Постанова № 30655611, 26.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

26 березня 2013 року 13:36 год. №2а-17912/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючого судді - Костенка Д.А., суддів: Донця В.А., Маруліної Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Бурді А.Ю.,

представників: позивача - Поправка Б.О., відповідача - Оксененко К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комод на Лівобережній" до Державної податкової інспекції у Дніпровсь-кому районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання протиправ-ними і скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2012 №0001382653,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Комод на Лівобережній", з урахуванням зміни позовних вимог, просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ №0001382653 від 16.07.2012 з підстав помилковості висновків перевірки про недійсність (нікчемність) право-чинів з ПП "Інвестиційна компанія "Декаролайн" (далі - ТОВ "ІК "Декаролайн"); відсутності зазначених в акті порушень податкового законодавства щодо завищення податкового кредиту; невідповідності висновків перевірки і оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам податкового законодавства щодо формування податкового кредиту з ПДВ та наданим до перевірки документам первинного бухгалтерського і податкового обліку.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених у позов-ній заяві підстав. Представник відповідача не визнала позов, надала письмові заперечення.

Відповідач заперечує проти позову з підстав правомірності оскаржуваного податко-вого повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки, якою встановлено завищення позивачем податкового кредиту по операціям з ПП "ІК "Декаролайн".

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011р. по взаємовідносинам з ПП "ІК "Декаролайн", оформлену актом від 02.07.2012 №1548/22-621/32771740.

В акті зазначено про порушення позивачем п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.2, 201.6 ст. 201 ПК, п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 №969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 №1401/18696, та заниження до сплати ПДВ за квітень 2011р. на 185320 грн.

Згідно з актом зміст порушення полягає в тому, що в квітні 2011р. позивач проводив фінансово-господарську діяльність з ПП "ІК "Декаролайн" на підставі договору №501 від 30.01.2011 про надання рекламних послуг, відповідно до якого ПП "ІК "Декаролайн" вико-нано на користь позивача роботи на загальну вартість 1111920 грн. (у т.ч. ПДВ - 185320 грн.), оформлені актами здачі-прийняття робіт та податковими накладними, на підставі яких ПП "ІК "Декаролайн" збільшило свої податкові зобов'язання з ПДВ на 185320 грн., а позивач відніс вказану суму нарахованого ПДВ до складу податкового кредиту квітня 2011р. За висновком відповідача, збільшення позивачем податкового кредиту є неправомірним, оскіль-ки згідно з одержаним від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва актом документальної невиїзної перевірки ПП "ІК "Декаролайн" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за грудень 2010р., січень, лютий, квітень 2011р. від 02.08.2011 №876/3-22-40-34181587 правочини ПП "ІК "Декаролайн" мають ознаки "нікчемності" згідно до ч.ч. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК, так як підприємство не знаходиться за своїм місцезна-ходженням і не встановлено необхідних умов для ведення господарської діяльності, основ-них фондів і т.ін., а щодо суб'єктів господарювання, які задіяні у схемах мінімізації, поруше-но кримінальну справу №49-38-71 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 205 КК.

Судом встановлено, що на підставі даного акта відповідачем прийнято податкове пові-домлення-рішення від 16.07.2012 №0001382653, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 185321 грн. (у т.ч.: 185320 грн. - основний платіж, 1 грн. - штраф).

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 16.07.2012 №0001382653 залишено без змін з підстав нікчемності правочину.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення про нарахування грошових зобов'язань.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою наклад ною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (конт рактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготов ленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покуп цю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено підставою для бухгалтерського обліку гос-подарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено пе-релік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господар-ської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійс-нення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Судом встановлено, що позивачем задекларовано у складі податкового кредиту з ПДВ за квітень 2011р. 185320 грн. податку, нарахованого (сплаченого) у зв'язку з придбанням послуг у ПП "ІК "Декаролайн".

До перевірки і до суду позивач надав засвідчені копії наступних документів:

- укладений з ПП "ІК "Декаролайн" (Виконавець) договір №501 про надання рекламних послуг від 31.01.2011 та додатки 1-5 до нього, згідно з яким виконавець зобов'язується надати Замовникові послуги з виготовлення та/або розповсюдження рекламної продукції Замовника (а.с. 41-53);

- оформлені сторонами договору акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2011 №148 на суму 102600 грн. (ПДВ - 17100 грн.), №149 на суму 176580 грн. (ПДВ - 29430 грн.), №150 на суму 218700 грн. (ПДВ - 36450 грн.), №151 на суму 405600 грн. (ПДВ - 67600 грн.), №152 на суму 208440 грн. (ПДВ - 34740 грн.) (а.с. 54-58), які свідчать про виконання та одержання позивачем у квітні 2011р. у названого постачальника рекламних послуг, визначеного найменування, обсягу, ціни, на загальну вартість 1111920 грн. (у т.ч. ПДВ - 185320 грн.);

- виписані постачальником (Виконавцем) послуг податкові накладні від 30.04.2011 №148 на суму 102600 грн. (ПДВ - 17100 грн.), №149 на суму 176580 грн. (ПДВ - 29430 грн.), №150 на суму 218700 грн. (ПДВ - 36450 грн.), №151 на суму 405600 грн. (ПДВ - 67600 грн.), №152 на суму 208440 грн. (ПДВ - 34740 грн.) (а.с. 59-63), які підтверджують правильність обчислення і повноту нарахування ПДВ у розмірі 20% вартості наданих послуг, суми ПДВ, за якими включені позивачем до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Також до перевірки позивачем надано відповідні платіжні доручення про оплату придбаних рекламних послуг (з ПДВ), як встановлено перевіркою та зазначено в акті заборгованість на час перевірки становила 0 грн.

Як встановлено судом, вказаний господарський договір в судовому порядку не оспо-рювався, недійсним (фіктивним) не визнавався, а його умови не суперечать чинному національному законодавству та не порушують публічних інтересів держави і суспільства, тому відсутні законні підстави вважати даний правочин нікчемним згідно із ст. 215, 228 ЦК. Акти наданих послуг та податкові накладні належно оформлені, не суперечать між собою та відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і п. 201.1 ст. 201 ПК, а податкові накладні виписані ПП "ІК "Декаролайн", що на час складення було зареєстрованим платником ПДВ (свідоцтво №100221487) та згідно з п.п. 201.1, 201.4 ст. 201 ПК вправі було виписувати податкові накладні, які відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК є законною підставою для віднесення позивачем відповідних сум податку до складу податкового кредиту.

Відповідач в ході перевірки не встановив, в акті не зазначив і до суду не надав належ-них доказів недійсності, підробки поданих до перевірки і до суду документів, на підставі яких ним сформовано дані податкового обліку по операціям з ПП "ІК "Декаролайн", чи внесення до цих документів недостовірних відомостей, тому достатніх підстав не враховувати зазначені первинні документи у відповідача і в суду немає.

Таким чином, зазначені документи є належними і допустимими доказами по справі, які не були спростованими відповідачем та відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44, ст.ст. 198, 201 ПК є достатнім документальним підтвердженням придбання послуг як об'єкта оподаткування ПДВ, а також правильності обчислення і повноти нарахування та сплати ПДВ.

Відсутність відповідних первинних документів, обов'язок ведення яких визначено законодавством, їх недостатність або невідповідність вимогам законодавства України перевіркою не встановлено та під час розгляду справи відповідачем не стверджується. Також перевіркою не встановлено і відповідачем не заперечується мета придбання та пов'язаність придбаних позивачем послуг з його господарською діяльністю.

Окрім цього, на вимогу суду і на підтвердження фактичності здійснення господарсь-ких операцій позивач надав виконані ПП "ІК "Декаролайн" на виконання вимог договору фотозвіти щодо розміщення реклами Замовника на відповідних рекламних носія (площах), а також компакт-диск "Verbatim" N121LH181D815928A2 із записом аудіовізуального ролику, що транслювався на плазмових панелях.

Також, слід врахувати, що відповідно до ПК право платника на віднесення нарахованих сум ПДВ до податкового кредиту кореспондується з обов'язком постачальника товарів/послуг включити відповідні суми ПДВ до податкових зобов'язань відповідного звітного періоду. Як вбачається зі змісту акта перевірки, за наслідками здійснення господарських операцій з поставки позивачу рекламних послуг у квітні 2011р. Виконавець (ПП "ІК "Декаролайн") збільшив свої податкові зобов'язання з ПДВ на суму 185320 грн.

Отже, враховуючи придбання позивачем у ПП "ІК "Декаролайн" рекламних послуг, беручи до уваги надані позивачем належно оформлені первинні документи і податкові накладні та згідно наведених вище приписів ПК, суд дійшов висновку, що протягом квітня 2011р. позивач отримав право на податковий кредит в сумі 185320 грн. по операціям з ПП "ІК "Декаролайн", а тому віднесення позивачем вказаної суми ПДВ до складу податкового кредиту є правомірним і спростовує висновок перевірки про протилежне.

Висновки перевірки не спростовують встановлених судом обставин, з якими закон пов'язує виникнення у позивача права на податковий кредит з ПДВ і законних підстав для його збільшення за наслідками квітня 2011р. по операціям з ПП "ІК "Декаролайн".

Так, відповідач стверджує про нікчемність правочинів з ПП "ІК "Декаролайн", однак в порушення п. 83.1 ст. 83 ПК дані твердження зазначені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для висновків про недійсність (нікчемність) правочину, а також не відповідають змісту ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК, ст.ст. 207, 208 ГК і не можуть бути підставою для висновків заниження податкових зобов'язань. Наявність транзитного акта іншого податкового органу не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює. Відсутність юридичної особи за своїм місцезнахо-дженням не вказує на спрямованість правочинів на заволодіння коштами (майном) держави, не свідчить про відсутність господарських операцій і не спростовує правове значення складених за такими операціями первинних бухгалтерських та податкових документів. Судження перевіряючих про неможливість здійснення ПП "ІК "Декаролайн" господарських операцій та відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності не підтверджуються відповідними доказами, ґрунтуються на припущеннях перевіряючи і не ґрунтується на відповідних економічних показниках (категоріях) та суперечать наявним первинним документам, тому такі судження не можуть братися до уваги.

З цих же мотивів, а також зважаючи на відсутність вироку суду, що набрав законної сили, не можуть братися судом до уваги посилання на порушення кримінальної справи №49-38-71, лише сам факт чого не спростовує ані правомірність господарських операцій, ані правильність їх відображення в податковому обліку та формування податкового кредиту. До того ж зроблене в акті посилання на порушення кримінальної справи №49-38-71 не містить жодних належних до даної справи фактичних даних щодо операцій між позивачем і ПП "ІК "Декаролайн" чи їх наслідків.

Як зазначено судом вище, висновки відповідача базуються виключно на наявності транзитного акта ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2011 №876/3-22-40-34181587 про результати документальної невиїзної перевірки ПП "ІК "Декаролайн" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за грудень 2010р., січень, лютий, квітень 2011р. Зі змісту вказаного акта (а.с. 101-107) вбачається відсутність в ньому жодних посилань на наявність обставин, визначених ст. 78 ПК як підстави проведення позапланової перевірки, а також не зазначено ні відповідного наказу, ані письмового повідомлення про проведення перевірки. При цьому судом встановлено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 у справі №2а-6136/11/1070, яка набрала законної сили, оскільки ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2012 відмовлено у відкритті апеляційного провадження, було визнано протиправними дії ДПІ у Голосіївсь-кому районі м.Києва щодо проведення ідентичної перевірки ПП "ІК "Деакролайн", оформленої проте іншим актом від 02.08.2011 №13250/7/23-40-34181587.

Відсутність в транзитному акті від 02.08.2011 №876/3-22-40-34181587 відомостей щодо наявності законних підстав для призначення і проведення перевірки встановлених ст. 78 ПК та виконання податковим органом визначених ст. 79 ПК передумов для її проведення, а також зважаючи на неможливість одночасного проведення одним і тим же податковим органом двох ідентичних за предметом і колом питань перевірок щодо одного й того ж плат-ника податків, дає підстави для висновку про неправомірність та безпідставність складення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва акта від 02.08.2011 №876/3-22-40-34181587 про результати документальної невиїзної перевірки ПП "ІК "Декаролайн" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за грудень 2010р., січень, лютий, квітень 2011р.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність включення до складу податкового кредиту ПДВ за квітень 2011р. 185320 грн. по фінансово-господарським відносинам з ПП "ІК "Декаролайн" у квітні 2011р., оскільки такі доводи пози-вача відповідають приписам ст.ст. 198, 201 ПК та в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Водночас висновки перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства і завищення податкового кредиту з ПДВ є необ'єктивними, нормативно необ-ґрунтованими і документально не підтвердженими. Недостатність наданих доказів і недове-деність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятого рішення, тих обставин, які стали підставою для його прийняття, та невірне застосування відповідачем цивільного законодавства, вказують на неправомірність оскаржуваного повідомлення-рішення, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 50, 70, 71, 79, 86, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комод на Лівобережній".

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 16.07.2012 №0001382653.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комод на Ліво-бережній" судовий збір у сумі 1853,21 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Головуючий суддя Д.А. Костенко

Судді: В.А. Донець

Л.О. Маруліна