представник відповідача з наданих усних пояснень та направленого до суду письмового відзиву (вх.№ 08-46/4725/13 від 10.04.13 р.) позов визнає в сумі 313 253,53 грн.
Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
В даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії відповідача по визнанню позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На виконання укладеного 10.12.2010 р. договору підряду № 39/11 відповідач - ПП "Кряж" (Замовник) доручило, а генпідрядник - ТОВ Уманська будівельно- монтажан фірма "Агропромрембуд", м.Умань, Черкаської області виконало роботи по будівництву елеватора в с.Соколівка, Крижопільського району, Вінницької області.
Пунктом 2.1. вказаного Договору було передбачено, що ціна робіт (вартість робіт) визначається проектно- кошторисною документацією і становить 10 000 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідач (Замовник) здійснює щомісячні платежі за виконані роботи безпосередньо генпідряднику на підставі гарфіку фінансування виконаних підрядних робіт та довідок ф.ф. № КБ-3 та № КБ-2в (п.2.6. Договору).
Остаточний розрахунок з генпідрядником відповідач здійснює не пізніше 10 діб після фактичного виконання робіт на підставі підписаних довідок ф.ф. № КБ-3 та № КБ-2в (п.2.10.)
Всі обумовлені роботи позивачем були виконано в повному обсязі, про що свідчать підписані та скріплені печатками акти та довідки виконаних робіт, які знаходяться в матеріалах справи.
Однак, порушуючи свої зобов''язання відповідач заборгував генпідряднику 1 124 960,58 грн.
17.08.12 р. за № 01-182 та 14.09.12 р. за № 01-210 генпідрядником відповідачу було пред''явлено дві претензії про сплату виниклого боргу, проте останнім було погашено заборгованість частково в розмірі 60 000,00 грн., утворивши при цьому борг в сумі 1 064 960,58 грн.
Листом від 13.12.12 р. за № 01-281 генпідрядником було повідомлено відповідача про те, що за договором про відступлення права вимоги від 13.12.12 р. № 19/12 ТОВ УБМФ "Агропромрембуд" (генпідрядник, первісний кредитор) відступило підприємству ТОВ "Енергобудмонтаж" (новому кредитору, позивачу) право вимоги від боржника - ПП "Кряж" суми боргу 470 405,03 грн.
21.02.13 р. позивач (новий кредитор) пред''явив відповідачу вимогу № 11, яка останнім залишилась без реагування.
Добровільна несплата відповідачем виниклого боргу за виконані підрядні роботи, спонукала позивача звернутись в порядку ст.512 ЦК України з даним позовом до суду.
Крім основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 35 340,41 грн. пені та 7 995,04 грн. - 3 % річних.
Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч.ч.1, 2, 3 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Цивільним кодексом п.1 ст.512 встановлено, що підставою зміни кредитора у зобов'язанні іншою особою може бути внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчинюється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ст. 513-514, 516 ЦК України).
Листом від 13.12.12 р. за № 01-281 генпідрядником було повідомлено відповідача про те, що за договором про відступлення права вимоги від 13.12.12 р. № 19/12 ТОВ УБМФ "Агропромрембуд" (генпідрядник, первісний кредитор) відступило підприємству ТОВ "Енергобудмонтаж" (новому кредитору, позивачу) право вимоги від боржника - ПП "Кряж" суми боргу 470 405,03 грн. 21.02.13 р. позивач (новий кредитор) пред''явив відповідачу вимогу № 11, яка залишилась останнім без уваги.
Аналізуючи викладені обставини, судом, поряд з тим, розглянуто подану позивачем заяву №б/н від 10.04.2013 р. про зменшення розміру позовних вимог, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
При цьому суд враховує положення п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.
У разі зменшення розміру позовних вимог позивачем встановлюється нова ціна позову, в даному випадку це є сума 313 253,53 грн.
Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати виконання робіт за договором, а відтак заявлені позивачем вимоги про стягнення з останнього 313 253,53 грн. (з урахуванням зменшення позову) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 35 340,41 грн. пені та 7 995,04 грн. - 3 % річних.
Розглянувши дані вимоги судом встановлено, що відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України).
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 14.3. Договору в разі прострочення платежу за виконані роботи і остаточного розрахунку за завершені роботи замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день прострочення від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення пені та річних є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству і умовам укладеного між сторонами Договору. Перевіркою розрахунку пені та 3% судом не виявлено помилок, з огляду на що вказані вимоги задовольняються судом в заявленому позивачем розмірі.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі (з урахуваням поданої позивачем заяви від 10.04.13 р. про зменшення розміру позовних вимог).
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Водночас, у зв'язку із поданням позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, судовий збір у розмірі 4 000,00 грн. підлягає поверненню позивачу відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" ухвалою суду.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовільнити (з урахуваням поданої позивачем заяви від 10.04.13 р. про зменшення розміру позовних вимог).
2. Стягнути з Приватного підприємства "Кряж" (21036, м.Вінниця, вул.Максимовича, 4, код ЄДРПОУ 13333298) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудмонтаж" (21050, м.Вінниця, вул.Чкалова, 19, код ЄДРПОУ 34094992) 269 918,08 грн. основного боргу, 35 340,41 грн. пені, 7 995,04 грн. - 3% річних та 6 265,10 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.
Повне рішення складено 15 квітня 2013 р.
Суддя Мельник П.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 21050, м.Вінниця, вул.Чкалова, 19
3 - відповідачу 21036, м.Вінниця, вул.Максимовича, 4
Судове рішення № 30673151, Господарський суд Вінницької області було прийнято 10.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 902/398/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: