Постанова № 30654569, 11.04.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.04.2013 р. справа №913/100/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.при секретарі судового засідання за участю представників: Лосич Т.С.від позивача:Лактіонова О.Г. - довіреність від 30.09.2010 року №15-3850від відповідача:Ірклієвський С.В. - директоррозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправляння Донбас», м. Донецькна рішення господарського суду Луганської області від26.02.2013 року у справі№ 913/100/13-г (Суддя: Іноземцева Л.В.)за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас», м. ДонецькдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська будівельна компанія», м. Алчевськпростягнення грошових коштів в розмірі 1954 грн. 26 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління Донбас» звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська будівельна компанія» заборгованості в сумі 1332 грн. 00коп., 3 % річних в сумі 40 грн. 18 коп., пені в сумі 488 грн. 84 коп., штрафу в сумі 93 грн. 24коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.02.2013 року по справі №913/100/13-г в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду по даній справі, Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління Донбас» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить згадане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що суд неповністю з'ясував обставини, які мають значення по справі, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Позивач стверджує, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зазначає, що оскільки відповідачем належним чином не здійснене зобов'язання щодо належної поставки товару, за який позивач розрахувався в повному обсязі перед відповідачем, різниця коштів між оплаченою позивачем сумою за поставлений товар та вартістю товару, яка фактично поставлена підлягає до стягнення з відповідача.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати в частині стягнення суми основного боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.04.2013 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального Кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково доданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обргунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом Товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська будівельна компанія» пред'явлені Публічному акціонерному товариству «Шахтоуправління Донбас» рахунки на оплату будівельного піску, а саме: рахунок від 25.02.2011 року №6 на суму 6840 грн. 00 коп., в тому числі, на оплату піску в розмірі 100 тон по 42 грн. 00 коп. за тону з ПДВ (всього 4200 грн. 00коп.) та залізничний тариф в розмірі 2640 грн. 00 коп. (а.с. 9); рахунок від 27.10.2011 року №900 на суму 25680 грн. 00 коп., в тому числі: на оплату піску в розмірі 340 тон по 42 грн. 00коп. за тону з ПДВ (всього 14280 грн. 00 коп.) та залізничний тариф, послуг з подачі та забирання вагонів в розмірі 11400 грн. 00коп. (а.с.10).

Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління Донбас» оплатило перд'явлені рахунки відповідача в загальному розмірі 32520 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 11-14).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського Кодексу України господарський договір загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо Законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

З наведеного вбачається, що сторонами були укладені договори купівлі - продажу у спрощений спосіб шляхом оплати виставлених рахунків на поставку (купівлю-продаж) товару -піску.

За приписами ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного Кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статі 530 цього Кодексу.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України товар повинен бути оплаченим після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договорів відповідач відпустив, а відповідач отримав пісок в загальній кількості 457 тон., про що свідчать накладні від 17.03.2011 року №9, від 01.11.2011 року №РН-0000161, накладна від 01.11.2011 року № 01.11.2011 року №РН-0000162 та від 09.12.2011 року №РН-0000192 (а.с. 15-18).

У вказаних видаткових накладних зазначена вартість піску, а також залізничні витрати, пов'язані з відправкою піску залізничних вагонах.

За позовними вимогами позивач наполягає на стягненні боргу в сумі 1332 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 40 грн. 18 коп., пені в сумі 488 грн. 84 коп. та штрафу в сумі 93 грн. 24 коп.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального Кодексу України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 34 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частинами. 1,2 ст. 43 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Встановлено, що загальна сума здійсненої позивачем передоплати склала 32520грн. 00коп., загальна сума грошових коштів, що вказана у перелічених видаткових накладних, яка стосується вартості піску та витрат, пов'язаних з оплати послуг залізниці, склала 31188 грн. 00коп.

Матеріали справи свідчать про те, що при укладанні договорів, на підставі яких заявлений позов, відповідач не брав на себе грошові зобов'язання перед позивачем, про що вірно зазначив місцевий господарський суд.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення боргу в розмірі 1332 грн. 00коп. до задоволення не підлягають за недоведеністю та безпідставністю.

За таких обставин, підстави для стягнення з відповідача 3% річних в сумі 40 грн. 18 коп. та пені в сумі 488 грн. 84 коп. відсутні, а тому вимоги позивача щодо стягнення таких сум є необгунтованими та такими, що також не підлягають до задоволення.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю підстав, а рішення суду першої інстанції, яке повно та всебічно відповідає нормам чинного законодавства, підлягає залишенню в силі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1)Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас» на рішення господарського суду Луганської області від 26.02.2013 року у справі №913/100/13-г- залишити без задоволення.

2)Рішення господарського суду Луганської області від 26.02.2013 року у справі №913/100/13-г- залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційного господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова