Постанова № 30646893, 09.04.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 807/532/13-а

Рядок статзвітності № 12.2

Код 12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Плеханова З.Б., суддів Маєцька Н.Д. та Калинич Я.М., за участю секретаря судового засідання Федорової Г.Ф. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2

відповідача : Міністерство закордонних справ України , представник - Монастирук Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної та моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 09 квітня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 квітня 2013року.

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерство закордонних справ України про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної та моральної шкоди.Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.08.2010 року наказом МЗС України № 1840-ос позивач був призначений з 13.09.2010 року на посаду першого секретаря відділу з економічних питань Посольства України в Грузії на час довготермінового відрядження.

Відповідно до п.2 вказаного наказу позивачу встановлено посадовий оклад в національній валюті та відповідні надбавки.

Згідно п. 3 вищевказаного Наказу встановлено норму відшкодування витрат в іноземній валюті. Наказом МЗС України від 07.08.2012 р. №1692-ос позивача відкликано в Україну. 30.08. 2012 року у зв'язку з службовою необхідністю, ОСОБА_1 повернувся на Україну.

Під час вказаного довгострокового відрядження позивач вказує, що був працівником дипломатичної служби України, придбав автомобіль та ввіз його на митну територію України - Чопську митницю.

Позивач зазначає, що має пільгу при оподаткуванні автомобіля ввезеного на митну територію України - звільнений від оподаткування транспортного засобу, оскільки ст. 374 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ встановлює, що посадові особи дипломатичних установ України мають пільги при оподаткуванні товарів за умови, коли сукупна вартість товарів не перевищує 50 відсотків від суми, що виплачується працівнику дипломатичної служби у зв'язку з перебуванням у довготерміновому відрядженні або проходженням дипломатичної служби за кордоном та підтверджується документами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача з проханням видати довідку про підтвердження суми, що була виплачена йому під час вказаного довготермінового відрядження. Така довідка, як зазначає позивач, була йому видана (Довідка серії АА № 003931 за вих. № 200), однак у ній не вказано всі виплачені позивачу суми.

У зв'язку з цим 29 листопада 2012 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про видачу довідки із зазначенням у ній усіх сум, виплачених йому згідно наказу № 1840-ос від 31.08.2010 року а саме: посадовий оклад, відповідні надбавки та виплати, відшкодування витрат в іноземній валюті. Оригінал довідки за вих. № 200 від 30.10.12 , на вимогу департаменту з фінансово адміністративних питань МЗС України повернув для анулювання.

29.12.2012 року повторно подав до Міністерства закордонних справ України заяву про видачу довідки про підтвердження виплачених сум під час довготермінового відрядження. Як стверджує позивач, вказана заява зареєстрована відповідачем за вх. № 140389 від 29.12.2012 року. Також на адресу відповідача направляв досудове нагадування. Однак відповіді на свою заяву не отримував.

Але після відкриття Закарпатським окружним адміністративним судом провадження по даній справі до суду була подана заява , в якій позивач зазначив , що, все ж таки 06.03.2013 року він отримав Довідку серії АА № 004031 від 04 березня 2013 року за вих. № 54 про підтвердження суми, що була виплачена йому, під час вказаного довготермінового відрядження, у зв'язку з чим позивач відмовився від позовних вимог в даній частині.

Також в даній заяві відповідач зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення завданих матеріальних збитків бажає збільшити, а в частині стягнення моральної шкоди зменшити у зв'язку із слідуючим .

Як зазначає позивач, матеріальна шкода полягає у витратах, які він змушений був сплатити на рахунок Чопської митниці, у зв'язку з утриманням придбаного ним автомобіля під митним контролем, в зоні діяльності Чопської митниці та витрат пов'язаних із вирішенням предмету позову в позасудовому порядку, транспортними витратами, пов'язаними з поїздкою у м. Київ, для отримання довідки. Загальна сума завданої матеріальної шкоди складає 10149.89 грн.

Так як відповідач надав позивачу довідку про усі виплачені йому суми під час довгострокового відрядження лише 06.03.2013року, то як зазначає позивач, він зміг надати її Чопській митниці лише 07.03.2013року,а з врахуванням святкових та вихідних днів митне оформлення автомобіля Чопською митницею було здійснено в перший робочий день тобто 11.03.2013 року. За зберігання автомобіля , як стверджує позивач, Чопською митницею згідно уніфікованої митної декларації МД-1 серії КБ-413927 на користь митниці він сплатив 9670.97 грн.

За стоянку автомобіля на території УДП «Укрінтреравтосервіс» до його митного оформлення 11.03.2013 року позивач сплатив на користь УДП «Укрінтеравтосервіс» 180.00 грн.

Із-за бездіяльності відповідача, з метою вирішення спору в позасудовому порядку, 25.02.2013 року на адресу відповідача цінним листом позивачем було направлено досудове нагадування , в результаті чого за послуги «Укрпошти» , позивач зауважує, що сплатив 20.24 грн.

Також ОСОБА_1 говорить про те, що оскільки з роботи звільнився в листопаді 2013року, до дня звільнення відповідач довідку йому не видав, так як він проживає у м. Ужгороді, витрати на дорогу за отриманням довідки склали 278.68 грн.

Як стверджує позивач, протиправними діями відповідача йому було завдано значні моральні страждання, які тривають до цього часу.

Позивач вважаює , що за роки бездоганної, тривалої роботи у МЗС України заслужив гідного відношення до себе та має право отримати довідку про отримані доходи. Завдану моральну шкоду оцінює у 23 000 (двадцять три тисячі) гривен. На підставі викладеного просить суд задовольнити позов з урахуванням уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав. Його представник у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволені позову, вважаючи дії Міністерства закордонних справ України такими , що відповідають чинному законодавству. А дані щодо відшкодування, яке позивач отримав у доларах, відповідач включив після розяснення Міністерства юстиції України, оскільки раніше видавалися дві довідки: одна із зазначенням коштів у гривнях, а інша- в доларах. Оскільки протиправності в діях МЗС не вбачається, то і вимога щодо відшкодування завданої шкоди задоволенню не підлягає.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом , ОСОБА_1 , наказом Міністерства закордонних справ України від 31.08.2010 року за № 1840-ос був призначений з 13.09.2010 року на посаду першого секретаря відділу з економічних питань Посольства України в Грузії на час довготермінового відрядження. Згідно даного наказу ОСОБА_1 встановлено посадовий оклад в національній валюті та відповідні надбавки, п.3даного наказу встановлено норму відшкодування витрат в іноземній валюті ( а.с. 6).

Під час вказаного довгострокового відрядження позивач був працівником дипломатичної служби України, придбав автомобіль та ввіз його на митну територію України - Чопську митницю.

Наказом Міністерства закордонних справ України від 07.08.2012 року ОСОБА_1 відкликано в Україну 30.08.12 р. у зв'язку з службовою необхідністю. Крім того, вказаним наказом, зобов'язано Департамент персоналу Міністерства закордонних справ України надати позивачу після повернення в Україну щорічну відпустку відповідно до Закону України «Про відпустки ( а.с. 7).

Відповідно до Довідки № 212/17 - 972-356 від 18.09.2012 року , ОСОБА_1 дійсно працював в МЗС України на посаді першого секретаря ПУ в Грузії та його заробіток за період з вересня 2010 року по вересень 2012 року складав 32841,13 грн ( а.с. 11).

Як вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2012 року позивач звернувся до відповідача з проханням видати довідку, про підтвердження суми, що була виплачена йому, під час вказаного довготермінового відрядження, для пред'явлення в органи Державної митної служби України, а саме: на Чопську митницю з метою ввезення в Україну зі звільненням від оподаткування транспортного засобу 9 (а.с.44).

Відповідно до ст. 374 Митного Кодексу України позивач має пільгу при оподаткуванні автомобіля ввезеного на митну територію України - звільнений від оподаткування транспортного засобу, оскільки ст. 374 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ встановлює, що посадові особи дипломатичних установ України мають пільги при оподаткуванні товарів за умови, коли сукупна вартість товарів не перевищує 50 відсотків від суми, що виплачується працівнику дипломатичної служби у зв'язку з перебуванням у довготерміновому відрядженні або проходженням дипломатичної служби за кордоном та підтверджується документами а порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова КМ України від 15.10.2004 № 1369 "Про підтвердження суми, що виплачується працівникам дипломатичної служби України у зв'язку з перебуванням у довготерміновому відрядженні або проходженням дипломатичної служби за кордоном, при ввезенні (пересиланні) ними на митну територію України транспортних засобів" визначає, що для підтвердження суми, що виплачується працівникам дипломатичної служби України, які перебували за кордоном у довготерміновому відрядженні або проходили дипломатичну службу за кордоном строком не менше одного року та повертаються в Україну, з метою звільнення від оподаткування відповідно до пункту 11 частини десятої статті 374 Митного кодексу України транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) ними на митну територію України, подається довідка, видана Міністерством закордонних справ за підписом першого заступника Міністра, а в разі його відсутності - одного із заступників відповідно до розподілу обов'язків та керівника фінансового підрозділу Міністерства. Форма довідки та порядок її видачі визначаються Міністерством закордонних справ.

30 жовтня 2012 року відповідач видав ОСОБА_1 Довідку серії АА № 003931 за вих. № 200, однак не вказав у ній усі виплачені мені суми ( а. с. 10).

У зв'язку з цим 29 листопада 2012 р. позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про видачу довідки із зазначенням у ній всіх сум, виплачених йому згідно наказу № 1840-ос від 31.08.2010 року а саме: посадовий оклад, відповідні надбавки та виплати, відшкодування витрат в іноземній валюті. Оригінал довідки за вих. № 200 від 30.10.12 , на вимогу департаменту з фінансово адміністративних питань МЗС України було повернуто для анулювання.

29.12.2012 року позивач повторно подав Першому заступнику міністра закордонних справ України Демченку Р.М. заяву про видачу йому довідки про підтвердження виплачених сум під час довготермінового відрядження. Вказана заява зареєстрована відповідачем за вх. № 140389 від 29.12.2012 року ( а.с. 15-16).

Отже заявами від 29 листопада 2012 року та від 29грудня 2012 року позивач звертався до Міністерство закордонних справ України із проханням видати довідку про суму грошових коштів нарахованих та виплачених під час довготермінового закордонного відрядження. Однак, довідку отримано так і не було.

25.02.2013 року на адресу відповідача було направлено досудове нагадування, якому ОСОБА_1 просить Міністерство закордонних справ України негайно виконати його законні вимоги, надати запрошувану довідку або повідомити про можливість її отримання ,в телефонному режимі ( а. с. 20-21.).

Довідку позивач отримав лише 06 березня 2013 р. серії АА 004031 від 04.03.2013 року № 54( а.с. 37).

Бездіяльність відповідача, щодо ненадання ОСОБА_1 довідки згідно заяв від 29.11.2012 року , 29.12.2012 року , досудового нагадування від 25.02.13 р. суд вважає незаконною у зв'язку з тим, що видача довідки, яку позивач просив надати відповідача є його обов'язком, а не правом і передбачена Постановою КМ України від 15.10.2004 № 1369 "Про підтвердження суми, що виплачується працівникам дипломатичної служби України у зв'язку з перебуванням у довготерміновому відрядженні або проходженням дипломатичної служби за кордоном, при ввезенні (пересиланні) ними на митну територію України транспортних засобів", ЗУ «Про звернення громадян», ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Вказаними незаконними діями та бездіяльністю відповідача ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду, яка полягає у витратах, які позивач змушений сплатити на рахунок Чопської митниці, у зв'язку з утриманням придбаного ним автомобіля під митним контролем, в зоні діяльності Чопської митниці, витрат пов'язаних із вирішенням предмету позову в позасудовому порядку, транспортними витратами, пов'язаними з поїздкою у м. Київ, для отримання довідки.

Все вищевказане підтверджується наступними документами, а саме :

- Листом від 11.02.2013 року № 4/15- 1-549 , в якому Державна митна служба України повідомила ОСОБА_1 ,що строк зберігання належного йому легкового автомобіля марки " Mercedes-Benz E 220 CDI", 2010 року випуску, прийнятого на склад митниці по акту приймання передавання від 28.11.12 № 22 , закінчується 25.02.2012 року, а тому йому необхідно звернутися в Чопську митницю для отримання належного йому майна. В листі також зазначено, що згідно вимог наказу Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року № 731" Про затвердження порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування" , витрати за зберігання вищезазначеного майна на складі митниці становлять 10 Євро за добу зберігання починаючи з 08.12.2012 року, ( а.с.12-14, 17);

-уніфікованою митною квитанцією МД-1 від 11.03.2013 року № 413927, згідно якої на користь митниці позивач сплатив 9670.97 грн. (а.с.38);

-копією квитанції від 11.03.2013 року № 173735 за стоянку автомобіля на території УДП «Укрінтреравтосервіс» до його митного оформлення. 11.03.13 р. сплатив на користь УДП «Укрінтеравтосервіс» 180.00 грн.;

-з метою вирішення спору в позасудовому порядку,25.02.13 на адресу відповідача цінним листом позивачем було направлено досудове нагадування, за послуги «Укрпошти» який сплатив 20.24 грн. ( а.с. 40) ;

- копіями проїзних документів ,витрати на які склали 278.68 грн.( а.с. 41).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підтвердження суми, що виплачується працівникам дипломатичної служби України у зв'язку з перебуванням у довготерміновому відрядженні або проходженням дипломатичної служби за кордоном, при ввезенні (пересиланні) ними на митну територію України транспортних засобів" від 15 жовтня 2004 р. № 1369 передбачено, що для підтвердження суми, що виплачується працівникам дипломатичної служби України, які перебували за кордоном у довготерміновому відрядженні або проходили дипломатичну службу за кордоном строком не менше одного року та повертаються в Україну, з метою звільнення від оподаткування відповідно до пункту 11 частини десятої статті 374 Митного кодексу України транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) ними на митну територію України, подається довідка, видана Міністерством закордонних справ за підписом першого заступника Міністра, а в разі його відсутності - одного із заступників відповідно до розподілу обов'язків та керівника фінансового підрозділу Міністерства. Форма довідки та порядок її видачі визначаються Міністерством закордонних справ.

Пунктом 6 Порядку видачі довідки про підтвердження суми, що виплачується працівникам дипломатичної служби України у зв'язку з перебуванням у довготерміновому відрядженні або проходженням дипломатичної служби за кордоном, при ввезенні (пересиланні) ними на митну територію України транспортних засобів та форми довідки, затвердженого наказом МЗС України від 08.02.2012 № 33, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.02.2012 за № 324/20637 передбачено, що у довідці зазначаються: дата її складання; орган, якому надається довідка; відомості про заявника на отримання довідки (прізвище, ім'я, по батькові); відомості про місцеперебування в довготерміновому відрядженні (проходження дипломатичної служби за кордоном); відомості про термін перебування в довготерміновому відрядженні (проходження дипломатичної служби за кордоном згідно з наказом про призначення/направлення та звільнення/відкликання); сума виплачених валютних коштів; підстава надання довідки (заява із зазначенням її номера та дати); підпис директора Департаменту з фінансово-адміністративних питань та діловодства Міністерства закордонних справ України; підпис першого заступника Міністра закордонних справ України, а у разі його відсутності - одного із заступників Міністра закордонних справ України, уповноваженого підписувати довідки; місце для печатки Міністерства закордонних справ України.

Згідно розяснення Управління юридичного забезпечення від 06 грудня 2012 року з урахуванням аналізу законодавчих актів рекомендовано включити до Довідки інформацію про розмір заробітної плати, отриманої ОСОБА_1 під час його перебування у довготерміновому відрядженні.

Правові засади та порядок організації діяльності дипломатичної служби України як складової частини державної служби, а також особливості правового статусу працівників дипломатичної служби України визначає Закон України "Про дипломатичну службу"

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про дипломатичну службу", відносини, що виникають у зв'язку з проходженням дипломатичної служби, регулюються Конституцією України, цим Законом, Законом України "Про державну службу", Кодексом законів про працю України, Консульським статутом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 6 Закону України від 20.09.20001 № 2728-ІІІ «Про дипломатичну службу» систему органів дипломатичної служби складають: Міністерство закордонних справ України, представництва Міністерства закордонних справ України на території України, закордонні дипломатичні установи України.

Міністерство закордонних справ України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує здійснення зовнішньої політики держави і координацію діяльності органів державної влади у сфері зовнішніх зносин.

Згідно зі статтею 12 Закону України від 20.09.20001 № 2728-ІІІ «Про дипломатичну службу» працівники дипломатичної служби, які працюють у системі органів дипломатичної служби, за їхньою згодою можуть бути переведені, тимчасово відряджені до інших органів державної влади України для виконання дипломатичних функцій або направлені на навчання, стажування для підвищення професійної кваліфікації.

У цих випадках вони залишаються на дипломатичній службі, користуються всіма правами і пільгами та одержують надбавки до посадових окладів, встановлені для працівників дипломатичної служби.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії ); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно доч.2 п. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Відповідачем не доведено правомірність дій щодо видачі ОСОБА_1 довідки серії АА № 003931за вих.№200 від 30 жовтня 2012 року, а також не доведено законність дій щодо невидачі позивачу до 06.03.2013 року довідки про підтвердження виплачених сум під час довготермінового відрядження згідно наказу МЗС України № 1840 -ос від 31.08.10 р.

У відповідності до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В статті 23 ЦК України зазначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. . Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами завданої йому моральної шкоди , у звязку з чим позов в цій частині задоволенню не підлягає.

У відповідності до ч.1 ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання дій протиправними - задовольнити частково.

2.Визнати дії Міністерства закордонних справ України щодо видачі довідки серії АА № 003931 за вих. № 200 від 30 жовтня 2012 року та бездіяльність Міністерства закордонних справ України щодо невидачі ОСОБА_1 до 06.03.2013 року довідки про підтвердження виплачених сум під час довготермінового відрядження згідно наказу МЗС України № 1840 - ос від 31.08.2010 року - протиправними.

3.Стягнути з Міністерства закордонних справ України ( м. Київ, Михайлівська площа,1 , код ЄРДПОУ 00026620) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):

- 10149 ( десять тисяч сто сорок девять ) грн. 89 коп. матеріальної шкоди

4. Стягнути з державного бюджету України 373 ( триста сімдесят три) грн. 28 коп. гривень судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

В решті позовних вимог - відмовити

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя Плеханова З.Б.

судді Калинич Я.М.

Маєцька Н.Д.