Рішення № 30660957, 11.04.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.04.2013 Справа № 920/378/13-г

За позовом: заступника Сумського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі 92 окремого колійного загону 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0210), м. Конотоп, Сумська область

до відповідача: державного підприємства «Конотопське лісове господарство»,

с. Бочечки, Конотопський район, Сумська область

про стягнення 19599 грн. 70 коп.

СУДДЯ Лущик М.С.

Представники:

Від позивача: Вегера О.М. (довіреність № 8 від 08.01.2013 року),

Мануйленко С.Г. (довіреність № 180 від 20.03.2013 року)

Від відповідача: Глядишин С.В. (довіреність б/н від 02.01.2013 року

Прокурор: Корнієнко О.О.

За участі секретаря судового засідання Кас'ян А.О.

Суть спору: прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі 92 окремого колійного загону 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0210) просить суд стягнути з відповідача 19599 грн. 70 коп., у тому числі: 18930 грн. 00 коп. заборгованості по договору № 20 від 06.09.2012 року, укладеного між сторонами, 558 грн. 09 коп. пені, 111 грн. 61 коп. 3% річних.

11.04.2013 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Крім того, відповідачем надано до суду клопотання № 469 від 10.04.2013 року, в якому просить суд зупинити провадження у справі до розгляду по суті справи за позовом ДП «Конотопське лісове господарство» до 92 окремого колійного загону 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0210) про стягнення 17521 грн. 09 коп. боргу та судового збору.

На підставі вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд долучає до матеріалів справи надані відповідачем документи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

06.09.2012 року між позивачем - 92 окремими колійним загоном 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту та відповідачем - державним підприємством «Конотопське лісове господарство» було укладено договір № 20, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався виконати роботи, визначені договором, а відповідач зобов'язувався прийняти та своєчасно оплатити виконані роботи шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Так, на виконання вказаного договору позивачем було виконано роботи, визначені договором, що підтверджується актами приймання виконаних робіт № 1 за вересень 2012 року на суму 14761 грн. 20 коп., № 2 за грудень 2012 року на суму 1062 грн. 00 коп., № 3 за грудень 2012 року на суму 4168 грн. 80 коп. (у справі), а також подорожними листами.

Відповідно до п. 3 договору, відповідач зобов'язувався провести розрахунок за виконані роботи у безготівковій формі (банківськими переказами) у національній валюті України з урахуванням положень Загальних умов, на підставі актів приймання виконаних робіт (КБ-2в), згідно підписаних замовником шляхових листів техніки, довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3), протягом 5 днів після підписання актів приймання виконаних робіт.

В порушення умов договору, відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі проведено розрахунки за виконані позивачем роботи. Відповідно до довідки про розрахунки між 92 окремими колійним загоном 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту та державним підприємством «Конотопське лісове господарство», відповідачем сплачено 1062 грн. 00 коп. та станом на 01.01.2013 року відповідач має заборгованість за договором № 20 від 06.09.2012 року в сумі 18930 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Ст. 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач доказів сплати боргу не надав, вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача на користь позивача 18930 грн. 00 коп. заборгованості за виконані роботи є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 111 грн. 61 коп. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом, або договором не встановлений інший розмір процентів.

Враховуючи, що право на стягнення 3 % річних, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання передбачене ст. 625 Цивільного кодексу України, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 111 грн. 61 коп. 3% річних.

Крім основної суми заборгованості та 3% річних, прокурором заявлено до стягнення пеню у розмірі 558 грн. 09 коп.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно до ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 546, 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом, а ст. 547 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Так, відповідно до п. 5.2 договору, за несвоєчасну оплату, затримку приймання робіт, необґрунтовану відмову від підписання актів приймання виконаних робіт, відповідач має сплатити позивачу пеню в розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період сплати пені.

Враховуючи, що розрахунок пені здійснений у відповідності з вимогами чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 558 грн. 09 коп. задовольняються судом в повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі:

Відповідач подав до суду клопотання № 469 від 10.04.2013 року, в якому просить суд зупинити провадження у справі № 920-378/13-г до розгляду по суті справи за позовом ДП «Конотопське лісове господарство» до 92 окремого колійного загону 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0210) про стягнення 17521 грн. 09 коп. боргу та судового збору.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Разом з цим, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

В даному випадку, господарський суд вважає клопотання відповідача про зупинення провадження у справі необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, оскільки відсутні обставини, що унеможливлюють розгляд справи № 920/378/13-г до вирішення пов'язаної з нею справи. Крім того, відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження поданого клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача в доход Державного бюджету стягується 1720 грн. 50 коп. - судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства «Конотопське лісове господарство» (41635, Сумська область, Конотопський район, с. Бочечки, вул. Загребля, 65; код 00992935) на користь 92 окремого колійного загону 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0210) (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Клубна, 87; код 33093432) 18930 грн. 00 коп. основного боргу, 111 грн. 61 коп. 3% річних, 558 грн. 09 коп. пені.

3. Стягнути з державного підприємства «Конотопське лісове господарство» (41635, Сумська область, Конотопський район, с. Бочечки, вул. Загребля, 65; код 00992935) в доход державного бюджету (отримувач коштів: УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37970593, код банку отримувача (МФО): 837013, рахунок отримувача: 31218206783002, код класифікації доходів бюджету: 22030001) 1720 грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.04.2013 року.

СУДДЯ М.С.ЛУЩИК