Рішення № 30655820, 11.04.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2013 р. Справа №917/325/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна", пров. Зерновий, 6/4 к. 36, м. Харків, 61105

до Корпорації "Полтавабудінвест", вул. Кагамлика, 35, м. Полтава, 36008

про стягнення заборгованості за договором будівельного підряду в сумі 9 145,58 грн.

Суддя Сірош Д. М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 8 429,20 грн. основного боргу за договором підряду та 3 % річних в сумі 716,38 грн.

21.03.2013 р. позивач на виконання вимог ухвали суду надіслав розрахунок 3% річних в сумі 716,38 грн. із зазначенням періоду їх нарахування - з 15.04.2010 р. по 15.02.2013 р.

Крім того, подав заяву про розгляд справи без участі представника.

Суд задовольняє вказану заяву.

Відповідач не скористався наданими йому ст. 22 ГПК України правами для захисту своїх інтересів, а саме: його представник в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, відзив на позов не надав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 р. гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд встановив:

09.04.2010 р. між ТОВ "Променергобуд Україна" (позивач) та Корпорацією "Полтавабудінвест" (відповідач) було укладено договір будівельного підряду № 17-03 (а. с. 16).

Відповідно до п. 1.1 договору Підрядник (позивач) зобов'язувався здійснити благоустрій двору та заїзду у двір на об'єкті Два 16-ти поверхового будинку по бульвару Б. Хмельницького в м. Полтава.

У відповідності з п. 7.1. договору, розрахунок між сторонами проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника у вигляді 100% передоплати вартості робіт, протягом трьох банківських днів з дня підписання договору.

Згідно з п. 3.1 договору вартість робіт складає 241 429,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Променергобуд Україна" свої зобов'язання по договору виконало в повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами актом прийняття виконаних робіт та довідкою вартості виконаних будівельних робіт (а. с. 17 - 19).

Однак, Корпорація "Полтавабудінвест" договірні зобов'язання по оплаті робіт виконала частково, перерахувавши кошти у загальній сумі 233 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а. с. 23).

Таким чином, заборгованість відповідача по договору будівельного підряду № 17-03 від 09.04.2010 р. становить 8 429,20 грн.

05.09.2012 р. на адресу відповідача була надіслана претензія з вимогою оплатити заборгованість в сумі 8 429,20 грн.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 21) вказану претензію відповідач отримав 07.09.2012 р., але залишив її без відповіді та задоволення.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом щодо стягнення з відповідача 8 429,20 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов договору.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору будівельного підряду.

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (п. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за вищезазначеним договором, відповідач прийняв виконані підрядником будівельні роботи, проте в порушення прийнятих на себе зобов'язань та ст. 879 ЦК України не сплатив вартість виконаних робіт.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 8 429,20 грн. правомірні, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, позивач нарахував відповідачу за час прострочення оплати 3% річних в сумі 716,35 грн. за період з 15.04.2010 р. по 15.02.2013 р. (уточнений розрахунок в матеріалах справи, а. с. 32).

Проте, позивач невірно визначив початок строку нарахування 3% річних, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Договором передбачена 100% передоплати вартості робіт, протягом трьох банківських днів з дня підписання договору, але вказана умова договору не була виконана позивачем в повному обсязі.

У разі невиконання замовником обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 856 ЦК України.

Зокрема, відповідно до ст. 856 ЦК України якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи.

Однак, позивач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 856 ЦК України.

В зв'язку з тим, що попередня оплата вартості робіт відповідачем в повному обсязі здійснена не була, підписаний сторонами акт приймання виконаних робіт не містить дати його підписання та, відповідно, дати здачі остаточної робіт, тому строк від якого у відповідача наступає відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання слід рахувати з моменту пред'явлення позивачем вимоги про оплату в порядку ст. 530 ЦК України.

Вказана вимога (претензія) про оплату була відправлена на адресу відповідача 05.09.2012 р. та отримана відповідачем 07.09.2012 р.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідач свій обов'язок щодо оплати вартості виконаних робіт в семиденний термін не виконав.

Таким чином, строк, від якого у відповідача наступає відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання починається з 15.09.2012 р.

За перерахунком, здійсненим судом до стягнення з відповідача підлягає 106,69 грн. - 3% річних за період з 15.09.2012 р. по 15.02.2013 р. включно.

З огляду на вищевикладене суд задовольняє позовні вимоги частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Корпорації "Полтавабудінвест" (вул. Кагамлика, 35, м. Полтава, 36008, код 34825499, р/р 260025036 в АБ "Полтава-банк" МФО 331489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна" (пров. Зерновий, 6/4 к. 36, м. Харків, 61105, код 34014304, р/р 26000000077869 в ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) - 8429,20 грн. основного боргу, 106,69 грн. - 3% річних, 1605,80 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Суддя Сірош Д. М.