Вирок № 30659362, 29.03.2013, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 1323/5527/2012

Провадження № 1/456/52/2013

ВИРОК

іменем України

"29" березня 2013 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Бучківської В. Л.

при секретарі Березіній Л.В.

з участю прокурора Пристаюка В.Б.

з участю захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Дрогобич, громадянина України, українця, з вищою

освітою, не одруженого, приватний підприємець, зареєстрований: АДРЕСА_1, проживає: АДРЕСА_2,

раніше не судимий,

за ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 27 лютого 2012 року о 18.10 год., керуючи автомобілем «RENAULT МАSТЕR», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, навпроти будинку №5 по вул. Грушевського в м. Дрогобич Львівської області, грубо порушив вимоги Р.1 п.п. 1.3, 1.5; Р.2 п. 2.3 б); Р.10 п.п. 10.1, 10.9; Р.12 п.12.3 Правил дорожнього руху України - проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не переконався у відсутності небезпеки для руху, в умовах обмеженої оглядовості для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою до інших осіб та розпочав рух заднім ходом по тротуару, чим створив аварійну обстановку, і внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді підапоневротичної гематоми волосиситої ділянки голови, забійної рани надбрівної ділянки голови, синця на правому очному яблуку, переломів другого-п'ятого ребер зліва зі зміщенням кісткових відламків, переломів другого-п'ятого ребер справа зі зміщенням відламків, посттравматичного гематороксу зліва, що призвело до розвитку респіраторного дистрессиндрому та плевропневмонального шоку, від яких 8 березня 2012 року потерпіла ОСОБА_3 померла, перебуваючи на лікуванні в Дрогобицькій МЛ № 1.

В судовому засіданні підсудний вину визнав повністю та пояснив суду, що 27.02.2012 року приблизно о 18.10 год. він, керуючи автомобілем «RENAULT МАSТЕR», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, в салоні якого знаходився пасажир ОСОБА_5, з увімкненим ближнім світлом фар, з вулиці Грушевського в м. Дрогобич, попри чотирьохповерховий будинок, в якому розташований магазин «Каприз», переднім ходом в'їхав у двір, де перед трьохповерховим будинком №3 повернув праворуч, в напрямку залізничного вокзалу, де через декілька метрів, звернув з асфальтованої площадки праворуч, виїхавши на лівий тротуар по напрямку до залізничного вокзалу, де передньою частиною автомобіля повернув праворуч в напрямку вулиці П. Орлика і маючи намір згрузити з вказаного автомобіля товар в приміщення взуттєвого магазину, що розташований поруч з іншими магазинами в будинку №5, з метою забезпечення руху вказаного автомобіля заднім ходом, подивився у його бокові дзеркала заднього виду та увімкнувши аварійну світлову сигналізацію, почав плавно рухатись заднім ходом, із швидкістю приблизно 2 км/год., попри правий край вказаного тротуару по напрямку автомобіля, в напрямку залізничного вокзалу. Проїхавши заднім ходом декілька метрів він відчув, що задня права частина керованого ним автомобіля наїхала на якусь перешкоду, внаслідок чого автомобіль припіднявся. Він відразу ж зупинив автомобіль, забравши ногу з педалі газу та натиснув на гальма. Так як він нічого не бачив у дзеркала заднього виду, тому звернувся до пасажира ОСОБА_5, щоб той вийшов на вулицю і поглянув, на що наїхав автомобіль. ОСОБА_5 вийшов з салону автомобіля і ставши навпроти його передньої правої дверки сказав, що ОСОБА_2 наїхав на закритий люк і може безпечно продовжувати рух автомобілем заднім ходом. Коли ОСОБА_5 присів в салон автомобіля на переднє пасажирське сидіння, він знову продовжив його рух заднім ходом з тою самою швидкістю, тобто приблизно 2 км/год. Однак, проїхавши відстань приблизно 2 м. в напрямку залізничного вокзалу, він почув чоловічий галас зупинитися і відразу ж зупинив керований ним автомобіль, увімкнув стоянкове (ручне) гальмо та відчинивши ліву дверку вказаного автомобіля, оглянувся і позаду на тротуарі на відстані приблизно 20-25 м. від свого автомобіля побачив мужчину, віком приблизно 60 років, який кричав та махав руками. Після цього він вийшов з салону автомобіля і почув, як вказаний мужчина кричав: «Що ти наробив, в тебе людина під автомобілем». Він відразу ж зігнувся на коліна та заглянув під свій автомобіль, де побачив, що під ним на спині, вздовж вказаного тротуару лежала жінка, зі зміщеним кутом, тобто повернута головою до переднього правого колеса, а ногами ближче до заднього лівого колеса автомобіля. Він взяв вказану жінку за ноги та витягнув з-під автомобіля з його лівої бокової частини, так як з цього місця її було найлегше дістати і побачив, що у потерпілої на чолі була відкрита рана, з якої текла кров. Жінка була при свідомості, говорила, що зараз повинен підійти її чоловік. Приблизно через 10-15 хвилин часу на місце пригоди приїхав автомобіль швидкої медичної допомоги, працівники якої госпіталізувати потерпілу. Він усвідомлює, що дана дорожньо-транспортна пригода відбулася з його вини, так як з його сторони не було вжито всіх можливих заходів по уникненню дорожньо-транспортної пригоди, але наголошує, що пішохода ОСОБА_3 він не бачив. Зазначив, що незрозумілим є той факт, як потерпіла потрапила під автомобіль, так як в жодне з бокових дзеркал заднього виду її видно не було, також не було відчутно удару-поштовху автомобілем потерпілої та переїзду потерпілої колесом автомобіля. Також підсудний зазначив, що відвідував потерпілу в лікарні щоденно, цікавився станом її здоров'я, допомагав матеріально в лікуванні потерпілої та відшкодував всі понесені у зв'язку з цим витрати, після смерті потерпілої дав гроші на її поховання, а всього передав родичам потерпілої кошти в сумі 17 200 грн. Згідний відшкодувати майнову шкоду на поминальний обід в розмірі 1199, 29 коп. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн. Просить суд не позбавляти його волі та права керувати транспортними засобами, оскільки він має на утриманні неповнолітніх дітей дружини, з якою перебуває у фактичних шлюбних відносинах, займається підприємницькою діяльністю, і щоб відшкодувати шкоду потерпілим йому потрібно працювати. Вину визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому. Просить суворо не карати.

Крім визнання своєї вини підсудним факт вчинення ним злочину підтверджується наступними доказами у справі:

даними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_7, який пояснив суду, що 27.02.2012 року приблизно о 19.00 год. його по мобільному телефоні повідомив батько ОСОБА_8 про те, що його матір ОСОБА_3 потрапила у дорожньо-транспортну пригоду і була доставлена на лікування в Дрогобицьку МЛ №1. Він відразу ж прибіг до вказаної лікарні, де довідався, що його матір потрапила у ДТП по вулиці Грушевського в м. Дрогобичі, навпроти будинку № 5, знаходячись на тротуарі. Через деякий час йому стало відомо, що дану ДТП вчинив ОСОБА_2, який також знаходився у Дрогобицькій МЛ №1 і цікавився станом здоров'я матері. Батьки проживали разом, хоча шлюб між ними було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_6 його мати в приміщенні Дрогобицької МЛ № 1, померла. Даною дорожньо-транспортною пригодою йому заподіяно непоправну моральну шкоду, оскільки він втратив матір. Просить суд стягнути з підсудного матеріальну шкоду в розмірі 1199,29 грн. та моральну шкоду в розмірі 95000 грн., з Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» 5000 грн. моральної шкоди, завданої діями страхувальника. В обґрунтування позовних вимог покликається на затрати на поминальний обід, які вони понесли після сорока днів з часу смерті матері в розмірі 1199 грн. 29 коп. та моральну шкоду, яка полягає у втраті найдорожчої людини, болях та стражданнях, які він переніс у зв'язку з цим і яка складає 100000 грн. Просить позбавити підсудного права керування транспортними засобами, в призначенні основного покарання, покладається на розсуд суду;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив суду, що 27.02.2012 року приблизно о 18 год. 10 хв. він знаходився на початку будинку № 5 по вул. Грушевського в м. Дрогобичі, що від сторони залізничного вокзалу. Незважаючи на вечірній час доби, видимість була добра, сніг вже не падав, але під ногами було слизько. В цей час він почув сильний чоловічий крик і побачив, що приблизно по середині вказаного будинку, на тротуарі стояв невідомий йому мужчина старшого віку, який дивлячись в напрямку вулиці П.Орлика кричав «вступися». В цей час він побачив, що від сторони вулиці П. Орлика, в напрямку залізничного вокзалу, заднім ходом на дуже малій швидкості, по правому краю тротуару якщо дивитися в напрямку вулиці П. Орлика, рухався автомобіль мікроавтобус синього кольору, великих габаритів, в якого були увімкнуті ліхтарі заднього ходу. Позаду вказаного автомобіля, на відстані приблизно 1м. від лівого краю тротуару по напрямку до залізничного вокзалу, з дуже повільною ходьбою рухалася жінка, одягнута в темний одяг, яка щось тримала у правій руці, дивлячись весь час в праву сторону. Вказаний мужчина почав ще більше щось незрозуміле кричати і він побачив, що жінка, підслизнувшись, впала на спину вздовж тротуару, а вказаний автомобіль заднім ходом повільно на неї наїхав. Вказаний мужчина почав кричати «стій» і автомобіль відразу ж зупинився. Він зрозумів, що жінка впала приблизно по центрі задньої частини вказаного вантажного мікроавтобуса, який наїхав на неї задніми виступаючими частинами та притиснув її нижніми частинами до землі. Після цього водій ще з одним невідомим йому мужчиною витягли жінку з-під автомобіля, з його лівої бокової сторони. В цей час потерпіла, лежачи на спині тримала в руках мобільний телефон, просивши, щоб зателефонували її чоловікові. Мужчина молодого віку, що був з водієм, діставши з-під автомобіля шапку, підклав її під голову вказаної жінки, яка стогнала. В цей час хтось з людей взяв у потерпілої мобільний телефон і повідомив про дану пригоду чоловіка останньої. Пояснив суду, що почувши крик мужчини він звернув увагу на нього та побачив жінку, яка підскользнувшись, впала на спину вздовж тротуару, а вказаний автомобіль заднім ходом повністю на неї накотився. При цьому, автомобіль не збивав жінку та колесом не переїжджав;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10, який пояснив, що 27.02.2012 року приблизно о 18 годині 10 хвилин він знаходився в м. Дрогобичі на вулиці Грушевського, де йдучи в напрямку рекламного агентства «Колорс», проходячи на розі будинок, в якому розміщений магазин «Енейко», перпендикулярно до вулиці Грушевського, почув сильний крик мужчини, який доносився від сторони залізничного вокзалу. Глянувши в напрямок залізничного вокзалу, він побачив, що на тротуарі, перед будинком № 5, із дуже малою швидкістю, заднім ходом рухався автомобіль мікроавтобус, синього кольору, високих габаритів, в якого були увімкнуті аварійні вогні. В цей же момент він побачив як у вказаному автомобілі припіднялася його задня права частина і автомобіль відразу ж зупинився. Він подумав, що вказаний автомобіль наїхав на мужчину, який кричав, але наїзду не бачив. Коли він підійшов на місце пригоди, то побачив, біля лівої бокової частини автомобіля, ближче до задньої частини на спині лежала жінка, яка будучи при свідомості тримала в руках мобільний телефон, намагаючись набрати якийсь номер, але їй це зробити було дуже важко. Він зрозумів, що вказаний автомобіль наїхав на цю жінку, а не на мужчину, який кричав. Після цього він взяв мобільний телефон потерпілої і на її прохання зателефонував до особи на ім'я ОСОБА_21, як вона вказала, якого він повідомив про пригоду. Приблизно через 5 хв. на місце пригоди приїхав автомобіль швидкої медичної допомоги і в цей же момент прийшов і мужчина, який сказав, що є чоловіком потерпілої. Після цього медичні працівники госпіталізували потерпілу, з якою у автомобілі швидкої допомоги до лікарні поїхав її чоловік;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що 27.02.2012 року приблизно о 18 годині 10 хвилин він знаходився на передньому пасажирському сидінні автомобіля «RENAULT МАSТЕR», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 Вони рухались заднім ходом по лівому тротуарі в напрямку залізничного вокзалу в м. Дрогобичі по вулиці Грушевського, коли наблизилися до будинку № 5, він відчув, що задню праву частину автомобіля припідняло і ОСОБА_2 відразу ж зупинив автомобіль. Коли він на прохання водія вийшов з вказаного автомобіля, то побачив, що заднє праве колесо автомобіля стояло на підвищеному люку, який був зачинений. Після цього він присів в салон вказаного автомобіля на переднє пасажирське сидіння, сказавши водію, що той наїхав на люк і що позаду автомобіля нікого немає і можна продовжувати рух. Після цього ОСОБА_2 знову розпочав рух автомобіля, рухаючись на дуже малій швидкості прямолінійно заднім ходом в напрямку залізничного вокзалу. Коли вони проїхали заднім ходом приблизно 1 м., то він почув галас якогось мужчини позаду автомобіля і ОСОБА_2 відразу ж зупинив автомобіль. Він вийшов і побачив, що під автомобілем на спині, майже вздовж тротуару, повернута головою до переднього правого колеса, ногами до заднього лівого колеса автомобіля лежала жінка, одягнута в темний одяг, яку він з ОСОБА_2 витягли з-під автомобіля з його лівої бокової частини, а саме підсудний витягав потерпілу за ноги з-під автомобіля. Жінка просила зателефонувати її чоловікові;

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_11 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме часу і місця вчинення злочину, свідок пояснив, що 27.02.2012 року приблизно о 18 годині 10 хвилин він знаходився в м. Дрогобичі на вулиці Грушевського, де з аптеки «Медікус», повертався додому. В цей час була ще денна пора доби, опади снігу та хурделиця припинилися. Коли він проходив по тротуару, що навпроти будинку № 5 по вулиці Грушевського, йдучи в напрямку вулиці П. Орлика, то не доходячи до перукарні, що на початку вказаного будинку від сторони залізничного вокзалу, з відстані приблизно 15 м. побачив, що по середині вказаного тротуару, заднім ходом в напрямку залізничного вокзалу, на дуже малій швидкості, рухався мікроавтобус. В цей час на близькій відстані до задньої частини вказаного автомобіля, на правій стороні вказаного тротуару по напрямку до вулиці П. Орлика, дуже повільною ходьбою йшла жінка. Він зрозумів, що жінка не бачила, що в її напрямку заднім ходом рухався автомобіль, а також зрозумів, що цю жінку і не бачив в дзеркала заднього виду водій вказаного мікроавтобуса, а тому він відразу ж почав сильно кричати, щоб водій зупинився. Коли вказаний автомобіль заднім ходом проїхав приблизно 1,5 м., то він побачив, що автомобіль на щось наїхав своїм правим бортом, так як припіднялася його задня права частина і в цей час автомобіль призупинився та знову повільно продовжив свій рух заднім ходом. В подальшому йому стало відомо, що вказаний автомобіль наїхав заднім правим колесом на люк. Коли автомобіль наїхав на люк, то вказана жінка продовжувала дуже повільно йти, дещо відходячи в праву сторону і коли автомобіль продовжив свій рух, то наїхав на неї. Після наїзду вказаний автомобіль проїхавши заднім ходом приблизно 0,5 м. зупинився і з його салону вийшов водій, який запитав у нього, чому він кричав йому зупинитися, а той сказав до водія вказаного автомобіля «що ти наробив» і показав йому рукою на низ. Пригадує, що витер сніг на номерному знаку автомобіля, оскільки в нього склалося враження, що водій бажає уникнути відповідальності. Коли приїхала карета швидкої медичної допомоги, жінка просила передзвонити до ОСОБА_21, свідок ОСОБА_10, який прибіг на його крик, почав телефонувати до когось з мобільного телефону потерпілої.

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що 27 лютого 2012 року приблизно о 17 год. 30 хв. йому на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_3, яка сказала, що прогулюється по вулиці Грушевського в м. Дрогобичі і хоче зустрітися з ним і попросити. Він погодився зустрітися з дружиною, сказавши їй, що через 10-20 хв. буде на початку вул. Грушевського, в тому місці, де до неї примикає вулиця Карпатська. Коли він доходив до вказаного місця, то йому на мобільний телефон поступив виклик з мобільного телефону його дружини і чоловічий голос повідомив, що з останньою погано. Після цього телефон передали дружині, яка сказала йому, щоб він терміново підійшов, бо на неї на тротуарі наїхав автомобіль. В цей час він з відстані приблизно 25-35 м. на пішохідному тротуарі побачив великий натовп людей, карету швидкої допомоги та вантажний мікроавтобус. Коли він підбіг, то побачив, що дружина лежала на тротуарі, обличчя в неї було в крові і вона стогнала від болю. В цей час медичні працівники госпіталізували дружину в Дрогобицьку МЛ № 1, де вона ІНФОРМАЦІЯ_6 померла. Зі слів сина йому відомо, що 29.02.2012 р. дружина повідомила йому про те, що чула сильний крик мужчини і удар по плечі, думала, що це він так пожартував над нею;

даними в судовому засіданні показаннями старшого слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_22 про те, що в березні 2012 року слідчий ОСОБА_26 передав йому первинні документи з постановою про порушення кримінальної справи, вчинив всі дії, спрямовані на розслідування вказаної кримінальної справи. Під час допиту потерпілого ОСОБА_7 в кабінеті райвідділу, потерпілий говорив всі обставини з'ясовувати з батьком, що обставини ДТП йому невідомі, жодних матеріальних претензій до ОСОБА_2 він немає. 27 квітня 2012 року батько потерпілого ОСОБА_8 повідомив про те, що син пригадав ще певні обставини по справі, він потерпілого повторно не викликав, оскільки підстав для цього не було. Вважає, що потерпілий змінив покази під впливом батька, показання свідка ОСОБА_11 з технічної точки зору були неспроможними, нечіткими, непослідовними. Свідок ОСОБА_8 допитаний за його клопотанням, а не з ініціативи слідства;

карткою первинного обліку інформації Дрогобицького МВ ГУ МВС України у Львівській обл., яка надійшла по телефону о 19.10 год. 27.02.2012 р. від чергової медсестри ДМЛ №1 ОСОБА_12 про те, що 27.02.2012 р. на приймальне відділення після ДТП, яке мало місце по вул. Грушевського в м. Дрогобич поступила ОСОБА_3 з діагнозом ВЧМТ (а.с.2);

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.02.2012 року, планом-схемою та фототаблицями до протоколу огляду місця події, згідно якого, в м. Дрогобичі на вул. Грушевського, навпроти будинку № 5, на лівому тротуарі по напрямку руху до залізничного вокзалу стояв автомобіль RENAULT МАSТЕR», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, повернутий передньою частиною в напрямку вулиці П. Орлика. Відстань від осі переднього правого колеса цього автомобіля до ближнього кута будинку № 5, що від сторони вулиці П.Орлика, заміряного в напрямку залізничного вокзалу становить 2,9 м., а до лівого краю тротуару по напрямку руху до вокзалу - 0,45 м. Відстань від осі заднього правого колеса вказаного автомобіля до лівого краю тротуару становить 0,2 м. (а.с.3-9);

протоколом огляду і перевірки технічного стану транспорту від 27.02.2012 року, згідно якого в автомобілі RENAULT МАSТЕR», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, пошкоджень виявлено не було (а. с.10);

довідкою Дрогобицької міської лікарні №279 від 02.03.2012 р., згідно якої хвора ОСОБА_3 поступила на лікування 27.02.2012 р. з діагнозом: поєднана травма: відкрита черепно-мозкова травма, забійна рана чола справа; тупа травма грудної клітки з флотуючим переломом ІІІ-VІІІ ребер зліва, ІІІ-VІ ребер справа, гемопневмоторакс зліва, забій лівої легені; забій серця, травматичний шок ІІ ступеня (а.с.20);

карткою первинного обліку інформації Дрогобицького МВ ГУ МВС України у Львівській обл., яка надійшла по телефону о 09.45 год. 09.03.2012 р. від судово-медичного експерта ОСОБА_27 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 померла (а.с.26);

протоколом огляду місця події від 09.03.2012 р. та фототаблицями до нього, згідно якого оглянуто труп ОСОБА_3 (а.с.27-39);

постановою про визнання автомобіля RENAULT МАSТЕR», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 речовим доказом по справі (а.с.44);

протоколом огляду речових доказів та постановою про прилучення до справи речових доказів - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_4 та тимчасового реєстраційного талону на ім'я ОСОБА_2 (а.с.45-47);

постановою та протоколом виїмки від 30.03.2013 р., а саме одягу потерпілої ОСОБА_3, який знаходиться в Дрогобицькій МЛ №1 (а.с.58-60);

протоколом огляду речових доказів та постановою про визнання одягу ОСОБА_3: жіночої дублянки, світера, двох світерів-безрукавок, футболки, спортивних штанів, штанів, шарфу, бюсгалтера, носків та чобітків речовими доказами по справі від 30.03.2012 р. (а.с.61-62);

копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 59 років (а.с.69);

актом судово-медичного дослідження №87 від 09.03.2012 р., згідно якого смерть ОСОБА_3 настала внаслідок важкої поєднаної травми з множинними двосторонніми закритими переломами ребер, грудини з ушкодженням легень, що привело до розвитку плевропульмонального шоку з дихальною недостатністю та посттравматичної пневмонії. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку з забійною раною на чолі справа, крововиливом під м'які покриви в правій лобно-скронево-тім'яній ділянці; закрита травма грудної клітки у вигляді переломів грудини, лівої лопатки множинних закритих відламкових переломів 2-9 ребер справа та 1-11 ребер ушкодженням пристінкової плеври зліва, ушкодженням легень, розвитком лівобічного гемотораксу, післятравматичної пневмонії, крововиливами під капсулу селезінки; синці на задній поверхні грудної клітки в проекції лівої лопатки та нижньо-грудного відділу хребта в крижовій ділянці, по лівому боковому флангу тулуба, починаючи від ділянки реберної дуги, з переходом на черевну стінку, на ділянку тазу та частково на верхню третину лівого по передньо-боковому флангу живота справа на рівні пупка, на задньо-зовнішній поверхні правої гомілки, в завушній ділянці зліва з переходом на задньо-бокову поверхню шиї в правій лобно-скроневій ділянці з переходом на ділянки правої очниці, правої вушної раковини, правої половини обличчя та правої поверхні, в ділянці тазу справа, на передньо зовнішній поверхні середньої третини правого стегна та правого колінного суглобу, в ділянках обох ліктьових суглобів, лівого плеча, лівого плечового суглобу, синець та садно на спинковій поверхні лівої китиці; садно на чолі зліва. Вказані ушкодження виникли внаслідок взаємодії з тупими твердими предметами незадовго до поступлення ОСОБА_3 в стаціонар Дрогобицької МЛ № 1. При цьому, тілесні ушкодження в ділянці її грудної клітки виникли по типу механізму стискання останньої в передньо-задньому напрямку між тупими твердими предметами, що могло мати місце і при наїзді на неї автомобіля, з наступним стисканням між ним та дорожнім покриттям. Вказані ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що супроводжувались розвитком загрозливого для життя стану - плевропульмонального шоку з дихальною недостатністю і перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті (а.с.94-100);

протоколом відтворення обстановки та обставин події від 24.07.2012 року, згідно якого зі слів ОСОБА_2 відомо, що лежачого вздовж лівого по напрямку руху до залізничного вокзалу тротуару, що в м. Дрогобичі по вулиці Грушевського, на початку будинку № 5 від сторони вулиці П. Орлика, позаду автомобіля RENAULT МАSТЕR», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 статиста жіночої статі, з робочого місця водія цього автомобіля у його дзеркала заднього виду і з його відчинених дверцят не видно. При русі вказаного автомобіля заднім ходом по даному тротуарі, ширина зони невидимості статиста у дзеркала заднього виду з робочого місця водія зразу ж за задньою частиною цього автомобіля становить 1.9 м., а на віддалі 2.7 м. від осі його заднього правого колеса - 1.7 м. (а.с. 208-210);

висновком судово-медичної експертизи №272 від 11.04.2012 року, згідно якого смерть ОСОБА_3 настала внаслідок важкої поєднаної травми з множинними двосторонніми закритими переломами ребер, грудини з ушкодженням легень, що привело до розвитку плевропульмонального шоку з дихальною недостатністю та посттравматичної пневмонії. Вказані ушкодження виникли внаслідок взаємодії з тупими твердими предметами незадовго до поступлення ОСОБА_3 в стаціонар Дрогобицької МЛ № 1. При цьому, тілесні ушкодження в ділянці її грудної клітки виникли по типу механізму стискання останньої в передньо-задньому напрямку між тупими твердими предметами, що могло мати місце і при наїзді на неї автомобіля, з наступним стисканням між ним та дорожнім покриттям. Вказані ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що супроводжувались розвитком загрозливого для життя стану - плевропульмонального шоку з дихальною недостатністю і перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті (а.с. 140-144);

висновком судової автотехнічної експертизи № 1/196 від 11.05.2012 року, згідно якого система рульового управління, робоча гальмівна система та система освітлення автомобіля «RENAULT МАSТЕR», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані (а.с.149-156);

висновком за результатами криміналістичної експертизи лакофарбових матеріалів і покриттів, нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів, полімерних матеріалів, пластмас і виробів з них від 24.05.2012 р., згідно якого на предметах одягу та взуття ОСОБА_3 (дублянці, береті, черевиках, штанах, спортивних штанах, двох безрукавках, джемпері, футболці, шарфі, лівчику) нашарувань будь-якої фарби, в тому числі від транспортного засобу, гуми та пально-мастильних матеріалів немає (а.с.165-166);

висновком судово-трасологічної експертизи від 15.06.2012 р., згідно якого на поверхнях представлених на дослідження предметів одягу потерпілої механічних пошкоджень у вигляді розривів або розрізів, які б були характерні для контактування з частинами або деталями транспортного засобу немає, будь-яких ознак слідів протектора коліс транспортного засобу трасологічними методами не виявлено; на задній поверхні лівої частини штанини брюк потерпілої є слід, утворений нашаруванням речовини, схожої на грунт, в якому фрагментарно відображені елементи малюнку шини колеса, слідів характерних для волочіння, на поверхнях представлених предметів одягу потерпілої немає (а.с.169-188);

висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №1657 від 26.06.2012 р., згідно якого встановити місце наїзду автомобіля «RENAULT МАSТЕR», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 на пішохода ОСОБА_3 та розташування вказаного автомобіля в момент наїзду на пішохідному тротуарі відносно меж тротуару не видається можливим (а.с.191-195);

висновками комплексної комісійної транспортно-трасологічної, хімічної, медико-криміналістичної та судово-медичної експертизи № 1656/127 від 19.07.2012 року, згідно яких в момент наїзду автомобіля RENAULT МАSТЕR», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який рухався заднім ходом ОСОБА_3 знаходилася в горизонтальному лежачому положенні і головою була повернута до задньої частини автомобіля. На тілі ОСОБА_3, в основному були сліди від падіння та здавлення тіла. Причиною її смерті була травма грудної клітки з множинними переломами ребер та грудини, можливо безпосередньою причиною смерті був плевропульмональний шок. Наявні на тілі ОСОБА_3 ушкодження не є характерними для їх утворення внаслідок наїзду заднім бампером, задніми дверцятами, задніми фарами або фаркопом автомобіля. В момент наїзду автомобіля ОСОБА_3 знаходилась в горизонтальному положенні і головою була повернута до задньої частини автомобіля. Наїзд вказаного автомобіля на пішохода ОСОБА_3 міг відбутися внаслідок її падіння під автомобіль з послідуючим стисканням нижніми частинами автомобіля на останню. Покази водія ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_9, відносно механізму наїзду автомобіля на пішохода ОСОБА_3 з технічної точки зору є спроможними, а покази свідка ОСОБА_11 та потерпілої ОСОБА_3 - є неспроможними (а.с.197-205);

даними в судовому засіданні поясненнями експерта ОСОБА_15, який висновок експертизи № 1656/127 від 19.07.2012 року підтримав та пояснив, що переломи у потерпілої були по анатомічних лініях, стискання було нижньою частиною автомобіля, жодних даних по тілесних ушкодженнях, характерних для переїзду колеса немає. Потерпіла впала обличчям до землі, внаслідок чого на лобі, ліктьових суглобах та лівому плечі утворилися травми. Під час наїзду автомобіля тіло могло зміщуватися і тому, коли потерпілу підсудний витягував з-під автомобіля, вона могла бути повернутою головою до верху. На момент пригоди потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження;

даними в судовому засіданні поясненнями експерта ОСОБА_16, який висновок експертизи № 1656/127 від 19.07.2012 року підтримав та пояснив, що на момент наїзду потерпіла не перебувала у вертикальному положенні, на автомобілі та бампері були відсутні сліди контакту між автомобілем та потерпілою. Як на тілі так і на одязі потерпілої відсутні сліди переїзду колесом, утворення яких є необхідним при такому переїзді. Наїзд на потерпілу автомобілем відбувся, коли та вже лежала на дорозі;

висновком судової автотехнічної експертизи № 1/430 від 02.08.2012 року, згідно якого в даній дорожній ситуації водій автомобіля RENAULT МАSТЕR», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був керуватись технічними вимогами п.п. 10.1., 10.9. та 12.3 Правил дорожнього руху України. В даному випадку технічна можливість у водія вказаного автомобіля уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3 визначалась виконанням ним технічних вимог п.п. 10.1., 10.9. та 12.3. ПДР України, для дотримання яких в нього не було завад технічного характеру. В даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_2 не відповідали технічним вимогам п.п. 10.1., 10.9. та 12.3. ПДР України і вказана невідповідність дій водія знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної пригоди (а. с. 216-219).

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що на наступний день після дорожньо-транспортної пригоди мати йому розповіла, що чекала на батька і почула з-заду поштовх, подумала, що хтось так над нею пожартував, а потім вже побачила над собою автомобіль і подумала, що якщо він наїде на неї і другим колесом, то вона не виживе; свідок ОСОБА_11 підтвердив той факт, що колесо потерпілу перекрутило, і тому вона опинилася на животі під автомобілем, потерпіла лежала впоперек автомобіля, ствердив, що бачив, як потерпіла падала на бік і автомобіль переїхав її заднім правим колесом.

Суд не бере до уваги показання потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_11 відносно механізму наїзду автомобіля на пішохода ОСОБА_3, оскільки такі спростовуються наступними проаналізованими судом доказами в справі:

даними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_9;

висновком комплексної комісійної транспортно-трасологічної, хімічної, медико-криміналістичної та судово-медичної експертизи № 1656/127 від 19.07.2012 року;

даними в судовому засіданні показаннями експертів ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які повністю підтвердили висновок експертизи № 1656/127 від 19.07.2012 року.

Слід вказати, що суперечності відносно механізму наїзду автомобіля на пішохода ОСОБА_3, не спростовують висновків суду про те, що підсудний ОСОБА_2, порушив вимоги Р.1 п.п. 1.3, 1.5; Р.2 п. 2.3 б); Р.10 п.п. 10.1, 10.9; Р.12 п.12.3 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди - заподіяння смерті потерпілій, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України.

Показання потерпілого про намір підсудним уникнути кримінальної відповідальності за вчинене спростовуються показаннями самого потерпілого, який в судовому засіданні пояснив, що підсудний після дорожньо-транспортної пригоди щодня навідував його матір, цікавився станом її здоров'я, викликав лікарів для надання належної медичної допомоги, допомагав матеріально в лікуванні потерпілої, після її смерті повністю оплатив витрати на її поховання.

За змістом закону порушення Правил безпеки руху та експлуатації транспорту полягає в дії або бездіяльності, пов'язаній з невиконанням однієї чи кількох вимог Правил дорожнього руху або інших нормативних актів, що регламентують безпеку руху та експлуатацію транспорту, з боку особи, яка керує транспортним засобом. Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 КК України, полягає в: а) порушенні Правил безпеки руху чи експлуатації транспорту, тобто в порушенні конкретного правила, передбаченого конкретним пунктом правил; б) настанні суспільне небезпечних наслідків - заподіяння смерті чи тілесних ушкоджень учасникам дорожнього руху і в) причинному зв'язку між порушенням правил безпеки руху чи експлуатації транспорту та спричиненими наслідками.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини, що визначається характером ставлення до наслідків. Сама ж дія або бездіяльність при порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту можуть бути як умисними, так і вчиненими з необережності.

Враховуючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 доведена, його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання підсудному слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

За змістом п.п. 20, 21 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, та особу винного.

У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Обираючи покарання підсудному суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків, а також те, що підсудний повністю визнав вину у вчиненні злочину, раніше не судимий, за місцем реєстрації та проживання характеризується позитивно, утримує матеріально двох дітей, мати пенсійного віку, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, шкоду потерпілому відшкодував частково, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України.

При призначенні покарання суд враховує і думку потерпілого, який підтвердив ту обставину, що підсудний частково відшкодував заподіяну шкоду і в призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи характеризуючі дані особи винного, який на час розгляду справи повністю визнав свою вину, а, отже, готовий нести кримінальну відповідальність, з урахуванням пом'якшуючих обставин у вигляді щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди, наявність на утримання матері пенсійного віку та неповнолітніх дітей фактичної дружини, відсутності обтяжуючих у справі обставин, а також позиції потерпілого, який у вирішенні питання про призначення основного покарання поклався на розсуд суду, суд приходить до висновку про можливість виправлення винного без реального відбування покарання, із звільненням від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

При вирішенні питання про призначення додаткового покарання підсудному ОСОБА_2 у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, суд враховує думку прокурора, потерпілого, які просять застосувати до підсудного додаткове покарання та позбавити його такого права, думку підсудного, який просить суд не позбавляти його такого права, оскільки керування транспортним засобом є його єдиним доходом і позбавлення такого права позбавить його можливості утримувати сім'ю та відшкодувати потерпілому моральну шкоду, враховуючи особу підсудного, право суду на обрання додаткового покарання, передбаченого санкцією статті, суд приходить до висновку про недоцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами, з наступних підстав.

В судовому засіданні з показань підсудного ОСОБА_2, характеристики, виданої Дережицькою сільською радою встановлено, що підсудний більше десяти років проживає з ОСОБА_19, та виховує її двох дітей: ОСОБА_24 та ОСОБА_25, які після смерті батька залишилися напівсиротами, бере активну участь в громадському житті села, позитивно характеризується; згідно довідки Дрогобицького МВ від 19.03.2013 р. до адміністративної відповідальності не притягався, згідно довідки інформаційного центру раніше не судимий; злочин вчинив з необережності, вину визнав повністю, щиро кається, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував потерпілому витрати на лікування та поховання матері, на момент вчинення злочину мав неповнолітню дитину; має на утриманні матір пенсійного віку ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_5, займається підприємницькою діяльністю і керування транспортним засобом є єдиним засобом його доходу.

Враховуючи наведені обставини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди, як пом'якшуючі обставини, відсутність обтяжуючих обставин, та враховуючи, що керування транспортним засобом є єдиним доходом підсудного, який зобов'язаний відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду, та має таку можливість лише здійснюючи підприємницьку діяльність та використовуючи транспортний засіб з цією метою, враховуючи інтереси потерпілого та ймовірність отримання відшкодування шкоди за таких обставин, суд вважає за доцільне не призначати підсудному додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд вважає доведеним факт вчинення підсудним ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, судом достовірно встановлено, що саме підсудним заподіяно шкоду потерпілому, а тому цивільний позов в частині відшкодування майнової шкоди підлягає повному задоволенню, а в частині моральної шкоди частковому, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За змістом п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Згідно положень ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а ч.2 цієї статті передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сімєю.

Відповідно до ст.3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власники наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статею 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено обов'язковий ліміт відповідальності - грошову суму, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

В судовому засіданні встановлено, що 15.05.2011 р. між АТ «СК «АХА Страхування та ОСОБА_2 було укладено поліс №АА/4609934 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка регламентується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно зі ст.23 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті ДТП, є шкода ( в тому числі моральна шкода), пов'язана зі смертю потерпілого. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5% ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування,визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки на момент вчинення ДТП між АТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_2 було укладено поліс №АА/4609934 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, і ДТП є страховим випадком, згідно даного договору, обов'язок по відшкодуванню заподіяної шкоди покладається на страхувальника, суд вважає за необхідне стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь потерпілого ОСОБА_7 5000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з підсудного ОСОБА_2 суд виходить із вимог ст.ст. 23,1187 ЦК України, та роз'яснень, що викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31 березня 1995 року N4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та визначає суму відшкодування, яка відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставини при яких було спричинено моральну шкоду потерпілому - цивільному позивачу, ступінь вини відповідача, характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань цивільного позивача, непоправність втрати і неможливість поновити попереднє становище, істотність вимушених змін у життєвих стосунках потерпілого, і наслідків, що наступили, той факт що потерпілий безповоротно втратив матір, переніс страждання пов'язані зі смертю матері, з її похованням і продовжує нести ці душевні страждання, та зважаючи на обставини при яких було заподіяно моральну шкоду, а також враховуючи дані про особу підсудного та його майновий стан, враховуючи, що життя людини є найвищою соціальною цінністю, суд вважає за необхідне стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_7 60 000 грн. моральної шкоди. Ця сума, враховуючи особу підсудного і характер його дій, на думку суду відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин не може вважатися явно завищеною чи надмірною.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, -

п р и с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України й призначити йому покарання 3 /три/ роки позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття основного покарання з іспитовим строком тривалістю 3 /три/ роки.

Зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області, р/р №31259272210042 в ГУДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150) 529 грн. 20 коп. за проведення експертизи (а.с. 150-156); 705 грн. 60 коп. за проведення експертизи (а.с.217-219).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 392 грн. 80 коп. (а.с.164-166); 5159,00 грн. (а.с.168-173); 834 грн. 70 коп. (а.с.190-193); 2452,00 грн. (а.с.197-204) за проведення експертиз.

Стягнути з АТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_7 5000 грн. моральної шкоди

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 60000 грн. моральної шкоди, в задоволенні решти позовних вимог про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Речові докази: автомобіль «RENAULT МАSТЕR», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого Дрогобицьким ВРЕР ДАІ ГУМВСУ у Львівській області від 29.08.2008 р. повернути ОСОБА_4 (а.с.44,46); тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_3 від 15.11.2008 р., виданого Дрогобицьким ВРЕР ДАІ ГУМВСУ у Львівській області - повернути ОСОБА_2; одяг потерпілої ОСОБА_3 - знищити (а.с.63).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя В. Л. Бучківська