ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2013 р. Справа № 909/252/13-г
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів,
вул.Сахарова,23А, м. Івано-Франківськ,76014
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна"
вул.Сахарова,23А, м. Івано-Франківськ,76014
про стягнення 11392,60 грн.
за участю представників сторін:
Від позивача: Стадник В.І.- представник, довіреність № б/н від 23.07.12р.
Від відповідача: Йосифів Петро Іванович, (довіреність № б/н від 15.01.2013)
ВСТАНОВИВ:
Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів заявило позовну вимогу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" про стягнення 11392 грн. 60 коп., з яких: 10 420 грн. 66 коп. - заборгованість з відшкодування комунальних послуг та 971 грн. 94 коп. - пені за несвоєчасну сплату відшкодування комунальних послуг.
Ухвалою суду від 01.03.13 порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 19.03.13. Ухвалою суду від 19.03.13 відкладено розгляд справи на 02.04.13 через неявку в судове засідання повноважного представника відповідача. В судовому засіданні 02.04.13 судом оголошено перерву у розгляді справи до 09.04.13, про що представники сторін, які беруть участь у справі повідомлені.
19.03.13 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 4631/13 від 19.03.13). В даній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 50 840 грн. 21 коп. заборгованості з орендної плати, 13 297 грн. 49 коп. заборгованості з відшкодування комунальних послуг та 759 грн. 91 коп. пені за несвоєчасну сплату відшкодування комунальних послуг. Суд дійшов висновку задоволити таку заяву частково виходячи з наступного. Пункт 3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлює, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
В спірному випадку, позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, зазначивши в такій заяві вимогу стягнути з відповідача 50 840 грн. 21 коп. заборгованості з орендної плати. Така вимога про стягнення заборгованості з орендної плати у позовній заяві (вх. № 935/13 від 28.02.13) взагалі заявлена не була. Таким чином, суд, відповідно до вищевказаної норми Постанови Вищого господарського суду України, відхиляє таку вимогу і задовольняє заяву лише у збільшенні тих вимог, які були заявлені в позовній заяві. Отже, з врахуванням часткового задоволення заяви про збільшення позовних вимог, суд розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 297 грн. 49 коп. заборгованості з відшкодування комунальних послуг та 759 грн. 91 коп. пені за несвоєчасну сплату відшкодування комунальних послуг.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав згідно заяви про збільшення позовних вимог. Представник відповідача проти позову заперечив. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.
У своїх позовних вимогах позивач посилається на те, що 17.05.2005 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" (орендар) та Івано-Франківським обласним управлінням по меліорації і водному господарству (надалі - Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів відповідно до наказу Держводагенства України від 26.09.2011 року № 182 та наказу Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів від 02.11.2011 року № 67) (балансоутримувач) укладено договір оренди державного майна № 213/05.
Відповідно до даного договору Орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне майно - нежитлові приміщення II поверху загальною площею 386 кв. м. адміністративної будівлі Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству, що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 23 А. Майно передається в оренду з метою використання під офіс.
Позивач стверджує, що ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2011 року затверджено мирову угоду, укладену між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" та Івано-Франківським обласним управлінням по меліорації і водному господарству згідно якої, сторони визнали договір оренди державного майна від 17.10.2005 року продовженим до 15.10.2015 року. При цьому орендар, за словами позивача, зобов'язався в подальшому належно виконувати всі умови договору оренди державного майна № 213/05 та своєчасно сплачувати орендну плату за цим договором. Однак, як стверджує позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно договору та мирової угоди не виконав.
Відповідно до п.5.11 договору оренди державного майна № 213/05 у місячний термін з дня підписання договору оренди укладається окремий договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. На виконання умов п.5.11 договору оренди державного майна № 213/05 між Івано-Франківським обласним управлінням водних ресурсів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" укладено договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг від 02.11.2011 року.
Відповідно до даного договору відповідач зобов'язався до 26-го числа поточного місяця у повному обсязі оплачувати Івано-Франківському обласному управлінню водних ресурсів витрати по утриманню майна та надані комунальні послуги, у розмірі згідно наданих розрахунків.
Однак, за словами позивача, відповідач зобов'язання по договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 10 420 грн. 66 коп.
Позивач вказав і на те, що 06.02.2013 року направив відповідачу претензію щодо сплати заборгованості, але відповідач відповіді на неї на надав.
Відповідач з вказаними позовними вимога не погоджується, надав суду заперечення на позовну заяву (вх. № 6088/13 від 09.04.13). В даному запереченні відповідач вказав, що позивач не здійснив належне забезпечення комунальними послугами приміщення, яке перебувало в оренді відповідача, посилаючись при цьому на п. 9.5. договору оренди державного майна, підписаного між сторонами. Відповідач переконаний, що такі дії позивача перешкоджали йому (відповідачу), як орендарю користуватися орендованим майном. В такому випадку, на думку відповідача, у позивача відсутнє право вимагати оплату вартості комунальних послуг, у частині теплопостачання, оскільки такі послуги не були надані.
Таким чином, виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.
За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. З матеріалів справи вбачається, що між Івано-Франківським обласним управлінням водних ресурсів та товариством з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" укладено договір про відшкодування витрат на утримання орендного майна та надання комунальних послуг від 02.11.2011 року.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до п.2.1. договору про відшкодування витрат на утримання орендного майна та надання комунальних послуг орендар оплачує балансоутримувачу витрати по утриманню майна та надані комунальні послуги (теплопостачання, водопостачання, каналізацію та інші компослуги) у сумі, згідно наданих розрахунків балансоутримувача. Відповідач свого зобов'язання за вищевказаним договором не виконав і не подав суду доказів, які б підтверджували протилежне.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 13-5/206 від 06.02.2013 року, в якій вимагав сплатити заборгованість за договором. З матеріалів справи вбачається, що відповідач залишив дану претензію без належного реагування.
Згідно ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Крім того, відповідно до п. 2.2. договору про відшкодування витрат на утримання орендного майна та надання комунальних послуг від 02.11.2011 року витрати по утриманню майна та надані комунальні послуги, перераховані орендарем несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягають індексації і стягуються балансоутримувачем з урахуванням пені згідно чинного законодавства. Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком. Загальна сума заборгованості за таким розрахунком становить 11 392 грн. 60 коп., але враховуючи подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог така заборгованість складає 14 057 грн. 40 коп., з яких: 13 297 грн. 49 коп. - заборгованості з відшкодування комунальних послуг та 759 грн. 91 коп. - пені за несвоєчасну сплату відшкодування комунальних послуг.
В спірному випадку, відповідачем на подано жодних доказів відсутності вищевказаної заборгованості та належного виконання ним зобов'язань за договором про відшкодування витрат на утримання орендного майна та надання комунальних послуг від 02.11.2011 року.
Таким чином, суд, дослідивши подані позивачем докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обгрунтованість вимог позивача.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В силу статті 49 ГПК України, судові витрати покладають на відповідача.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 629, ч.1 ст.549, ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задоволити
Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігро Трейд Україна" / код ЄДРПОУ 19361657, 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 23 А, р/р26005123778 в АБ Укргазбанк, МФО 320478 / на користь позивача Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів / код ЄДРПОУ 13646270, 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 23 А, р/р 31259274210567 в ГУДКу Івано-Франківської області, МФО 836014 / 13 297 грн. 49 коп. (тринадцять тисяч двісті дев'яносто сім грн. 49 коп.) заборгованості з відшкодування комунальних послуг і 759 грн. 91 коп. (сімсот п'ятдесят дев'ять грн. 91 коп.) пені за несвоєчасну сплату відшкодування комунальних послуг
та судовий збір у сумі 1 720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.04.13
Суддя Фрич М. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
______ Гандзюк Л.Д. 15.04.13
Судове рішення № 30663929, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 09.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 909/252/13-г. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: