Справа № 383/303/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2013 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді - Хрусталенко І. П.,
при секретарі - Одінцовій Н. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець в залі судового засідання Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором DNH4KP30880901 від 30.12.2005 року у сумі 36 278,66 грн., яка виникла у звязку з невиконанням відповідачем умов договору.
Представник позивача в судове засідання не зявився, направив до суду заяву про те, що позовні вимоги підтримує та просить розглянути справу за його відсутності.
Відповідач направив на адресу суду заяву згідно якої позовні вимоги визнав в частині заборгованості за кредитом та заборгованості за відсотками, у своїй заяві відповідач просить суд при винесенні рішення врахувати, що у нього на утриманні пятеро дітей, відповідач та його дружина не працюють, сімя відповідача знаходиться у скрутному матеріальному становищі. До заяви відповідачем додані копії квитанції про часткову сплату заборгованості та документи стосовно сімейних обставин, викладених у заяві (а.с. 56-64).
Відповідач в судове засідання не зявився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з пені та штрафних санкцій у звязку з пропущенням строку позовної давності (а.с. 65).
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
30 грудня 2005 року між позивачем, Банком та відповідачем як Позичальником у підписано заяву № DNH4KP30880901 про надання строкового кредиту у сумі 2 490,80 грн. строком на 12 місяців на купівлю 3 одиниць товару, інформація про який наведена у договорі (а.с. 5).
Позичальник у заяві погодився, з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам і з тим, що ОСОБА_2 разом з заявою та Тарифами складають між Банком та ним кредитно-заставний договір
Пунктом.5.1 ОСОБА_2 передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні.
У пункті 5.3 ОСОБА_2 зазначено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у poзмірі 500 грн.+ 5% від суми заборгованості.
Відповідно до п. 5.5. ОСОБА_2 терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.
З чеків банківського терміналу, наданих суду відповідачем, вбачається, що відповідач 12.02.2013 року, 13.02.2013 року та 26.03.2013 року частково сплатив позивачу заборгованість в сумі 3300,00 грн. (а.с. 58-60).
У звязку з вказаним представник позивача подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої загальний розмір заборгованості зменшений з 36278,66 грн. до 34611,71 грн. Згідно розрахунку станом на 12.03.2013 року, розмір заборгованості за кредитом становить 32487,35 грн. і за уточненими позовними вимогами складається з: заборгованості за кредитом 0,89 грн., заборгованості за відсотками -11276,97 грн., заборгованості з пені - 21209,49 грн. Заборгованість за штрафними санкціями становить 2124,36 грн. і складається з: фіксованої частини штрафу -500,00 грн. та 1624,36 грн. штрафу у формі відсотку від суми заборгованості. (а.с. 47)
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 616 ЦК України визначено, що суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобовязання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
Пунктом 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» роз'яснено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно п.3.3.15. ОСОБА_2 має право самостійно приймати рішення про спосіб інформування Позичальника про наявність простроченої заборгованості за цим Договором.
У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Заява відповідача щодо застосування до вимог про стягнення неустойки строку позовної давності не ґрунтується на законі і доказах, оскільки відповідач, частково сплативши заборгованість у лютому-березні 2013 року, вчинив дії, що свідчать про визнання ним боргу і тим самим перервав перебіг позовної давності.
Одночасно, враховуючи заяву відповідача про тяжкій фінансовий стан, той факт, що на даний час відповідач та його дружина не працюють, мають на утриманні пятьох неповнолітніх дітей, а також, той факт, що позивач як кредитор, не надав доказів суду своєчасного ініціювання вжиття заходів, направлених на повернення відповідачем кредитної заборгованості за договором, підписаним сторонами 30.12.2005 р., що, в свою чергу, призвело до збільшення розміру пені з 1072,98 грн. станом на 18.01.2008 року до 21209,49 грн. станом на 12.03.2013 року, суд, керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності і, виходячи з принципу пропорційності юридичної відповідальності особи вчиненому порушенню, прийшов до висновку про необхідність зменшення розміру пені з 21209,49 грн. до 5000,00 грн. і, відповідно, до зменшення штрафу у відсотках від загальної суми заборгованості з 1624,36 грн. до 813,89 грн. (а.с. 50-57)
Відтак, суд прийшов до висновку про доведеність факту наявної заборгованості відповідача за кредитним договором і необхідність часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості на суму 16 277,86 грн. з яких: заборгованість за кредитом -0,86 грн., заборгованість за відсотками -11276,97 грн., заборгованість з пені - 5000,00 грн.; заборгованості за штрафними санкціями 1313,89 грн. з яких: штраф (фіксована частина) 500,00 грн., штраф (відсоток від суми заборгованості) 813,89 грн. Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача становить 17591,75 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стягненню також підлягає 208,92 грн. судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та враховуючи 3300,00 грн. заборгованості, які сплатив відповідач в період розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11, 60,88, 213- 215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст. 264, 551, 616 ЦК, суд,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, 27200 Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Дубравка, вул. Гагаріна, 1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, рахунок № 29092829003111, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором DNH4KP30880901 від 30.12.2005 р. станом на 12.03.2013 р. в сумі 17591,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, 27200 Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Дубравка, вул. Гагаріна, 1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, рахунок № 64993919400001, МФО 305299, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 208,92 грн.
Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд Кіровоградської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя І. П. Хрусталенко
Судове рішення № 30661587, Бобринецький районний суд Кіровоградської області було прийнято 09.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 383/303/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: