Ухвала суду № 3065205, 09.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/скарга №К-11657/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2008 р. Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Рибченка А.О.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача: не зявився.

відповідача-1:Кривобока Ю.М.

відповідача-2:Ковальчука О.М.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Рей+»

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2005 р.

у справі№ 33/719-32/512

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Рей+»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

Державної податкової адміністрації України

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено вимоги, з врахуванням уточнених вимог, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі м.Києва від 03.03.2003 р. №164-26-9/21605517-2381, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток у розмірі 15395,31 грн., у т.ч. 12316,25 грн. основний платіж та 3079,06 грн. штрафні (фінансові) санкції, та №165-26-9/21605517-2382, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 10263,54 грн., у т.ч. 8210,83 грн. основний платіж та 2052,71 грн. штрафні (фінансові) санкції, та про припинення провадження у справі в частині вимог заявлених до ДПА України.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 23.11.2004 р. позов задоволено частково. Прийнято відмову ТОВ «Промислова група Рей+» від позовних вимог до ДПА України. Провадження у справі в цій частині припинено на підставі п.4 ст.80 ГПК України. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва від 03.03.2003 р. №164-26-9/21605517-2381 та №165-26-9/21605517-2382.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2005 р. рішення місцевого господарського суду в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі м.Києва від 03.03.2003 р. №164-26-9/21605517-2381 та №165-26-9/21605517-2382 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Дніпровському районі м.Києва від 03.03.2003 р. №164-26-9/21605517-2381 та №165-26-9/21605517-2382 відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідачі заперечень на касаційну скаргу не надали, їх представники у судовому засіданні касаційної інстанції просили в задоволенні касаційної скарги відмовити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено у справі, між позивачем та ПП «Віа-Контур» було укладено договір від 01.07.2001 р. №14/2 купівлі-продажу настойки «Кришталева» на загальну суму 49265,00 грн., у т.ч. ПДВ 8210,83 грн.

Виконання договору сторонами підтверджується виданими ПП «Віа-Контур» накладною №1/14 від 24.07.2001 р., та податковою накладною №1/14 від 24.07.2001 р. на загальну суму 49265,00 грн., у т.ч. ПДВ 8210,83 грн. та платіжним дорученням №260 від 23.07.2001 р., згідно якого позивач перерахував ПП «Віа-Контур» грошові кошти в розмірі 49265,00 грн.

Вищезазначені факти не заперечуються відповідачем та знайшли своє підтвердження в акті документальної перевірки від 27.02.2003 р. №31/20/26-20/2/21605517, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва у справі №2-4301/02 від 25.09.2002 р. визнано недійсними державну реєстрацію ПП «Віа-Контур», проведену Святошинською районною у м.Києві державною адміністрацією, від дати реєстрації (06.04.2001 р.), реєстрацію ПП «Віа-Контур» платником податку на додану вартість від дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість, первинні бухгалтерські документи з реквізитами ПП «Віа-Контур», статут та рішення №1 від 30.03.2001 р. про створення ПП «Віа-Контур» та призначення ОСОБА_1 директором підприємства.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 5.8 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи, що оплата придбаного у ПП «Віа-Контур» товару за договором від 01.07.2001 р. №14/2 здійснена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №260 від 23.07.2001 р., яке є первинним документом у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», судова колегія вважає правильними висновки суду першої інстанції про правомірне віднесення позивачем цих витрат до складу валових витрат по факту оплати.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Встановивши факт придбання позивачем у липні 2001 р. товарів у ПП «Віа-Контур» та сплати у складі їх вартості податку на додану вартість, що не заперечується і відповідачем, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі вартості товарів. На час укладання та виконання угод між позивачем та ПП «Віа-Контур», останнє було зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності та як платник податку на додану вартість.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва у справі №2-4301/02 від 25.09.2002 р. визнано недійсною реєстрацію ПП «Віа-Контур» платником податку на додану вартість від дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість.

Однак, як передбачено Положенням про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000 р., свідоцтво платника ПДВ діє до дати анулювання. Пп.25.3 цього Положення передбачено, що за наявності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість орган державної податкової служби здійснює таке анулювання, зокрема, на дату прийняття рішення.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що на час видачі податкових накладних ПП «Віа-Контур» був платником ПДВ, податкові накладні видані з дотриманням приписів пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З врахуванням викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, правильно оцінивши обставини справи, у відповідності до вимог закону, дійшов вірного висновку, про наявність підстав для задоволення позову, у звязку з чим, касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанцій скасуванню, а рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Рей+» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2005р. скасувати.

Рішення Господарського суду м.Києва від 23.11.2004 р. залишити в силі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

А.О.Рибченко

О.А.Сергейчук

О.І.Степашко