Ухвала суду № 30647439, 09.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 р.Справа № 2а-1670/8008/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2013р. по справі № 2а-1670/8008/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Світ"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш світ", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, в якому просив Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 20.11.2012 № 0013242301/1813 та № 0013252301/1814.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2013р. по справі №2а-1670/8008/12 вимоги позивача були задоволені. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 20.11.2012 № 0013242301/1813 та № 0013252301/1814.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2013р. по справі №2а-1670/8008/12 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 30.10.12 № 4519/22-209/33255448, в якому зроблені висновки про порушення ТОВ «Наш світ» положень: п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9. п.139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 27140 грн. за 2-3 квартали 2011 року, в тому числі за 2 квартал 2011 року - 7521 грн., за 3 квартал 2011 року - 19619 грн. та пунктів 198.3., 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 23600 грн., в тому числі: за червень 2011 року на суму 6540 грн., за вересень 2011 року на суму 17060грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Фактичною підставою висновків про наявність порушення слугувало судження відповідача про безпідставне віднесення на збільшення витрат та на збільшення податкового кредиту податкових накладних, що були виписані контрагентом ТОВ "Монолітбудкомплект", оскільки відсутнє документальне підтвердження факту здійснення господарських операцій.

Матеріали справи свідчать про те, що 25.05.2010 між позивачем (замовник) та ТОВ "Монолінбудкомплект" (виконавець) про надання послуг № 8/2, за умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику технологічні послуги по механічному різанню металопрокату, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані послуги.

Крім того, 01.07.2012 між позивачем (замовник) та ТОВ "Монолінбудкомплект" (виконавець) про виконання робіт № 8, за умов якого виконавець зобов'язується виконати роботи по технічному обслуговуванню токарно-вінторізних станків с ЧПУ, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи.

На момент укладення зазначених правочинів сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб. ТОВ "Монолінбудкомплект" на момент укладення і виконання договорів та виписування спірних податкових накладних, було зареєстровано платником податку на додану вартість.

За формою вчинення, предметом, змістом прав та обов'язків сторін зазначені договори закону не суперечать.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірних правочинів з ТОВ "Монолінбудкомплект" по наданню послуг та виконанню робіт, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: податкові накладні № 70 від 29.06.2011, № 180 від 27.09.2011. Крім того, ТОВ "Наш світ" та ТОВ "Монолінбудкомплект" були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000016, № ОУ-0000027, № ОУ-0000018, № ОУ-0000019, № ОУ-0000020, № ОУ-0000021, № ОУ-0000022, № ОУ-0000023, № ОУ-0000025, ОУ-0000028, № ОУ-0000030, № ОУ-0000031, №ОУ-0000032, № ОУ-0000035; акт приймання-передачі продукції від 01.06.2011 та акт приймання-передачі токарно-винторізних станків с ЧПУ від 16.09.2011.

На підтвердження здійснення оплати за надані послуги та виконані роботи позивачем суду надано платіжні доручення № 693 від 27.07.2011, № 698 від 29.07.2011, № 702 від 04.08.2011, № 760 від 12.10.2011.

Після виконання фрезерувальних робіт готова продукція була транспортована від ТОВ "Монолінбудкомплект" до ТОВ "Наш світ" власним транспортним засобом позивача, про що свідчить подорожній лист службового автомобіля № 29092011/1 від 29.06.2011.

Наявність у позивача власного транспортного засобу підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії КХС № 894577.

Доводи позивача про подальше використання придбаного за спірними правочинами товару (послуг), відповідачем не спростовані, підтверджуються первинними документами.

Долучені до матеріалів справи первинні та розрахункові документи не містять дефектів форми, змісту або походження, котрі спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, узгоджуються з вимогами ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, наявна в матеріалах справи первинна бухгалтерська документація в сукупності свідчить про реальність виконання укладених між позивачем та ТОВ "Монолінбудкомплект" правочинів.

За матеріалами справи вбачається, що підставою для висновків ОДПІ про неправомірне збільшення платником податків витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ за спірними правочинами є висновки довідки зустрічної звірки по ТОВ "Монолінбудкомплект" складеною ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо вчинення нікчемних правочинів.

Проте приєднані до справи документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом при укладанні і виконанні спірних правочинів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано.

Слід зазначити, що отримання податковим органом довідки зустрічної звірки, в якій викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або висновки про відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також, законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Крім того, обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, факти порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2013р. по справі № 2а-1670/8008/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.