Ухвала суду № 30656169, 04.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2013 р.справа № 2а/0470/1183/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

при секретарі судового засідання: Стельмашовій Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі №2а/0470/1183/11 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ( з урахування зміннених позовних вимог) про скасування рішення № 201 від 04.01.2011 року Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про накладення штрафу у розмірі 619 995,96 грн. та скасування припис № 088 від 15.12.2009р.

Позовні вимоги обгрунтовані відсутністю права Фонду вносити приписи, наявність якого свідчить про перевищення відповідачем повноважень, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а також помилковістю висновків відповідача, викладених в Акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржене рішення, оскільки нарахування та утримання внесків на суми премії, які були виплачені фізичним особам, які вже не перебували у трудових відносинах з позивачем, у зв'язку з їх звільненням не відповідають нормам чинного законодавства, при нарахуванні та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності по вагітності та пологам працівнику позивача порушень не допущено.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011р. у задоволенні позову відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представники відповідача щодо апеляційної скарги заперечили, у її задоволенні просили відмовити.

Заслухавши представників сторін, суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку щодо правомірності встановлених порушень відповідачем з посиланням на норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», статтями 1 та 21 яких передбачений обов'язок страхувальників нараховувати страхові внески на суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці» та підлягають обкладанню податків з доходів фізичних осіб. Відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю в Україні, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до Плану перевірок страхувальників на 4 квартал 2010 року спеціалістами Виконавчої дирекції Дніпропетровського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку правильності нарахування, перерахування страхових внесків та цільового використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.10.2009 р. по 01.10.2010 р., на наслідками якої 17 грудня 2010 року складений Акт. Перевіркою встановлено заниження фонду оплати праці на суму 201 737 грн., яка складається з суми премії, що була нарахована працівникам ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за час їх роботи і виплачена після звільнення з займаних посад. На зазначену суму донараховано страхових внесків на суму 4 821,79 грн. Перевіркою також встановлено порушення порядку витрачання коштів Фонду при нарахуванні допомог по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах на загальну суму 17 010,99 грн. та надання новорічних подарунків на суму 69,80 грн. На підставі зазначеного Акту відповідачем 04.01.2011 року прийнято рішення № 201, яким до позивача застосовані фінансові (штрафні) санкції на суму 619 995,96 грн., з яких: донараховано страхових внесків - 4 821,79 грн., накладено штраф у трикратному розмірі заниженого фонду оплати праці - 605 211 грн., не прийнято до заліку витрат - 6642,11 грн., накладено штраф за порушення використання коштів Фонду - 3321,06 грн.

Відповідно до вимог п. 3.5 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» об'єктом для оподаткування податком з доходів фізичних осіб є нарахована сума заробітної плати, зменшена на суму страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до законодавства утримуються з доходу найманої особи. Обкладання певних виплат податком з доходів фізичних осіб передбачає попереднє утримання з нарахованих сум страхових внесків, визначених законодавством.

Відповідно до п.п.4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору включаються до складу його загального місячного оподатковуваного доходу.

Таким чином, оскільки премія була виплачена працівникам позивача навіть після їх звільнення з роботи, вона відноситься до фонду оплати праці, оскільки нарахована за роботу, виконану працівниками під час перебування у трудових правовідносинах с ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Посилання позивача на лист Мінпраці від 10.11.204р. №11397/0/14-04-020-6, як на позицію позивача щодо ненарахування страхових внесків у даному випадку, то колегія суду зазначає, що це розяснення стосується щодо нарахування страхових внесків на суми компенсації працівникам втрити частини заробітної плати у звязку з порушенням термінів її виплати.

Відповідальність страхувальника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по виконанню законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням визначена статтею 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», відповідно до якої за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

На підставі попереднього Акту перевірки від 15.12.2009 р. позивачу донараховано страхових внесків на суму 11277,91грн. та видано Припис від 15.12.2009р. № 088 щодо відшкодування бюджету Фонду вказаної суми. Оскільки за перевіряємий період з 01.10.2009 р. по 01.10.2010 р. позивачем занижено фонд оплати праці у сумі 201737,00грн.,на який донараховано 4821,79 грн. страхових внесків, до позивача застосований штраф в трикратному розмірі 605211,00грн.

Щодо твердження позивача про неможливість застосування Фондом положень ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» , колегія суду зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 7 Розділу VІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином доводи позивача про неможливість застосування Фондом положень ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Також перевіркою було встановлено порушення порядку витрачання коштів Фонду при нарахуванні допомог по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах на загальну суму 17010,99грн., в тому числі переплата допомоги по вагітності та пологах в сумі 13967,26грн. застрахованій особі ОСОБА_1 згідно наданого нею листка непрацездатності серії АБП №199581 терміном з 01.12.2009р. по 05.04.2010р.

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» допомога по вагітності та пологах, яка виплачується за рахунок коштів Фонду, надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що компенсує втрату заробітної плати за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Частиною 2 ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено, що порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України, який постановою від 26.09.2001р. №1266 затвердив «Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним страхуванням» (в редакції, яка діяла на момент настання страхового випадку - 01.12.2009р.).

Пунктом 14 Порядку №1266 визначено, що середньоденна заробітна плата (дохід) для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Згідно з пунктом 20 Порядку №1266 сума страхових виплат застрахованій особі розраховується шляхом множення суми денної виплати, на кількість днів, які підлягають оплаті.

В місяцях розрахункового періоду (червень, жовтень та листопад 2009 року), для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку суми допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі ОСОБА_1 при наявності нарахованої заробітної плати були відсутні відпрацьовані дні (за даними табелів обліку робочого часу за червень, жовтень та листопад 2009 року). Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що перевіряючими було вірно здійснено перерахунок середнього розміру заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах виходячи із норм робочого часу, які встановлені згідно графіку робочого часу (за червень - 20 робочих днів, за жовтень - 22 робочі дні, за листопад - 21 робочий день).

Враховуючи матеріали проведеного внутрішнього розслідування позивача стосовно визначення фактичної кількості днів, які відпрацювала ОСОБА_1 в червні, жовтні та листопаді 2009 року сума допомоги по вагітності та пологах повинна становити 22631,76грн., а не 26160,34грн., як фактично було нараховано за кошти ФСС з ТВП. Переплата склала - 3528,58 грн.

Таким чином доводи позивача в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі №2а/0470/1183/11 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 11 квітня 2013року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова