Рішення № 30659868, 09.04.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 р. Справа № 909/213/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Озарко Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Дністровська 28, м. Івано-Франківськ, 76019;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд", вул. Ленкавського 22, м. Івано-Франківськ, 76018;

за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського 21, м. Івано-Франківськ, 76000;

про стягнення 1999854 грн. 44 коп., з яких 1902939 грн. 86 коп. - основного боргу, 68381 грн. 48 коп. - пені, 5708 грн. 82 коп. - інфляційних втрат, 22824 грн. 28 коп. - 3% річних,

за участю представників сторін:

Від позивача: Чекайло В. М. - представник, (довіреність №2-07 від 10.01.13);

Від відповідача: не з'явились;

Від третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: Челах А. В. - представник, (довіреність №2/01-20/66-в від 02.01.13).

ВСТАНОВИВ: Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" про стягнення 1999854 грн. 44 коп., з яких 1902939 грн. 86 коп. - основного боргу, 68381 грн. 48 коп. - пені, 5708 грн. 82 коп. - інфляційних втрат, 22824 грн. 28 коп. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просять суд позов задовольнити.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 140 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 18.09.2012 року щодо сплати пайового внеску, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг в сумі 1902939 грн. 86 коп.

За неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, позивачем нараховано 68381 грн. 48 коп. пені, 5708 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 22824 грн. 28 коп. 3% річних.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, судом встановлено наступне.

18.09.12 між Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (позивачем), виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (третьою особою без самостійних вимог на стороні позивача) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" (відповідачем) укладено договір № 140 про пайову участь замовників будівництв у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

У відповідності до п.1.1. договору, відповідач, що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку в 5-му мікрорайоні на вул. Федьковича (ІІ черга), в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська.

Згідно п. 2.1. договору, відповідач зобов'язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку 1 до договору.

Згідно п. 3.2 договору, відповідач сплачує пайову участь у сумі 2002939 грн. 86 коп. в 7-денний термін з моменту реєстрації договору.

В порушення договірних зобов'язань, відповідач своєчасно та в повному обсязі передбачений договором пайовий внесок не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем станом на 09.04.13 становить 1902939 грн. 86 коп.

07.11.12 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 2-07/693 з вимогою здійснити оплату пайового внеску згідно з умовами договору № 140 від 18.09.12. Однак вимога позивача була залишена без відповіді та задоволення.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо сплати пайового внеску не виконав, станом на дату судового засідання борг відповідача перед позивачем становить 1902939 грн. 86 коп.

З огляду на встановлені судом обставини справи, вимога позивача про стягнення з відповідача пайового внеску в розмірі 1902939 грн. 86 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеної норми, позивач просить стягнути з відповідача 5708 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 22824 грн. 28 коп. 3% річних.

Позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат за період з 26.09.12 по 18.02.13. Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат позивачем, та встановлено, що при здійсненні вказаного розрахунку позивачем порушено методику нарахування інфляційних втрат.

У відповідності до Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості; для визначення сукупного індексу інфляції за будь-який період необхідно щомісячні індекси, складаючі відповідний період, перемножити між собою.

При розрахунку інфляційних втрат застосовуються індекси інфляції за відповідні місяці періоду прострочення, включаючи місяці в яких були відсутні інфляційні процеси.

Однак, позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат без застосування встановлених індексів інфляції, показник яких становив менше 100 % (тобто, мала місце дефляція). Розрахунок позивача здійснено за окремі місяці - грудень 2012 р., січень 2013 р.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

За заявлений позивачем період нарахування інфляційних втрат з жовтня 2012 року по лютий 2013 року, сукупний індекс інфляції, згідно повідомлень Державної служби статистики України щодо індексу інфляції, становив 100, 2 %.

За розрахунком суду, розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню становить 3800 грн. 16 коп. В решті суми інфляційних втрат, заявленої до стягнення, слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Господарським судом здійснено перевірку нарахувань 3 % річних та встановлено арифметичну невірність здійсненого позивачем розрахунку.

За розрахунком, здійсненим судом, розмір 3 % річних, що підлягає стягненню становить 22793 грн. 83 коп. В решті суми 3 % річних, заявленої до стягнення, слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного Кодексу України).

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.1. договору сторони обумовили, що при простроченні платежу, визначеного пунктом 3.2 Договору, замовник сплачує виконкому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен прострочений день.

На підставі вказаного пункту договору за прострочення платежу позивач просить стягнути пеню у розмірі 68381 грн. 48 коп.

Господарським судом встановлено, що договірний розмір пені не перевищує розміру подвійної облікової ставки Національного банку України (граничний розмір пені згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"), та здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку пені.

З огляду на обґрунтованість поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 68381 грн. 48 коп. пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті боргу.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 1902939 грн. 86 коп. основного боргу, 22793 грн. 83 коп. 3 % річних, 3800 грн. 16 коп. інфляційних втрат, 68381 грн. 48 коп. пені. В решті позовних вимог слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

У відповідності до ч. 3 статті 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 218, 230 Господарського кодексу України, 33, 43, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд" за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення 1999854 грн. 44 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд", вул. Ленкавського 22, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 33426604) на користь Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Дністровська 28, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 02314062; одержувач платежу: МБ м. Івано-Франківська 24170000, код: 37952250, розрахунковий рахунок: 31511921700002, МФО: 836014, УДКСУ в м. Івано-Франківську, призначення платежу: на інфраструктуру міста) 1902939 (один мільйон дев'ятсот дві тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 86 коп. - основного боргу, 22793 (двадцять дві тисячі сімсот дев'яносто три) грн. 83 коп. - 3 % річних, 3800 (три тисячі вісімсот) грн. 16 коп. - інфляційних втрат, 68381 (шістдесят вісім тисяч триста вісімдесят одну) грн. 48 коп. - пені, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Станіславінвестбуд", вул. Ленкавського 22, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 33426604) в доход бюджету (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську; код класифікації доходів бюджету: 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р 31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; назва рахунку - Державний м. Івано-Франківськ 22030001, назва коду класифікації доходів: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); найменування суду: господарський суд Івано-Франківської області) 39958 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 31 коп. - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.04.13

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 15.04.13