Рішення № 30665490, 08.04.2013, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/44/13- ц

Номер провадження 2/298/49/13

Категорія (2.54)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого-судді Цибика І.Й., при секретарі Тисянчин М.В., з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Перевозчикова О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином згідно ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів",

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цим позовом з тих підстав, що 04 квітня 2012 року між ним та ТОВ "Архбудекспертиза" був укладений договір № 011068 (далі - Договір) про надання йому позики в розмірі 50 000 гривень. Вважає даний Договір нікчемним і просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, оскільки такий був укладений під впливом обману та з застосуванням нечесної підприємницької практики, та стягнути з відповідача всі сплачені на його рахунок кошти в сумі 7 499,98 гривень, а також покласти на відповідача судові витрати.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що йому знадобилися грошові кошти в розмірі 50 000 гривень для розвитку власного бізнесу, а саме для придбання необхідних матеріалів. У засобах масової інформації він знайшов рекламне оголошення ТОВ "Архбудекспертиза", в якому йшлося про швидке отримання грошей під низький відсоток з мінімальним пакетом документів. А тому він звернувся до цього підприємства з метою швидкого отримання кредиту.

Завітавши до офісу, консультант ОСОБА_4 пояснила, що компанія може надати йому безвідсотковий кредит у розмірі 50 000 гривень на строк п'ять років (60 місяців) зі сплатою щомісяця 1/60 від суми кредитних коштів, тобто сума ділиться на 60 рівних частин. Обов'язковою умовою для отримання грошей є оплата першого внеску в розмірі 2 500 гривень. Це пояснюється тим, що перший внесок є показником його платоспроможності перед фірмою, яка кредитує. Крім того, перший внесок є захистом від інфляції, і буде використаний в разі виникнення тимчасових проблем з платоспроможності, або непереборних обставин, які можуть трапитись під час виконання ним Договору.

Так, погодившись на такі умови, на рахунок відповідача ним було сплачено суму вступного платежу у розмірі 2 500 гривень. Грошові кошти консультант ОСОБА_4 пообіцяла перерахувати йому на банківський рахунок через 3 дні, але в обумовлений термін гроші на його рахунок не поступили. Пояснень щодо виникнення такої ситуаціїї остання надати відмовилася. Разом з тим, наголосила про його зобов'язання сплачувати щомісячні платежі в розмірі 833,33 гривень не пізніше 15-го числа кожного місяця, як передбачено Договором. Оплативши один щомісячний внесок, грошей знову не отримав. У черговий раз

- 2 -

звернувшись в офіс за поясненнями, той же консультант ОСОБА_4 пояснила, що згідно Договору гроші отримає той клієнт фірми, який здійснить найбільшу кількість щомісячних

платежів. Відтак він сплатив сім щомісячних платежів, але обіцяних грошей не отримав і цього разу.

Вважає, що отримав нечітку, неправдиву інформацію стосовно оспорюваного Договору, дії консультанта відповідача є забороненими та підпадають під дію ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки Законом забороняється нечесна підприємницька практика, яка виключає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача: забороняється експлуатація та розвиток пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Зазначає, що при умові належного роз'яснення йому всіх умов та наслідків даної угоди, він не погодився б на її укладення. Відповідач, використовуючи нечесну підприємницьку діяльність, що вводить в оману, з метою спонукання його до підписання угоди на невигідних умовах, маючи умисел не надавати обіцяний кредит, лише скористався для власних потреб залученими від нього грошовими коштами, а тому просить позов задовольнити.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві. Додав, що консультант ОСОБА_4 наголошувала, що вже скоро має відбутися так званий асигнаційний захід і він гарантовано отримає позику, тобто остання ввела його в оману. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що підписаний позивачем Договір про надання позики включає в себе два предмета: перший - консультація, другий - позика. Консультант ОСОБА_4 чітко роз'яснила позивачу умови цього Договору, що стверджується актом № АБ здачі-прийняття робіт (надання послуг), і за таку послугу він здійснив відповідну оплату. Згідно п. 4.12 Договору, перевагу в отриманні позики має той учасник, який здійснив найбільшу кількість плетежів. Однак, позивач взагалі припинив здійснювати платежі, а тому втратив можливість отримати позику. Крім того, відповідно до Договору, здійснені учасником платежі залишаються у власності компанії. За таких підстав, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

У судовому засіданні належними доказами встановлено, що 04 квітня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 011068 з метою отримання позивачем кредиту в сумі 50 000 гривень.

Також встановлено, що позивач на виконання умов договору сплатив відповідачу грошову суму в розмірі 2 500 гривень в якості вступного внеску, що підтверджується квитанцією № 2868.31.2 від 04.04.2012 року, з метою через три дні отримати кредит в розмірі 50 000 гривень на строк п'ять років (60 місяців) для розвитку власного бізнесу, а саме для придбання необхідних матеріалів. Крім цього, сплатив сім щомісячних платежів у розмірі 833,33 гривень, що також стверджується доданими до матеріалів справи квитанціями.

Відповідно до п.1.1. предметом даного договору є вчинення відповідачем від імені та за рахунок позивача певних юридичних дій, спрямованих на надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку № 1 до даного Договору, на умовах діяльності програми «Б.А.Н.К. Платинум» (Додаток № 2 до даного Договору) у тому числі: організовувати та проводити розподіл Фонду учасників, здійснити надання безвідсоткової позики на користь учасника за рахунок Фонду учасників; надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами у порядку та в строки, передбачені цим Договором та Додатками до нього. При підписанні Договору на виконання п.2.1. та Додатку № 1 ОСОБА_1 сплатив відповідачу 2 500 грн. вступного внеску.

Суд вважає, що вказана умова договору є несправедливою стосовно позивача, як споживача, оскільки кошти, сплачені ним на користь відповідача в якості

- 3 -

декларативної умови, яка не має під собою реального виконання відповідачем будь-яких обовязків, забезпечених цією оплатою.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року №15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Згідно ч.1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023XII (зі змінами та доповненнями) виконавець послуг не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Згідно з ч.2, п.3 ч.3 ст. 18 вказаного Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливими, таке положення може бути змінено або визнано недійсним, або договір може бути визнано недійсним в цілому.

Відповідно до ст. 8 Додатку №2 до даного Договору розірвання даного Договору на паритетних правах можливе лише протягом першого дня з моменту його підписання, оскільки це можливо тільки до моменту його реєстрації. Згідно з п. 1.4. даного Договору він реєструється у день надходження на рахунок відповідача вступного внеску, який повинен бути сплачений в строк, передбачений ст. 2 п. 2.1.1. Договору, тобто в день його підписання. У разі виявлення бажання клієнтом системи розірвати Договір після закінчення вказаного вище терміну, застосовуються положення п. 8.2. Договору, згідно з якими вступний платіж та платежі за юридичне обслуговування Договору учаснику не повертаються. В той же час Договір відповідно до п. 8.3 вважається розірваним на вимогу відповідача в односторонньому порядку з 1 (першого) числа місяця в якому виникла заборгованість, за умови , якщо учасник, якому ще не надано рішення про надання безвідсоткової позики, не сплатить в строк не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця загальний платіж та платежі на юридичне обслуговування Договору. Вказана умова, на думку суду, порушує принцип рівності сторін Договору, учасником якого виступав позивач в якості споживача, а тому її слід визнати несправедливою відносно позивача, що може слугувати підставою визнання вказаного Договору недійсним.

Крім вищезазначеного, в умовах Договору вбачаються ознаки здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності. Так, як вбачається з реклами послуг відповідача, які розміщені в друкованих засобах масової інформації, вона спонукає клієнта звертатися за дешевою позикою. Так, з одного боку з умов оспорюваного Договору випливає, що згідно із програмою «Б.А.Н.К. Платинум» предметом Договору є послуги - надання безвідсоткової позики (визначення терміну «Безвідсоткова позика» в умовах програми «Б.А.Н.К. Платинум» та зазначена в Додатку №1 до Договору). Однак, з аналізу інших умов Договору слідує, що відповідач не надає своїх позик, а організовує та проводить розподіл Фонду учасників, а відтак - здійснює надання безвідсоткової позики на користь учасника за рахунок Фонду самих учасників (п. 1.1. в) Договору). Відповідно до ст. 4 Договору право на отримання безвідсоткової позики надається не всім учасникам програми «Б.А.Н.К. Платинум», а лише тим, що має той учасник, які мають найбільшу кількість сплачених загальних платежів. Отже, розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги п. 7 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», коли один учасник програми за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача надає позику іншому учасникові програми.

- 4 -

Відповідно до п.2 ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що

вводить споживача в оману або є агресивною, а також забороняється, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Відповідно до ч.5 ст. 19 вказаного Закону правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У судовому засіданні на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що Договір № 011068 від 04.04.2012 року укладений між позивачем та відповідачем є нікчемним правочином, а його нікчемність визначена ч.5 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Як роз'яснено у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлена наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи на нікчемність такого правочину одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що сплачені позивачем за договором грошові суми в розмірі 8 535 гривень, що підтверджується наданими позивачем квитанціями, підлягає стягненню з ТОВ "Архбудекспертиза" на користь позивача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 3, 23, 203, 213, 215, 216, 509, 637, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 4, 18, 19, 21-23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року № 1023XII (зі змінами та доповненнями), суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" (код ЄДРПОУ 37579211, індекс 61037, м. Харків, пр. Московський, 247, офіс 5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 7 499 (сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 98 копійок сплачених за договором № 011068 від 04 квітня 2012 року.

- 5 -

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Архбудекспертиза" (код ЄДРПОУ 37579211, індекс 61037, м. Харків, пр. Московський, 247, офіс 5) на користь держави 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Закарпатської області через Великоберезнянський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні - в той же строк з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження - після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.

Головуючий