Постанова № 30669693, 10.04.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 квітня 2013 р. Справа №820/1834/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Русецькому І.В.,

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, суму податкового боргу в загальному розмірі 4978,96грн. (по податку на додану вартість - 3617,56грн., по єдиному внеску з фізичних осіб - 1361,40грн).

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку як платник податків в Харківській об'єднаній державній податковій інспекцій Харківської області Державної податкової служби. Відповідач станом на 25.02.2013 року має заборгованість перед бюджетом у розмірі 4978,96грн., з них: по податку на додану вартість - 3617,56грн., по єдиному податку з фізичних осіб, нарахованому до 01.01.2011р., у розмірі 1361,40грн. У зв'язку з чим позивач просить стягнути зазначену суму заборгованості у судовому порядку.

Відповідач, ФОП ОСОБА_2, з поданим позовом не погодився. В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача зазначив, що відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги. У відповідача відсутні докази надіслання та вручення особисто ФОП ОСОБА_2 податкової вимоги. Податковий орган посилається на направленні позивачеві податкових вимог від 18.04.2008 та 22.05.2008 року. 20.03.2009 року ОСОБА_2 отримала Свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2. На дату подання заяви про сплату єдиного податку суб'єкт малого підприємництва має сплатити всі установлені податки та збори. Факт надання свідоцтва про сплату єдиного податку підтверджує те, що станом на момент видачі такого свідоцтва у ФОП ОСОБА_2 відсутня заборгованість зі сплати податків та зборів. Таким чином, на думку представника відповідача, станом на момент видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку податкова вимога №1/341 від 18.04.2008р. та друга податкова вимога №2/470 від 22.05.2008 року вважаються відкликаними. Представник позивача вважає, що у Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби відсутні правові підстави звернення до суду про стягнення суми податкового боргу. Стосовно стягнення податкового боргу по податку на додану вартість, представник відповідача зазначив, що майже всі податкові декларації з податку на додану вартість за період 2011-2013р. сплачені ФОП ОСОБА_2 Податкове зобов'язання зі сплати ПДВ значно менше ніж та сума, яку позивач вказує в позові. У зв'язку з чим представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Відповідач - ОСОБА_2, зареєстрований 15.11.2004 року Харківською районною державною адміністрацією Харківської області як фізична особа - підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.4).

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 з 15.11.2004 року перебуває на обліку як платник податків в Харківській об'єднаній ДПІ Харківської області ДПС за №24710000000000508, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків. (а.с.5).

Відповідач - ФОП ОСОБА_2, з 01.04.2009 року у період виникнення спірних правовідносин перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, що підтверджується копією заяви відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік та корінцем свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 (а.с.56, 57).

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Щодо стягнення податкового боргу з ФОП ОСОБА_2 по єдиному внеску з фізичних осіб у розмірі 1361,40грн. суд зазначає наступне.

Податковим законодавством, яке було чинним на час існування спірних правовідносин між сторонами, встановлено наступне.

Згідно ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків та зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Згідно ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року № 509-XII до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів обов'язкових платежів). Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків та інших платежів, а також, перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також, стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводять перевірки фактів приховування і зниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та Іншими законами України.

Відповідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03.07.1998 року спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.

Відповідно до п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727/98 від 03 липня 1998 року, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно п.5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №727 від 03 липня 1998 року, суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Згідно рішення Харківської районної ради Харківської області ХХХIV сесії V скликання від 12.05.2010 року встановлено на 2010 рік ставку єдиного податку для заявленого виду діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 у розмірі 200,00 грн.

Судом встановлено, що при здійсненні підприємницької діяльності відповідач - ФОП ОСОБА_2, не сплатив у повному обсязі суму єдиного податку за 2010р., в результаті чого станом на 26.02.2013 року сума заборгованості перед бюджетом складає 1364,40грн., що підтверджується обліковою карткою платника податку ФОП ОСОБА_2, а також звітами суб'єкта малого підприємництва - ФОП ОСОБА_2за 2-4 квартали 2010 року, у яких відсутні номери платіжних документів та сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному кварталі. (а.с.15-16, 74-76).

Відповідно до п. 1.1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III (далі - Закон № 2181) платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

У відповідності до п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" від 4 грудня 1990 року №509-XII зі змінами та доповненнями, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

На час розгляду справи заборгованість по єдиному податку відповідачем не погашена.

Що стосується заперечень представника відповідача щодо відсутності заборгованості у ФОП ОСОБА_2 по сплаті єдиного податку, судом в ході розгляду справи встановлено, що надані суду копії платіжних доручень по сплаті єдиного податку за січень-квітень 2010р., не мають відношення до податкового боргу відповідача по єдиному внеску за період червень-грудень 2010 року, який виник, починаючи з 20.05.2010 року.

Таким чином, представником відповідача доказів щодо спростування вимог позивача про стягнення суми податкового боргу по єдиному податку до суду не надано.

Стосовно стягнення податкового боргу з ФОП ОСОБА_2 по податку на додану вартість у розмірі 3617,56грн. суд зазначає наступне.

У відповідності до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах порядок сплати податків, зборів стосовно спірної суми заборгованості визначений Податковим кодексом України.

Згідно з п.п.16.1.4. ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1. ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що податковий борг ФОП ОСОБА_2 з податку на додану вартість виник, зокрема, у зв'язку з несплатою у повному обсязі відповідачем у законодавчо встановлені строки самостійно узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених у відповідних податкових деклараціях, поданих до податкового органу відповідачем у період березень 2012 - січень 2013 року.

Відповідно до п.54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно даних облікової картки платника податків ФОП ОСОБА_2 та довідки про наявність заборгованості за відповідачем станом на 26.02.2013 року лічиться заборгованість по податку на додану вартість, яка виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених сум податку за самостійно поданими до податкового органу деклараціям:

- №9013318553 від 20.03.2012 року, сума заборгованості 197,74 грн. (а.с.18-19)

- №13609 від 27.04.2012 року, сума заборгованості 305,00 грн. (а.с.20-21)

- №9028472285 від 27.04.2012 року, сума заборгованості 182,00 грн. (а.с.22-23)

- №9034936479 від 18.06.2012 року, сума заборгованості 56,00 грн. (а.с.27-28)

- уточнюючий розрахунок №9043853481 від 25.07.2012 року, сума заборгованості 21,00грн. (а.с.29-31)

- уточнюючий розрахунок №9043853764 від 25.07.2012 року, сума заборгованості 314,00грн. (а.с.32-34)

- уточнюючий розрахунок №9043854239 від 25.07.2012 року, сума заборгованості 594,00грн. (а.с.35-37)

- уточнюючий розрахунок №9043853948 від 25.07.2012 року, сума заборгованості 187,00грн. (а.с.38-40)

- №9041846882 від 19.07.2012 року, сума заборгованості 104,00 грн. (а.с.41-42)

- №9050275753 від 18.08.2012 року, сума заборгованості 142,00 грн. (а.с.43-44)

- №9057273606 від 20.09.2012 року, сума заборгованості 108,00 грн. (а.с.45-46)

- №9064817082 від 19.10.2012 року, сума заборгованості 32,00 грн. (а.с.47-48)

- №9072449055 від 18.11.2012 року, сума заборгованості 78,00 грн. (а.с.49-50)

- уточнюючий розрахунок №9000836423 від 16.01.2013 року, сума заборгованості 80,00грн. (а.с.51-53)

- №9085668602 від 21.01.2013 року, сума заборгованості 28,00 грн. (а.с.54-55)

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до положень п.57.1 ст.57 зазначеного Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем гранічного строку сплати грошового зобов'язання.

Відповідно до п.19-1.1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України основною функцією Державної податкової служби є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, встановлених Податковим кодексом України.

Крім того, Харківською об'єднаною ДПІ Харківської області ДПС було проведено камеральну перевірку податкової звітності ФОП ОСОБА_2 з податку на додану вартість, за результатами якої був складений акт перевірки від 11.05.2012 року №413/174/НОМЕР_1.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки податковим органом встановлена несвоєчасна сплата ФОП ОСОБА_2 узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з ПДВ за звітні (податкові) періоди: березень, квітень, травень, липень-грудень 2010 року, січень - грудень 2011 року та лютий 2012 року.

З актом перевірки від 11.05.2012 року №413/174/НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_2 було ознайомлено, про що свідчить її підпис у зазначеному акті.

На підставі акту перевірки від 11.05.2012 року №413/174/НОМЕР_1 керівником Харківської об'єднаної ДПІ Харківської області ДПС було винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ш»:

- за №0000520174 від 25.05.2012 року, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафну (фінансову) санкцію за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі (10% від 1401,96грн.) 140,20грн. (а.с.25);

- за №0000510174 від 25.05.2012 року, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафну (фінансову) санкцію за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі (20% від 4066,44грн.) 813,29грн. (а.с.24).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення були отримані особисто ФОП ОСОБА_2 30.05.2012 року, про що свідчить її підпис у корінцях зазначених рішень.

Також, Харківською об'єднаною ДПІ Харківської області ДПС було проведено камеральну перевірку податкової звітності ФОП ОСОБА_2 з податку на додану вартість, за результатами якої був складений акт перевірки від 04.05.2012 року №303/174/НОМЕР_1.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки податковим органом встановлено неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2012 року.

Другий примірник акту перевірки від 04.05.2012 року №303/174/НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_2 було направлено поштою та отримано відповідачем особисто 08.05.2012 року, про що свідчить її підпис у повідомленні про вручення поштового відправлення.

На підставі акту перевірки від 04.05.2012 року №303/174/НОМЕР_1 керівником Харківської об'єднаної ДПІ Харківської області ДПС було винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- за №0000720174 від 30.05.2012 року, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 170,00грн. (а.с.26).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримано ФОП ОСОБА_2 08.06.2012 року, про що свідчить її підпис у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст.57 п.3 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У строк, встановлений законом, вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем у адміністративному та судовому порядку оскаржено не було.

Крім того, згідно облікових карток платника податків ФОП ОСОБА_2 податковим органом було нараховано пеню у розмірі 67,40грн.

Згідно з п.п.129.1.1 п.129.1. ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

За пунктом 129.4. ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5. ст. 129 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.131.1. ст.131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом (п.131.2. ст.131 Податкового кодексу України).

Згідно з п.1.156 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 1.10 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181-III, що діяв на час їх формування та направлення податковим органом відповідачу (далі по тексту -Закон № 2181), визначено, що податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

У п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181, вказано, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення (п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181).

Харківською ОДПІ Харківської області ДПС сформовано та направлено на адресу відповідача ФОП ОСОБА_2 першу податкову вимогу №1/341 від 18.04.2008 року на суму 118,06грн. та другу податкову вимогу №2/470 від 24.06.2008 року на суму 945,76грн., які відповідачем було отримано 22.05.2012 року та 14.07.2008 року відповідно, що підтверджується поштовими документами. (а.с.58, 59)

Доказів оскарження ФОП ОСОБА_2 вказаних вимог в адміністративному та судовому порядку відповідачем суду не надано.

Що стосується заперечень представника відповідача щодо неотримання ФОП ОСОБА_2 актів перевірок та податкових повідомлень-рішень, суд зазначає, що вказані заперечення суд не приймає до уваги, оскільки вони необґрунтовані та спростовуються матеріалами справи.

Щодо заперечень представника відповідача проти позову, якими по своїй сутті представник відповідача не погоджується з висновками актів перевірок та прийнятими на їх підставі повідомленнями-рішеннями, а також щодо заперечень стосовно не направлення ФОП ОСОБА_2 нових податкових вимог, оскільки податкового боргу на момент видачі свідоцтва платника єдиного податку не існувало, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, який складається також із штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих відповідачеві, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення цих фінансових санкцій у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також правомірність видачі податковим органом ФОП ОСОБА_2 свідоцтва платника єдиного податку не може бути предметом доказування у даній справі, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, якими застосовано фінансові санкції, та дії податкового органу щодо видачі зазначеного свідоцтва при наявності недоїмки, не є предметом вказаного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Стосовно заперечень відповідача про те, що податкові вимоги №1/341 від 18.04.2008 року на суму 118,06грн. та №2/470 від 24.06.2008 року на суму 945,76грн. не мають відношення до податкового боргу, який є предметом розгляду по справі, суд зазначає, що підпунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Вищий адміністративний суд у своєму інформаційному листі від 12.04.2012 за №1044/11/13-12 "Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу" зазначив наступне - якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому, далі зазначається у листі, заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Згідно матеріалів справи сума податкового боргу відповідача після надіслання першої та другої податкових вимог збільшилась та податковий борг ФОП ОСОБА_2 є таким, що не переривався, докази щодо зворотнього в матеріалах справи відсутні.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується обліковою карткою платника податків, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом - Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Оцінивши наявні у справі документи за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що заявлена суб'єктом владних повноважень до стягнення сума заборгованості відповідає визначенню податкового боргу згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України.

Таким чином, з огляду на узгодженість вищеперелічених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з єдиного податку з фізичних осіб, суд приходить до висновку про наявність у ФОП ОСОБА_2 податкового боргу у розмірі 4978,96грн.

Суд також зазначає, що відповідно до п.20.1.18 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на викладене, правове регулювання спірних правовідносин та встановлені у справі фактичні обставини щодо існування у відповідача податкового боргу у сумі 4978,96грн., суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а представник відповідача належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 4978,96грн., а обґрунтованість заявлених позовних вимог підтверджена матеріалами справи, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, розрахункові рахунки: НОМЕР_3 в ПАТ "Банк Кіпру", МФО 320940; НОМЕР_4, НОМЕР_5 в банку "Демарк", МФО 353575; НОМЕР_6 в ПАТ "Перший Інвестиційний Банк", МФО 300506; № НОМЕР_7 в Харківській філії АБ "Експрес банк", МФО 350716; НОМЕР_8 в ПАТ "БАНК Форум", МФО 322948) на користь Державного бюджету суму податкового боргу в загальному розмірі 4978,96грн. (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят вісім грн. 96 коп.), з них по податку на додану вартість - 3617,56грн. (три тисячі шістсот сімнадцять грн. 56 коп.) - одержувач: УДКС України у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ в Харківській області, МФО: 851011, розрахунковий рахунок 31112029700429; по єдиному податку з фізичних осіб, нарахований до 1 січня 2011 року - 1361,40грн. (одна тисяча триста шістдесят одна грн. 40 коп.) - одержувач: УДКС України у Харківському районі, код: 37999633, банк: ГУДКСУ в Харківській області, МФО: 851011, розрахунковий рахунок 34211379700442.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 12.04.2013 року.

Суддя І.С. Нуруллаєв