Постанова № 306488, 13.12.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

12.12.06р.

Справа № А36/451

За позовом Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, м. Дніпропетровської

до Приватного підприємства "Медидез", м. Дніпропетровськ

про звернення стягнення на суму 169грн.00коп.

Суддя М.П. Кожан

Секретар судового засідання О.І.Гриценко

Представники сторін:

від позивача: Михайленко О.І., довіреність № 29903/10/10 від 06.12.2006р.

від відповідача: директор Подкопаев В.Г., рішення від 04.06.2005р., Волошин Е.П., довіреність №4 від 11.12.06р.

СУТЬ СПОРУ:

Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить звернути стягнення на активи відповідача в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 169грн. 00коп.

Відповідач заперечення на позовну заяву не надав, проте у судовому засіданні пояснив, що позов не визнає, оскільки у нього не може бути боргу з ПДВ, оскільки діяльності він не веде.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Медидез", зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 17.06.2005р.

Відповідно до п.п. 5.2.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі - Закону України №2181) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Таким чином, податкове зобов’язання визначене у податковому повідомленні-рішенні Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська № 0003091600 від 26.05.06р вважається узгодженим у момент його отримання.

Сторонами не надано доказів сплати у встановлені терміни зазначеного узгодженого податкового зобов’язання.

Сторонами не надано доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 5.4.1 Закону України №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податковий борг відповідача виник в результаті несплати в установлені строки узгодженої суми податкових зобов”язань з податку на додану вартість у сумі 170грн.00коп., визначеної у податковому повідомленні-рішенні Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська № 0003091600 від 26.05.06р., яке було вручено відповідачу, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.06.2006р.

Крім того, відповідачу були надіслані перша та друга податкові вимоги.

Доказів оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення та податкових вимог сторонами не надано.

Відповідно до ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 8 норми Конституції є нормами прямої дії.

Статтями 4, 9 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. встановлено, що платники податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов’язок їх сплачувати у встановлені законами терміни.

Згідно п.3.1.1 Закону України № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Платники податків –юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафна санкції (п.1.1 Закону).

Податковий борг (недоїмка) –податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не плачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача станом на 15.11.2006р. складає 169грн.00коп.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Звернути стягнення на активи приватного підприємства “Медидез” (код ЄДРПОУ 33611607, р/р26006050400981 в КБ «ПриватБанк», МФО 305299) на користь державного бюджету (р/р31112029600003, код платежу 140100, отримувач відділення Державного казначейства України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, банк УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЗКПО 242444876) в сумі 169грн.00коп. в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили у відповідності до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.П. Кожан