Рішення № 30654518, 08.04.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 року справа № 919/234/13-г

За позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" (99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна,1)

до приватного підприємства "Моноліт"

(99014, м. Севастополь, Камишовське шосе, 12; 99011, м. Севастополь, пер. Панорамний, 1а)

про стягнення заборгованості в розмірі 55 233,20 грн,

Суддя Плієва Н.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Кірієнко С.В., довіреність № 34 від 03.01.2013;

відповідача - Бадалова А.Г., довіреність б/н від 12.03.2013

.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства "Моноліт" про стягнення заборгованості за договором № 283/2011/ГСН/ГСВ від 03.05.2011 в розмірі 55 233,20 грн, з яких: 46 795,44 грн - сума основного боргу, 5 693,40 грн - пеня, 2 744,36 грн - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою суду від 20.02.2013 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався та у судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 08.04.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача позовні вимоги визнав, однак просив надати розстрочку виконання рішення в строк до 01.06.2013.

Представник відповідача проти надання розстрочки не заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03.05.2011 між приватним підприємством «Моноліт» (далі - ПП «Моноліт», замовник) та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" (далі - виконавець) укладено договір № 283/2011/ГСН/НСВ на виконання проектної документації (далі - Договір) (а.с. 58-60).

Відповідно до п. 1.1. Договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання проектних робіт на газифікацію (розділи ГСН, ГСВ) житлового будинку № 26 по вул. Вакуленчука (ПК - 14А, 14Б, 1, 2), вартість яких складає 57 694,35 грн, у т. ч. ПДВ - 20% - 9615,74 грн.

Обсяг та характер робіт, передбачених п. 1.1. Договору визначається технічними умовами на газифікацію житлового будинку № 26 по вул. Вакуленчука (ПК - 14А, 14Б, 1, 2) та кошторисом, погодженим замовником, затвердженим виконавцем і є в подальшому невід'ємною частиною договору та підставою проведення взаєморозрахунків (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору вартість всіх доручених виконавцю за договором робіт визначається на підставі кошторису, погодженого з замовником на суму 57 694,35 грн.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що замовник проводить оплату у розмірі 100% вартості попередньо, але не пізніше 10 днів з часу підписання договору.

Відповідно до п. 4.1., 4.2 Договору, при закінченні роботи виконавець надає замовнику проектну документацію, двох сторонній акт здачі-приймання робіт в двох примірниках. Замовник протягом 10 календарних днів після отримання документації зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання.

Розділом третім Договору сторони визначили власні обов'язки. Зокрема замовник зобов'язався надати виконавцю вихідні дані для виконання проектних робіт та попередньо провести 100 % оплату за проектні роботи. Виконавець зобов'язався протягом 60 календарних днів виконати проектні роботи після надання всіх матеріалів та 100 % оплати вартості робіт.

Згідно п. 8.1, 8.3 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання та після оплати виконавцю вартість проектних робіт. Дія договору закінчується після виконання сторонами всіх зобов'язань за договором.

Також між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою було доповнено розділ 1 «предмет договору» абзацом другим наступного змісту: «Замовник доручає, а виконавець приймає на себе розробку розділів робочого проекту з контролю концентрації газу сигналізації загазованості, опаленню та вентиляції житлового будинку № 26 (ПК-14А, ПК-14Б) по вул. Вакуленчука (розділи ОВ, ККГ). Вартість розділів робочого проекту складає 9 100,94 грн, у т. ч. ПДВ 20% - 1 516,82 грн.

У порушення умов договору, свої зобов'язання до теперішнього часу ПП "Моноліт" не виконало, не оплатило у повному обсязі отримані послуги з виконання проектної документації, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 55 233,20 грн, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом першим частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України, стаття 180 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дані правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання договору на виконання проектної документації, предметом якого є надання послуг та виконання робіт, таким чином, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правовідносини якого регулюються положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно із статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу послуги з розроблення проекту на газопостачання житлового будинку по вул. Вакуленчука, 26, а відповідач отримав ці послуги на суму 66 795,29 грн. Факт отримання послуг підтверджується актами здачі - прийняття проектної документації, які підписані представниками обох сторін та скріплені їх печатками /а.с.16, 23-26/.

Зобов'язання з надання послуг позивач виконав у повному обсязі, але, відповідачем отримані послуги оплачені лише частково в розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується виписками по рахунках позивача та відповідача, а також платіжним доручення № 81 від 25.01.2012. Отже, у відповідача існує заборгованості перед позивачем у розмірі 46 795,29 грн, наявність якої визнав представник ПП «Моноліт» у судовому засіданні.

Крім того, сторонами наданий акт звірення взаєморозрахунків за яким сторони визнали наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 46 795,44 грн. Представники сторін в судовому засіданні пояснили, що в акті існує опечатка, реальна сума боргу складає 46 795,29 грн.

Доказів оплати відповідачем вартості отриманих послуг в повному обсязі на час розгляду справи ПП «Моноліт» суду не надано, але відповідач визнав заборгованість у розмірі 46 795,29 грн, що відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України є підставою для задоволення позовних вимог.

Враховуючи, що позивач в прохальній частині позову просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 46 795,44 грн, а зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи підтверджується заборгованість в сумі 46 795,29 грн, суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити частково, стягнути з ПП "Моноліт" суму основного боргу за договором на виконання проектної документації у розмірі 46 795,29 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5 693,40 грн та 3% річних в сумі 222,63 грн за весь час прострочення.

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірені надані позивачем розрахунки 3 % річних і пені та зроблено власний розрахунок на суму боргу 57 694,35 грн за договором на виконання проектної документації, за наступними формулами:

3 % річних = сума боргу х 3 % : 365/366 днів (2011/2012 рік) х кількість днів прострочення;

пеня = сума боргу х подвійну облікову ставку НБУ : 365/366 днів (2011/2012 рік) х кількість днів прострочення;

Сума/грнперіоддніпеня, грнперіоддні3% річних, грн57 694,3514.05.11-12.11.111834483,5614.05.11-24.01.12232 241100,14 113,50 37694,3525.01.12-25.07.1258 125925,88 1931,0625.01.12-10.01.13342 101056,68 30,98 Всього 7340,50Всього 2301,30

Щодо нарахування пені та 3% річних на суму боргу 9 100,94 грн за додатковою угодою до договору на виконання проектної документації, суд вважає за неможливе зробити розрахунок, оскільки немає можливості встановити дату її підписання та початок перебігу строку порушення грошового зобов'язання.

Отже з урахуванням вказаного розрахунку суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 2301,30 грн. В той же час, оскільки позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 5693,40 грн, суд вважає за необхідне стягнути саме заявлену суму, оскільки відповідно до положень статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може виходити за межі позовних вимог лише якщо про це є клопотання заінтересованої сторони.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" підлягають задоволенню частково, з приватного підприємства «Моноліт» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 54 789,99 грн з яких: 46 795,29 грн - сума основного боргу, 5 693,40 грн - пеня, 2301,30 грн- 3% річних.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1706,69 грн (1720,50 грн х 54790,14 грн / 55 233,20 грн).

У судовому засіданні представник відповідача просив суд розстрочити виконання рішення в строк до 01.06.2013.

Згідно з пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Представник позивача проти розстрочення виконання рішення в строк до 01.06.2013 не заперечував.

Відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У пункті 1.2 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12 вересня 1996 року №02-5/333" (зі змінами та доповненнями) наведено, що розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з пунктом 2 цих роз'яснень підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Із зазначених положень випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Винятковість таких обставин встановлюється судом в кожному конкретному випадку.

Відповідач обґрунтував клопотання про розстрочку виконання рішення суду тим, що на підприємстві склалося скрутне фінансове становище, у зв'язку з падінням обсягу будівництва, зниженням кредитування, як забудовників, так і замовників. А також пояснив, що у ПП «Моноліт» існує заборгованість перед замовниками УКБ СМР та ПАТ «Агрофірма «Чорноморець» за виконаними роботами. Крім того, відповідач зазначив, що на даний час у відповідача відсутні договори з замовниками на 2013 рік, а також ним сплачуються авансові внесення з податку на прибуток.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про можливість розстрочення виконання рішення з урахуванням того, що у відповідача існує скрутне фінансове положення, а одноразова сплата суми заборгованості у розмірі 56 496,68 грн, з яких: 54 789,99 грн - заборгованість за договором на виконання робіт та 1 706,69 грн - сума судового збору, може привести до зупинки фінансово-господарської діяльності приватного підприємства «Моноліт».

Також суд враховує інтереси позивача, який проти розстрочення виконання рішення не заперечує, та вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача щодо розстрочки виконання рішення до 01.06.2013.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Моноліт" (99014, м. Севастополь, Камишовське шосе, 12; 99011, м. Севастополь, пер. Панорамний, 1а, ідентифікаційний код 20687772, р/р 260060363 в АТ "Укрсіббанк", МФО 3845588, або з будь-якого іншого рахунку) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" (99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна,1, ідентифікаційний код 03358305, р/р 26007084834000 у відділенні № 1110 ПАТ КБ " Надра" Кримське РУ м. Севастополь, МФО 380764, або на будь-який рахунок, вказаний стягувачем) заборгованість у розмірі 54 789,99 грн (п'ятдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят дев'ять грн 99 коп), з яких: 46 795,29 грн - сума основного боргу, 5693,40 - пеня, 2301,30 грн- 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 706,69 коп (одна тисяча сімсот шість грн 69 коп).

Надати приватному підприємству "Моноліт" (99014, м. Севастополь, Камишовське шосе, 12; 99011, м. Севастополь, пер. Панорамний, 1а, ідентифікаційний код 20687772) розстрочку виконання рішення суду в строк до 01.06.2013 зі сплатою заборгованості у розмірі 56 496,68 грн наступними платежами:

в строк до 01.05.2013 - 28 248, 34 грн (двадцять вісім тисяч двісті сорок вісім грн 34 коп)

в строк до 01.06.2013 - 28 248,34 грн (двадцять вісім тисяч двісті сорок вісім грн 34 коп).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.04.2013.

Суддя підпис Н.Г. Плієва

Розсилка (всі простим):

1. публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Севастопольгаз" (99003, м. Севастополь, вул. Гідрографічна,1)

2. приватне підприємство "Моноліт"

(99014, м. Севастополь, Камишовське шосе, 12;