Рішення № 30660379, 15.04.2013, Кельменецький районний суд Чернівецької області

15.04.2013

Справа 717/588/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

15 квітня 2013 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Телешмана О.В.,

при секретарі Олійник І.Г.,

з участю відповідачки ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кельменці справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» подав до суду позовну заяву у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

1. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № Е/V07551 від 13.03.2007 р. в розмірі 21244,27 грн. з яких 10400,56 грн. заборгованість по процентах та 10843,71 грн. заборгованість по пені звернути стягнення на будинок загальною площею 50.90 , який розташований за адресою: Чернівецька обл., Кельменецький р-н, с. Оселівка, вул. Шкільна, буд. l, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № Е/V07551 від 13.03.2007 р..) ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки .

2. Стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідачка ОСОБА_1 позов визнала частково лише в частині заборгованості по процентах в сумі 10400,56 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, проте надав суду заяву, в які просить слухати справу за його відсутності і підтримує повністю позов.

Відповідачка ОСОБА_1 пояснила суду, що вона визнає лише суму відсотків, а пеню не визнає, так як вона сплатила всі платежі згідно попереднього рішення суду. Вона вже й так заплатила банку значну суму і стягнення з неї ще й пені є неправомірним.

Судом досліджено такі інші докази: розрахунок заборгованості за договором кредиту № Е/V07551 від 13.03.2007 року станом на 28.03.2013 року, повідомлення № 30.1.0.0/2-Т50 від 02.11.2012 року, реєстр направлення листів, копія кредитного договору № Е/V07551 від 13.03.2007 року, копія договору іпотеки від 13.03.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3, копія паспорта ОСОБА_1 серії КР № 655158 виданий 28 січня 2002 року Кельменецьким РВ УМВС України в Чернівецькій області, копія картки платника податків ОСОБА_1, копія довідки серії АА № 241170 про включення до ЄДРПОУ ПАТ «ПриватБанк», копія свідоцтва про реєстрацію ПАТ КБ «ПриватБанк» від 19 березня 1992 року, копія банківської ліцензії № 22 від 5 жовтня 2011 року, копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 17.07.2009 року, копія витягу із статуту ПАТ КБ «ПриватБанк», копія платіжного доручення від 18.02.2013 року, копія довіреності № 3742-О від 16 жовтня 2012 року, копія заяви на видачу готівки від 13.03.2007 року, копія меморіального ордеру від 13.03.2007 року, копії платіжних доручень №701 від 02.09.2010 року, від 26.11.2010 року, від 22.09.2010 року № 780, № 934 від 25.10.2010 року, №1184 від 10.01.2011 року, від 10.01.2011 року, від 18.01.2011 року №1217, копія квитанції від 24.02.2011 року на суму 2122,90 грн., рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 11.03.2010 року по справі №2-137/10 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № E/V07551 від 13.03.2007 року, постанова державного виконавця відділу ДВС Кельменецького РУЮ від 24.02.2011 року про закінчення виконавчого провадження.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачкою ОСОБА_1 13.03.2007 року був укладений кредитний договір № Е/V07551, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 150000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.03.2009 року. Згідно п. 4.3 вказаного вище кредитного договору у разі порушення позичальником зобов'язань по кредитному договору щодо погашення заборгованостей розмір відсотків встановлюється 40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Отже, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов'язання. Згідно п. 4.1 зазначеного вище договору відповідач зобовязався щомісячно сплачувати заборгованість за кредитом та відсотки. Проте, відповідачка порушила свої зобовязання за договором та не сплачувала щомісячно встановлені договором платежі.

В зв'язку з такими порушеннями договору позивач звернувся до суду з відповідним позовом і згідно рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 11.03.2010 року по справі №2-137/10 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № E/V07551 від 13.03.2007 року з відповідачки було стягнуто 28296,93 грн. в рахунок заборгованості за кредитом,7137,11 грн. в рахунок заборгованості по процентах за користування кредитом, 4397,29 грн. пені та 2241,57 грн. штрафів. Дане рішення суду було виконано відповідачкою ОСОБА_1, що стверджується постановою державного виконавця відділу ДВС Кельменецького РУЮ від 24.02.2011 року про закінчення виконавчого провадження та документами, які підтверджують сплату відповідачкою сум боргу на виконання вказаного вище рішення суду.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобовязання передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобовязання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання. Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, наявність рішення суду про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобовязальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, зокрема процентів згідно договору та інфляційних втрат. Саме по собі рішення суду, виконання якого не здійснено вчасно, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом.

Таким чином, з моменту ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості з відповідачки ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором грошові зобов'язання між позивачем та відповідачем не припинилися, і відповідачка прострочила на даний час заборгованість по процентах в сумі 10400 гривень 56 копійок.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно п.4.3 вказаного вище кредитного договору проценти були встановлені в розмірі 40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Проте, відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обовязковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовився від своїх зобовязань за договором позики грошей, порушив свої зобовязання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не виконав його у строк встановлений договором.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені законом або договором, зокрема : розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Вказані вище обставини стверджується взаємним зв'язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.

Згідно ч.1. ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі немає будь-яких фактичних даних про те, що відповідачка ОСОБА_1 своєчасно виконала своє грошове зобов'язання за вказаним вище договором і не порушувала умови договору, а відповідачка не надала відповідно до ст. 60 ЦПК України суду доказів, які б підтвердили ту обставину, що відповідно до ст.. 625 та ст.1049 Цивільного кодексу України борг в сумі 10400,56 грн. вона повернула позивачу.

Отже, суд вважає, що заборгованість відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем ПАТ «КБ «ПриватБанк» складає 10400,56 грн., а позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки пені не підлягають задоволенню, так як не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки ч.2 ст.625 ЦК України передбачена можливість отримання позивачем лише основної суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів.

На забезпечення виконання зобовязання за вказаним вище договором позики позивач та відповідачка ОСОБА_1 уклали 13.03.2007 року договір іпотеки. Згідно з договором іпотеки відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 50,90 кв. м., який розташований за адресою: Чернівецька обл.., Кельменецький р-н, с. Оселівка, вул. Шкільна, буд.1. Майно належить відповідачці на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 88375 грн.

Проте, відповідачка в порушення умов договору іпотеки, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обовязковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовилася від своїх зобовязань за цим договором, порушила зобовязання по поверненню процентів за вказаним вище кредитним договором від 13.03.2007 року № Е/V07551. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання якщо він не виконав його у строк, встановлений договором. Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Вказані вище обставини стверджується взаємним зв'язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Згідно ст.38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд. Таким чином, початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється для виконання вимог ст.38 даного закону в частині першої пропозиції про купівлю предмета іпотеки іпотекодавцю та всім особам, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки.

Враховуючи наведені вище обставини суд вважає, що позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню частково і в рахунок погашення заборгованості, яка складає 10400,56 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом за кредитним договором № Е/V07551 від 13.03.2007 року, слід звернути стягнення на предмет іпотеки: будинок загальною площею 50,90 кв.м., який розташований за адресою: Чернівецька обл., Кельменецький район село Оселівка, вул. Шкільна, буд. l та належить відповідачці ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх, передбачених нормативно правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації 88375 грн. 00 коп.

Суд вважає, що з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк» слід стягнути судові витрати у виді судового збору в сумі 229 гривень 40 копійок.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 525,526,599,611,612,625,629,1046 - 1050 Цивільного кодексу України ст. 12,33, Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст.3,8,10, 11, 15, 60, 79, 84, 88, 179, 212,213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості, яка складає 10400 (десять тисяч чотириста) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок заборгованість по відсотках за користування кредитом за кредитним договором № Е/V07551 від 13.03.2007 року, звернути стягнення на предмет іпотеки: будинок загальною площею 50,90 кв.м. , який розташований за адресою: Чернівецька обл., Кельменецький район село Оселівка, вул. Шкільна, буд. l та належить відповідачці ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» відповідно до ст.38 Закону України «Про іпотеку» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх, передбачених нормативно правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації 88375 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у вигляді судового збору в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 (сорок) копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернівецької області через Кельменецький районний суд. Особи які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя