Ухвала суду № 30649923, 11.04.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6101/12/0170/28

11.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

при секретарі судового засідання Гоголевої І.А.

за участю сторін:

представник позивача, Комерційного товариства "Лусес Де Валенсія Лімузін, ТОВ" (LUSES DE VALENCIA LIMOUSIN,SL) Представництво"Лусес Де Валенсія Лімузін,С.Л.- Андруцька Ганна Олександрівна, довіреність № б/н від 01.10.12

представник відповідача, Кримської митниці- Гомель Андрій Олександрович, довіреність № 17-07/70 від 03.01.13

розглянувши матеріали справи № 2а-6101/12/0170/28 за апеляційною скаргою Кримської митниці на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко Г.Б. ) від 24.09.12

за позовом Комерційного товариства "Лусес Де Валенсія Лімузін, ТОВ" (LUSES DE VALENCIA LIMOUSIN,SL) Представництво "Лусес Де Валенсія Лімузін,С.Л." (вул. Маршала Жукова, буд.31 кв.31,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95035)

до Кримської митниці (вул. Мальченка, 22,Сімферополь, Аерофлотський, Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95491)

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Комерційного товариства "Лусес Де Валенсія Лімузін, ТОВ" (LUSES DE VALENCIA LIMOUSIN,SL) Представництво "Лусес Де Валенсія Лімузін,С.Л." до Кримської митниці про визнання протиправним та таким, що суперечить діючому законодавству та підлягає скасуванню, рішення про визнання митної вартості, оформлене Актом №0028/11/600000000/0026585009 від 13.12.2011 планової документальної перевірки " Представництво "Лусес Де Валенсія Лімузін, С.Л." з питань митної справи за період з 01.10.2008 до 30.09.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.09.2012 позовні вимоги Комерційного товариства "Лусес Де Валенсія Лімузін, ТОВ" (LUSES DE VALENCIA LIMOUSIN,SL) Представництво "Лусес Де Валенсія Лімузін,С.Л." до Кримської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано рішення про визначення митної вартості, оформлене Актом №0028/11/600000000/0026585009 від 13.12.2011 р. планової документальної перевірки Представництва "Лусес Де Валенсія Лімузін,С.Л." з питань митної справи за період з 01.10.2008 до 30.09.2011 р.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.09.2012 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем з метою митного оформлення товарів (порошку плодів ріжкового дерева, далі - товар) до Кримської митниці було надано вантажні митні декларації за формою МД-2 №600020002/10/000443 від 30.12.2010р., №600020002/10/000384 від 30.11.2010р., №600020002/11/000029 від 26.01.2011р., №600020002/11/000081 від 03.03.2011р., згідно яких товар було оформлено до ввезення на адресу Представництва позивача.

За митною декларацією №600020002/10/000384 від 30.11.2010р. позивачем було заявлено до декларування партію товару кількістю 19500 кг, митна вартість цього товару була визначена резервним методом з розрахунку 0,33 євро за кг, загальна вартість партії становила 6435 євро, що в перерахунку іноземної валюти за офіційним курсом НБУ на день подання митної декларації складає 67151,12 грн. За митною декларацією №600020002/10/000443 від 30.12.2010р. митна вартість товару також була визначена резервним методом з розрахунку 0,33 євро за кг товару, загальна вартість партії становила 6435 євро, що в перерахунку іноземної валюти за офіційним курсом НБУ на день подання митної декларації складає 67282,63грн. За митною декларацією №600020002/11/000029 від 26.01.2011р. митна вартість товару була визначена резервним методом з розрахунку 0,34 євро за кг, загальна вартість партії становила 6630 євро, що в перерахунку іноземної валюти за офіційним курсом НБУ на день подання митної декларації складає 71561,51 грн. За митною декларацією №600020002/11/000081 від 03.03.2011р. митна вартість товару була визначена резервним методом з розрахунку 0,34 євро за кг, загальна вартість партії становила 6630 євро, що в перерахунку іноземної валюти за офіційним курсом НБУ на день подання митної декларації складає 72666,15 грн. Для розмитнення товару до вантажних митних декларацій позивачем додавалися наступні документи, які містили відомості стосовно митної вартості товару:

1) до митної декларації №600020002/10/000384 від 30.11.2010р. - інвойс №5/V від 16.11.2010р. з визначенням ціни 0,33 євро за кг товару та загальної вартості 6435 євро; калькуляцію виробника від 18.11.2010р., в якій зазначено, що ринкова вартість товару складає 0,33 євро/кг;

2) до митної декларації №600020002/10/000443 від 30.12.2010р. - інвойс №6/V від 16.12.2010р. з визначенням ціни 0,33 євро за кг товару та загальної вартості 6435 євро; калькуляцію виробника від 16.12.2010р., в якій зазначено, що ринкова вартість товару складає 0,33 євро/кг;

3) до митної декларації №600020002/11/000029 від 26.01.2011р. - інвойс №1/V від 11.01.2011р. з визначенням ціни 0,34 євро за кг товару та загальної вартості 6630 євро; калькуляцію виробника від 10.01.2011р., в якій зазначено, що ринкова вартість товару складає 0,34 євро/кг;

4) до митної декларації №600020002/11/000081 від 03.03.2011р. - інвойс №2/V від 23.02.2011р. з визначенням ціни 0,34 євро за кг товару та загальної вартості 6630 євро; калькуляцію виробника від 11.02.2011р., в якій зазначено, що ринкова вартість товару складає 0,34 євро/кг.

В усіх інвойсах зазначено, що товар ввозиться позивачем на адресу зареєстрованого на території України власного представництва на умовах CPT, Євпаторія. Також позивачем до митних декларацій додавалися копії ВМД країни відправлення.

В усіх перелічених випадках декларування товару до митного органу позивачем надавалося рішення №600000006/2010/000381/1 від 09.07.2010г. про визначення митної вартості порошку плодів ріжкового дерева, яке було прийнято митним органом під час розмитнення цього товару при його першому ввезенні позивачем на територію України - митним органом була визначена митна вартість порошку з плодів ріжкового дерева на рівні 0,3272 євро/кг.

Згідно вказаного у цьому рішенні джерелами інформації, які використовувалися митним органом для визначення митної вартості, є ст.265, 266, 269, 273 Митного кодексу України, постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" від 20.12.2006р. №1766, постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" від 09.04.2008р. №339.

29 грудня 2011р. за наслідками проведеної планової документальної перевірки з питань митної справи представництва "ЛУСЕС ДЕ ВАЛЕНСІЯ ЛІМУЗИН, С.Л.", код ЄДРПОУ 26585009, яке є представництвом позивача на території України, відповідачем оформлено Акт перевірки №0028/11/600000000/0026585009 від 13.12.2011р.

Згідно вказаного в Акті, при перевірці правильності визначення митної вартості встановлено, що позивачем з поточного рахунку представництва сплачено за послуги з перевезення товару, декларування якого здійснено за ВМД №600020002/10/000443 від 30.12.2010р., №600020002/10/000384 від 30.11.2010р., №600020002/11/000029 від 26.01.2011р., №600020002/11/000081 від 03.03.2011р.

Вартість сплачених позивачем з рахунку представництва транспортних послуг, на думку відповідача, повинна бути доданою до митної вартості товару на підставі п.5 абзацу другого ст. 267 Митного кодексу України як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, додатково понесені позивачем.

Відповідачем вирішено, що задекларована позивачем митна вартість товарів повинна бути збільшеною: за митною декларацією №600020002/10/000384 від 30.11.2010р. на 28590 грн. (вартість послуг, наданих ФОП ОСОБА_8 за актом виконаних робіт №Tt-00000103 від 25.11.2010р.); за митною декларацією №600020002/10/000443 від 30.12.2010р. - на 26250 грн. (вартість послуг, наданих ФОП ОСОБА_9 за актом виконаних робіт б/н від 05.01.2011р.); за митною декларацією №600020002/11/000029 від 26.01.2011р. - на 23680грн. (вартість послуг, наданих ТОВ "Корсель" за актом виконаних робіт №К-00000007 від 26.01.2011р.); за митною декларацією №600020002/11/000081 від 03.03.2011р. - на 23680грн. (вартість послуг, наданих ТОВ "Корсель" за актом виконаних робіт №К-00000025 від 04.03.2011р.). Розрахунок митної вартості товару за вказаними ВМД наведено Відповідачем у додатку №3 до Акту перевірки.

У висновках Акта перевірки відповідачем зазначено, що митна вартість визначена ним на підставі ст. 265, 266, 267, 273 Митного кодексу України та п.54.3.6 Податкового кодексу України, п.3, 4 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів від 09.04.2008р. №339.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів, що у правовідносинах з Комерційного товариства "ЛУСЕС ДЕ ВАЛЕНСІЯ ЛІМУЗИН, ТОВ" діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу другого п.9 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів від 09.04.2008р. №339 у разі встановлення за результатами перевірки випадків заниження митної вартості товарів рішення про визначення митної вартості товарів окремо не оформлюється, а відомості про визначену митним органом митну вартість товарів зазначаються у відповідному акті про результати перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - МКУ), особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Відповідно до статті 42 МКУ під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Контроль правильності визначення митної вартості відповідно до положень МКУ здійснює митний орган згідно з положенням цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 МКУ, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У процесі вступу України до СОТ законодавство України з питань визначення митної вартості товарів було повністю приведено у відповідність до вимог Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - ГАТТ), зокрема Угоди про застосування статті VII ГАТТ. У процесі приведення законодавства до зазначених вимог були внесенні зміни до розділу XI Митного кодексу України та наказом Держмитслужби від 31.01.2007 N 74 були затверджені Методичні рекомендації із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (далі - Методичні рекомендації), які імплементували в українське законодавство вимоги Тлумачних приміток до Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

На цій підставі стаття VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - ГАТТ) "Оцінка товару для митних цілей" та Угода про застосування статті VII ГАТТ є частиною національного законодавства України.

Відповідно до пункту 2(a) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2(b) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продасться або пропонується для продажу при нормальній торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до додатка 1 до статті VII ГАТТ формування пунктів (a) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на аналогічний товар.

Таким чином, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

В листі Державної митної служби України від 29.10.2010р. № 11/7-10.16/13195 зазначено, що це можливо здійснити тільки шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією - рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено і інформація про які ретельно перевірялася, що передбачено відповідно до статті 267 МКУ та Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 09.04.2008 N 339.

Згідно ст.259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - стаття 267 МКУ;

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів - стаття 268 МКУ;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - стаття 269 МКУ;

4) на основі віднімання вартості - стаття 271 МКУ;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість) - стаття 272 МКУ;

6) резервного - стаття 273 МКУ.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом ціни договору відповідно до норм ст.267 МКУ, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст.268 і 269 МКУ. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог ст.268 і 269 МКУ за основу може бути взята ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україну не пов'язаному з продавцем покупцю, або обчислена відповідно до ст.271 МКУ або ст.272 МКУ вартість товарів. При цьому кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст.273 МКУ.

Відповідно до ст.267 МКУ встановлено порядок застосування методу визначення митної вартості за ціною договору.

Митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами. Особи вважаються пов'язаними між собою в разі, якщо один з них прямо або опосередковано контролює іншого.

Відповідно до положень розділу XI МКУ, в основу якого ввійшли основні положення Угоди про застосування статті VII ГАТТ, а також відповідно до Тлумачних приміток, що є невід'ємною частиною зазначеної Угоди, розроблено та Наказом Державної митної служби України від 31.01.2007р. №74 затверджено Методичні рекомендації із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України (далі - Наказ №74).

Згідно п.4.9 цього Наказу для цілей статті 267 термін "особи" включає, де це доречно, юридичних осіб. Тлумачення до ст.267 МКУ не містять жодних застережень про те, що юридична особа та її представництво можуть бути визнані різними особами для цілей застосування методу визначення митної вартості за ціною договору. Використання вказаного в ст.267 МКУ методу визначення митної вартості товарів за ціною договору в разі ввезення товару в операціях, що здійснюються однією юридичною особою, цією нормою не передбачено.

Оскільки позивач та утворене ним на території України представництво є однією юридичною особою, відтоді представництво повністю підконтрольне позивачеві, а відтак позивач та його представництво є пов'язаними між собою особами.

З цього випливає, що митна вартість у разі ввезення товарів позивачем на адресу свого представництва не може бути визначеною за ціною договору.

На цій підставі посилання відповідача про те, що митна вартість повинна була бути визначеною Позивачем з урахуванням приписів ст.267 МКУ є такими, що не відповідають законодавству. На це вказано Державною митною службою України в рішенні про результати розгляду скарг позивача №11.1/2-15.1/950 від 03.02.2012р.

Відповідно до ст. 266 МКУ якщо митна вартість не може бути визначена за методом ціни договору відповідно до норм ст.267 МКУ, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст.268 і 269 МКУ. Ст.269 МКУ передбачає метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Позивачем надано рішення №600000006/2010/000381/1 від 09.07.2010г. про визначення митної вартості порошку плодів ріжкового дерева, яке було прийнято митним органом під час розмитнення цього товару при його першому ввезенні Позивачем на територію України - митна вартість порошку з плодів ріжкового дерева зазначена на рівні 0,3272 євро/кг. Згідно вказаного у цьому рішенні джерелами інформації, які використовувалися митним органом для визначення митної вартості, є ст.265, 266, 269, 273 Митного кодексу України. Тобто Відповідач здійснив визначення митної вартості відповідно до вимог ст.269 МКУ за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Розділом 6 Наказу №74 надано роз'яснення до статті 269 МКУ. Згідно п.6.1 Наказу №74 при застосуванні методу визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів митний орган використовує інформацію, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, у тому числі програмно-інформаційному комплексі "Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України", про продаж подібних товарів на тих самих комерційних умовах і приблизно в тих самих кількостях, що й товари, які оцінюються. Відповідно до пунктів 5.4 та 6.4 Наказу №74 митна вартість за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів означає митну вартість товару, яка була вже прийнята згідно зі статтею 267 Митного кодексу України та скоригована відповідно до абзацу статей 268 (269) та пунктів 5, 6, 7 абзацу другого статті 267 Митного кодексу України. Саме пунктом 5 абзацу другого статті 267 МКУ передбачено додавання до ціни договору витрат покупця на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Аналогічні норми містяться у пунктах 4 приміток до статей 2 та 3 Тлумачних приміток, які є невід'ємною частиною Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

Тобто при визначенні митної вартості другим та третім методами до уваги має братися інформація про оформлені ідентичні та подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких здійснено із застосуванням першого методу визначення митної вартості. Тому митна вартість за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів визначена вже з урахуванням відповідних витрат на транспортування. Умов, за яких було б потрібно до вартості подібних (аналогічних) товарів окремо додати ще й вартість транспортування, ст.269 МКУ не містить.

Використання резервного методу передбачено ст.273 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу. Тоді митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями ГАТТ.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Положеннями ГАТТ передбачено оцінювання ввезеного товару для митних цілей на основі дійсної вартості, під якою розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продасться або пропонується для продажу при нормальній торгівлі в умовах вільної конкуренції. Позивач надав інформацію, яка Відповідачем не спростована, стосовно митної вартості подібного (аналогічного) товару "Порошок плодів ріжкового дерева" при ввезенні між GA TORRES, S.L. CTRA TURIS SILLA SN 46389 TURIS VALENCIA SPAIN і ТОВ "КОРПОРЕЙШН УКРПРОМЕНЕРГО" (69096, м.Запоріжжя, вул.Ладозька, 19), з якої вбачається, що визначена Позивачем митна вартість вище вартості подібних (аналогічних) товарів, які майже одночасно з Позивачем імпортовані в Україну між непов'язаними продавцем та покупцем. Це повністю відповідає загальним принципам оцінки, передбаченим відповідними пунктами статті VII, зокрема, пункту 2(a) статті VII ГАТТ, згідно якого дійсна вартість - це ціна, за яку під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Норми ст. 273 МКУ прямо не передбачають, що витрати, сплачені за перевезення товарів в гривні з поточного рахунку Позивача, відкритого на ім'я зареєстрованого в Україні Представництва, повинні додаватися до митної вартості, визначеної на рівні подібних (аналогічних) товарів, які майже одночасно з Позивачем імпортовані в Україну між непов'язаними продавцем та покупцем.

На обґрунтування митної вартості декларант надавав Відповідачеві рішення №600000006/2010/000381/1 від 09.07.2010г. про визначення митної вартості порошку плодів ріжкового дерева, а також:

1) до митної декларації №600020002/10/000384 від 30.11.2010р. - інвойс №5/V від 16.11.2010р. з визначенням ціни 0,33 євро за кг товару та загальної вартості 6435 євро; калькуляцію виробника від 18.11.2010р., в якій зазначено, що ринкова вартість товару складає 0,33 євро/кг;

2) до митної декларації №600020002/10/000443 від 30.12.2010р. - інвойс №6/V від 16.12.2010р. з визначенням ціни 0,33 євро за кг товару та загальної вартості 6435 євро; калькуляцію виробника від 16.12.2010р., в якій зазначено, що ринкова вартість товару складає 0,33 євро/кг;

3) до митної декларації №600020002/11/000029 від 26.01.2011р. - інвойс №1/V від 11.01.2011р. з визначенням ціни 0,34 євро за кг товару та загальної вартості 6630 євро; калькуляцію виробника від 10.01.2011р., в якій зазначено, що ринкова вартість товару складає 0,34 євро/кг; копію ВМД країни відправлення від 13.01.2011 № 11ES0017411 0020763;

4) до митної декларації №600020002/11/000081 від 03.03.2011р. - інвойс №2/V від 23.02.2011р. з визначенням ціни 0,34 євро за кг товару та загальної вартості 6630 євро; калькуляцію виробника від 11.02.2011р., в якій зазначено, що ринкова вартість товару складає 0,34 євро/кг; копію ВМД країни відправлення від 13.01.2011 № 11ES0017411 0166945.

В усіх випадках декларування заявлена Позивачем митна вартість є не нижче тієї, яка була визначена митним органом рішенням №600000006/2010/000381/1 від 09.07.2010г.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо можливості визнання вартості подібного (аналогічного) товару при ввезенні товару від GA TORRES, S.L. CTRA TURIS SILLA SN 46389 TURIS VALENCIA SPAIN на адресу ТОВ "КОРПОРЕЙШН УКРПРОМЕНЕРГО" в якості "дійсної вартості", на якій повинна ґрунтуватися оцінка імпортованого товару для митних цілей згідно статті VII ГАТТ.

Законні підстави для висновку про обґрунтованість додавання сплачених Позивачем витрат на транспортування до визначеної Позивачем митної вартості, яка відповідає дійсній вартості подібного (аналогічного) товару, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, відсутні, що і було прийнято до уваги судом першої інстанції.

Стаття 71 КАС України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, прийняте Кримською митницею рішення про визначення митної вартості, оформленого Актом №0028/11/600000000/0026585009 від 13.12.2011р. планової документальної перевірки Представництва "ЛУСЕС ДЕ ВАЛЕНСІЯ ЛІМУЗИН, С.Л.", код ЄДРПОУ 26585009 з питань митної справи за період з 01.10.2008 до 30.09.2011р. є протиправним про що обґрунтовано зазначив суд першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кримської митниці залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.09.12 у справі № 2а-6101/12/0170/28 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна