Рішення № 30654526, 09.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р.Справа № 922/988/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до ТОВ "Кондитерська фабрика "Солодкій світ", м. Харків про стягнення 16 781,83грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, особисто за паспортом;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 16 221,85грн., пеню в розмірі 1 886,30грн., 3% річних в розмірі 377,26грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

02.04.13р. позивач надав до суду уточнену позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 16 221,85грн., пеню в розмірі 466,65грн., 3% річних в розмірі 93,33грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Із суті наданого позивачем уточнення, виходячи з його змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що дане уточнення розрахунку суми позову про стягнення заборгованості, за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач, відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вправі до прийняття рішення по суті спору зменшити розмір позовних вимог, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, однак звернувся до суду з клопотанням, в якому просить відкласти розгляд справи в зв'язку з відрядженням юриста та повідомив, що ним не було отримано інформації стосовно першого судового засідання та позовної заяви від позивача.

Розглянувши дане клопотання суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений судом своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Ухвалу про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 26.03.13р. відповідачем отримано 18.03.13р. (а.с.23).

Відповідач двічі не забезпечив явку свого повноважного представника у судове засідання та не надав на вимогу суду витребуваних документів. Посилання відповідача на відрядження свого представника не приймається судом, оскільки відповідач не позбавлений можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника (ч.1-5 ст.28 ГПК України) з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Відповідно до ст.22 ГПК України відповідач не позбавлений права і можливості звернутися до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, чого останнім зроблено не було.

Окрім того, в матеріалах справи є належні докази надіслання позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Нез'явлення представника відповідача у судове засідання, ненадання витребуваних судом документів розцінюється судом як зловживання процесуальними правами, спрямоване на штучне затягування судового процесу, що в свою чергу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судові засідання не з`являвся, витребувані судом докази не подавав, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

18.04.11р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Солодкий світ" (відповідач у справі) було укладено договір на технічне обслуговування та ремонт автомобілю № 4/8 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з технічного обслуговування та ремонту автомобіля, використовуючи власні засоби виробництва, а відповідач оплатити їх вартість.

Частиною першою ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Із суті правовідносин, судом вбачається, що укладений між позивачем та відповідачем договір, є договором підряду.

За змістом частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином та здійснив ремонт з заміною та установкою запчастин автомобіля ГАЗ 2752, держ. номер НОМЕР_1, який належить відповідачу, що підтверджується Актом № Тан-002003 від 23.05.12р. Даний Акт підписано обома представниками сторін та без зауважень з боку відповідача.

Вартість виконаних робіт з технічного обслуговування та ремонту згідно Акту № Тан-002003 від 23.05.12р. складає 17 221,85грн. (а.с.12).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. (ч.1 ст.854 ЦК України).

Відповідач, відповідно до п.4 договору, зобов'язався оплатити надані позивачем послуги не пізніше трьох банківських днів після виставлення відповідного рахунку.

Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, за виконані роботи розрахувався частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі 1 000,00грн., що підтверджується копією банківської виписки (а.с.18).

Таким чином у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 16 221,85грн., яка до теперішнього часу є несплаченою.

Позивач на адресу відповідача направив претензію разом із рахунком-фактурою № Тан-000508 від 23.05.12р. з вимогою оплатити надані послуги, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 16 221,85грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Так, відповідно до п.6.2 договору, сторони погодили, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених пунктом 4 даного договору, відповідач сплачує пеню, починаючи з четвертого банківського дня після виставлення рахунка в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені в розмірі 466,65грн., який відповідає вимогам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 93,33грн.

Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги цілком обґрунтованими, законними, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується порядку розподілу господарських витрат між сторонами суд керується наступним.

Відповідно до ст.49 ГПК України, понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 720,50грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 509, 610, 611, 612, 625, 837, 854, Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Солодкий світ", код ЄДРПОУ 31797841 (61066, м. Харків, вул. Ясенева, 6, р/рахунок 26009822363381 у філії № 22 ПАТ Банк "Грант", МФО 351607) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент. номер НОМЕР_2 (АДРЕСА_1, р/рахунок НОМЕР_3 у ХГРУ КБ "Приватбанк" м. Харків, МФО 351533) - 16 221,85грн. основного боргу, 466,65грн. пені, 93,33грн. 3% річних, 1 720,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.04.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.