Ухвала суду № 30652409, 08.04.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/254/13-а

08.04.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки- Акмуллаєва Айше Рустемівна, довіреність № 5 від 22.03.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник позивача, Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки- Науменко Ольга Вікторівна, довіреність № 4 від 22.03.13

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 04.02.13 у справі № 801/254/13-а

за позовом Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки (вул. Самокіша, 30, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95011)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.02.2013 адміністративний позов Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 24.12.2012: №0012752204 та № 0012762204, вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з даним рішенням суду, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.02.2013 скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки (далі позивач) звернулось до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 24.12.2012: № 0012752204 та № 0012762204. Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", та Податкового кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача та, відповідно, про відсутність правових підстав у відповідача виносити податкові повідомлення - рішення від 24.12.2012: № 0012752204 та № 0012762204.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 14.11.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0009772204, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 1637,00 грн., застосовані штрафні санкції у розмір 709,25 грн., та № 0009782204, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 271842,00 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 62960,25 грн.

За результатом адміністративного оскарження винесені податкові повідомлення-рішення: № 0012752204, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на 2046,25 грн., у тому числі: 1637,00 грн. за основним платежем, 409,25 грн. за штрафними санкціями та № 0012762204, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 240463,50 грн., в тому числі: 196371,00 грн. за основним платежем, 44092,50грн. за штрафними санкціями, які і оскаржує позивач.

Передумовою прийняття спірних повідомлень-рішень став акт №7038/22-7/30026756 від 05.10.2012 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податок на додану вартість по взаємовідносинам з Фірмою «Капітель Плюс», ПП «Визит Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП»Севелітстрой», ПП»Габарит-Груп», ТОВ БВП»Строитель -плюс», ПП»Мобкримторг», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс» за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 14.1.191 статті 14, підпункту 138.1.1. пункту 138.1, пункту 138.2 , підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено податок на прибуток на суму 1637,00 грн., порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1. статті 3, підпункту 7.2.1, підпункту 7.2.3. пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 14.1.181, пункту 14.1.191 статті 14, пункту 185.1, статті 185, пункту198.3 статті 198, пункту 201.14, пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 271842,00 грн.

Відповідно до пунктів 1.6 та 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Слід зазначити, що законодавчо встановлені лише вимоги до часу складання податкової накладної - вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відсутнє право платника податків включати в податковий кредит суми податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Обов'язкові реквізити, що повинна містити податкова накладна, визначені у підпункті 7.2.1.пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які сплачені в складі вартості товарів, є належним чином оформлена податкова накладна.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про те, що позивач не мав правових підстав для формування податкового кредиту на підставі отриманих від: Фірми «Капітель Плюс», ПП «Визит Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП»Севелітстрой», ПП»Габарит-Груп», ТОВ БВП»Строитель -плюс», ПП»Мобкримторг», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс» податкових накладних, у зв'язку з тим, що діяльність зазначених суб'єктів господарювання була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та укладені з ними договори не мали реального характеру, тобто, правочини, які були укладені між зазначеними підприємствами та позивачем не спрямовані на реальне настання правових наслідків, через наступне.

Згідно пунктів "а", "б", підпункту 185.1 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку в тому числі з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що за договором підряду від 03.11.2010, укладеному між Фірмою "Капітель Плюс" та позивачем, був проведений поточний ремонт туалету і м'якої кровлі адміністративного приміщення, які розташовані за адресою: місто Алушта, вул. Виноградна, 1, вартістю 4129,18 грн. (у тому числі податок на додану вартість).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що позивач сплатив вартість проведених робіт (у тому числі перерахував податок на додану вартість). До того ж, позивачем наведені докази того, що витрати на проведення поточного ремонту цього об'єкту віднесені на рахунок 924 "Адміністративні витрати" на суму 3440,98 грн. без урахування податку на додану вартість, що підтверджується карткою рахунку 924 за листопад 2010 року.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що на підставі договору № 631 від 01.05.2011, укладеного з Фірмою "Капітель Плюс", було виготовлено та продано позивачу в особі Алуштінського міського і ринкового торгу Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки меблі (шафа, шафа для книжок, тумба, вішалка).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що факт продажу меблів підтверджується документами, оформленими Фірмою "Капітель Плюс" видатковою накладною № 600 від 01.06.2011, податковою накладною № 102 від 19.05.2011. Позивачем оплачена вартість виготовлених меблів, що підтверджено копіями платіжних доручень № 1413 від 19.05.2011на суму 10667,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість), № 1414 від 19.05.2011 на суму 10667,00 грн. (тому числі податок на додану вартість). Позивачем надані докази того, що придбані у Фірми "Капітель Плюс" меблі обліковані на рахунок 22 "Малоцінні та бистрозношувані предмети".

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що в період часу, що перевірявся, позивачу в особі Керченського міського і ринкового торгу Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки Фірмою "Капітель Плюс" на виконання умов договору № 628/133 від 01.10.2009 були надані послуги по прочістке каналізаційних мереж та колекторів на дільниці Центрального ринку за адресою: місто Керчь, вул.Сінна площа, 1, вартістю 79465,20 грн. (у тому числі податок на додану вартість). Факт виконання робіт підтверджений копіями акту виконаних робіт № б/н від 30.10.2009, податкової накладної № 1992 від 19.10.2009 оформленою Фірмою "Капітель Плюс". Надані позивачем документи підтверджують факт оплати вартості виконаних робіт (у тому числі перерахування податку на додану вартість).

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що в період часу що перевірявся, на виконання умов договору №2550/145 від 02.11.2009 КП "Альянс" позивачу в особі Керченського міського і ринкового торгу Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки були надані послуги по прочістке дренажних колекторів, розташованих на ділянці Центрального ринку за адресою: місто Керчь, вул.Сінна площа, 1. Факт виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт № б/н від 30.10.2009, податковою накладною № 4192 від 04.11.2009, оформленою КП "Альянс" . Позивачем сплачена вартість виконаних робіт (у тому числі перерахований податок на додану вартість) .

Заявником апеляційної скарги не враховано, що відповідно до договору № 1390/144 від 26.10.2009 КП "Альянс" позивачу в особі Керченського міського і ринкового торгу Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки були надані послуги по проведенню експертизи електричних мереж Центрального ринку на суму 41046,00 грн. ( в тому числі податок на додану вартість). Факт виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт від 30.11.2009 та податковою накладною № 4191/1 від 04.11.2009.

На виконання умов договору № 80/1838/84 від 10.11.2010 КП "Альянс" позивачу в особі Керченського міського і ринкового торгу Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки були надані послуги по проведенню робіт по вогнезахистної (антісептичної) обробки дерев'яних поверхонь приміщень загальною площею 1198 кв.м об'єктів на Центральному ринку, а саме: готелю "Дім колгоспника" (літ Щ);магазин № 1 (прибудова) (літ А, а), яки розміщені на земельних ділянках за адресами: місто Керчь, вул.Сенна, площа, 1 та вул.Пролетарська, 11. Факт виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт від 31.12.2010, податковою накладною № 4129 від 11.11.2010 на суму 48966,84 грн. (у тому числі податок на додану вартість). Позивачем надані докази оплати вартості вказаних робіт (у тому числі перерахування податок на додану вартість).

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що на виконання умов договору № 266 від 04.10.2010 КП "Альянс" позивачу в особі Керченського міського і ринкового торгу Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки були надані послуги по проведенню робіт по вогнезахистної (антісептичної) обробки дерев'яних поверхонь приміщень загальною площею 715 кв.м об'єктів на ринку по вул. Сморжевського, 1а, павільон № 47 с (літ А-А3);ринку по вул.Цибізова, 6 павільон № 47 (літ А,Б,Г,Д);ринку по вул. Ворошилова, 4, павільон м'ясо-молочний (літ А-А1-а). Факт виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт від 14.10.2010, податковою накладною № 3689 від 15.10.2010 на суму 29227,85 грн. (у тому числі податок на додану вартість). Позивачем надані докази перерахування вартості виконаних робіт (у тому числі податок на додану вартість).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що надані позивачем документи свідчать про те, що на виконання умов договору про надання послуг № 2466/143, укладеного 26.10.2009 з ТОВ БВП "Строітель Плюс", позивачу в особі Керченського міського і ринкового торгу Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки були надані послуги по помивке скляних поверхонь приміщень Центрального ринку на суму 18048,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість). Факт виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт від 30.11.2009, податковою накладною № 4980/1 від 04.11.2009 на суму 18048,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість). Матеріали справи підтверджують оплату вартості наданих послуг .

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що на виконання умов договору про надання транспортних послуг № 2552/146 від 02.11.2009 ТОВ БВП "Строітель Плюс" позивачу в особі Керченського міського і ринкового торгу Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки були надані транспортні послуги на суму 36004,80 грн. ( у тому числі податок на додану вартість). Факт виконання робіт підтверджується актом виконаних робіт від 04.11.2009, податковою накладною № 4979/1 від 04.11.2009 на суму 36004,80 грн. ( у тому числі податок на додану вартість). Позивачем надані докази оплати їх вартості (у тому числі перерахування податку на додану вартість) .

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що позивачем надані документи, яки свідчать про те, що в період часу, що перевірявся, Севастопольському міському і ринковому торгу Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки ПП "Укрторгпартнер" були продані будівельні матеріали, по договору від 01.03.2011 № 73 на суму 8922,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 24 від 04.04.2011 та № 25 від 04.04.2011, податковими накладними № 24 від 04.04.2011 та № 25 від 04.04.2011 Позивачем надані докази оплати вартості придбаних будівельних матеріалів (у тому числі перерахування податку на додану вартість). Придбані будівельні матеріали були обліковані на рахунку: 6851 "Контрагенти" за квітень 2011 року були використані для проведення поточного ремонту та списані згідно з актом списання № СпТ-000042 від 30.04.2011.

Матеріали справи містять копію видаткової накладної № 315 від 23.12.2011, оформленої ПП "Візіт Торг", яка підтверджує придбання позивачем в особі Севастопольського міського і ринкового торгу Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки колоди, поддоні дерев'янихі, стелажів (далі товару) на суму 32049,97 грн. (у тому числі податок на додану вартість). Факт продажу товару підтверджується оформленими ПП "Візіт Торг" видатковою накладною № 315 від 23.12.2011, податковою накладною № 315 від 23.12.2011. Окрім цього, позивачем надана копія видаткової накладної від 18.05.2011 № 139, оформленої ПП"Укрторгпартнер", яка підтверджує придбання і Севастопольським міським і ринковим торгом Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки акумулятору за ціною 950,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що надані позивачем документи свідчать про те, що в період часу, що перевірявся, на виконання умов договору про надання транспортних послуг від 01.07.2011 № 946 ТОВ БВП "Строітель-Плюс" було надано позивачу в особі Севастопольського міського і ринкового торгу Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки транспортні послуги для перевезення овочів та фруктів на суму 35020, грн. (у тому числі податок на додану вартість) . Факт надання послуг підтверджується актами виконаних робіт № 534 від 31.07.2011 та № 695 від 30.11.2011, податковими накладними № 534 від 31.07.2011 та № 424 від 30.11.2011, оформленими ТОВ БВП "Строітель-Плюс". Матеріалами справи підтверджується перерахування вартості наданих послуг (у тому числі податок на додану вартість).

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що в період часу що перевірявся позивачу в особі Ялтинського міського і ринкового торгу Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки ТОВ БВП "Строітель Плюс" та ТОВ "Бренд Строй" надані послуги по ремонту асфальтобетонного покриття. Так, за договорами підряду від 02.11.2009 № 2246 від 14.04.2011 № 382 ТОВ БВП "Строітель Плюс" та ТОВ "Бренд Строй" надані послуги на суми відповідно 59048,40 грн. (у тому числі податок на додану вартість) та 35928,00 грн. (в тому числі податок на додану вартість) по ремонту асфальтобетонного покриття на земельній ділянці, розташованої за адресою: м.Ялта, вул. Карла Маркса, 3. Факт виконання цих робіт підтверджений копіями податкових накладних, оформлених ТОВ БВП "Строітель Плюс" та ТОВ "Бренд Строй" відповідно № 4976 від 03.11.2009 та № 198 від 30.04.2011, актами виконаних робіт: б/н від 06.11.2009 та б/н від 22.04.2011, постановою правління Кримспоживспілки № 254 від 21.12.2009 "Про капітальний ремонт об'єктів Кримспоживспілки". Факт оплати вартості послуг підтверджений копіями платіжних доручень, залучених до матеріалів справи.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що надані позивачем документи свідчать про те, що за договором підряду від 02.11.2009 № 1134 та договором від 11.11.2009 № 1353 КП "Альянс" позивачу в особі Ялтинського міського і ринкового торгу Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки надані послуги по ремонту електричних мереж Ялтинського ГКРТ та виконанню робочого проекту (кабельна лінія, панель електропитання - щіт залику груповий) для приміщення житлового дому, який розташован за адресою: м.Ялта, вул. Орехова, 23. Факт виконання цих робіт підтверджений, податковими накладними, оформленими КП "Альянс" № 4149 від 03.11.2009 та № 4457 від 27.11.2009, актами виконаних робіт б/н від 10.11.2009, актом виконаних проектних робіт, видатковою накладною № 4457 від 11.11.2009. Факт оплати вартості наданих послуг підтверджений копіями платіжних доручень, оформлених Ялтинським міським і ринковим торгом Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки, № 1024 від 05.11.2009 на суму 40344,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість) № 1088 від 27.11.2009 на суму 5983,20 грн. (у тому числі податок на додану вартість).

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що згідно рахунків № 703 від 18.05.2011, № 706 від 18.05.2011, № 707 від 18.05.2011, позивачем в особі Ялтинського міського і ринкового торгу Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки було перераховано на поточний рахунок Фірми "Капітель Плюс" 29027,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість) як передплата за столи. За видатковою накладною № 601 від 31.05.2011, оформленою Фірмою "Капітель Плюс" позивачу були продані столи(ряди) у кількості 30 штук на суму 29027,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість), що підтверджується видатковою накладною № 601 від 31.05.2011 та податковою накладною №103 від 19.05.2011. Відповідно до наданих позивачем документів придбані столи (ряди) були обліковані у балансі на рахунку № 63, що підтверджується карткою рахунку № 63, переведені у позабалансовий облік під табельним номером ПР-0000027 та 31.05.2011 року передані матеріально-відповідальній особі, що підтверджується карткою обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-2) .

Заявником апеляційної скарги не враховано, що за видатковою накладною б/н від 17.02.2012 ПП "Мобкримторг" позивачу була продана кавоварка вартістю 2645,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість). Факт продажу кавоварки підтверджується видатковою накладною б/н від 17.02.2012, податковою накладною № 7 від 17.02.2012, оформленими ПП "Мобкримторг". Факт оплати вартості кавоварки підтверджений матеріалами справи.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що в період часу, що перевірявся, позивач придбав у КН «Альянс» на підстав укладеного з ним 01.10.2010 договору постачання товар (штори, ковдри) на суми 4716,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість) , 2472,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість), 3112,80 грн. (у тому числі податок на додану вартість), 3445,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість), 2966,40 грн. (у тому числі податок на додану вартість), 3603,60 грн. (у тому числі податок на додану вартість). Факт реалізації товарів підтверджений витратними накладними № 53 від 26.01.2010, №549 від 17.03.2010, №2759 від 10.08.2010, №4235 від 25.11.2010, №4729 від 22.12.2010, №445 від 15.02.2011, податковими накладними №53 від 26.101.2010, № 549 від 17.03.2010, 2759 від 10.08.2010, № 4235 від 25.11.2010, №4729 від 28.11.2010, №445 від 15.02.2011. Позивач оплатив вартість придбаного товару (у том числі перерахував податок на додану вартість), ним надані докази його обліку в бухгалтерській звітності.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що позивачем в період часу, що перевірявся на виконання умов договору купівлі-продажу № 73/271, укладеному 01.02.2011 з КП «Альянс», придбаний товар (штори , ламбрекени тощо) на суми 1190,40 грн. (у тому числі податок на додану вартість), 4016,40 грн. (у тому числі податок на додану вартість). Факт реалізації товарів підтверджений витратними накладними від 25.03.2011, №168 від 22.09.2011 податковими накладними №17 від 31.03.2011, №!68 від 22.02.2011. Позивач оплатив вартість придбаного товару (у тому числі перерахував податок на додану вартість), ним надані доказу його обліку в бухгалтерській звітності.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що в період часу, що перевірявся, на виконання умов договору №3468 від 26.10.2009 ТОВ СБП «Строітель -Плюс» позивачу були надані послуги по прочістке каналізаційного колектору Сімферопольського міського і ринкового торгу Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки на суму 98049,60 грн. Факт виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними № 4978/1 від 04.11.2009, № 4977/1 від 04.11.2009, № 4975/1 від 04.11.2009 оформленою Колективним підприємством "Альянс". Позивачем сплачена вартість виконаних робіт (у тому числі перерахований податок на додану вартість) .

Окрім цього, ТОВ СБП «Строітель-Плюс» на підставі договору № 653 від 09.09.2011 були виконані роботи по монтажу системи вентиляцій будівлі позивача, розташованої за адресою : місто Сімферополь, вул. Самокіша30, вартістю 12499,73 грн. Вказані роботи прийняти позивачем, їх проведення відображено в його бухгалтерському обліку.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що на виконаня умов договору №4 від 16.02.2010 ПП «Габаріт-Груп» були надані послуги по виготовленню Лайт-боксу вартістю 17199,96 грн. (у тому числі податок на додану вартість) для використання Сімферопольским міським і ринковим торгом. Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки. На підставі договору № 1624 , укладеного 01.01.2010 були виконані роботи вартістю 15600 грн. (у тому числі податок на додану вартість) по виготовленню ескізного проекту реконструкції нежитлових приміщень Критого ринку Сімферопольського міського і ринкового торгу Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки . До матеріалів справи залучена копія ескізного проекту, докази прийняття робіт позивачем.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що документи створені у ході виконання укладених між позивачем та контрагентами договорів, які вказані вище, в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Судом першої інстанції безспірно встановлено наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, які є єдиними документами, на підставі яких платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що документи, що долучені до матеріалів справи, мають реквізити, необхідні для підтвердження здійснення господарської операції по оприбуткуванню, та ведення бухгалтерського обліку і є первинними документами.

Слід зазначити, що позивач і його контрагенти мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України.

Статут позивача не містить будь-яких обмежень чи заборони керівництву підприємства на укладання зазначених угод. Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Отже, первинні документи, є належним доказом реальності господарських операції між позивачем та названими контрагентами та є достатніми, в силу закону, для виникнення права на формування матеріальних витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що з метою встановлення фактичного здійснення господарських операції, наявності підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість відповідачем, згідно акту перевірки, не були з'ясовані таки обставини, як рух активів у процесі здійснення господарських операцій, постановка на облік, експлуатація устаткування, використання матеріалів в господарський діяльності позивача, тобто, такі фактичні дані, які підтверджують господарські операції.

Слід зазначити, що відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що вказані підприємства на момент укладення угод були виключені з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим були не наділені цивільною дієздатністю та правоздатністю. Більш того акт перевірки не містить посилань на таки факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Будь-яких доказів недобросовісності позивача, як платника податку на додану вартість, податковим органом не подано.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність здійснення реального виконання господарських операцій, оскільки зміст правочинів з контрагентами позивача не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договори укладені за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаного правочинів.

В порушенні вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому наказом Державної податкової служби України від 22.12.2010 №984, акт перевірки не містить оцінки конкретних господарських операцій вчинених між позивачем та контрагентами з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, що вказує на необґрунтованість зроблених висновків, а також вказують на формальний підхід відповідача до проведення перевірки.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача, зроблених в акті перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в результаті відносин з контрагентами: з Фірмою «Капітель Плюс», ПП «Визит Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП»Севелітстрой», ПП»Габарит-Груп», ТОВ БВП»Строитель -плюс», ПП»Мобкримторг», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс» за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, оскільки він базується на наявних у справі доказах та судом першої інстанції дана належна правова оцінка нормам матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 24.12.2012: № 0012752204 та № 0012762204,діяв не в порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.02.13 у справі № 801/254/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко