Рішення № 30668256, 08.04.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2013 р.Справа № 15/5025/1369/12

За позовом Заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у даних спірних правовідносинах Хмельницької міської Ради м. Хмельницький

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" с. Грузевиця, Хмельницького району

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Держкомзему в місті Хмельницькому, м. Хмельницький

про визнання незаконним та скасування державного акта

Головуючий суддя Муха М.Є.

Суддя Димбовський В.В.

Суддя Виноградова В.В.

Представники сторін:

позивача: Демчук Л.Г. за довіреністю від 14.04.11р. №02-15-542

відповідача: не з'явися

третьої особи: не з'явився

за участю Олійник І.О. - начальника відділу прокуратури області

У судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: прокурор в інтересах позивача звернувся із позовом до суду в якому просить визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності ПСП "Агрофірма "Берегиня" на земельну ділянку площею 2,1 га по вул. Нижній Береговій в м. Хмельницькому серії ЯД № 018640. Поряд із цим прокурор просить поновити строк звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначає, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 09.06.2006 року за ПСП "Агрофірма Берегиня" визнано право приватної власності на земельну ділянку площею 2,1 га по вул. Нижній Береговій в м. Хмельницькому. На підставі даного рішення суду відповідачем отримано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,1 га по вул. Нижній Береговій в м. Хмельницькому серії ЯД № 018640.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 13.03.2009р. рішення Хмельницького міськрайонного суду від 09.06.2006 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до того ж суду першої інстанції. За наслідками нового розгляду даного спору ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 19.05.2009 року залишено без розгляду позовну заяву ПСП "Агрофірма Берегиня" про визнання права власності на згадану земельну ділянку. 18.01.2011р. заступником прокурора м. Хмельницького в межах трирічного строку з часу залишення без розгляду позовної заяви ПСП „Агрофірма „Берегиня" про визнання права власності на згадану земельну ділянку до Хмельницького міськрайонного суду подано адміністративний позов в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до управління Держкомзему у м. Хмельницькому, Хмельницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", третя особа на стороні відповідача - ПСП "Агрофірма Берегиня".

Згідно акту взаємозвірки по направлених за 12 місяців 2011 року прокуратурою м. Хмельницького в Хмельницький міськрайонний суд позовів в порядку адміністративного судочинства позов заступника прокурора м. Хмельницького до Хмельницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", третя особа на стороні відповідача - ПСП "Агрофірма Берегиня" перебував на розгляді в суді. 15.10.2012 року прокуратурою міста голові Хмельницького міськрайонного суду направлено лист з вимогою повідомити про результати розгляду даного позову та причини неповідомлення прокуратури міста про розгляд справи. 15.10.2012 року на адресу прокуратури міста надійшла ухвала Хмельницького міськрайонного суду від 11.10.2012 року, якою зазначену позовну заяву повернуто заступнику прокурора м. Хмельницького у зв'язку з тим, що спір має розглядатися в порядку господарського судочинства, а не адміністративного.

Після отримання прокуратурою міста додаткових та належним чином завірених документів 07.12.2012 року в Господарський суд Хмельницької області подано позовну заяву заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Берегиня", третя особа на стороні відповідача - управління Держкомзему в м. Хмельницькому про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності ПСП "Агрофірма Берегиня" на земельну ділянку площею 2,1 га по вул. Нижній Береговій в м. Хмельницькому серії ЯД № 018640. З огляду на зазначені обставини, прокурор вважає, що ним пропущено строк звернення із позовом до суду з поважних причин.

Представником позивача та прокурором в судовому засіданні позовні вимоги підтримані в повному об'ємі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, письмової позиції з приводу заявлених позовних вимог суду не наддав, причин неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Держкомзему в місті Хмельницькому у судове засідання не з'явився. У письмовій позиції проти позовних вимог не заперечує.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 09.06.2006р. у справі № 22ц-433 за позовом ПСП „Агрофірма „Берегиня" до Хмельницької регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, Кулика М.М. про визнання права власності на землю та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою визнано за ПСП „Агрофірма „Берегиня" право власності на земельну ділянку площею 2,1 га, яка знаходиться по вул. Нижній Береговій та на земельну ділянку площею 0,3743 га, яка знаходиться у м. Хмельницькому по вул. Західно-Окружній згідно їх інвентаризаційних планів; зобов'язано Кулика М.М. усунути перешкоди в здійсненні ПСП „Агрофірма „Берегиня" права власності на земельну ділянку площею 2,1 га розташовану у м. Хмельницькому по вул. Нижній Береговій, шляхом вивезення з неї своїх будівельних матеріалів.

На підставі даного рішення відповідачу було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія № 018640 від 26.06.2007р. на земельну ділянку площею 21000кв.м яка розташована по вул. Нижній Береговій у м. Хмельницькому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 13.03.09р. рішення Хмельницького міськрайонного суду від 09.06.2006р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 19.05.09р. у справі № 2-3510/09 за позовом ПСП „Агрофірма „Берегиня" до Хмельницької регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", Кулика М.М. про визнання права власності на землю та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою позовну заяву ПСП „Агрофірма „Берегиня" залишено без розгляду.

Прокурор вважаючи, що державний акт на право власності на земельну ділянку серія № 018640 від 26.06.2007р. на земельну ділянку площею 21000кв.м, яка розташована по вул. Нижній Береговій у м. Хмельницькому видано ПСП „Агрофірма „Берегиня" безпідставно в інтересах позивача звернувся із позовом до суду про його скасування.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги таке:

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності (п.1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

З приписів статей 13, 14 Конституції України вбачається, що земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

За змістом ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені статтею 16 цього Кодексу. Одним із таких способів, як зазначено в п.10 ч.1 цієї статті, є визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Вказаною нормою також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Пунктом 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ, що виникають із земельних відносин", державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Зважаючи на положення вищенаведених нормативно - правових актів та Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 суд приходить до висновку, що прокурором в інтересах держави в особі позивача вірно обрано спосіб захисту порушеного права (визнання недійсним державного акта на право власності земельної ділянки).

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Прокурор в інтересах позивача звернувся із позовом до суду в якому просить визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності ПСП "Агрофірма "Берегиня" на земельну ділянку площею 2,1 га по вул. Нижній Береговій в м. Хмельницькому серії ЯД № 018640. Поряд із цим прокурор просить поновити строк звернення до суду.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність згідно ст.257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому за приписами ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судом враховується, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 09.06.2006 року за ПСП "Агрофірма Берегиня" визнано право приватної власності на земельну ділянку площею 2,1 га по вул. Нижній Береговій в м. Хмельницькому. На підставі даного рішення суду відповідачем отримано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,1 га по вул. Нижній Береговій в м. Хмельницькому серії ЯД № 018640.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 13.03.2009р. рішення Хмельницького міськрайонного суду від 09.06.2006 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до того ж суду першої інстанції. За наслідками нового розгляду даного спору ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 19.05.2009 року залишено без розгляду позовну заяву ПСП "Агрофірма Берегиня" про визнання права власності на згадану земельну ділянку.

Прокуратурою 18.01.11р. було подано адміністративний позов до Хмельницького міськрайонного суду про скасування державного акту про право власності ПСП АФ „Берегиня" серії ЯД №018640. Згідно листа Хмельницького міськрайоного суду від 14.03.2013р. №123-947 вих. 13, адміністративний позов заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до Управління Держкомзему в м. Хмельницькому, ДП "Центру Державного земельного кадастру" Хмельницької регіональної філії, з участю третьої особи ПСП Агрофірми "Берегиня" про скасування державного акта про право власності на земельну ділянку, надійшов на адресу суду 02.02.2011р. за вх. №6964. При цьому ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 11.10.12р. позовна заява була повернута прокурору з підстав непідвідомчості даного спору адміністративному суду.

11.12.12р. заступником прокурора м. Хмельницького до господарського суду Хмельницької області з даного приводу подано позовну заяву про скасування державного акта на право власності земельної ділянки площею 2,1 га виданого ПСП АФ „Берегиня".

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що строк позовної давності розпочався заново з моменту пред'явлення у 2011р. позову до суду, відповідно останній не пропущено.

За приписами глави 15 Земельного кодексу України користування землею може здійснюватись на праві постійного користування, тобто користування без обмеження строку, або тимчасового користування на умовах оренди.

Статтею 92 вказаного Кодексу встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

За приписами статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування (п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Підстави набуття прав на землю визначені розділом IV ЗК України.

Згідно з ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування, затвердження результатів аукціону, укладення відповідної цивільно-правової угоди, набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою (п.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

В п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на те, що рішення Хмельницького міськрайонного суду від 09.06.2006р. у справі № 22ц-433 яким визнано за ПСП „Агрофірма „Берегиня" право власності на земельну ділянку площею 2,1 га, яка знаходиться по вул. Нижній Береговій скасовано, у відповідача відсутні підстави для користування вказаною земельною ділянкою, та враховуючи, що оспорюванний державний акт порушує права та обов'язки позивача, як особи, яка у встановленому законом порядку наділена повноваженнями щодо розпорядження землями комунальної власності суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо скасування державного акту про право власності на земельну ділянку виданого ПСП „Агрофірма „Берегиня" серія ЯД № 018640 від 26.06.07р.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про визнання незаконним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку виданого ПСП „Агрофірма „Берегиня" серія ЯД № 018640 від 26.06.07р. обґрунтовані матеріалами справи, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у даних спірних правовідносинах Хмельницької міської Ради м. Хмельницький до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" с. Грузевиця, Хмельницького району за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Держкомзему в місті Хмельницькому, м. Хмельницький про визнання незаконним та скасування державного акта серії ЯД № 018640 від 26.06.2007р. задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності ПСП "Агрофірма "Берегиня" на земельну ділянку площею 2,1 га по вул. Нижній Береговій в м. Хмельницькому серія ЯД № 018640 від 26.06.2007р.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" с. Грузевиця, Хмельницького району (код ЄДРПОУ 31852404) в доход Державного бюджету України до УДКСУ у м. Хмельницькому, ЄДРПОУ 38045529 на рахунок 31218206783002 у ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 206 судовий збір у розмірі 1147,00грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.).

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 11.042013р.

Головуючий суддя М.Є. Муха

Суддя В.В. Димбовський

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - відповідачу (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Грузевиця), 3 - третій особі ( 29000, м. Хмельницький, вул. Подільська, 10/1).