Постанова № 30655495, 12.04.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року Справа № 823/692/13-а

15 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

при секретарі - Сидорець І.С.,

за участю сторін:

представника позивача - Ніколаєва О.В. (за довіреністю),

представника відповідача - Білоуса В.Ю. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Агро-Терм» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося ПП «Агро-Терм» з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у м.Черкасах Черкаської області ДПС 28.02.2013, №0001302301 та №0001312301.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач прийняв оскаржувані рішення на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки, оскільки порушення в первинно-бухгалтерських документах щодо відсутності в них розшифрування підписів осіб, які брали участь у вчиненні правочинів, а також відсутність доказів переміщення отриманого товару не є достатніми доказами нереальності здійснення господарських операцій.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що позивач формував витрати та податковий кредит за рахунок господарських операцій з ПП «Хладком» безпідставно, оскільки первинно-бухгалтерські документи складені з порушенням (не дають змогу ідентифікувати конкретний вид господарських відносин та осіб, які брали участь у їх вчинення), реально вони не відбувалися, про що свідчить неповна сплата за послуги та товари за такими документами, відсутність у позивача доказів переміщення та реалізації придбаного товару, а також відсутність у вказаного контрагента наявних трудових ресурсів, основних засобів для виконання підрядних робіт; види укладених договорів за своєю суттю не є характерним для видів діяльності ПП «Хладком» в той час, як позивач мав всі необхідні ресурси та відповідно до даних ЄДРПОУ має право здійснювати вказані види робіт самостійно.

У судових засіданнях представники сторін підтверджували свої правові позиції у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін у справі, дослідивши докази у їх взаємозалежності та взаємозв'язку, суд дійшов висновків, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Суд встановив, що приватне підприємство «Агро-Терм» зареєстроване як юридична особа з 29.01.2004, має дозвіл на виконання робіт з підвищеної небезпеки з 25.02.2009 до 25.02.2014 територіального управління державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Черкаській області, і згідно з даними ЄДРПОУ має наступні основні види діяльності: монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, діяльність у сфері інжинірингу, геології, геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації, рекламні агентства, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням та приладдям до нього, будівництво житлових та нежитлових будівель.

28.02.2013 ДПІ у м.Черкасах прийняла оскаржуване ППР №0001302301, яким збільшила суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств в сумі 12099,00 та штрафну санкцію 1921,00 грн., а також №0001312301, яким збільшила суму грошового зобов'язання позивача з ПДВ на 11158,00 грн. та штрафної санкції - 2791,00 грн. Підставою для їх прийняття стали висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 18.02.2013 №79/22-11/32795819 (далі - акт перевірки), відповідно до яких встановлено порушення позивачем вимог ст.ст.138,139,198 ПК України, в результаті яких позивач занизив податок на прибуток підприємств у період 01.05.2011-31.05.2012 на загальну суму 12099,00 грн. та ПДВ - у період 01.11.2011-30.04.2012 в розмірі 11158,00 грн. Порушення пов'язані з виявленням податковим органом ознак безтоварності господарських правочинів позивача із ПП «Хладком».

Згідно з даними акту в періоді, що підлягав перевірці, позивач уклав із вищевказаним контрагентом наступні договори: купівлі-продажу товарів від 01.11.2011 №0111, підряду від 05.12.2011 №0512 та від 02.02.2012 №12.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 01.11.2011 №0111, укладеним між позивачем та ПП "Хладком", встановлено обов'язок постачальника передати товар на умовах 100% передоплати згідно з рахунками-фактурами партіями за якістю, що відповідає існуючим стандартам і сертифікатам виробника (п.п.2.1, 2.4, 3.1 договору). Водночас позивач не надав належних та допустимих доказів погодження сторін щодо конкретного виду, номенклатури товару, термінів та місця поставки, умов транспортування.

Придбання товарів за вказаним договором позивач підтверджував видатковими накладними від 14.11.2011 №РН-0000022 на суму 300,00 грн. з ПДВ, від 28.11.2011 №РН-0000106 на суму 2470,19 грн. з ПДВ, від 23.12.2011 №РН-0000233 на суму 5971,21 грн. Водночас суд звернув увагу, що видаткові накладні від 14.11.2011 та 28.11.2011 не містять посилань на виписування саме відповідно до договору №0111, а видаткова накладна від 23.12.2011 виписана до іншого договору - №ДГ-00000011. Надані в якості доказу переміщення товару подорожні листи суд не взяв до уваги у зв'язку з тим, що вони виписані іншими, ніж видаткові накладні, датами, не містять інформацію, що стосується дати отримання товару за видатковими накладними.

Суд також не взяв до уваги докази реалізації товару, придбаного за договором купівлі-продажу (копії видаткових накладних для ТОВ «Фудмережа» від 28.11.2011 №2811, №2811/2 і №2811/3 та ТОВ "Еліт" (Смілянська філія) від 30.12.2011 №3012/1), оскільки реалізація відбувалася за кількістю товару, визначеного родовими ознаками, пізніше виписаних ПП "Хладком", в той час, як доказів зберігання придбаного товару, його руху на складі, копій сертифікатів якості (відповідності) товару позивач не надав. Отже позивач не довів зміну майнового становища.

Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Ч.1 ст.712 ЦК України встановлено істотні умови для договору поставки: вид товару та строк (строки), в який він повинен бути переданий у власність покупця. Додатково за ст.266 Господарського кодексу України - кількість і якість, комплектність, номенклатура і асортимент (сортамент), порядок поставки (навантаження та відвантаження, доставка).

Тому суд дійшов висновку, що вищевказаний договір фактично не був укладений, оскільки сторони не досягли погодженої волі щодо всіх істотних умов договору і викликає сумнів у реальності його виконання.

Щодо правомірності формування витрат позивачем за рахунок правочинів з ПП "Хладком" за підрядними договорами суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За даними акту перевірки не підтверджено формування витрат за наступними договорами підряду, в яких позивач є замовником, а ПП "Хладком" - підрядником: від 05.12.2011 №0512 - на виконання земляних робіт (розкопка ґрунту вручну) та від 02.02.2012 №12 - на земляні роботи (розкопка ґрунту вручну) і підготовчі роботи.

До договору №0512 виписано акти виконаних робіт на земляні роботи від 06.12.2011 №ОУ-0000119 на суму 6268,30 грн. (з ПДВ) та від 23.12.2011 №ОУ-0000141 на суму 8029,00 грн. (з ПДВ). До договору №12 виписано наступні акти виконаних робіт: від 08.02.2012 №ОУ-0000075 за демонтаж трубопроводу на суму 9000,00 грн. (з ПДВ), від 05.03.2012 №ОУ-0000079 за штробовку в підлозі та стіні на загальну вартість 5500,00 грн.; від 12.03.2012 за виготовлення штроби в стінах і підлозі, навантаження будівельного сміття вручну на загальну вартість 8718,00 грн. (з ПДВ); від 04.04.2012 №ОУ-0000139 на вивезення будівельного сміття вартістю 2435,00 грн. (з ПДВ); від 12.04.2012 №ОУ-0000164 на демонтаж системи опалення вартістю 18251,75 грн. (з ПДВ).

Підписи особи, яка брала участь у вчиненні правочинів зі сторони позивача, в документах первинно-бухгалтерського обліку не розшифровані та неозброєним оком візуально істотно відрізняються (а.с.21, 38-39). Водночас участі в них різних осіб як зі сторони ПП «Агро-ТЕРМ», так і ТОВ «Хладком» позивачем у судових засіданнях не підтверджено і не спростовано.

Суд зауважує, що наявність лише актів виконаних послуг, оформлених без вказівки на місце виконання прийнятих робіт та таким чином, що не дають підстави ідентифікувати конкретний вид послуг, що ними посвідчуються, є недостатнім доказом обґрунтованості формування витрат та підтвердження реальності вчинених правочинів.

Надані локальні кошториси до договорів підряду не були надані до перевірки податковому органу, а їх дані про витрати підприємства не відповідають даним про витрати у відповідному звітному періоді декларацій про прибуток підприємств ПП "Хладком", копії яких наявні в матеріалах справи. Крім того, позивач не надав підтвердження погодження вартості робіт (довідки форми КБ-2в, передбачені вищевказаними договорами підряду).

Суд звернув увагу, що за даними податкової звітності з 1-ДФ, податку на прибуток підприємств, з ПДВ ПП "Хладком" не мало основних засобів, необхідної кількості та виду персоналу тощо для виконання вказаних робіт та послуг.

Для укладення договорів підряду параграфами 1, 3 глави 61 розділу ІІІ книги п'ятої ЦК України встановлено істотними умови про зміст та обсяг, вартість і місце виконання замовлюваних робіт. Водночас позивач не довів у судових засіданнях доказами про погодження сторін щодо всіх істотних умов договорів, а отже фактично вони не є укладеними, визнання чого окремо в судовому порядку не вимагається.

Відповідно до пункту 1 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (у редакції на час укладення договорів), підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки під забудову, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень. Отже, підготовчі роботи у будівництві повинні виконуватись відповідно до проектно-технологічної документації, розробленої згідно з вимогами ДБН A.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва", та у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466, однак вказаних належних та допустимих доказів позивач не надав.

Як доводилося позивачем, замовлення підрядних робіт у вищевказаного контрагента обумовлене укладеними позивачем із ТОВ «Інженерно-метрологічний центр ЯНІС» договорів на ремонт системи опалення, каналізації та водопроводу офісного приміщення в м.Черкасах з матеріалів позивача (а.с.28-30, 33-34), з ТОВ «Юрія-Фарм» - на земляні роботи підвищеної складності та монтаж зовнішніх інженерних мереж силами та засобами позивача (а.с.36-37), із ЗАТ «Ритейлингова компанія «Євротек» на перепланування підсобних приміщень в м.Черкаси із матеріалів, засобів та за допомогою механізмів позивача (а.с.42-45). Суд звернув увагу, що вказані договори не передбачали залучення третьої особи (субпідрядника) до виконання робіт. Доказів про обставини виконання робіт зі зберіганням на території замовника інвентарю, техніки, дотримання пропускного режиму на територію замовника робітників, які би безпосередньо виконували роботи, тощо позивачем не зважаючи на вимогу суду не надано. Тому суд дійшов висновку, що позивач неправомірно подвійно взяв на витрати одні і ті ж види робіт.

Відповідно до пункту 44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, в силу вимог підпункту 139.1.9 пункту 139 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат.

Суд звернув увагу, що основні види діяльності контрагента не відповідають предмету укладених робіт, водночас позивач має право їх здійснювати самостійно.

Надані в якості доказів замовлення товарів та послуг рахунки-фактури суд не взяв до уваги, оскільки вони не скріплені печаткою ПП «Хладком», не містять розшифрування підпису особи, яка їх виписувала, а отже є недійсними, не відповідають ознакам допустимості та належності доказу.

Згідно з пунктами 2.15-2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704), забороняється приймати до виконання первинні бухгалтерські документи на операції, що суперечать законодавчим актам. Відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно з даними акту перевірки під час аналізу податкової звітності позивача і ПП «Хладком» виявлено розбіжності відповідно в сумах податкового кредиту та зобов'язання з ПДВ, зокрема: за листопад 2011 року - 461,70 грн., грудень 2011 року - 3378,09 грн., лютий 2012 року - 1500 грн., березень 2012 року - 2369, 88 грн. та квітень 2012 року - 3447,79 грн. Вказані розбіжності підтверджуються даними податкової звітності позивача та контрагента, наявними в матеріалах справи. Крім, того господарські операції за ВН від вказаного контрагента не були повністю оплачені, хоча умови укладених договорів передбачають 100% передоплату замовлених робіт, послуг, товару, що є додатковим доказом тієї обставини, що реально господарські операції не відбувалися.

Первинні бухгалтерські документи мають дефекти форми, оскільки не містять розшифрування підписів осіб, що брали участь у здійсненні операцій, не вказано конкретний вид наданих послуг; предмет договору №12 не відповідає роботам, вказаним в актах здачі-прийняття робіт до нього, а їх вид не відповідає видам основної діяльності контрагента і є тотожними видам робіт позивача відповідно до даних ЄДРПОУ.

Відповідно до даних податкової звітності 1-ДФ ПП «Хладком», даних ВРЕР УДАІ УМВС встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення вищевказаних правочинів, оскільки відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби. Вказані обставини встановлені також актом зустрічної звірки контрагента від 19.11.2012 №965/22-14/33173402 щодо здійснення господарської діяльності у період 01.05.2011-31.05.2011 та 01.11.2011-31.05.2012. Крім того, виконання підрядних робіт з огляду на дані акту приймання-здачі не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та майна, необхідного для виконання робіт, що свідчить про неможливість реального виконання правочинів, зазначених в актах виконаних робіт та необґрунтованість формування витрат на підставі таких документів за безтоварними операціями.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами справи суд дійшов висновку, що реально господарські відносини за вказаними документами у вказаний період між позивачем та його контрагентом з урахуванням часу, місця та необхідності затрати зазначених ресурсів не відбувалися, а їх складення було направлено на отримання податкової вигоди.

Суд встановив, що взяття податкового кредиту за правочинами з ПП «Хладком» підтверджується належним чином оформленими податковими накладними (а.с.54-63). Однак суд зауважує, що право на взяття податкового кредиту виникає лише у разі реального здійснення господарської операції, а не виключно з формальних підстав.

Включення до складу витрат вартості товарів і послуг за безтоварними операціями з ПП «Хладком» на загальну суму 55786,00 грн. вплинуло на визначення податкового кредиту позивача.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн. У свою чергу, право на формування податкового кредиту виникає у разі реального здійснення правочинів відповідно до вимог ст.198 ПК України. Таким чином формування податкового кредиту за рахунок безпідставного віднесення на витрати відповідних сум за договірними зобов'язаннями є необґрунтованим.

Суд звернув увагу на те, що викладені в акті перевірки порушення позивачем не спростовано та не надано жодного доказу на підтвердження протилежного, не надано спростування стосовно викладених в акті перевірки відхилень в показних податкової звітності та підтверджуючих до них первинно-бухгалтерських документах.

Враховуючи, що під час судового розгляду справи висновків акту податкової перевірки не спростовано, не підтверджено віднесення на витрати та формування відповідно сум податкового кредиту позивачем за правовідносинами із вказаним контрагентом у відповідний період, тому суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах, відповідно та у спосіб, визначений діючим законодавством, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, отже позов є необґрунтованим, безпідставним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, 94, 97, 158 - 159, 160 - 165, 254 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Агро-Терм» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 28.02.2013: №0001302301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 14020 грн., та № 0001312301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13949 грн., - відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту постанови в порядку,

передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Копію постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 15.04.2013