Постанова № 30668599, 02.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р. Справа № 804/3913/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Кошлі А.О.

за участю:

представника прокуратури -Гандзюк А.В.

представника позивача - Водопоєнко О.В.

представника відповідача - Калга С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі: державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості в розмірі 853 633,33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2013 року Дніпропетровським окружним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі: державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод», в якому прокурор просить стягнути кошти ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод», які перебувають у його власності, з рахунків у банках, обслуговуючих ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» на користь державного бюджету 189 797, 47 грн. в погашення податкового боргу з податку на додану вартість за кодом бюджетної класифікації 14010100 на рахунок № 31114029700008, отримувач: УДКС України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, код 37989253, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012; стягнути кошти ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод», які перебувають у його власності, з рахунків у банках, обслуговуючих ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» на користь місцевого бюджету 663 835,86 грн. в погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб, за кодом бюджетної класифікації 13050100 на рахунок № 33212811700008, отримувач: УДКС України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, код 37989253, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» не сплатило у встановлені законом строки узгоджені податкові зобов'язання в розмірі 853 633,33 грн., що призвело до виникнення заборгованості перед бюджетом.

Представник прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та навів обставини, викладені в позовній заяві.

Представник податкового органу в судовому засіданні вимоги прокурора підтримала, та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги визнав в повному обсязі, також надав до суду заяву, в якій просив відстрочити до 31 грудня 2014 року сплату податкового боргу в суму 853 633,33 грн. із відображенням відстрочки суми боргу в особовому рахунку платника податків та встановити порядок виконання постанови, відповідно до якого відповідач має сплатити податковий борг рівними частинами у період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року шляхом здійснення щомісячних платежів.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази в ній, встановив.

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський машинобудівний завод» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 02.02.1996 року та 10.08.2004 року включено відомості про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Підприємство з 29.03.1996 року перебуває на податковому обліку у ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, відповідачем 16.11.2012 року подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року вх. № 9072298416, в якій ним самостійно було визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 50 749,00 грн., граничний строк сплати до 30.11.2012 року. Також відповідачем надавались уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за попередні періоди.

Відповідно до наданих до матеріалів справи копій податкових декларацій та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, договору про розстрочення грошових зобов'язань, відповідачем за період з 30.10.2012 року по 30.01.2013 року визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 200 550, 80 грн., враховуючи наявну переплату станом на 30.10.2012 року в розмірі 7 563,59 грн., часткову сплату в розмірі 4 572,00 та нараховану пеню в розмірі 1 382,36 грн., загальна сума боргу з податку на додану вартість становить 189 797, 47 грн.

Відповідно до ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте самостійно визначена сума грошового зобов'язання у встановлені строки відповідачем не сплачена, що призвело до виникнення недоїмки з податку на додану вартість.

Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за вх. № 9003610888 та уточнюючу податкову декларацію з вказаного податку, в якій самостійно визначив суму грошового зобов'язання за 2012 рік в розмірі 3715117,64 грн. з щомісячною сплатою 309593,15 грн. та за грудень 2012 року в розмірі 309593,10 грн.

Також 19.02.2013 року відповідачем було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за вх. № 9007627885, в якій самостійно визначив суму грошового зобов'язання за 2013 рік в розмірі 3710333,03 грн. з щомісячною сплатою 309194,43 грн. та за грудень 2013 року в розмірі 309143,30 грн.

Згідно ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі -ПК України) платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно п.287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Проте у встановлені строки податкові зобов'язання не були сплачені, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 663 835, 86 грн.

Відповідно до п.п. 59.1, 59.3 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вказаної норми, податковим органом 29.07.2012 року було наравлено відповідачеві податкову вимогу № 255 на суму 162377,75 грн., яка була отримана відповідачем 02.08.2012 року.

Отже, яка встановлено судом відповідач має податковий борг на загальну суму 853 633,33 грн., а саме 189 797, 47 грн. заборгованість зі сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість та 663 835, 86 грн. зі сплати за землю.

Наявність заборгованості також підтверджується обліковою карткою платника податків, яка міститься в матеріалах справи.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та просив суд встановити спосіб, строки і порядок виконання судового рішення в даній справі шляхом надання відстрочки сплати податкового боргу в суму 853 633,33 грн. до 31 грудня 2014 року із відображенням відстрочки суми боргу в особовому рахунку платника податків та встановити порядок виконання постанови, відповідно до якого відповідач має сплатити податковий борг рівними частинами у період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року шляхом здійснення щомісячних платежів.

Представник прокуратури та представник податкового органу проти задоволення заяви представника відповідач про встановлення способу, строків і порядку виконання судового рішення не заперечували.

Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Представником відповідача зазначено, що на підприємстві склалася ситуації, при якій виконання рішення в повному обсязі не є можливим, оскільки відсутні в достатньому розміру грошові кошти. Підприємство вимушено нести великі витрати на утримання об'єктів соціальної сфери, які залишились на балансі підприємства ще з часів конверсії. Зокрема на балансі підприємства знаходиться три гуртожитки та дитячий оздоровчий табір. Отже, за даних обставин підприємство не має можливості в повному обсязі погасити заборгованість в повному обсязі, оскільки такі дії можуть призвести до блокування господарської діяльності підприємства.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 3 статті 112 КАС України встановлено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Отже, за наявності вищевикладених підстав та з урахуванням усіх обставин у справі, суд дійшов висновку задовольнити позовну заяву прокурора, а також задовольнити заяву ПАТ «Дніпровський машинобудівний завод» про спосіб, строки і порядок виконання судового рішення, встановивши певний строк виконання постанови з метою уникнення несприятливих наслідків для прав та інтересів відповідача та цілей позивача, спрямованими на поповнення Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.14, 70, 71, 72, 86, 159-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі: державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до публічного акціонерного товариства "Дніпровський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості в розмірі 853 633,33 грн. - задовольнити.

Стягнути кошти ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14313332), які перебувають у його власності, з рахунків у банках, обслуговуючих ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" на користь державного бюджету у розмірі 189 797, 47 грн.(сто вісімдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто сім гривень 47 коп. ) в погашення податкового боргу з податку на додану вартість за кодом бюджетної класифікації 14010100 на рахунок № 31114029700008, отримувач: УДКС України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, код 37989253, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012;

Стягнути кошти ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14313332), які перебувають у його власності, з рахунків у банках, обслуговуючих ПАТ "Дніпровський машинобудівний завод" на користь місцевого бюджету у розмірі 663 835,86 грн. (шістсот шістдесят три тисячі вісімсот тридцять п'ять гривень 86 коп.) в погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб, за кодом бюджетної класифікації 13050100 на рахунок № 33212811700008, отримувач: УДКС України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, код 37989253, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012.Копію постанови направити сторонам.

Відстрочити до 31 грудня 2014 року виконання постанови суду із відображенням відстрочки суми боргу в особовому рахунку.

Встановити порядок виконання вказаної постанови, відповідно до якого відповідач має сплатити податковий борг в сумі 853 633,33 грн., шляхом здійснення щомісячних платежів з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текс постанови у повному обсязі виготовлено 08 квітня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 08.04.2013 року СуддяВ.В. Горбалінський В.В. Горбалінський