Рішення № 30645864, 09.04.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2- 104/13

В справі № 2609/24718/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

при секретарі- Подолян О.С., Мар»єву М.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ КБ»ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, суд,-

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом і просив стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду в розмірі 162 620гр., яка складається з: 150 500 гр., 1 000 Євро, що еквівалентно 10 745 гр. та 5 000 російських рублів, що еквівалентно 1 375гр.

Посилається в позові на те, що відповідачі перебували в трудових відносинах з Київським ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», а саме: відповідач ОСОБА_2 на посаді водія-інкасатора з 26.01.2009 року а відповідач ОСОБА_3 на посаді інкасатора з 05.12.2008 року.

В день укладення трудових договорів з відповідачами, з ними були укладені договори про повну матеріальну відповідальність, згідно з якими останні взяли на себе відповідальність обережно відноситися до переданих їм на зберігання матеріальних цінностей банку та приймати заходи для запобігання шкоди.

21.01.2010 року відповідачі були ознайомлені з Інструкцією «Про організацію перевезення валютних цінностей та інкасації грошових коштів в закладах банків України», затвердженної Постановою Правління Національного Банку України №45 від 14.02.2007 року, їх знання були перевірені комісійно і рішенням комісії їх було атестовано на посаду водія-інкасатора та інкасатора без зауважень.

29.02.2012 року в порушення вимог закону та укладених Договорів про повну матеріальну відповідальність, вимог п. 2 гл. 3 розділу II Інструкції по організації перевезення валютних цінностей та інкасації засобів у банковських закладах України, п.п.5 Пам»ятки/Інструкції/ розділу «Основні обов»язки працівників на маршруті інкасації», затвердженої наказом Банку № PR-2010-264 від 07.09.2010року «Про затвердження інструкції інкасатора по правилах застосування та отримання травматичної зброї, а також правилах поведінки інкасаційних бригад»,виїхали на маршрут без супроводження озброєної охорони ТОВ «Укрпромфінанс-Безпека», з якою у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» був укладений Договір № 15/09/2009-1 від 15.09.2009 року на охорону цінних паперів та грошових знаків, що перевозяться уповноваженими на те особами.

При цьому відповідачі перед виїздом на маршрут були проінструктовані заступником керівника Київського ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_5 про правила та порядок перевезення грошових коштів та цінностей по маршруту, що підтверджується їх підписами в журналі проведення інструктажів.

Під час зупинок біля відділень ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»відповідачі, в порушення вимог п.п. в) п. 3.1, п. 3.8, п. 3.9 Пам»ятки (Інструкції) затвердженої наказом Банку № PR-20100264 від 07.09.2010року, а також п. 3.8, п. 3.9 Інструкції № 3 по охороні праці для працівників підрозділів перевезення цінностей та інкасації, затвердженої наказом Банку № 989 від 27.09.2000року, залишали автомобіль без нагляду тривалістю від 5- ти до 31-ї хвилини.

29.02.2012 року в 19.20 при здачі відповідачами інкасаторських сумок в касу перерахунку Київського ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованої в м. Києві по вул. Ванди Василевської, 12/16, було виявлено відсутність трьох інкасаторських сумок с грошовим коштами на суму 233 365гр., яка складається з: 210 500 гр., 5 000 російських рублів, що еквівалентно 1 375 грн., а також 2 000 євро, що еквівалентно 21 490 грн., що підтверджується актом про розбіжності при перерахуванні сумок.

Враховуючи, що відповідачі добровільно погасити дану суму відмовилися, просив задовольнити позов.

Заявою про уточнення позовних вимог від 29.03.2013 року позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 116 682, 50гр. , а з відповідача ОСОБА_3 45 937, 50гр.без приведення будь-яких обґрунтувань.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що з загальної суми недостачі відповідач ОСОБА_3 частково погасив суму недостачі в розмірі 60 000гр. та 1 000 Євро, що еквівалентно 10 745гр., а всього 70 745 гр.

З врахуванням погашеної ним суми шляхом поділу загальної суми недостачі на обох відповідачів, до стягнення з відповідача ОСОБА_3 належить 45 937, 50гр., а з ОСОБА_2- 116 682, 50гр.

Відповідачі в судовому засіданні проти позову заперечували.

Посилалися на те, що в порушення вимог закону позивач не створив їм, як матеріально-відповідальним особам, умов для належної роботи.

Так, автомобіль, який був закріплений за ними та використовувався для перевезення грошових коштів та інших матеріальних цінностей, не був панцирований та не був обладнаний спецаільними сховищами для зберігання грошових коштів та цінностей, а вони самі не були забезпечені радіозв»язком.

Грошові та матеріальні цінності, які доручалися їм для пеервезень, значно перевищували встановлені нормативними актами НБУ норми та розміри, автомобіль завантажувався настільки, що вони виходили на маршрут без охорони, т.я. охоронцям не було місця в автомобілі.

В таких умовах та без охороони вони доставляли вантажі в відділення банку та інші установи, при цьому при розвантажуванні автомобіль залишався без охорони.

Про це вони неодноразово усно повідомляли керівництво банку, однак будь-які заходи для усунення цих недоліків не приймалися.

Крім того, тривалість їх обочого часу значно перервищувала норму, вони не мали змоги харчуватися та користуватися іншими потребами, т.я. не могли залишати автомобіль за відсутності охорони.

В порушення вимог внутрішньої Інструкції №3 по техніці безпеки та дій співробітників у надзвичайних ситуаціях та п.п. б) п. 3.1. Пам'ятки співробітнику підрозділу інкасації, перед виїздом на маршрут інкасації на інкасаторську бригаду було покладено не тільки обов'язок по інкасації та перевезенню валютних цінностей , а й обов'язок перевозити вантажі, що не мають відношення до приймання грошових коштів.

Зокрема, на інкасаторську бригаду було покладено обов'язок перевезення складових частин банкоматів та Bass-терміналів, кредитних карток, системних блоків комп'ютерів та внутрішньої документації 8-ми банківських відділень, яка не мала прямого відношення до валютних цінностей, що перевозилися.

На інкасатора був покладений обов'язок знімати блоки-касети банкоматів та Bass-терміналів.

При цьому, за внутрішньою Інструкцією ПАТ КБ «Приватбанк», на заміну 4 блоків - касет одного банкомата виділялось до 45 хв. , а одного термінала від 15 до 20 хвилин. У разі, якщо банкомат чи термінал після заміни блоків - касет давав збої, у інкасатора здійснювалось відрахування з зарплати.

У грудні 2011 року з метою прискорення заміни блоків-касет водій, тобто він, відповідач ОСОБА_2, отримав логін пароль для банкоматів та терміналів і став здійснювати заміну блоків кассет, за що здійснювалася доплата до зарплати.

Тобто, керівництву Київського ГРУ «Приватбанк» було відомо, що водій виходить з автомобіля та здійснює заміну блоків-касет банкоматів та Bass-терміналів і інкасаторська бригада ставилась в такі умови, коли водій вимушений був це робити.

В результаті цього інкасаторський автомобіль при виїзді на маршрут та при поверненні з маршруту був повністю завантажений складовими частинами банкоматів та Bass-терміналів, системними блоками та мішками з документами, а при поверненні з маршруту ще й сумками з грошовими коштами від 8 банківських відділень ( м. Гостомель, м. Ірпінь, м. Буча, смт. Немішаєво, смт. Макарів, смт. Бородянка, смт. Іванків, м. Вишгород ) та від 30 об'єктів на маршруті (торгівельних точок, аптек, АЗС) .

У зв'язку з цим в автомобілі було відсутнє місце для розміщення двох охоронців приватної фірми, а виїздити по одному охоронці відмовлялися.

Така ситуація в 2012 році стала системою.

Про це ними неодноразово повідомлялося керівництво банку.

Крім того, банком не було забезпечено дотримання норм з охорони праці, т.я. роботу вони розпочинали о 9.00, а закінчували після 19.00.

Відповідно до п. 3 Пам'ятки (Інструкції ) співробітнику підрозділу інкасації перед виїздом на маршрут інкасації в інкасаторській автомашині суворо забороняється приймати їжу, курити , спати. Крім того, в автомобілі відсутній туалет.

29.02.2012 року робочий день у них розпочався о 09.00 год. , здачу цінностей в цей день вони проводили о 19.20 год., тобто через 10 год.20 хв., а в явочній картці передбачені для зупинки тільки місця інкасації.

Така організація роботи суперечить ст.ст.50 та 66 КЗпП України.

Виходячи з цих обставин, вважають, що недостача цінностей мала місце з вини самого позивача, який не забезпечив належних умов роботи бригаді інкасаторів, а тому просять у позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

В. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України зазначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли, між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до Київського ГРУ ПАТ КБ»ПРИВАТБАНК» на посаду водія-інкасатора наказом № Э.КІ-КП-2009/1-3 від 26.01.2009 року.

В цей же день з ним був укладений Договір про повну матеріальну відповідальність № 27.1/457-мо.

Відповідач ОСОБА_3 був прийнятий на роботу в Київське ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на посаду інкасатора відповідно до наказу № Э.КІ-КП-2008/1-45 від 05.12.2008 року.

05.12.2008 року з ним також був укладений Договір про повну матеріальну відповідальність № 27.1/47.

21.01.2010 року відповідачі були ознайомлені з Інструкцією «Про організацію перевезення валютних цінностей та інкасації грошових коштів в закладах банків України».

/ а.с. 11 - 28 /

29.02.2012 року о 19.20 при здачі відповідачами інкасаторських сумок в касу перерахунку Київського ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», розташованого в м. Києві по вул. Ванди Василевської, 12/16, було виявлено відсутність трьох інкасаторських сумок с грошовим коштами на загальну суму 233 365 грн., яка складається з: 210 500 гр., 5 000 російських рублів, що еквівалентно 1 375 грн. та 2 000 євро, що еквівалентно 21 490 грн.

З приведеної суми недостачі відповідачем ОСОБА_3 було внесено до каси банку 60 000гр. та 1 000 Євро, що еквівалентно 10 745гр., а всього 70 745 гр.

/ а.с.39; 56; 131; 156 - 161 /

Згідно ст. 131 КЗпІІ України, власник або уповноважений ним орган зобовязаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

Працівники зобовязані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

З цього випливає, що як на власника або уповноважений ним орган, так і на працівника покладені взаємні обов»язки, що є обовязковими для виконання сторонами трудового договору.

Відповідно до п.п.»а» п. 2 Договорів про повну матеріальну відповідальність,укладених з відповідачами, банк взяв на себе обов»язок створити працівникам, тобто відповідачам, умови , необхідні для нормальної роботи та забезпечення повного збереження матеріальних цінностей, що їм ввірені.

Пунктом 4 укладених з відповідачами Договорів про повну матеріальну відповідальність визначено, що працівник не несе матеріальної відповідальності , якщо шкода заподіяна не з його вини.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» суд у кожному випадку зобовязаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й обєктивного з»ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню.

Зокрема, зясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обовязки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Судом встановлено, що за відповідачами, як бригадою інкасаторів, для роботи позивачем був закріплений автомобіль Fiat Doblo, д.н. АА 3041 ІМ.

/ а.с.137 - 140 /

Відповідно до абз.21 п.5 Розділу I Інструкції з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей у банківських установах в Україні, затвердженої Постановою Правління НБУ №45 від 14.02.2007 року та зареєстрованої в Мін»юсті України 03.03.2007 року за № 181/13448, оперативний автотранспорт,який може використовуватися для перевезення - це автомобілі, виготовлені на основі серійних та панцеровані не нижче 3 класу захисту відповідно до вимог Державного стандарту України ДСТУ 3975-2000 «Захист панцировий спеціалізованих автомобілів. Загальні технічні вимоги», а також з нанесеними смугами зеленого кольору, що відповідають вимогам Державного стандарту України ДСТУ 3849-99 «Дорожній транспорт», згідно з яким оперативний автотранспорт обладнується технічними засобами захисту цінностей та системою відстеження рухомих об'єктів з виведенням сигналу тривожного сповіщення до підрозділу банку, який відповідає за безпеку перевезення валютних цінностей, та/або органів Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до специфіки завдань оперативний автотранспорт обладнується інкасаторськими сейфами та спеціалізованими пристроями для зберігання цінностей та/або сейфами тимчасового зберігання цінностей.

Судом встановлено і це підтвердив у судовому засіданні представник позивача, автомобіль Fiat Doblo, д.н. АА 3041 ІМ відповідно до вимог приведених вище ДСТУ 3975-2000 та 3849-99 панцирований не був, як і не був обладнаний інкасаторським сейфом чи іншим спеціалізованим пристроєм для зберігання цінностей.

Відповідно до п.4 Постанови НБУ №26 від 30.01.2012 року «Про затвердження Змін до Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів у банківських установах в Україні » банки тимчасово мають право використовувати не панцирований оперативний автотранспорт, якщо максимальні обсяги валютних цінностей, що перевозяться та інкасуються за звичайних ризиків не перевищують 600 мінімальних заробітних плат.

Станом на 29.02.2012 року 600 мінімальних заробітних плат становило 643 800 грн.

Як вбачається з Інформації про рух коштів у автомобілі 29.02.2012 року на маршруті №3, який обслуговували відповідачі, при виході на маршрут відповідачам було видано для перевезення коштів та цінностей на суму 1 249 341, 55гр., а при поверненні з маршруту ними мало бути здано цінностей на 2 461 759, 34гр.

Дані обставини представник позивача в судовому засіданні підтвердив.

/ а.с.159 - 161 /

З цього випливає, що службовий автомобіль, який використовувався бригадою відповідачів, був випущений позивачем на маршрут з порушенням вище приведеної Постанови НБУ №26 від 30.01.2012 року «Про затвердження Змін до Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів у банківських установах в Україні »

Крім того, відповідно до п.8 глави 4 Інструкції НБУ під час інкасації коштів та перевезення валютних цінностей обов'язково використовуються засоби радіозв'язку, що забезпечують надійний та постійний зв'язок.

Судом встановлено і цього не спростовував представник позивача, автомобіль Fiat Doblo, д.н. АА 3041 ІМ, закріплений за відповідачами і на якому 29.02.2012 року вони перевозили грошові кошти, будь-яких засобів радіозв'язку не мав.

Відповідно до п. 2 гл. 3 розділу II Інструкції по організації перевезення валютних цінностей та інкасації засобів в банковських закладах України, затвердженної постановою Правління Національного Банку України № 45 від 14.02.2007 року, чисельний склад бригади інкасації визначається керівником банківської установи або керівником підрозділу інкасації залежно від складності виконуваних операцій, ступеня ризику та умов, у

яких здійснюються перевезення валютних цінностей та інкасація

коштів.

Під час здійснення інкасації коштів бригада інкасації має

складатися не менше ніж з трьох осіб (двох інкасаторів та інкасатора-водія) за наявності в них вогнепальної зброї або не менше ніж з двох осіб цього підрозділу (інкасатора та інкасатора-водія) у супроводі двох озброєних вогнепальною зброєю охоронників.

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що використання вогнепальної зброї бригадою відповідачів передбачено не було.

З маршрутного листа бригади відповідачів від 29.02.2012 року вбачається і цього не заперечував представник позивача, що при виході на маршрут автомобіль охороною забезпечений не був.

/ а.с. 137 - 140 ; 156 - 158 /

Представник позивача суду пояснила, що саме відповідачі зобов»язані були взяти охоронців у автомобіль за місцем розташування ТОВ»Укрпромфінанс-Безпека», з яким банком був укладений Договір про надання охоронних послуг, і яке розташоване на шляху від місця стоянки автомобіля до банку.

При цьому представник позивача так і не змогла пояснити, яким чином бригади інкасаторів відправляються банком на маршрут, яким чином відповідальні особи перевіряють укомплектованість автомобілів охороною, а також причину відсутності в маршрутному листі прізвищ охоронців, що закріплювалися за бригадою відповідачів 29.02.2012 року.

З Акту про виставлення наряду охорони, що здійснюватиме заходи по забезпеченню охорони грошових коштів та цінних паперів, що перевозяться по Договору №15/09/2009-1 від 15.09.2009 року, з 01.03.2010 року ТОВ»Укрпромфінанс-Безпека», з яким у позивача був укладений Договір про надання охоронних послуг, виставлялося 2 наряди охорони у кількості 4-х співробітників, які мали здійснювати заходи по забезпеченню охорони грошових коштів та цінних паперів, що перевозяться.

/ а.с.32 - 33 /

Відповідачі в судовому засіданні пояснили і проти цього не заперечувала представник позивача, щоденно на маршрут позивачем відправлялося 12 бригад інкасації на 12 автомобілях.

Яким чином 2 наряди охорони могли забезпечити охорону грошових коштів, що перевозилися банком на 12 маршрутах одночасно, виходячи з постанови Правління Національного Банку України № 45 від 14.02.2007 року, представник позивача суду також не пояснила.

З р.3 Пам»ятки/Інструкції/ співробітнику підрозділу інкасації перед виїздом на маршрут інкасації в інкасаторському автомобілі заборонено:курити спати та приймати їжу.

Згідно з ч.1 ст.50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Відповідно до ст.66 кодексу працівнику надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.

З п.6.1 укладених з відповідачами трудових договорів вбачається, що їм був встановлений 8-ми годинний робочий день.

/ а.с. 11 - 18; 41 - 43 /

Як встановлено вище і цього не спростував представник позивача, норми трудового законодавства та укладені з відповідачами трудові договори позивачем не виконувалися.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що вини відповідачів у завданні позивачу шкоди немає, а її виникнення викликано неналежними умовами роботи, забезпечити які зобов»язаний був сам позивач, і які б забезпечували б схоронність матеріальних цінностей.

Крім того, відповідно до вище приведеної постанови Пленуму Верховного Суду України якщо шкоду заподіяно кількома працівниками, в рішенні суду має бути зазначено, які конкретно порушення трудових обов»язків допустив кожен працівник, ступінь його вини та пропорційна їй частка загальної шкоди, за яку до нього може бути застосовано відповідний вид і межі матеріальної відповідальності.

Звертаючись до суду позивач в позові не зазначив, у чому полягає вина кожного з відповідачів у завданні шкоди, якими їх неправомірними діями завдана шкода, ступінь цієї вини та, виходячи з цього, розмір шкоди, який підлягає стягненню з кожного з них.

В зв»язку з цим та прийняття справи до провадження суду в такому вигляді, суд в порядку, визначеному п.п.3 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства,що регулюють провадження у справі до судового розгляду» вживав заходів для усунення цього недоліку в судовому засіданні.

Представник позивача суду пояснила, що сума недостачі була розділена порівну на обох відповідачів, а сума до стягнення в уточненій позовній заяві приведена з врахуванням частково погашеної суми відповідачем ОСОБА_3

Будь-яких інших тверджень в обгрунтування підстав звернення до суду та порядку відшкодування завданих збитків, не привела.

Відповідно до ст.138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Зважаючи на ці обставини та викладене вище, відсутність вини та протиправності дій відповідачів у завданні шкоди позивачу, підстави для задоволення вимог позивача відсутні.

Суд не приймає до уваги твердження представника позивача в судовому засіданні щодо належної організації роботи банку в цьому напрямку, відповідність дій відповідальних осіб банку вимогам нормативних актів НБУ щодо організації перевезення валютних та інших цінностей, а атож допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, т.я. вони спростовуються викладеними вище обставинами, яких представник позивача не спростувала.

Крім того, наказом самого позивача № ZAKL-2012/1-6631993 від 28.03.2012 року посадові особи банку, в т.ч. ОСОБА_9 та ОСОБА_7 були притягнуті до відповідальність за неприйняття організаційних заходів по перевірці бригад інкасаторів перед виїздом на маршрут та відсутність контролю за роботою підрозділу банку - Київського ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

/ а.с.49 - 51 /

Крім того,згідно з ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до ст.ст.57-60 ЦПК України.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Ст. 58 кодексу визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Враховуючи викладене викладене вище, висновки суду щодо недоведення позивачем вини відповідачів у завданні шкоди, твердження представника позивача в судовому засіданні не можуть бути прийняті до уваги.

Керуючись ст.ст.50,66,130,134, 135-1,135-3, 136-138, 233 КЗпП України, ст.ст.3,4,10,11,57-60, 209,212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В позові ПАТ КБ»ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя