Постанова № 30665070, 09.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2013 року № 2а-17291/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Бевза В.І. (дов. від 04.02.2013р. №34)

від відповідача: Корнієнко В.П. (дов. від 14.05.2012р. №1/9/10-229)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спільне українське - німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0004334120, 0004344120 від 25.09.2012р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.04.2013 року в 13год. 25хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Спільне українське - німецьке товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» (далі по тексту також - Позивач) до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (надалі також - Відповідач), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0004334120, 0004344120 від 25.09.2012р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірні податкові повідомлення рішення винесені на підставі хибних висновків про порушення Позивачем норм податкового законодавства України, що не носять правового підґрунтя та не базуються на дослідженні контролюючим органом первинної документації Позивача, які підтверджують правомірність та реальність здійснених господарських правовідносин з контрагентами, а отже є безпідставними та підлягають скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем в період з 30.08.2012р. по 10.09.2012р. проводилась позапланова виїзна перевірка СП ТОВ «КЕРШЕР» з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з його контрагентами: ТОВ «Сервіс інженерних систем» (код за ЄДРПОУ 3480017) за період з 01.01.2011р. по 30.06.2012р. та ТОВ «Бренд-Строй» (код за ЄДРПОУ 36165567) за період з 01.11.2010р. по 30.11.2010р.

За результатами перевірки складено акт №969/41-20/25196004 від 11.09.2012р. (далі по тексту - Акт).

25.09.2012 р. на підставі Акту перевірки Відповідачем видано податкове повідомлення - рішення №0004334120, згідно з яким Позивачу донараховано грошове зобов'язання у розмірі 4 844 007 грн. за основним платежем з податку на додану вартість та 1 810 891 грн. штрафних санкцій (всього 6 654 898 грн.).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені належними доказами обставини справи, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Щодо невизнання (зменшення) валових витрат та податкового кредиту Позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд-Строй» встановлено.

Як слідує із матеріалів справи, 05.05.2010 року між ТОВ «Бренд-Строй» та Позивачем укладено договір № 76 згідно з яким ТОВ «Бренд-Строй» зобов'язалось розробити документацію згідно наказу міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та по справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофі № 228 від 15.05.2006, а саме, Декларацію безпеки.

На виконання зазначеного договору, ТОВ «Бренд-Сервіс» розробило та передало Позивачу передбачену договором документацію.

В ході судового розгляду справи підтверджено, що документація (Декларації безпеки) отримані від ТОВ «Бренд-Строй» по договору від 25.10.2010 року № 2312/1/643 наявні у Позивача та використовувались при отриманні дозволів МЧС на початок роботи автозаправних комплексів. Факт отримання зазначених документів від ТОВ «Бренд-Сервіс» підтверджується актом від 10.11.2010 між ТОВ «Бренд-Сервіс» та Позивачем та податковою накладною, виданою ТОВ «Бренд-Сервіс» від 10.11.2010 № 2003 на загальну суму 10 000 грн. (у тому числі ПДВ 1666,67 грн.)

Податкова накладна виписана ТОВ «Бренд-Сервіс» підписана уповноваженою особою та скріплена печаткою, у ній зазначено в окремому рядку місцезнаходження юридичної особи. Відповідно п. 45.2.ст.45 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ зі змінами та доповненнями: податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За виконані роботи по створенню документів, отриманих згідно акту від 10.11.2010 року та податковій накладній від 10.11.2010 № 2003 Позивачем перерахувано ТОВ «Бренд-Сервіс» 10.11.2010 року кошти в сумі 10 000 грн. (що підтверджується платіжним дорученням від 10.11.2010 року №247, наявним у матеріалах справи).

Таким чином на переконання суду, правочин між Позивачем та ТОВ «Бренд-Сервіс» здійснений згідно вимог діючого законодавства України, обов'язки сторін виконані в повному обсязі, документи були отримані Позивачем, а плата за їх створення -ТОВ «Бренд-Сервіс». Тобто настали усі правові наслідки, обумовлені зазначеним правочином.

За таких обставин, витрати, понесені Позивачем на оплату робіт з виготовлення документів ТОВ «Бренд-Сервіс», відповідно до вимог п. 5.1.,5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР правомірно включені до валових витрат Позивача у IV кварталі 2010 року.

На підставі податкової накладної ТОВ «Бренд-Сервіс» від 10.11.2010 № 2003, до податкового кредиту Позивачем за листопад 2010 року, відповідно до вимог п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР включені 1 666,67 грн.

Водночас, з аналізу Акту перевірки, вбачається, що при проведені перевірки Відповідач прийшов до висновку щодо невідповідності вимогам діючого законодавства України правочину між Позивачем та ТОВ «Бренд-Сервіс» з підстав інформації, отриманої від податкової міліції про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, а саме ТОВ «Бренд-Строй» та акту ДПС в Запорізькій області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бренд-Строй».

При цьому, відомості про отримання акту ДПС в Запорізькій області від 06.04.2012 № 29/22/36165567 про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ «Бренд-Строй» зазначені на п'ятій сторінці Акту, а на шостій зазначена податкова адреса ТОВ «Бренд-Строй»: м. Сімферополь, вул.. Монтажна, 10-г.

Разом з тим, згідно з відомостями ЄДРПОУ, місцезнаходження ТОВ «Бренд-Строй» наступне: 95493, АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ, місто Сімферополь, Залізничний район, вул. Монтажна, будинок 10-Г.

Таким чином, за висновком суду, ДПС в Запорізькій області не мало можливості провести зустрічну звірку з ТОВ «Бренд-Севріс» у зв'язку з тим, що зазначений контрагент не знаходиться в Запорізькій області.

За таких обставин, суд приймає відомості, викладені в акті ДПС в Запорізькій області від 06.04.2012р. № 29/22/36165567 як належне підтвердження того, що ТОВ «Бренд-Сервіс» не знаходиться за юридичною (податковою) адресою та не здійснює господарську діяльність згідно з вимогами діючого законодавства України.

Крім того, відповідно до вимог діючого законодавства України, факт порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва не скасовує державну реєстрацію підприємства та не має наслідком автоматичне визнання всіх правочинів за участю такого підприємства не чинними.

Водночас, відповідно до п. 7.4.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту також - Закон № 168/97-ВР), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Суд звертає увагу на те, що саме зазначена норма закону є єдиною підставою для невизнання податкового кредиту платника податку. Так, порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва щодо контрагента Позивача відповідно до вимог Закону № 168/97-ВР не може розглядатись як правова підстава для невизнання (коригування) податкового кредиту платника податку (в даному випадку - Позивача).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР), не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За таких обставин суд зазначає, що порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва контрагента Позивача, відповідно до вимог Закону №334/94-ВР не є підставою для невизнання (коригування) валових витрат підприємства.

Таким чином при проведені перевірки Відповідачем не прийняті до уваги докази належного виконання договірних зобов'язань платниками податків (Позивачем та його контрагентом), зокрема:

- отримання Позивачем згідно договору з ТОВ «Бренд-Сервіс» документів, створення яких було предметом договору, та факт їх реальної наявності у Позивача і використання них в господарській діяльності підприємства;

- перерахування Позивачем на адресу ТОВ «Бренд-Сервіс» плати за виконані роботи по створенню документів;

- наявності у Позивача всіх необхідних документів для віднесення затрат по договору з ТОВ «Бренд-Сервіс» до валових витрат Позивача та податкового кредиту з ПДВ.

Так, Відповідачем в порушення вимог ст. 5 Закону № 334/94-ВР та ст.7 Закону № 168/97-ВР, безпідставно не визнано податковий кредит Позвиача в сумі 1667 грн. та валові витрати в сумі 8333 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Бренд-Сервіс».

Щодо невизнання (зменшення) податкового кредиту Позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс інженерних систем», судом встановлено наступне.

18.03.2009 року між ТОВ «Сервіс інженерних систем» та Позивачем укладено договір від 18.03.2009р. №441-09/у згідно з яким ТОВ «Сервіс інженерних систем» (Комітент) передає Позивачу (Комісіонер) згідно з актами приймання - передачі на комісію та відповідними накладними газ скраплений СПБТ (надалі товар) для продажу третім особам. Термін дії договору продовжено відповідно додаткової угоди №8 від 18.12.2009р. до 31.12.2010р., відповідно додаткової угоди №9 від 20.12.2010р. до 31.12.2011р., відповідно додаткової угоди №11 від 30.12.2011р. до 31.12.2012р.

18.03.2009 року між ТОВ «Сервіс інженерних систем» та Позивачем укладено договір від 18.03.2009р. №442-09/у згідно з яким ТОВ «Сервіс інженерних систем» (Комітент) передає Позивачу (Комісіонер) згідно з актами приймання - передачі на комісію та відповідними накладними газ скраплений СПБТ (надалі товар) для продажу третім особам. Термін дії договору продовжено відповідно додаткової угоди №8 від 18.12.2009р. до 31.12.2010р., відповідно додаткової угоди №9 від 20.12.2010р. до 31.12.2011р.

24.02.2009 року між ТОВ «Сервіс інженерних систем» та Позивачем укладено договір від 24.02.2009р. №431-09/А згідно з яким ТОВ «Сервіс інженерних систем» (Орендодавець) передає, а Позивач (Орендар) приймає у тимчасове користування технологічне обладнання та технічну документацію згідно з Додатком №1 до даного договору далі за текстом «майно» (колонки газороздавальні 2шт. на суму 116 000 грн.:, стаціонарний заправник газу 2 шт. на суму 178 600 грн.) та яким він володіє на підставі Договору купівлі-продажу.

24.02.2009 року між ТОВ «Сервіс інженерних систем» та Позивачем було укладено договір від 24.02.2009р. №432-09/А згідно з яким ТОВ «Сервіс інженерних систем» (Орендодавець) передає, а Позивач (Орендар) приймає у тимчасове користування технологічне обладнання та технічну документацію згідно з Додатком №1 до даного договору далі за текстом «майно» (колонки газороздавальні 2шт. на суму 116 000 грн., заправник газу стаціонарний 2 шт. на суму 211 880 грн.) та яким він володіє на підставі Договору купівлі-продажу.

На виконання зазначених договорів, ТОВ «Сервіс інженерних систем» передало, а Позивачем отримано: - газ скраплений СПБТ для подальшого продажу третім особам (як Комісіонер); - технологічне обладнання та технічну документацію.

При цьому, передання газу скрапленого підтверджується податковими накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах адміністративної справи.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що податкові накладні, виписані ТОВ «Сервіс Інженерних системи», підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою, у яких зазначено в окремому ряду місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно п.45.2.ст.45 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ зі змінами та доповненнями: податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У податкових накладних має місце наступне: 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, буд.28/2, н.п. №43, що співпадає з витягом з ЄДР (який міститься у матеріалах адміністративної справи).

Водночас, розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, що підтверджується платіжними документами долученими до справи.

Крім того, в рамках договорів комісії скраплений газ СПБТ був реалізований Позивачем в роздріб в мережі власних та орендованих автозаправних комплексів, а технологічне обладнання використовувалось для здійснення реалізації газу скрапленого СПБТ.

Продаж Позивачем в роздріб газу скрапленого СПБТ, поставленого ТОВ «Сервіс інженерних систем» та використання технологічного обладнання підтверджується даними реєстраторів розрахункових операцій, записами бухгалтерського та податкового обліку.

За результатами розгляду справи, підтверджено, що правочини між Позивачем та ТОВ «Сервіс інженерних систем» були здійснені згідно вимог діючого законодавства України, обов'язки сторін виконані в повному обсязі, газ скраплений та обладнання було отримане Позивачем, за проданий в рамках договору комісії газ та отримане в оренду обладнання Позивач розрахувався з ТОВ «Сервіс інженерних систем», отримавши у передбаченому законом порядку комісійну винагороду. Тобто настали правові наслідки, обумовлені укладеними між Позивачем та його контрагентом правочинами.

Оцінивши докази, які є у справі, суд прийшов до висновку про підтвердженість руху активів у процесі здійснення господарських операцій Позивача та його контрагента - ТОВ «Сервіс інженерних систем», обидва підприємства на момент господарських взаємовідносин були зареєстровані як платники податків (у тому числі ПДВ) та відповідали вимогам, які пред'являються платникам податків, тобто мали спеціальну правосуб'єктність. Придбані товари використовувались у господарській діяльності Позивача.

Таким чином, на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ «Сервіс інженерних систем» (належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи), відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України до податкового кредиту Позивачем за період з січня 2011 року по червень 2012 року була включена сума 4 842 340 грн., а саме по періодах: Січень 2011р. - 442324 грн. Лютий 2011р. - 247924 грн. Березень 2011р. - 254286 грн. Квітень 2011р. - 277693 грн. Травень 2011р. - 270446 грн. Червень2011р. - 284404 грн. Липень 2011р. - 391682 грн. Серпень 2011р. - 385933 грн. Вересень 2011р. - 286838грн. Жовтень 2011р. - 331816 грн. Листопад 2011р. - 301278 грн. Грудень 2011р. - 274941 грн. Січень 2012р.-239614 грн. Лютий 2012р. - 235639 грн. Березень 2012р. - 222820 грн. Квітень 2012р. - 250226 грн. Травень 2012р. - 189355 грн. Червень2012р.- (-) 44879 грн.

Водночас, при проведені перевірки Відповідачем зробив висновок щодо невідповідності вимогам діючого законодавства України правочину між Позивачем та ТОВ «Сервіс інженерних систем» лише на підставі службової записки начальника ГВПМ ППІ в Печерському районі щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Сервіс інженерних систем», і жодним чином не проаналізована та не взята до уваги первинна документація Позивача.

Відповідно до вимог діючого законодавства України службова записка працівника додаткової міліції не скасовує державну реєстрацію підприємства та не має наслідком визнання всіх правочинів за участю такого платника податків не чинними (недійсними).

Крім того, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені додатковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Разом з тим доводи, викладені у службовій записці начальника ГВПМ ППІ в Печерському районі щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Сервіс інженерних систем», спростовані постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №2а-8992/12/2670 про відмову у задоволенні позову ДПІ в Печерському районі м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Інженерних Систем» про визнання недійсними установчих документів та припинення юридичної особи.

Так, згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №2а-8992/12/2670 встановлено:

«- допитаний в якості свідка ОСОБА_4 показав суду про те, що він працює директором ТОВ «Сервіс Інженерних Систем»з 2011 року. Засновано підприємство в 2007 році. Протягом діяльності підприємства відбувалися неодноразові зміни керівництва. Перед ним директором працювала ОСОБА_5, яка і запросила його на посаду директора підприємства. Засновником підприємства є ОСОБА_6 Основні контрагенти підприємства: СП ТОВ «Кершер», СП ТОВ «Пропан трейд» та інші. Діяльність підприємства пов'язана зі здаванням в оренду газових модулів для заправок. Підприємство знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 28/2, кімн. 43. В офісі в кімнаті № 43 одне робоче місце орендується ТОВ «Сервіс Інженерних Систем», на якому працює він та бухгалтер ОСОБА_7. В офісі також знаходиться інше підприємство. Свідок ОСОБА_4 також показав судові, що 10.05.12 ввечері йому зателефонував чоловік, який назвався ОСОБА_8, та запросив з'явитися до ГВПМ ДШ у Печерському районі м. Києва. О 10.00 11.05.12 його запросили в кабінет до керівника ГВПМ ДШ у Печерському районі м. Києва разом із о/у Овчинніковим О.В. При бесіді ставили питання щодо діяльності ТОВ «Сервіс Інженерних Систем». Потім запропонували почекати в коридорі, де він знаходився тривалий час. Нарешті його викликав Овчинніков О. В., надав йому аркуш паперу з поясненнями, які не були написані ним особисто. ОСОБА_4 наданий аркуш із поясненнями підписав, не вникаючи до його змісту. З приводу надання в податковій міліції пояснень свідок повідомив суду, що в поясненнях зазначені неправдиві відомості. Насправді, на підприємстві ТОВ «Сервіс Інженерних Систем»працює 2 особи він та бухгалтер, які отримують заробітну плату. Він як директор підприємства займається фінансово-господарською діяльністю, укладає господарські договори, підписує фінансову звітність тощо.

Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №2а-8992/12/2670 набрала законної сили 19.12.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас, доводи Відповідача про визнання договорів Позивача з його контрагентами за перевіряємий період є документально непідтвердженими та такими, що зроблені контролюючим органом з перевищенням наданих йому повноважень, позаяк жоден нормативно - правовий акт не надає органам податкової служби повноважень щодо правового інспектування належності оформлення та відповідності закону договорів (правочинів) платників податків.

Така позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеної у Постанові Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009р.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про те, що доводи Відповідача про заниження Позивачем податку на додану вартість на загальну суму 4 844 007 грн. за основним платежем та 1 810 891 грн. штрафних санкцій (всього на суму 6 654 898 грн.) та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в загальній сумі 8333грн., спростовані первинною документацією Позивача та імперативними приписами чинного законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність спірних податкових повідомлень - рішень.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2012 р. №0004334120 Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2012 р. № 0004344120 Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 2146 грн. 00 коп. на користь Спільного українсько - німецького товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Кершер» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур