Постанова № 30659791, 10.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2013 рокуСправа №827/360/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді Шаповала І.І., при секретарі Бойко І.В., за участю представника позивача Макєєнко О.І.., представника відповідача Обухової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополя адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод "Таврида електрик" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2012 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Механічний завод "Таврида електрик" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000006232 від 19 травня 2011 р., у загальному розмірі 219 103 грн.00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду письмове заперечення проти позову, у якому із заявленими вимогами не погодився оскільки вважає, що податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до норм діючого законодавства, є законним і не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає доводи представника позивача обґрунтованими, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що з 10.05.2011 р. по 21.05.2011 року посадовими особами ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "Механічний завод "Таврида Електрик" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по правових відносинах з ТОВ "Елегін", ТОВ "Компанія Енегро-іноваціїних технологій" за грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.05.2011 р. № 1909/23-211/25147690/6, на підставі якого19 травня 2011 р. було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000006232, яким ТОВ "Механічний завод "Таврида Електрик" нараховані штрафні санкції у розмірі 43 826,00 грн. та зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 175 304,00 грн.

Як вбачається з пункту 3 акту перевірки, одними з постачальників ТОВ "Механічний завод "Таврида Електрик" у грудні 2010 року були ТОВ "Елегін", що здійснювало поставку позивачеві цвітної металопродукції згідно договору № 30/09-07 від 30.09.07 р., та ТОВ "Компанія Енегро-іноваційних технологій".

Згідно результатів зустрічної перевірки ТОВ "Елегін" та ТОВ "Компанія Енегро - іноваційних технологій", вказані підприємства мають постачальників-контрагентів ПП Фірма "Лагуна" м. Дніпропетровськ, та ТОВ "Ілтеріс" м. Дніпропетровськ, які не знаходяться за юридичною адресою, таким чином провести зустрічну перевірку по ланцюгу до виробника та перевірити сплату податкових зобов'язань по податку на додану вартість до державного бюджету неможливо.

Отже, відмовляючи ТОВ "Механічний завод "Таврида Електрик" у відшкодуванні ПДВ, ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя виходило з того, що прямі постачальники позивача - ТОВ "Елегін", та ТОВ "Компанія Енегро-іноваціїних технологій" мали взаємини з третіми контрагентами - ПП Фірма "Лагуна" та ТОВ "Ілтеріс", які не перебували по своїй юридичній адресі, та відносно них не встановлені факти надходження ПДВ у Державний бюджет України по ланцюгу постачання продукції до виробника.

В обґрунтування свого висновку ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя посилається лише на п.п. 4.2 п.4 Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПА України № 350 від 18.08.2005 р.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилається на порушення позивачем податкового законодавства, виходячи із припущень про наявність можливих правових наслідків по взаємовідносинам з контрагентом безпосереднього постачальника, факт наявності яких ним не доведено.

Суд не може погодиться з посиланням ДПІ в Гагарінському районі м. Севастополя на порушення позивачем ст. 200.4, 200.14 Податкового Кодексу України, оскільки вони не містять правових норм, які підтверджують правомірність відмови відповідача в податковому відшкодуванні ПДВ, і не надають для цього законних підстав.

Зазначені статті ПК України визначають загальний порядок обчислення податкових зобов'язань по ПДВ, а не встановлюють правові підстави для виключення заявлених позивачем податкових сум ПДВ для відшкодування з бюджету.

Крім того, ПК України не ставить у залежність право на податковий кредит і відшкодування податку на додану вартість, та не передбачає відповідальність платників податків за дії інших платників, у тому числі підприємств, з якими позивач не мав господарських правовідносин.

Відповідно до п. 200.4 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Як вбачається з акту документальної перевірки, ТОВ "Механічний завод "Таврида Електрик" відображено, що оплата за отриманий метал позивачем зроблена й сума ПДВ фактично сплачена продавцю - ТОВ "Елегін", та ТОВ "Компанія Енегро-іноваціїних технологій".

Також, в акті перевірки податковим органом зазначено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Елегін" та ТОВ "Компанія Енегро-іноваціїних технологій" на адресу ТОВ "Механічний завод "Таврида Електрик", правомірно відображені у розділі 1 реєстрів одержаних і виданих податкових накладних за перевірені періоди, та що згідно зі ст.198 ПК України у ТОВ "Механічний завод "Таврида Електрик" виникло право на податковий кредит.

Таким чином, позивачем на законних підставах віднесено до складу податкового кредиту суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - 175 304,00 грн. за січень 2011 року по операціях з ТОВ "Елегін" та ТОВ "Компанія Енегро-іноваціїних технологій".

З аналізу наведених норм витікає, що зміст підзаконного акту ДПА України, що приймається, не повинен суперечити чинному законодавству України. Тобто такий підзаконний акт не може встановлювати правила, що не передбачені або суперечать законам.

Наказ ДПА України № 350 від 18.08.2005 р. (далі - Наказ № 350) виданий з метою запровадження механізму адміністрування податку на додану вартість та відповідно до п. 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон N 168/97-ВР) який втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України.

Пункт 4.2 Наказу № 350, яким затверджені "Методичні рекомендації", встановлює вимоги, не передбачені Податковим кодексом України ні Законом України "Про податок на додану вартість", що діяв до 01.01.2011 року, тому положення пункту 4.2 до позивача не застосовуються і не породжують для нього ніяких правових обов'язків.

Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню.

Факт того, що ТОВ "Механічний завод "Таврида Електрик" при веденні господарської діяльності виконані всі вимоги законодавства України щодо оподаткування господарських операцій та цілком правомірно нарахована сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету підтверджується належним чином оформленими первинними документами (податкові декларації, податкові накладні, платіжні доручення) за звітній період.

Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 р. на суму 175 304,00 грн. - є помилковим, тому податкове повідомлення-рішення № 0000006232 від 19 травня 2011 р. яким ТОВ "Механічний завод "Таврида Електрик" нараховані штрафні санкції у розмірі 43 826,00 грн., та зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 175 304,00 грн. - підлягає скасуванню.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Постанова складена у повному обсязі 12.04.2013 р.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000006232 від 19 травня 2011 року, у загальному розмірі 219 103 грн. 00 коп.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Механічний завод "Таврида Електрик" судовий збір в розмірі 2191,03 грн. (дві тисячі сто дев`яносто одна грн. 03 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя підпис І.І. Шаповал

З оригіналом згідно

Станом на 12.04.2013 р. постанова не набрала законної сили

Суддя І.І. Шаповал