Ухвала суду № 3065247, 23.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/скарга №К-13005/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2008 Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу

Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2005

у справі№ 7/357а

за позовомПриватного підприємства «Магнолія»

до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.12.2004 в задоволенні позову ПП «Магнолія» до Артемівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 05.08.2004 №0000612600/0 в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 94756,00 грн. відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2005 рішення місцевого господарського суду частково скасовано щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення Артемівської ОДПІ від 05.08.2004 № 0000612600/0 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 89185,50 грн., у т.ч. основний платіж 58457 грн., штрафні санкції 29728,50 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час письмового провадження повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 21.08.2001 по 01.07.2004, за результатами якої складено акт № 113/23/31614999/ДСК від 03.08.2004. Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.2.4 п.7.2, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2001-2004 роки на суму 63173 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.08.2004 №0000612600/0, за яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 95259,00 грн., у т.ч. 63506,00 грн. основний платіж, 31753,00 штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 63173 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ «Софія» та ПП фірма «Ко-ра», які не є платниками ПДВ, оскільки їх свідоцтва платників ПДВ були анульовані, а тому не мав права на формування на їх підставі податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Відповідно до приписів ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за №208/4429, реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалами господарського суду Донецької області від 20.08.2001 у справі №18/133Б та від 13.01.2001 у справі №18/176Б було затверджено ліквідаційні баланси по ТОВ «Софія» та ПП фірма «Ко-ра», у звязку з чим органами державної податкової служби складено акти про анулювання свідоцтв платників податку на додану вартість. Акт про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Софія» складено 26.05.2004 за №86, з зазначенням дати виключення із реєстру 28.05.2004. Акт про анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП фірма «Ко-ра» складено 20.08.2001 за №95, дата виключення з Реєстру платників ПДВ не зазначена.

Враховуючи, що податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, видані ТОВ «Софія» у період з 10.10.2001 по 28.05.2004, тобто до втрати статусу платника податку на додану вартість, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування податку на додану вартість за цими операціями.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків рішення суду апеляційної інстанції, а ґрунтуються на власному тлумаченні приписів Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідач, зазначаючи, що датою виключення з Реєстру є відповідна дата прийняття рішення чи настання події, тобто 13.02.2001, не пояснює причин прийняття ним рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Софія» лише 28.05.2004, та, з огляду на таку позицію, доцільність його прийняття.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, прийняв правильне рішення, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2005 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.А.Сергейчук

О.І.Степашко