Постанова № 30665030, 10.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/757/13-a

"10" квітня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Субтельній Л.О.,

за участю представника позивача Світлика О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області (далі - УПФУ в Тернопільському районі, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4742 грн. 42 коп.

До початку розгляду адміністративної справи по суті представник позивача подав до суду письмову заяву про уточнення позовних вимог від 10.04.2013 року, в якій просив стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4572 грн. 42 коп. (а. с. 39).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підприємцем не проводилась сплата у визначеному законом розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік. У зв'язку з цим за відповідачем рахується заборгованість перед УПФУ в Тернопільському районі зі сплати єдиного внеску в розмірі 4572 грн. 42 коп., яку позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивача адміністративним позовом підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не прибув, при цьому був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується розпискою від 29.03.2013 року про відкладення розгляду справи та розпискою про одержання повістки про виклик до суду (а. с. 16-17), відповідач причини неприбуття до суду не повідомив. Разом з тим, ОСОБА_2 подав до суду заяву від 09.03.2013 року, у якій просив зробити перерахунок єдиного внеску згідно з поданими звітами про його доходи (а. с. 13-37).

Згідно із частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, взятий на обліку в УПФУ в Тернопільському районі (а. с. 6). Відповідач з 01.01.2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, підприємцем обрана третя група платника єдиного податку та визначена відсоткова ставка єдиного податку у розмірі 5 відсотків доходу, про що свідчить довідка Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби № 8602 від 08.04.2013 року (а. с. 20), копія свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2, виданого ОСОБА_2 Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби 14.05.2012 року на підставі заяви відповідача від 20.01.2012 року (а. с. 21-22). Відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності протягом 2012 року, про що зазначено в акті перевірки Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби від 05.04.2013 року № 2410/17-227/НОМЕР_1 (а. с. 26-29).

13.02.2013 року УПФУ в Тернопільському районі надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу від 12.02.2013 року № Ф 78, відповідно до якої станом на 21.01.2013 року за ОСОБА_2 рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 4572 грн. 42 коп. (а. с. 5). Така вимога надіслана у зв'язки з тим, що відповідачу як платнику єдиного внеску, який з 01.01.2012 року перебував на спрощеній системі оподаткування, враховуючи мінімальний розмір єдиного соціального внеску у 2012 році, необхідно було здійснити доплату до мінімального страхового внеску за період з січня 2012 року по грудень 2012 року у розмірі 4572 грн. 42 коп.

В подальшому 15.03.2013 року відповідачем подано до УПФУ в Тернопільському районі звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік, у таблиці 2 якого «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування» визначена сума нарахованого єдиного внеску за період з квітня 2012 року по вересень 2012 року в розмірі 2286 грн. 03 коп. (а. с. 8-9).

Фізичною особою - підприємцем сплата єдиного внеску не проводилась, заборгованість станом на 13.03.2013 року становить 4572 грн. 42 коп. та підтверджується карткою особового рахунку фізичної особи - підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 року по 13.03.2013 року (а. с. 4). Крім того, в картці особового рахунку відповідача відображена заборгованість по штрафних санкціях у розмірі 170 грн. 00 коп., вимога про стягнення якої у зв'язку з заявою представника позивача про уточнення позовних вимог від 10.04.2013 року, не розглядається в даній адміністративній справі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - Закон № 2464-VI), платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу. Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (частина 11 статті 8 Закону № 2464-VI).

З аналізу наведених положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» слід прийти до висновку, що база нарахування для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, як відповідач, визначається такими платниками самостійно, але незалежно від суми отриманого доходу (прибутку) сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

З урахуванням мінімального розміру заробітної плати, визначеної статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 року № 4282-VI, мінімальний страховий внесок становив: з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року - 372 грн. 33 коп. (1073,00 грн. х 34,7% = 372 грн. 33 коп.), з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року - 379 грн. 62 коп. (1094 грн. 00 х 34,7% = 379 грн. 62 коп.), з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року - 382 грн. 39 коп. (1102 грн. 00 коп. х 34,7% = 382 грн. 39 коп.), з 01.10.2012 року по 30.11.2012 року - 387 грн. 95 коп. (1118 грн. 00 х 34,7% = 387 грн. 95 коп.), з 01.12.2012 року - 393 грн. 50 коп. (1134 грн. 00 коп. х 34,7% = 393 грн. 50 коп.).

Відповідно до частин восьмої та дванадцятої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок; періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік; єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В частині другій статті 12 Закону № 2464-VI визначено, що одним із завдань Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску. Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску (пункт 7 статті 13 цього Закону).

Як встановлено судом відповідач до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, тобто до 20.01.2013 року, не сплатив єдиний внесок за 2012 рік, а тому УПФУ в Тернопільському районі проведено розрахунок єдиного внеску та надіслано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 вимогу про сплату боргу від 12.02.2013 року № Ф 78.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску; територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Підпунктом «а» пункту 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за № 994/18289, передбачено, що органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки у випадку якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або інформація територіальних органів органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування (зменшення) сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; вимога надсилається одночасно з повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого (зменшеного) єдиного внеску.

Вимога УПФУ в Тернопільському районі від 12.02.2013 року № Ф 78 надіслана позивачу з зазначенням суми боргу по єдиному внеску за період з січня 2012 року по грудень 2012 року, тобто за період, коли підприємець перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності згідно з виданим Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби свідоцтвом платника єдиного податку.

Стаття 25 Закону № 2464-VI передбачає заходи впливу до платників єдиного внеску та стягнення заборгованості шляхом надсилання платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимоги про її сплату, або, реалізуючи право звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

У спірному випадку відповідач не виконав зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, допустив заборгованість у розмірі 4572 грн. 42 коп. При цьому суд зазначає, що незалежно від отриманого доходу підприємцем ОСОБА_2, який відображений ним у податкових деклараціях платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця у відповідних податкових періодах, які подавались до податкової інспекції, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з єдиного внеску, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі з урахуванням заяви представника позивача про уточнення позовних вимог від 10.04.2013 року.

Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4572 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві) гривні 42 (сорок дві) копійки на користь управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області (м. Тернопіль, майдан Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 21153972) на рахунок № 37193104001915 в управлінні Державної казначейської служби України в Тернопільському районі, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 15 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.