Рішення № 30655683, 09.04.2013, Шумський районний суд Тернопільської області

Справа № 1917/1746/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р. Шумський районний суд

Тернопільської області

В складі головуючої судді Олійник Т.М.

За участю секретаря Щепановської І.Б.

З участю позивача ОСОБА_1

Представника позивача ОСОБА_2

Відповідача ОСОБА_3

Представника відповідача ОСОБА_4

3-ї особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шумськ , цивільну справу за позовом ОСОБА_1, 3-ї особи на стороні позивача , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_6 до ОСОБА_3, 3-ї особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про поновлення пропущеного строку , визнання свідоцтва право на спадщину за заповітом недійсним, визнання заповіту дійсним.

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3про поновлення пропущеного строку , визнання свідоцтва право на спадщину за заповітом недійсним, визнання заповіту дійсним.

Ухвалою суду від 03 січня 2013 року до участі в справі в якості 3-ї особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено ОСОБА_6

Ухвалою суду від 05 березня 2013 року до участі в справі в якості 3-ї особи на стороні відповідача , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено ОСОБА_5

В судовому засіданні позивачка та її представник повністю підтримали позовні вимоги позивачки , уточнили їх та пояснили, що за свого життя померла мати сторін ОСОБА_8 здійснила заповітне розпорядження ,належною їй квартирою в АДРЕСА_1 , заповівши її дочці позивачки, 3-й особі ОСОБА_6 Однак, з невідомих їм причин після смерті матері , Шумська державна нотаріальна контора в особі державного нотаріуса ОСОБА_5 , видала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 7/9 квартири на ім.»я відповідачки ОСОБА_3, а на 2/9 на ім.»я позивачки, як спадкоємиці по закону, що має право на обов»язкову частку . Вважають, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім.»я відповідачки є незаконним, порушують права 3-ї особи ОСОБА_6, оскільки остання набула права спадкувати по заповіту, який був належним чином посвідчений, а заповіт на ім.»я відповідачки було вчинено без відома позивачки. При цьому пояснили, що 3-я особа ОСОБА_6 не зверталася в нотаріальну контору із заповітом, посвідченим на її ім.»я, цей заповіт залишився зберігатися у позивачки. Також вважають, що свідоцтво є незаконним ще і з тих підстав, що державний нотаріус неправильно визначила частку, яку відповідачка успадкувала по заповіту, оскільки їх дійсно було в померлої матері ОСОБА_8 три дочки, як спадкоємиці по закону 1 черги, однак дочка ОСОБА_9 на день відкриття спадщини була працездатною і нотаріус не повинна була при визначенні обов»язкової частки , на яку видала свідоцтва про право на спадщину за законом на її ім.»я враховувати її, як спадкоємицю, а лише їх двох. Просять визнати заповіт, посвідчений на ім.»я ОСОБА_6 від імені ОСОБА_8 дійсним, а свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданим на ім.»я відповідачки недійсним.

Відповідачка та її представник позовних вимог не визнали та пояснили, що відповідачка одна доглянула матір ОСОБА_8 до смерті, похоронила її. В той час, коли відповідачка здійснювала догляд за матір»ю, остання запросила в квартиру державного нотаріуса 3-ю особу ОСОБА_5 та від її імені було посвідчено заповіт, яким вона заповіла їй квартиру, що в АДРЕСА_1. Після смерті матері відповідачка звернулася в Шумську державну нотаріальну контору з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом , в ході цього державному нотаріусу вона надала інформацію, що в померлої матері їх було три дочки, а саме позивачка, вона та ще одна сестра ОСОБА_9 Нотаріус їй роз»яснила, що, оскільки позивачка була на день смерті матері пенсіонеркою, то набула права на обов»язкову частку, яку було визначено нотаріусом з врахуванням їх трьох дочок, як спадкоємців по закону 1 черги. Таким чином, позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 2/9 частки квартири, а на решту 7/9 часток було видано свідоцтво для неї, по заповіту. Вважають свідоцтво про право на спадщину за заповітом законним, квартирою розпоряджається відповідачка шляхом її утримання, провела всі необхідні ремонтні роботи за власні кошти. Що стосується заповіту, який було матір»ю сторін посвідчено на ім.»я ОСОБА_6, то вважають, що заповіт, який був посвідчений на ім.»я відповідачки пізніше скасував попередній. Просять в позові відмовити.

3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 пояснила , що при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім.»я відповідачки після смерті ОСОБА_8, вона попередньо вияснила в останньої, чи на день смерті померлої в неї були спадкоємиці 1 черги по закону та встановила, що крім відповідачки, на яку було посвідчено заповіт, право на спадкування по закону мали би позивачка та ще одна сестра сторін ОСОБА_9 Оскільки позивачка була непрацездатного віку, нею було роз»яснино відповідачці , що позивачка має право на отримання обов»язкової частки. При визначенні обов»язкової частки вона врахувала трьох спадкоємців по закону, які б за відсутності заповіту набули би права спадкувати кожна на 1/3 частини квартири, а тоді для позивачки визначила обов»язкову частку , яка має складати 2/3 частини від частки, яку б успадкувала по закону, і таким чином визначила обов»язкову частку для позивачки 2/9, а на решту 7/9 видала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім.»я відповідачки. Обов»язку повідомити позивачку , як дочку , про посвідчення заповіту не несла ні заповідачка , ні нотаріальна контора.

Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, покази свідків , оцінивши докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 1234 ЦК України в редакції 2004 року право на заповіт має фізична особа з повною цивільною працездатністю.

Ст. 534 ЦК в старій редакції передбачено , що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом.

Згідно ст.. 535 ЦК України в старій редакції неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця , а також непрацездатні дружина, батьки і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка б належала кожному з них при спадкоємстві за законом / обов»язкова частка/.

Відповідно до ст.. 544 ЦК України в старій редакції заповідач вправі в будь- який час змінити або скасувати зроблений ним заповіт, склавши новий заповіт .

Заповіт складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить.

Гр. ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Шумськ Тернопільської області , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, видане 05 вересня 2001 року відділом РАЦС Шумського рай управління юстиції.

За свого життя гр.. ОСОБА_8 здійснила заповітне розпорядження належною їй квартирою, що в АДРЕСА_1 на випадок смерті, заповівши її гр.. ОСОБА_6 та посвідчила заповіт в Шумській державній нотаріальній конторі 05 червня 1992 року.

Після цього, гр. ОСОБА_8 здійснила заповітне розпорядження належною їй квартирою, що в АДРЕСА_1 на випадок смерті, заповівши її гр.. ОСОБА_3 та посвідчила заповіт в Шумській державній нотаріальній конторі 24 грудня 1996 року.

06 червня 2000 року Шумською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого нотаріус посвідчив, що спадкоємцем 2/9 частки майна померлої ОСОБА_8 є її дочка ОСОБА_1 Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з квартири №1 з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, яке належало померлій на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння , виданого виконкомом Шумської селищної Ради народних депутатів 25 травня 1992 року, зареєстрованого в Кременецькому міжрайонному бюро технічної інвентаризації 25 травня 1992 року за № 812. Крім того, в даному свідоцтві нотаріус вказав, що на 7/9 спадкового майна видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом гр.. ОСОБА_3

06 червня 2000 року Шумською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно якого нотаріус посвідчив, що на підставі заповіту, посвідченого Шумською державною нотаріальною конторою 24 грудня 1996 року , спадкоємцем 7/9 частки майна померлої ОСОБА_8 є ОСОБА_3 Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з квартири №1 з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, яке належало померлій на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння , виданого виконкомом Шумської селищної Ради народних депутатів 25 травня 1992 року, зареєстрованого в Кременецькому міжрайонному бюро технічної інвентаризації 25 травня 1992 року за № 812. Крім того, в даному свідоцтві нотаріус вказав, що на 2 /9 спадкового майна видано свідоцтво про право на спадщину за законом гр. ОСОБА_1. ОСОБА_3

В матеріалах спадкової справи № 104 від 19 жовтня 1999 року знаходяться заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 від позивачки ОСОБА_1 , як дочки померлої пенсійного віку та відповідачки ОСОБА_3, як спадкоємиці по заповіту. В заяві від імені відповідачки, вказано, що, крім неї є ще спадкоємець ОСОБА_1, як дочка померлої пенсійного віку.

Як ствердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , крім позивачки та відповідачки , вона теж є дочкою померлої ОСОБА_8, їх було три дочки . Однак на день смерті матері вона була працездатного віку , а тому, враховуючи, що заповіт померлою був посвідчений на користь відповідачки , вона не набула права на спадкування за законом. Свідок також ствердила, що саме відповідачка здійснила догляд за матір»ю без допомоги їх інших двох сестер , а тому й мати за свого життя заповіла їй квартиру в м. Шумськ , а дочка позивачки , 3-я особа ОСОБА_6 не приймала будь- якої участі в догляді за престарілою бабою, через це остання і змінила заповіт.

Що стосується того, що позивачка в позовній заяві посилається на те, що вона допомогла матері приватизувати квартиру, здійснювала ремонтні та інші роботи в ній , то суд вважає , що це не повинно прийматися до уваги при вирішенні її позовних вимог, оскільки вони ніяким чином їх не стосуються.

Із цих же підстав суд вважає за недоцільне оцінювати покази свідків, які були допитані в судовому засіданні за клопотанням відповідачки щодо того, які вона роботи провела в квартирі після успадкування в ній частки, оскільки вони не стосуються позовних вимог.

За вказаних обставин суд рахує, що свідоцтво по право на спадщину за заповітом , видане Шумською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_8 на ім.»я ОСОБА_3 ніяким чином не порушує права позивачки чи 3-ї особи на стороні позивача ОСОБА_6, оскільки заповіт, який був посвідчений на її ім.»я було відмінено наступним заповітом на ім.»я відповідачки, а при визначенні частки, яку мала право спадкувати відповідачка по заповіту , було враховано інтереси позивачки, як непрацездатної дочки померлої , що має право на обов»язкову частку та 3-х спадкоємців по закону 1 черги- позивачку, відповідачку та їх сестру ОСОБА_9 , а тому в позові слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 328, 346, 1234 ЦК України, ст.ст. 212-214 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1, 3-ї особи на стороні позивача , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_6 до ОСОБА_3, 3-ї особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про визнання свідоцтва право на спадщину за заповітом , виданого 06 червня 2000 року Шумською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року недійсним, визнання заповіту , посвідченого 05 червня 1992 року Шумською державною нотаріальною конторою від імені ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 дійсним, відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т. М. Олійник