Рішення № 30656307, 25.03.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 березня 2013 р.

Справа № 903/48/13-г

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом приватного акціонерного товариства "ІнтерТайл"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Аміко-Кераміка"

про стягнення 225 125,74грн.

Суддя: Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: н/в

від відповідача: н/в

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ІнтерТайл" звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Аміко-Кераміка" про стягнення 225 125,74грн., в т.ч.192 455,72грн. заборгованості за товар, поставлений за період з 17.06.2008р. по 23.02.2009р. по видатковим накладним №І-00000007/106 від 17.06.2008р., №І-00000008/107 від 17.06.2008р., №І-00000045/155 від 30.07.2008р., №І-00000046/156 від 30.07.2008р., №І-00000060/176 від 12.08.2008р., №І-00000070/192 від 25.08.2008р., №І-00000071/193 від 25.08.2008р., №І-00000072/195 від 26.08.2008р., №І-00000079/206 від 05.09.2008р., №І-00000085/215 від 11.09.2008р., №І-00000086/216 від 11.09.2008р., №І-00000097/232 від 17.09.2008р., №І-00000111/250 від 25.09.2008р., №І-00000133/280 від 21.10.2008р., №І-00000134/279 від 21.10.2008р., №І-00000172/328 від 01.12.2008р., №І-00000176/335 від 09.12.2008р., №І-00000184/347 від 26.12.2008р., №І-00000003/4 від 02.02.2009р., №7 від 11.02.2009р., №І-00000007/12 від 23.02.2009р., 16 118,83грн. річних за період з 09.03.2010р. по 21.12.2012р. та 16 551,19грн. інфляційних втрат за період з квітня 2010року по листопад 2012 року згідно ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на відпуск товарно-матеріальних цінностей по вказаних видатковим накладним за період з 17.06.2008р. по 23.02.2009р. згідно довіреностей до видаткових накладних, рахунки-фактури №ЦІ-0000035 від 28.07.2008р., №ЦІ-0000036 від 29.07.2008р., №ЦІ-0000048 від 20.08.2008р., №ЦІ-0000056 від 02.09.2008р., №ЦІ-0000085 від 12.11.2008р., №ЦІ-0000097 від 12.12.2008р., №ЦІ-0000005 від 16.02.2009р. та неоплату відповідачем отриманого товару.

Ухвалою суду від 16.01.2013р. порушено провадження по справі.

Відповідач у запереченнях від 24.01.2013р. №3881 та додаткових запереченнях від 13.02.2013р. №3912 позов заперечив, водночас, зауважив, що не заперечує факти одержання у 2008-2009рр. товару від ПАТ "ІнтерТайл" згідно видаткових накладних, перелічених у позовній заяві.

В обґрунтування заперечень зазначив, що 02.03.2010р. не одержував вимоги позивача про необхідність оплати товару по вказаним видатковим накладним, тому позивач необґрунтовано стверджує, що 08.03.2010р. сплив термін виконання зобов'язання відповідача по оплаті товару, одержаного за вказаними у позові накладними.

Вказав, що 02.03.2010р. ТзОВ "Дім Аміко-Кераміка" одержало претензію про оплату товару на суму 326 740,72грн., проте стосується ця претензія не товару, що є предметом даного судового спору. Претензія, яку одержав відповідач 02.03.2010р. від позивача, стосується заборгованості за товар за договором поставки №303 від 16.03.2009р.

Стверджує, що, так як у згаданих у позові видаткових накладних не встановлено конкретний строк виконання обов'язку покупця по оплаті поставленого товару, немає посилання на конкретний договір, тому на дані поставки товару поширюється норма ст. 530 ЦК України. Оскільки позивач не надсилав відповідачу 18.02.2010р. вимоги оплатити поставлений товар по переліченим у позові видатковим накладним, а відповідач не одержував 02.03.2010р. вимоги про оплату товару, тому у відповідача не виник обов'язок заплатити за даний товар.

Розгляд спору згідно зі ст. 77 ГПК України неодноразово відкладався у зв’язку з неявкою відповідача, неподачею витребуваних судом доказів та витребуванням додаткових доказів. Зокрема, ухвалою суду від 28.02.2013р. зобов’язано відповідача розглянути акт звірки, надісланий позивачем 25.02.2013р., звірити розрахунки, у разі заперечень надати суду зустрічний розрахунок.

Відповідачем вимоги ухвали суду від 28.02.2013р. не виконані, зустрічного розрахунку не подано, повноважного представника в судове засідання ТзОВ «ТД Аміко-Кераміка» не направило, хоча вчасно та належним чином було повідомлене про час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301031438270 від 11.03.2013р.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Позивач в судове засідання 25.03.2013р. не з’явився, факсом направив клопотання про слухання справи без участі представника за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301031438270 від 11.03.2013р., був повідомлений ухвалою суду від 28.02.2013р., що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, явку відповідача не було визнано обов’язковою, сплив строк розгляду спору, імперативно визначений ст.69 ГПК України, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІнтерТайл" відпустило товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Аміко-Кераміка" плитку по видаткових накладних №І-00000007/106 від 17.06.2008р., №І-00000008/107 від 17.06.2008р., №І-00000045/155 від 30.07.2008р., №І-00000046/156 від 30.07.2008р., №І-00000060/176 від 12.08.2008р., №І-00000070/192 від 25.08.2008р., №І-00000071/193 від 25.08.2008р., №І-00000072/195 від 26.08.2008р., №І-00000079/206 від 05.09.2008р., №І-00000085/215 від 11.09.2008р., №І00000086/216 від 11.09.2008р., №І-00000097/232 від 17.09.2008р., №І-00000111/250 від 25.09.2008р., №І-00000133/280 від 21.10.2008р., №І-00000134/279 від 21.10.2008р., №І-00000172/328 від 01.12.2008р., №І-00000176/335 від 09.12.2008р., №І-00000184/347 від 26.12.2008р., №І-00000003/4 від 02.02.2009р., №7 від 11.02.2009р., №І-00000007/12 від 23.02.2009р. на загальну суму 807 507,83 грн.(Том І, а.с. 15-35).

Відпуск та отримання товару стверджуються відмітками відповідача про отримання на вказаних вище видаткових накладних згідно довіреностей №135509 від 17.06.2008р., №135547 від 29.07.2008р., №243804 від 08.08.2008р., №46 від 21.08.2008р.. №50 від 26.08.2008р., №59 від 05.09.2008р.. №63 від 10.09.2008р., №71 від 15.09.2008р.. №76 від 25.09.2008р.. №245017/94 від 21.10.2008р., №127 від 01.12.2008р., №139 від 09.12.2008р., №153 від 25.12.2008р., №168 від 02.02.20029р., №177 від 11.02.2009р., 180 від 25.02.2009р. та ним не заперечено (Том І, а.с.36-67).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Внаслідок дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобов’язання, врегульоване ст. 655 ЦК України, згідно якої одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" №01-06/928/2012 від 17.07.2012р.).

На цьому зауважено і в постановах Вищого господарського суду України від 28.02.2012р. №5002-8/481-2011, від 21.04.2011р. №9/252-10.

Відповідач оплату здійснив частково, що стверджується банківськими виписками (Том ІІ, а.с.55-107). Накладною №41 від 19.02.2009р. відповідач повернув позивачу товар на суму 344,24грн. (Том І, а.с. 68).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1. ст.32 ГПК України).

Позивач в підтвердження боргу надав суду первинні бухгалтерські документи: видаткові накладні та довіреності. Відповідач, заперечуючи борг, на вимогу суду доказів оплати суду не подав, зустрічний розрахунок заборгованості не представив.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності у видаткових накладних конкретного строку виконання обов'язку покупця по оплаті поставленого товару та поширення на дані правовідносини норми ст. 530 ЦК України з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наведена норма матеріального права розміщена у главі 48 ЦК України "Виконання зобов'язань" і носить загальний характер, тобто, може бути застосована до будь-яких видів договірних зобов'язань, які виникають в цивільному обороті.

Між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу.

Отже, загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані в даному випадку до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу, чітко встановлений спеціальною нормою права ст. 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Заборгованість за отриманий товар на день розгляду спору становить 192 455,72грн., стверджується видатковими накладними №І-00000007/106 від 17.06.2008р., №І-00000008/107 від 17.06.2008р., №І-00000045/155 від 30.07.2008р., №І-00000046/156 від 30.07.2008р., №І-00000060/176 від 12.08.2008р., №І-00000070/192 від 25.08.2008р., №І-00000071/193 від 25.08.2008р., №І-00000072/195 від 26.08.2008р., №І-00000079/206 від 05.09.2008р., №І-00000085/215 від 11.09.2008р., №І-00000086/216 від 11.09.2008р., №І-00000097/232 від 17.09.2008р., №І-00000111/250 від 25.09.2008р., №І-00000133/280 від 21.10.2008р., №І-00000134/279 від 21.10.2008р., №І-00000172/328 від 01.12.2008р., №І-00000176/335 від 09.12.2008р., №І-00000184/347 від 26.12.2008р., №І-00000003/4 від 02.02.2009р., №7 від 11.02.2009р., №І-00000007/12 від 23.02.2009р. з відмітками про отримання (Том І, а.с. 15-35), довіреностями (Том І, а.с. 36-67), банківськими виписками (Том ІІ, а.с. 55-107) та підлягає до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Аміко-Кераміка» в силу ст.193 ГК України, згідно якої учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов’язання (Інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" №01-06/928/2012 від 17.07.2012р.).

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, не оспореними відповідачем, позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 16551,19 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2010р. по 30.11.2012р., а також 16 118,83 грн. трьох відсотків річних за період прострочки платежів з 09.03.2010р. по 21.12.2012р.

Розрахунок нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних перевірено судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до задоволення згідно зі ст. 625 ЦК України.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 4503,00грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 625, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Аміко-Кераміка" Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вул. Шкільна, 1/5, код ЄДРПОУ 32857115

на користь приватного акціонерного товариства "ІнтерТайл", Житомирська область, м.Коростень, вул.Шатрищанська, 69, код ЄДРПОУ 33136879

192 455,72грн. основного боргу, 16 118,83грн. річних, 16 551,19грн. інфляційних втрат, 4503,00грн. витрат по сплаті судового збору. Всього – 229 628,74грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

28.03.2013р.

Суддя С.Т.Філатова