Постанова № 30653901, 03.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 квітня 2013 року 16:56 № 826/2263/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Мосійчук І.М. та за участю представників: позивача - Сич А.О., Миргородської О.Ю., відповідача - Прокофєвої Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом «Традалл СА» в особі Представництва «Традалл СА»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправним (нечинним та недійсним) та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2012 року № 0009492205, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось «Традалл СА» в особі Представництва «Традалл СА» (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС) про визнання протиправним (нечинним та недійсним) та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2012 року № 0009492205.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2013 року відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 826/2263/13-а та призначено до судового розгляду на 27 березня 2013 року.

27 березня 2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 03 квітня 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В обґрунтування свої позиції посилається на те, що при здійсненні оцінки правомірності ведення податкового обліку з податку на прибуток Представництва під час проведення перевірки, за результатами якої було складено Акт перевірки та прийнято податкове повідомлення-рішення, відповідачем було порушено положення міжнародного договору, а саме п. 4 ст. 5, ст. 7 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал, підписаної 30 жовтня 2000 року, а також норм чинного законодавства України, зокрема, п. 133.2 ст. 133, п. 160.8 ст. 160 та пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а також відповідні норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, які діяли до набрання чинності Податковим кодексом України. А тому на думку, позивача, висновки Акта перевірки, покладені в основу податкового повідомлення-рішення, є необгрунтованими і свідчать про ігнорування відповідачем фактичних обставин діяльності Компанії «Традалл СА» і Представництва.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, подав до суду заперечення, в яких просить в задоволенні позовних вимог «Традалл СА» в особі Представництва «Традалл СА», відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Представництво «Традалл СА», відповідно до Свідоцтва про реєстрацію, зареєстровано Міністерством економіки України 28 листопада 2005 року за № ПІ-3605.

Представництво «Традалл СА» взято на податковий облік 23.12.2005 року за № 39916 та станом на час перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

До видів діяльності Представництва «Традалл СА» за КВЕД відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 09 грудня 2005 року № 25174/05 відносяться: 74.13.0 Дослідження ринку та вивчення суспільної думки, 74.14.0 Консультування з питань комерційної діяльності та управління, 74.40.0 Реклама.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено документальну планову перевірку Представництва «Традалл СА» (код за ЄДРПОУ 26599715) (Швейцарська Конференція) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.12.2005 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт від 13 вересня 2012 року № 718/2205/26599715.

За результатами перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення Представництва «Традалл СА»:

- п. 13.8 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, п. 160.8 ст. 160 Податкового кодексу України, п. 3.1.ст. 3 «Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво», який затверджено Наказом ДПА України від 31.07.97 № 274, ст. 4 «Порядку складання розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом ДПС, який затверджено Наказом ДПА України від 28.02.2011 р. №115, що призвело до заниження Представництвом «Традалл СА» податку на прибуток на загальну суму 1 424 041, 00 грн. у тому числі по періодах: за 3-4 квартали 2009 року - на суму 216 007, 00 грн.; за 2010 рік - на суму 547 463, 00 грн.; за 1 квартал 2011 року - на суму 119 436, 00 грн.; за 2-4 квартали 2011 року - на суму 440 503, 00 грн.; за 1 квартал 2012 року - 100 632, 00 грн.;

- п. 5.1 ст.5 Рішення Київської міської ради VII сесії XXIV скликання від 18 березня 2004 року № 81/1291 «Про затвердження Положення про комунальний податок у м. Києві», що мало прояв у не нарахуванні та несплаті Представництвом «Традалл СА» до бюджету комунальний податок всього у сумі 249, 90 грн., у тому числі за 2 квартал 2009 року в сумі 35, 70 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 35, 70 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 35, 70 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 35, 70 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 35, 70 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 35, 70 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 35, 70 грн., та вимог п. 5.4 ст.5 Рішення Київської міської ради VII сесії XXIV скликання від 18 березня 2004 року № 81/1291 «Про затвердження Положення про комунальний податок у м. Києві», що проявилось у неподані до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкового розрахунку щодо сплати комунального податку за 2 квартал 2009 року, за 3 квартал 2009 року, за 4 квартал 2009 року, за 1 квартал 2010 року, за 2 квартал 2010 року, за 3 квартал 2010 року, за 4 квартал 2010 року.

- п. 1.15 ст. 1, пп. 8.1.2. п. 8.1 ст. 8, пп. "а" п. 17. 2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІV (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 47 328, 00 грн. за 2010 рік.

18 вересня 2012 року Представництвом «Традалл СА» подано до податкового органу заперечення на акт перевірки від 13 вересня 2012 року № 718/2205/26599715.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 25 вересня 2012 року № 33161/10/22-510, висновки викладені в акті від 13 вересня 2012 року № 718/2205/26599715, залишено без змін, а заперечення без задоволення.

27 вересня 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС прийняла податкове повідомлення-рішення № 0009492205, яким згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України за порушення п. 13.8 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, п. 160.8 ст. 160 Податкового кодексу України Представництву «Традалл СА» збільшено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 640 068, 00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 424 041, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 216 027, 00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення Представництвом «Традалл СА» оскаржено в адміністратвиному порядку до Державної податкової служби у м. Києві та до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якого останні, рішеннями від 30 листопада 2012 року № 8023/10/12-114 та від 07 лютого 2013 року № 1891/6/10-2115, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 27 вересня 2012 року № 0009492205, залишили без змін, а скарги без задоволення.

Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з доводами Представництва «Традалл СА», виходячи з наступного.

До набуття чинності Податковим кодексом України, (чинний з 01.01.2011 р.) спірні правовідносини між Представництва «Традалл СА», як платником податків та податковим органом, як контролюючим органом, регулювались Конституції України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94ВР та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі - Закон № 334/94ВР)(у редакції на час спірних правовідносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема: інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, (підпункт "й" пункту 13.1 статті 13 Закону № 334/94ВР)

Згідно із пунктом 13.2 статті 13 Закону № 334/94ВР, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

При цьому пунктом 18.1 статті 18 № 334/94ВР визначено, що, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Починаючи з 01.04.11, порядок утримання податку з доходу з джерелом його походження з України регулюється Податковим кодексом України від 02.12.10 №2755-УІ (далі-Податковий кодекс).

Згідно із пунктом 160.1 статті 160 Податкового кодексу України, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Виплати доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, врегульовані пунктом 160.1 статті 160 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.6 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Пунктом 160.8 статті 160 Податкового кодексу України передбачено, що суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами, і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з органом державної податкової служби за місцезнаходженням постійного представництва.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається органом державної податкової служби як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Відповідно до пункту 103.1 статті 103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно із пунктом 103.2. статті 103 Податкового кодексу України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Відповідно до статті 103.4 Податкового кодексу України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Судом встановлено, що відповідно до наданих до перевірки документів, зокрема, офіційного витягу з торгового (судового) реєстру Женеви метою діяльності компанії «Традалл СА»:

- дослідження, придбання, використання та передача будь-яких прав промислової власності, у тому числі патентів, зразків, марок, ліцензій, винаходів або технологій;

- виробництво, купівля, продаж та представництво будь-якої продукції, що відноситься до алкогольних та безалкогольних напоїв, вин, вермутів, міцних алкогольних напоїв, лікерів, мінеральних вод;

- купівля, продаж та представництво текстильних, парфумерних, канцелярських виробів, газет, ігор, іграшок, транспортних засобів та суден;

- дослідження, зокрема, дослідження ринку;

- надання послуг, консультацій, підтримки, інжинірингових робіт з комерційних, технічних, фінансових питань у сфері інформування, організації, маркетингу управління, реклами та інше.

Водночас, відповідно до Положення про представництво, метою заснування представництва є:

- представлення інтересів компанії в Україні та збору маркетингової інформації;

- представлення Компанії «Традалл СА» у відносинах з державними органами, дистриб'юторами;

- здійснення моніторингу національного законодавства в сфері виробництва продукції алкогольної промисловості;

- здійснення постійного аналізу торгової інформації та даних про споживачів, політичних та соціально-економічних факторів в Україні;

- збір маркетингової інформації в сфері професійної діяльності компанії, організація маркетингових заходів;

- підтримка динамічних ділових відносин з українськими дистриб'юторами «Алеф Корпорейшн» та «Торговий дім «Арда»;

- здійснення діяльності підготовчого та допоміжного характеру щодо діяльності Головної компанії відповідно до діючого законодавства України.

Діяльність Представництва «Традалл СА» пов'язана із збором маркетингової інформації та здійснення діяльності підготовчого та допоміжного характеру щодо діяльності Головної компанії відповідно до діючого законодавства України, відповідно до вказаного Положення, не обмежується лише територією України, і, на думку суду, може здійснюватися співробітниками Представництва за її межами, що не підпадає під визначення поняття «представництво іноземної фірми», визначене п. 34 ст. 1 МК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 1.16 ст.1 Закону № 334/94ВР під терміном «нерезидент» в цілях оподаткування розуміються юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Представництво іноземної фірми - це акредитована в установленому порядку законодавством України особа, яка на підставі відповідних належним чином оформлених повноважень представляє в Україні інтереси нерезидента - юридичної особи (п.34 ст.1 Митного кодексу України) та згідно зі статтею 95 Цивільного кодексу України не є юридичною особою.

Згідно з вимогами пп.f) п.4 ст.5 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал (яка набула чинності 26.02.2002 року) термін «постійне представництво» не включає «утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, перелічених у підпунктах від а) до є), за умови, що сукупна діяльність постійного місця діяльності, яка виникає внаслідок такої комбінації, має підготовчий або допоміжний характер» та пп. 4.6.2 п. 4.6 розділу 4 Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом ДПА України від 31.07.1997 р. № 274, види діяльності представництва, які носять допоміжний або підготовчий характер, або їх сукупність не повинні складати основну діяльність або один з видів основної діяльності нерезидента. При цьому під основною діяльністю розуміється діяльність нерезидента, визначена у його статутних документах, яка є регулярною і постійною протягом календарного року, на який припадає звітний період.

Виходячи з наведеного та відповідно до вимог вказаної Конвенції, якщо нерезидент створює постійне представництво для проведення своєї діяльності, то прибутки, отримані нерезидентом через таке постійне представництво оподатковуються податком на прибуток в Договірній Державі, тобто в Україні.

З акту перевірки позивача вбачається та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що Представництво «Традалл СА» за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2012 р. одержувало від Головної компанії «Традалл СА» (Швейцарська Конфедерація) на валютний рахунок представництва грошові кошти в загальній сумі 2 880 000, 00 дол. США, що становить по курсу НБУ на дату зарахування коштів - 22 820 640, 00 грн.

Водночас, суд погоджується з висновками відповідача про те, що Представництво укладало договори на аудиторське, юридичне обслуговування, оренду приміщення, що за своєю суттю є допоміжною діяльністю у той час, як штатним розкладом позивача не передбачено наявність працівників з відповідним фахом (бухгалтери, юристи). За період, що перевірявся за штатним розкладом рахувалося 4 менеджера та 2 маркетолога, які від імені головної компанії не тільки на території України проводили маркетингові дослідження ринку України, а й перебували у відрядженнях на підприємствах - виробниках алкогольної продукції країн Європи.

Відповідно до здійсненого аналізу витрат представництва встановлено, що відрядження - основний напрямок роботи працівників представництва. Зокрема, перевіркою встановлено, що 9 відсотків витрат представництва - 2,0 млн. грн. в періоді, що перевіряється, пов'язано із витратами на здійснення відряджень працівників як в межах України, так і за кордон (авіа квитки, добові, проживання в готелях, харчування, візи, таксі) з метою маркетингових досліджень.

Відповідно до наданих копій звітів про закордонні відрядження, менеджери та маркетологи займались: збором інформації та аналізом характеристик існуючої в роздрібних мережах продукції «Bacardi Вrееzеrз» з метою визначення можливих ринків збуту та вивчення попиту на відповідну групу товарів; відвідування семінару «Властивості і характеристики продукції «Bacardi Oakheart»; відвідування презентації нового продукту «Bacardi Oakheart»; збором інформації та аналізом характеристик нової (існуючої) продукції «Martini Royal» з метою визначення можливих каналів збуту та вивчення попиту в мережах ресторанів.

Також встановлено, що згідно з наказами представництва в межах України його співробітники організовували ділові зустрічі з працівниками супермаркетів «Фуршет» та «Сільпо» з метою проведення певних маркетингових заходів та вивчення попиту на продукцію групи Бакарді-Мартіні, перебували у відрядженнях в інших містах України.

Враховуючи викладене вище, з урахуванням характеру діяльності Представництва, суд приходить до переконання про здійснення на постійній основі останнім одного із видів діяльності нерезидента (здійснення збору маркетингової інформації в сфері професійної діяльності компанії, організація маркетингових заходів), як на території України, так і за її межами. При цьому, така діяльність не може носити допоміжний або підготовчий характер по відношенню до материнської компанії, оскільки здійснювалася штатними співробітниками Представництва, які є компетентними фахівцями в сфері маркетингових досліджень, що є одним із напрямів Компанії «Традалл СА».

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року Представництво «Традалл СА» в розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється податковим органом валовий дохід декларувало з нульовими показниками.

У зв'язку із викладеним, визначити валові дохід та витрати компанії «Традалл СА» від зазначеної діяльності, що проводиться через постійне представництво в Україні, згідно проведення маркетингових (мерчандайзинг) досліджень без складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва не можливо.

При цьому, суд зазначає, що оскільки постійне представництво компанії не подавало до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС розрахунок відокремлених валових доходів, оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, то відповідно до п. 13.8 ст. 13 Закону № 334/94-ВР, п. 160.8 ст.160 Податкового кодексу України та п. 3.1 «Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво», відповідачем правомірно визначено оподатковуваний прибуток Представництва, як різниця між валовими доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2012 року, якими Представництву «Традалл СА» збільшено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 640 068, 00 грн. (1 424 041, 00 грн. - основний платіж, 216 027, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку,Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову «Традалл СА» в особі Представництва «Традалл СА» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08.04.2013 р.