Ухвала суду № 30658625, 02.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р. Справа № 25472/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Городокконсервмолоко» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Городокконсервмолоко» до Державної податкової інспекції в Городоцькому районі Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2009 року ТзОВ «Городокконсервмолоко» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Городоцькому районі Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000422341/0, № 0000432341/0 від 20 травня 2009 року, № 0000422341/1, № 0000432341/1 від 15 червня 2009 року, № 0000422341/3, № 0000432341/3 від 10 листопада 2009 року, № 0000640160/0, № 0000650160/0 від 26 червня 2009 року, № 0000640160/1, № 0000650160/1 від 23 липня 2009 року, № 0000640160/2, № 0000650160/2 від 21 серпня 2009 року, № 0000750160/0 від 28 липня 2009 року та № 0000750160/1 від 21 серпня 2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки податкового органу, викладені у актах перевірок є неправомірними, оскільки перевіряючі безпідставно не врахували наданих позивачем документів, які підтверджують дійсність договірних відносин між ТзОВ «Городокконсервмолоко» та ПП ОСОБА_1, а саме договір купівлі-продажу цукру, видаткові накладні, шляхові листи, а також відомості про виготовлення і реалізацію готової продукції, серед складників якої був цукор. Щодо правовідносин із ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», позивач зазначав, що договір оренди складських приміщень та договори оренди автомобілів були укладені з юридичною особо, яка була включена в ЄДРПОУ, здійснювала діяльність відповідно до законодавства, систематично подавала податкову звітність. Також відповідач не надав жодних належних доказів того, що господарські договори, укладені позивачем з вказаними контрагентами, є нікчемними. Тому, на думку позивача, ним правомірно було заявлено до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП ОСОБА_1 та ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» у відповідних податкових періодах.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди та приховуванням реальних економічних вигод при здійсненні господарських операцій. Зазначені договори до них були безтоварними, єдиною метою проведення документування було отримання позивачем податкової вигоди шляхом заниження об'єкту оподаткування з податку на додану вартість і несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, тобто ці дії не відповідають вимогам ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656, 798, 759 Цивільного кодексу України.

Тому суд дійшов висновку, що дії відповідача по винесенню оскаржуваних податкових повідомлень-рішень були правомірними, вчиненими в межах їх повноважень та відповідно до виявлених фактів порушень чинного законодавства, тому будь-які підстави для задоволення позову відсутні.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, ТзОВ «Городокконсервмолоко» подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, суд неповно та не всебічно дослідив обставини справи, чим порушив охоронювані законом права та інтереси позивача, а також порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання представників осіб, що беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

В період з 7 квітня 2009 року по 28 квітня 2009 року працівниками Державної податкової інспекції в Городоцькому районі Хмельницької області було здійснено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Городокконсервмолоко», за результатами якої було складено акт від 7 травня 2009 року № 579/23/33177611 про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Городокконсервмолоко» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за січень 2009 року.

У зазначеному акті вказується про порушення позивачем вимог пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Такі висновки акту ґрунтуються на тому, що на думку податкового органу, господарські операції позивача з його контрагентами ПП ОСОБА_1 (договір купівлі-продажу цукру № 50 від 1 січня 2009 року) та ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» (договір оренди складських приміщень № 10 від 1 березня 2008 року, договори оренди автомобілів № № 11, 12, 13 від 3 березня 2008 року), є безтоварними.

На підставі зазначеного акту було винесено податкові повідомлення-рішення від 20 травня 2009 року № 0000422341/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2009 року на 83744,00 грн., та № 0000432341/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 314866,50 грн., в тому числі 242205,00 грн. за основним платежем і 72661,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення були залишенні без змін і присвоєні відповідно 0000422341/1 і № 0000432341/1 від 15 червня 2009 року та № 0000422341/3 і № 0000432341/3 від 10 листопада 2009 року.

Крім того, з врахуванням зазначеного акта перевірки працівниками Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області було проведено документальні невиїзні (камеральні) перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість ТзОВ «Городокконсервмолоко», за результатами яких були складені акти від 18 червня 2009 року № 838/15/33177611, від 19 червня 2009 року № 850/15/33177611, від 17 липня 2009 року № 938/15/33177611, якими встановлено заниження позивачем сум нарахованого податку на додану вартість.

На підставі зазначених актів відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 26 червня 2009 року № 0000640160/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22202,25 грн., в тому числі 21145,00 грн. за основним платежем і 1057,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000650160/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 40978,35 грн., в тому числі 39027,00 грн. за основним платежем і 1951,35 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також від 28 липня 2009 року № 0000750160/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 38400,60 грн., в тому числі 36572,00 грн. за основним платежем і 1828,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення були залишенні без змін і присвоєні відповідно № 0000640160/1 і № 0000650160/1 від 23 липня 2009 року, № 0000640160/2 і № 0000650160/2 від 21 серпня 2009 року та № 0000750160/1 від 21 серпня 2009 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з таких підстав.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. 1.8 цієї статті бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.4 цієї статті якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2 ст. 7 цього Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

При цьому відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з наведеними нормами правомірність віднесення позивачем вказаних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за вказані податкові періоди підтверджує його право на бюджетне відшкодування цього податку.

В цьому контексті також необхідним є встановлення факту реальності господарських операцій, тобто фактичне поставлення товарів.

1 січня 2009 року ТзОВ «Городокконсервмолоко» уклало з ПП ОСОБА_1 договір купівлі-продажу цукру № 50.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п. п. 1, 5 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.

Відповідно до п. 3.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 року № 2, надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади.

Згідно з п. 3.6 зазначених Методичних рекомендацій приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером.

Відповідно до п. 4.3 Методичних рекомендацій приймання зберігання, відпуск та облік запасів в місцях їх зберігання здійснює матеріально відповідальна особа.

Згідно з п. 4.7 Методичних рекомендацій матеріально відповідальними особами у місцях зберігання запасів ведеться кількісний облік руху запасів.

Пунктом 4.8 Методичних рекомендацій передбачено, що облік запасів на складі може здійснюватися із застосуванням картки складського обліку матеріалів (форма М-12, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 року № 193). При незначній номенклатурі запасів замість карток складського обліку може застосовуватися книга обліку залишків запасів на складі.

Як вбачається з акта перевірки від 7 травня 2009 року № 579/23/33177611, ТзОВ «Городокконсервмолоко» не надано документів, які б відповідали вимогам, передбаченим законодавством для первинних документів, що підтверджують факт оприбуткування цукру, отриманого від ПП ОСОБА_1 на підставі зазначеного вище договору, а саме для перевірки не було надано карток складського обліку матеріалів (цукру), відповідно до яких було оприбутковано цукор на складі або книга обліку залишків запасів на складі, які ведуться матеріально відповідальною особою ТзОВ «Городокконсервмолоко».

Також під час перевірки позивач не надав первинних бухгалтерських документів (лімітно-забірні карти чи накладні на внутрішнє переміщення), що підтверджують факт списання цукру зі складу у виробництво, отриманого від ПП ОСОБА_1, тобто, перевіркою не встановлено факт використання цукру у власній господарській діяльності ТзОВ «Городокконсервмолоко».

Крім того, всупереч вимогам п. 1 ст. 27 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та пп. 3.4.2 наданих до перевірки Технічних умов ТУ У 15.5-31984307-001:2065 ТзОВ «Городокконсервмолоко» не надало до перевірки посвідчення про якість цукру, які повинна була надати позивачу ПП ОСОБА_1

Також ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено перелік документів, на підставі яких виконують вантажні перевезення: ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів вдаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Наказом Міністерства транспорту України від 29.12.1995 року № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» затверджено такі типові форми, які введені в дію з 01.01.1996р., в тому числі подорожний лист вантажного автомобіля (ф. № 2) та товарно-транспортну накладну (ф. № 1-ТН).

Відповідно до п. 2 цього наказу дані форми первинного обліку с обов'язковими для застосування всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Як вбачається з п. 4.1 зазначеного вище договору купівлі-продажу від 01.01.2009 року № 50, укладеного між ТзОВ «Городокконсервмолоко» та ПП ОСОБА_1, поставка товару здійснюється транспортом покупця, тобто позивача.

Однак всупереч вимогам зазначених вище норм ТзОВ «Городокконсервмолоко» не надало перевіряючим для підтвердження факту транспортування цукру, придбаного в ПП ОСОБА_1, належним чином заповнених шляхових листів за січень 2009 року, а шляхові листи за лютий 2009 року та товарно-транспортні накладні за січень-лютий 2009 року, які б підтверджували факт транспортування такого цукру для перевірки не надані взагалі.

Враховуючи наведені вище обставини та правові норми, колегія суддів погоджується з твердженнями податкового органу про те, що ТзОВ «Городокконсервмолоко» як під час проведення перевірки так і під час судового розгляду справи не надало належних та достатніх доказів фактичного здійснення ПП ОСОБА_1 поставок цукру в січні та лютому 2009 року та відсутність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю платника податку.

Щодо господарських операцій ТзОВ «Городокконсервмолоко» із ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» колегія суддів зазначає наступне.

01.03.2008 року між ТзОВ «Городокконсервмолоко» (орендар) та ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» (орендодавець) було укладено договір № 10, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в платне строкове користування складське приміщення згідно акту приймання-передачі, яке знаходиться на земельній ділянці по вул. Перемоги, 13 в м. Бахмач, а орендоване майно буде використовуватися орендарем для зберігання продукції.

Відповідно до постанови Господарського суду Чернігівської області від 4 лютого 2009 року у справі № 9/1346/516/396/86 ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру з наслідками, передбаченими ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Струк І.М.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперовому і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до акту від 28.02.2009 року № ВКМБ-00021 здачі-прийняття робіт (надання послуг) представники замовника ТОВ «Городокконсервмолоко» та представник виконавця ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» склали акт про те, що виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по договору від 01.01.2009 року № Б-00000047 по оренді складського приміщення згідно договору від 01.03.2008 року № 10 року вартістю 960000 грн., в тому числі ПДВ 160000 грн. При цьому в акті не зазначено місце його складання та прізвища представника ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», який його підписав, що не надає даному документу юридичної сили та доказовості.

ТОВ «Городокконсервмолоко» не надало доказів здійснення операцій по оренді складського приміщення в ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», а саме довіреності на отримання товарів на орендованому складі в ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» та посвідчення про відрядження завідуючій складом ТОВ «Городокконсервмолоко» в серпні 2008 року до ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», виписаних на відповідальних працівників підприємства.

При цьому продаж товарів, які згідно з документами зберігалися в орендованому складському приміщенні, здійснювався згідно накладних на відвантаження готової продукції, виписаних на поставку придбаних товарів та на поставку продукції власного виробництва, яка зберігалася у власних складських приміщеннях ТзОВ «Городокконсервмолоко».

Також під час перевірки позивач не надав первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували факт використання зазначеного вище орендованого складського приміщення у власній господарській діяльності в період з 01.03.2008 року до 31.07.2008 року та з 09.09.2008 року до 28.02.2009 року.

Крім того, як встановлено під час перевірки, ТзОВ «Городокконсервмолоко» здійснило документальний облік операцій по оренді складського приміщення, орендованого у ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» при наявності власних складських приміщень, які дозволяють зберігати матеріали та готову продукцію в значних обсягах.

Також перевіркою встановлено, що 03.03.2008 року між ТзОВ «Городокконсервмолоко» (орендар) та ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» (орендодавець) були укладені договори оренди транспортних засобів № 11, № 12 та № 13, згідно з якими ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» передає, а ТзОВ «Городокконсервмолоко» приймає в користування транспортні засоби.

Відповідно до акту № ВКМБ-00022 здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаного представниками замовника ТзОВ «Городокконсервмолоко» та представником виконавця ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», зазначено, що виконавцем були проведені роботи (надані послуги) по договорах № 11, № 12 та № 13 від 03.03.2008 року на суму 156000 грн.

В даному акті також не зазначено прізвище та посаду представника ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», уповноваженого підписувати даний акт, що не дає йому юридичної сили та доказовості відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Крім того, всупереч вимогам ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та з врахуванням п. 15 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, в ТОВ «Городокконскервмолоко» відсутні тимчасові реєстраційні талони, які б підтверджували право користування або розпорядження ТзОВ «Городокконсервмолоко» орендованими транспортними засобами. Тобто, перевіркою встановлено відсутність у позивача правових підстав для використання даних транспортних засобів в господарській діяльності.

Також позивач не надав належних доказів, передбачених зазначеними вище нормами Закону України «Про автомобільний транспорт», Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та наказом Міністерства транспорту України від 29.12.1995 року № 488/346 (шляхових листів, товарно-транспортних накладних), які підтверджують факт перевезення вантажів орендованими у ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» транспортними засобами, тобто не підтверджено їх використання у власній господарській діяльності.

Щодо використання ТзОВ «Городокконсервмолоко» орендованого у ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» легкового автомобіля, колегія суддів зазначає, що для оформлення пересування легкового автомобіля існує подорожний лист службового легкового автомобіля форми № 3, форма і порядок використання якого встановлено Інструкцією про порядок застосування подорожнього листа службового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 17.02.1998 року № 74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.1998 року за № 149/2589, відповідно до п. 2 якого є обов'язковим застосування подорожнього листа типової форми № 3 та виконання положень Інструкції всіма суб'єктами підприємницької діяльності, які експлуатують службові легкові автомобілі.

Всупереч вимогам п. 2.1 зазначеної Інструкції, яким передбачено, що подорожний лист службового автомобіля оформлюється тільки на один день (зміну) і видається за умови здачі водієм подорожнього листа за попередній робочий день, ТзОВ «Городокконсервмолоко» виписувалися подорожні листи легкового автомобіля на календарний місяць.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами податкового органу про те, що в порушення вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» позивач відобразив у бухгалтерському обліку господарські операції по оренді транспортних засобів в ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», які не підтверджені належними первинними документами, що не підтверджує факт використання таких транспортних засобів в господарській діяльності позивача.

Таким чином правомірними є висновки відповідача про порушення ТзОВ «Городокконсервмолоко» вимог пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо включення сум податок на додану вартість по взаємовідносинах з ПП ОСОБА_1 і ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» до складу податкового кредиту та заявлення до бюджетного відшкодування у відповідних податкових періодах.

Крім того, результатами перевірки ТзОВ «Городокконсеровмолоко» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 83744 грн. за лютий 2009 року на рахунок платника в банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за січень 2009 року, встановлено, що позивач подав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2007 року (вхідний номер № 2634 від 05.03.2009 року) за формою додатку 5 до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року.

Проте, в графі 02 «звітний (податковий) період», тобто період, в якому подається уточнюючий розрахунок, вказаного уточнюючого розрахунку зазначено жовтень 2007 року, тоді як необхідно було вказати березень 2009 року, чим було порушено вимоги зазначеного вище Порядку.

Також відповідно до даного розрахунку ТзОВ «Городокконсервмолоко» заповнено рядок 8.5 уточнюючого розрахунку «збільшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до рядка 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду)» та враховуючи те, що наступним звітним періодом є квітень 2009 року, загальна сума помилки в розмірі 85000 грн. мала б бути відображена в рядку 23.4 декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року.

Отже, сума податку на додану вартість в розмірі 85000 грн. неправомірно відображена в рядку 23 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року, внаслідок чого безпідставно заповнено рядок 25.1 декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року, в якому задекларовано до відшкодування з бюджету податок на додану вартість в сумі 83744 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, п. ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Городокконсервмолоко» залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року у справі № 2а-9836/09/2270 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: О.Б. Заверуха О.М. Гінда В.В. Ніколін