Рішення № 30656344, 09.04.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.04.13р. Справа № 904/1762/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальність "ИРБИС - АВТО", м. Харків

до Приватного підприємства "МЕТАЛУРГ - ДНІПРО", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 531 грн. 98 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Саненко О.С. - представник, довіреність № б/нвід 02.04.2013 року;

від відповідача: Луценко С.О. - представник, довіреність № б/н від 01.02.2013 року.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальність "ИРБИС - АВТО" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "МЕТАЛУРГ - ДНІПРО" заборгованість у розмірі 2 531 грн. 98 коп. за Договором поставки № 177/1 від 10.08.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем Договору № 177/1 від 10.08.2011 року.

Ухвалою господарського суду від 05.03.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.03.2013 року.

До канцелярії господарського суду 1903.2013 року від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 18.03.2013 року (а. с. 17-19) в якому останній зазначає, що товар за видатковою накладною № И-050692 від 03.09.2012 року відповідачем не отриманий, що підтверджується журналом реєстрації довіреностей ПП "Металург Дніпро" за 2012 рік. Документів на отримання товару Позивачем не надано, у зв'язку з чим просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У судове засідання 20.03.2013 року представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 08.04.2013 року.

У судовому засіданні 08.04.2013 року представник відповідача подав письмові пояснення (а. с. 42) в яких зазначив, що за договором поставки № 177/1 від 10.08.2013 року відбулось три поставки товару (запчастин). Поставка за видатковою накладною № И-050692 від 03.09.2012 року на суму 2 280 грн. 01 коп. поставка товару не відбувалась. Довіреність на отримання не видавалась, але печатка Відповідача відповідає оригіналу.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ИРБИС - АВТО" (далі - Позивач) та приватним підприємством "МЕТАЛУРГ - ДНІПРО" (далі - Відповідач) укладено договір поставки №177/1 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. договору, постачальник зобов'язався поставляти, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар, в строк, в асортименті, в кількості та по цінам вказаних в видаткових накладних або в специфікаціях.

Пунктом 3.1 Договору обумовлено, що розрахунки за Товар здійснюються Покупцем протягом семи календарних днів з дня отримання Товару.

Згідно з п. 4.3. Договору, датою поставки товару є дата підписання покупцем видаткової накладної про прийняття товару. Підписання покупцем видаткової накладної про прийнятій товару свідчить про отримання покупцем одночасно з товаром його приналежності та документів, які відносяться до товару та підлягають передачі разом з товаром. При відсутності якої-небудь приналежності до товару чи документів на товар, Покупець робить відмітку про це в видатковій накладній.

На виконання умов договору, Позивач поставив Відповідачеві Товар на загальну суму 3 320 грн. 01 коп., що підтверджується видатковими накладними № И-042497 від 01.08.2012 року, № И-050692 від 03.09.2012 року (копії видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи - а. с. 11-12). Відповідачем товар був отриманий повністю із супроводжуючими документами на товар, що підтверджується відмітками у вищезазначених видаткових накладних.

Як свідчить з матеріалів справи, Відповідач погасив частково суму боргу у розмірі 1040 грн. 00 коп. за видатковою накладною № И-042497 від 01.08.2012 року, в зв'язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 2 280 грн. 01 коп. за видатковою накладною № И-050692 від 03.09.2012 року (а. с. 12).

Доказів виконання зобов'язання за Договором в частині своєчасної оплати за отриманий товар на момент розгляду спору Відповідач не надав.

Заперечуючи проти позову Відповідач зазначив, що отримував від Позивача товари за декількома накладними, при цьому їм надавалася довіреність на отримання товаро - матеріальних цінностей, але проти спірної накладної Відповідач заперечував факт отримання товару та вказував на відсутність доказів на обґрунтування позову, а саме відсутність довіреності на отримання товару за спірною накладною. При цьому на запитання суду представник Відповідача не заперечував оригінальність печатки ПП "МЕТАЛУРГ - ДНІПРО" на спірний накладній (письмові пояснення а.с. 42). Відповідно до умов договору, а саме п. 4.3. та 3.1 достатнім доказом поставки товару за договором є підписана сторонами видаткова накладна.

При викладених обставинах вимоги Позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 2 280 грн. 01 коп. підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 2 280 грн. 01 коп.

В пункті 8.1 Договору зазначається про те, що у разі, якщо покупець не здійснює оплату вартості отриманого товару відповідно до п. 3.1. Договору, то він зобов'язаний, на вимогу продавця, сплатити останньому пеню за прострочення сплати вартості товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення шляхом перерахування суми пені на поточний рахунок продавця.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 8.1 Договору, Позивачем була нарахована пеня за період з 08.08.2012 року по 22.08.2012 року на загальну суму 6 грн. 39 коп. за видатковою накладною № И - 042497 від 01.08.2012 року за прострочення оплати товару, а також, нарахована пеня за період з 10.09.2012 року по 17.12.2012 року на загальну суму 101 грн. 85 коп. за видатковою накладною № И - 050692 від 03.09.2012 року за прострочення оплати товару, загальний розмір пені складає 108 грн. 24 коп., пеня розрахована за кожною накладною з врахуванням частини 2 статті 232 Господарського кодексу України.

За наведених обставин, господарський суд прийшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення пені за період з 08.08.2012 року по 22.08.2012 року на загальну суму 6 грн. 39 коп. за видатковою накладною № И - 042497 від 01.08.2012 року та за період з 10.09.2012 року по 17.12.2012 року на загальну суму 101 грн. 85 коп. за видатковою накладною №И - 050692 від 03.09.2012 року визнається правомірною та підлягає задоволенню у загальному розмірі 108 грн. 24 коп.

Крім того, відповідно до пункту 8.3 Договору відповідач зобов'язаний у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити 20% річних від прострочення суми за весь час прострочення.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, пунктом 8.3 договору сторони встановили 20% річних, що становить - 144 грн. 73 коп. за період з 08.08.2012 року по 22.08.2012 року на загальну суму 8 грн. 55 коп. за видатковою накладною № И - 042497 від 01.08.2012 року та за період з 10.09.2012 року по 27.12.2012 року на загальну суму 136 грн. 18 коп. за видатковою накладною № И - 050692 від 03.09.2012 року.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення 20 % річних на загальну суму 136 грн. 18 коп. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач доказів погашення боргу не надав, його заперечення стосовно неотримання товару суд не приймає, оскільки на вищевказаних видаткових накладних є відмітка про отримання товару, що підтверджується підписом директора та печаткою підприємства відповідача.

Аналізуючи встановлені обставини справи та наведені приписи законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "МЕТАЛУРГ - ДНІПРО" (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця 152 - ї Дивизії, будинок 3, кімната 218/1, код ЄДРПОУ 36840477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРБИС - АВТО" (61162, місто Харків, проспект П'ятдесятиріччя СРСР, 2-к, код ЄДРПОУ 35352325) 2 280 грн. 01 коп. - основного боргу , 144 грн. 73 коп. - 20 % річних, 108 грн. 24 коп. - пені, 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.Ю. Первушин Повне рішення складено 11.04.2013 року.