Рішення № 30668182, 15.04.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 квітня 2013 р. Справа № 903/111/13-г

Господарський суд Волинської області у складі судді Кравчука Віктора Оксентійовича, розглянувши позов ТзОВ «Укіо Банк Лізинг», м.Київ

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агротехсервіс», с.Боратин Луцького р-ну Волинської обл.

про відшкодування 1 724 097, 48 грн. збитків за невиконання зобов»язання про передачу предмета лізингу згідно з ч.5 ст.226 ГК України

За участю представників:

від позивача - не з»явився;

від відповідача - не з»явився

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах Господарського суду Волинської області від 20.02.2013 р. (а.с.72), 27.03.2013 р. (а.с.77).

01.02.2013 р. ТзОВ «Укіо Банк Лізинг» як лізингодавець звернулося з позовом до Господарського суду Волинської області про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства «Агротехсервіс» як лізингоодержувача 1 724 097, 48 грн. збитків за невиконання зобов»язання про передачу предмета лізингу.

Позовні вимоги обґрунтовані п.11.6 договору № KL 070538 фінансового лізингу від 31.05.2007 р. (далі - договір) і ч.5 ст.226 ГК України. 26.01.2010 р. лізингодавець повідомив лізингоодержувача про розірвання договору в односторонньому порядку відповідно до п.11.5 останнього. Підставою для такого розірвання слугувало прострочення в оплаті. При визначенні розміру збитків врахована вартість невикупленого майна.

Сторони в судове засідання не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце проведення останнього, що підтверджується повернутими повідомленнями про вручення 01.04.2013 р. позивачу та 02.04.2013 р. відповідачу ухвали від 27.03.2013 р. під розписку, яке знаходиться в матеріалах справи.

Оскільки явка повноважних представників сторін ухвалою суду від 27.03.2013 р. була визнана необов"язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає вирішенню господарського спору по суті, то за таких обставин суд вважає за доцільне розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Виходячи з положень ст.75 ГПК України, відсутність відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню господарського спору по суті.

Як вбачається з витягу від 25.01.2013 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.51-52), 04.01.2013 р. Господарським судом Волинської області порушено справу № 903/6/13-г про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства «Агротехсервіс».

Господарським судом встановлено, що 31 травня 2007 року між ТзОВ «Укіо Банк Лізинг» (лізингодавець за договором, позивач у справі) і Приватним сільськогосподарським підприємством «Агротехсервіс» (лізингоодержувавч за договором) був укладений № КL 070538 договір фінансового лізингу (далі - договір) (а.с.14-20).

Відповідно до п.1.3 договору строк дії останнього закінчується після виконання сторонами своїх зобов»язань.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, Господарський суд Волинської області вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

При цьому суд виходив з наступного.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 р. № 723/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 723/97-ВР) за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Як вбачається з 3-сторонніх актів прийому-передачі предмета лізингу від 27.06.2007 р., 16.10.2007 р., 27.12.2007 р. як додатків № 2 до договору купівлі-продажу від 22.06.2007 р. № КР 070538 (а.с.21, 23, 26), ТзОВ «Агробудівельний альянс «Астра» (продавець) передало у власність ТзОВ «Укіо Банк Лізинг» (покупець, лізингодавець), а Приватне сільськогосподарське підприємство «Агротехсервіс» (лізингоодержувач) прийняло згідно з специфікацією предмет лізингу, а саме: зернозбиральний комбайн Fendt 6300 C, 2006 р.в.; жатка FF 6, 0 м для зернозбирального комбайна, 2006 р.в.; рапсовий стіл BISO Integral СХ 100 2ЕТ for Fendt FF 6, 0 m, 2007 р.в.; вила для гною FFGR 30 VN 2100 S5; візок до жатки, 2007 р.в.

Загальна вартість предмета лізингу становить 2 082 772, 67 грн., яку позивач оплатив 26.06.2007 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (а.с.32).

Виходячи з положень п.2.4 договору, лізингоодержувач зобов»язаний компенсувати всі документально підтверджені витрати лізингодавця, безпосередньо пов»язані з укладенням і виконанням договору відчуження майна протягом 3 робочих днів з дня отримання від лізингодавця рахунку на відшкодування відповідних витрат.

У матеріалах справи містяться 3 уточнені графіки лізингових платежів за договором (а.с.22, 24-25, 27).

Відповідно до ч.1 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 11.5 договору встановлено, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку шляхом направлення лізингоодержувачу повідомлення про таке розірвання за 20 календарних днів до дати розірвання за наявності передбачених цим пунктом договору істотних порушень.

Як вбачається з позовної заяви (а.с.4), підставою для розірвання договору в односторонньому порядку лізингодавцем визначено прострочку в оплаті.

Зокрема, згідно з п.п.11.5.3 п.11.5 договору істотне порушення вважається тоді, коли лізингоодержувач більше одного місяця прострочив оплату хоча б одного лізингового платежу або більше, ніж на один місяць запізнюється з оплатою неустойки і/або штрафу, встановленого за договором.

У матеріалах справи знаходяться повідомлення вих.№ 51/01 від 26.01.2010 р. про розірвання договору в порядку, передбаченому п.11.5 договору (а.с.35-37) з доказом його надсилання 26.01.2010 р. (поштове повідомлення про вручення, опис вкладення у цінний лист, а.с.38).

Таким чином, згідно з п.11.5 договору останній є розірваним 16.02.2010 р.

Пунктом 11.6 договору передбачено, що коли є підстава розірвати договір, то лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача заплатити за предмет лізингу лізингодавцю всі лізингові платежі та неустойку (пеню та штрафи), які залишилися до кінця строку лізингу, або розірвати договір. Після розірвання договору лізингодавець має право вимагати повернути йому предмет лізингу, заплатити лізингодавцю борги, строк оплати яких наступив до дня розірвання договору, а також заплатити штраф у розмірі 30 % від розміру суми несплаченої вартості предмета лізингу. Також лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача покрити всі витрати, які були пов»язані з розірванням договору (транспортування, збереження тощо).

Згідно з п.10.4 договору якщо лізингоодержувач порушує умови договору та відмовляється усунути порушення умов договору, лізингодавець має право провести повернення майна в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідач добровільно не повернув предмет лізингу позивачу, що не спростовано документально жодною зі сторін згідно з ст.33 ГПК України, а тому останній звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про повернення предметів лізингу.

01.06.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. було вчинено виконавчий напис № 1109 про вилучення у відповідача та передачу позивачу об»єтів лізингу (а.с.39).

09.06.2010 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису (а.с.40-41).

Як вбачається з матеріалів справи, за виконавчим листом майно не повернуто.

Відповідно до ч.5 ст.226 ЦК України в разі невиконання зобов'язання про передачу зобов'язаній стороні індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у неї або вимагати відшкодування останньою збитків.

15.01.2013 р. позивач звернувся з вимогою до відповідача про відшкодування збитків на суму 1 724 097, 48 грн. Доказ про її надсилання міститься в матеріалах справи (а.с.48-50).

Оскільки договір з вини відповідача був достроково розірваний, то позивач позбавлений можливості отримати невикуплену вартість предмета лізингу, яку б він отримав у разі належного виконання договору відповідачем.

Згідно з ч.2 ст.224 ГК України, ч.2 ст.22 ЦК України збитками, зокрема, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку позовних вимог суму збитків становить вартість невикупленого майна за всіма трьома графіками 1 724 097, 48 грн. (22 552, 6 грн. + 14 499, 3 грн. + 1 687 045, 58 грн.).

З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що позов про відшкодування 1 724 097, 48 грн. збитків за невиконання зобов»язання про передачу предмета лізингу є нормативно та документально обґрунтований, а тому є всі правові підстави для його повного задоволення.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, Господарський суд Волинської області

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Агротехсервіс» (45605, Волинська обл., Луцький р-н, с.Боратин, вул.Шкільна, 62; ідентифікаційний код 32057896) на користь ТзОВ «Укіо Банк Лізинг» (04053, м.Київ, вул.Кудрявська, 5; ідентифікаційний код 34003114) 1 724 097, 48 грн. збитків за невиконання зобов»язання про передачу предмета лізингу згідно з ч.5 ст.226 ГК України; 34 481, 95 грн. судового

збору.

Повний текст рішення складено

15.04.13

Суддя В. О. Кравчук