Постанова № 30661082, 01.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 квітня 2013 року 13:56 № 826/1356/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Бабич Г.Ю., за участю представників сторін: представника позивача Буняк Ю.І., представника відповідача Вицке О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Солекс»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01.04.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство «Солекс» з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.05.2009р. №0002532330.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2010, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.01.2013 вищезазначені судові рішення було скасовано, справу передано до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Мотивом скасування судових рішень у вищезазначеній ухвалі зазначено, що, ухвалюючи рішення, судами попередніх інстанцій не враховано вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також не встановлено, які саме операції (обмінні чи надання послуги) здійснювалась господарською одиницею позивача.

З огляду на приписи частини 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, справа слухається з врахуванням вказівок суду касаційної інстанції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в процесі надання послуг у сфері грального бізнесу дотримувався чинного законодавства, а саме здійснював розрахункові операції, використовуючи зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку і переведені у фіскальний режим роботи РРО та видаючи гравцям фіскальні чеки, які фіксували вартість послуги у сфері грального бізнесу.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що згідно Постанови Кабінету міністрів України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахунковий операцій" № 121 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів, зобов'язані до 01 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), в т.ч. тих, що вже задіяні у використуванні.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, на підставі висновків Акту перевірки Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області від 28.04.2009 року №0447/26/57/23/24102644, прийнято рішення № 0002532330/0 про застосування до Приватного підприємства «Солекс» штрафних (фінансових) санкцій на суму 10 880,00 грн. за порушення ним вимог п.п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95, а саме надання послуг у сфері грального бізнесу із застосуванням 32-ох гральних автоматів, які не обладнані блоками фіскальної пам'яті, не зареєстровані в установленому законодавством порядку в органах ДПС України та неопломбовані.

Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України №265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент перевірки у залі гральних автоматів за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 50/1, що належали ПП «Солекс» надавалися послуги у сфері грального бізнесу за готівковий розрахунок на 32 гральних автоматах, підключених до електромережі та функціонуючих, обладнаних купюроприймачами, із застосуванням одного реєстратора розрахункових операцій, через який здійснюються розрахункові операції-прийняття від гравців готівки на всіх 32 гральних автоматах, проте, не обладнані блоками фіскальної пам'яті, не опломбовані, не зареєстровані в установленому законодавством порядку в органах ДПС України, що є порушенням п.1, 2, 3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Позивачем в судовому засіданні встановлені перевіркою обставини, зокрема - здійснення діяльності через гральні автомати, що не переведені у фіскалізований режим, не спростовувалося.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 р. (із змінами та доповненнями ) визначено, що розрахункова операція, це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно пункту 4.4 розділу 4 Порядку реєстрації , опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 10.12.2000р. (із змінами та доповненнями), реєстрація продажу товари (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо данні про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Відповідно до пункту 3 статті 3 цього Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Вищезазначений Закон надає визначення розрахункових операцій, при виконанні яких застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим.

Цей Закон не містить визначення терміну «послуга». Вказаний термін визначено в іншому документі - Законі України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» № 3164-ІУ від 01.12.2005 р. (із змінами та доповненнями). Відповідно до цього законодавчого акта послуга - це результат економічної діяльності , яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій. Таким чином, законодавець ув'язав надання послуги з продажем та купівлею в рамках торговельної операції.

Частиною 1 статті 263 Господарського Кодексу України наводиться визначення поняття "господарсько-торговельної діяльності, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу": діяльність, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Частина 3 статті 263 вказаного Кодексу визначає, що господарсько-торговельна діяльність суб'єктів господарювання може здійснюватись в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання;заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва;комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.

Таким чином, якщо суб'єкт господарювання здійснює господарсько-торгівельну діяльність і при цьому виконує операції, ознаки яких наведені у статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 р. (із змінами та доповненнями), на такого суб'єкта поширюються положення цього Закону.

Операції з купівлі - продажу кредитів, ставок на гру є розрахунковими і підлягають проведенню через реєстратори розрахункових операцій.

Зазначене підтверджується нормами Порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №494 від 20.10.2003 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1016/8337 від 06.11.2003 р.).

Згідно пункту 5 вказано Порядку, засвідчення прийняття ставок для участі в азартній грі, здійснюється через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з видачею чеків, які повинні зберігатись фізичною особою - гравцем до закінчення її участі в азартній грі.

Постановою Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001р. «Про термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» установлені терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів до 31.12.2006 року.

Тобто, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів, зобов'язані до 01 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), в т.ч. тих, що вже задіяні у використанні.

Пунктом 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, на підставі якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції, передбачено за застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, отже позивачем не було допущено порушень, оскільки операції при наданні послуг у сфері грального бізнесу проводились через належним чином зареєстрований, опломбований та приведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій - електронний контрольно-касовий апарат Datecs MP 5000i, заводський № ДЮ 09000687, фіскальний № 2225008233 .

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» від 06.07.1995 року, гральні автомати, що застосовуються суб'єктами господарювання у сфері грального бізнесу для надання послуг, належать до РРО - автоматів з продажу товарів (послуг), які в автоматичному режимі здійснюють видачу (надання) за готівкові кошти або з застосуванням платіжних карток, жетонів, тощо, товарів (послуг) і забезпечують відповідний облік їх кількості та вартості.

Також, даною статтею надано визначення автомату з продажу товарів, робіт (послуг), а саме - це є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток (жетонів), тобто товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до ч. 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.2006 року № 40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2006 року за № 622/12496 гральний автомат - це механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Таким чином, гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів, як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), а отже, гральний автомат - це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу, що спростовує твердження позивача про те, що гральний автомат не є РРО.

Згідно ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» (наказ втратив чинність згідно з наказом ДПА України від 10.09.2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів. З моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи «Фіскал» суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему.

Крім того, з цього часу суб'єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, оскільки вони об'єктивно не можуть забезпечити дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

При цьому, в ході судового розгляду справи суб'єкт господарювання не надав суду доказів вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи «Фіскал» у тих гральних автоматах, що ними використовуються, отже автомати позивача здійснювали прийняття готівки через купюроприймач.

Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України, підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене суб'єктом господарське правопорушення. В силу частини 2 зазначеної статті, учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, про правомірність прийнятого рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.05.2009 року, за порушення п.п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону про РРО.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним рішення. Позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян