Рішення № 30645830, 15.04.2013, Оболонський районний суд міста Києва

15.04.2013 Справа № 2605/18777/12

унікальний №2605/18777/12

провадження № 2/756/693/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Маринченко М.М.,

при секретарі Яковлєвому О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності відповідача на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 з компенсацією її вартості та визнання права власності на ? частину вказаної квартири за позивачами в рівних долях,

встановив:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 про припинення права власності відповідача на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 з компенсацією її вартості та визнання права власності на ? частину вказаної квартири за позивачами в рівних долях.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що вказана квартира належить позивачам та відповідачу на праві спільної часткової власності в рівних долях. У вказаній квартирі, жилою площею 14,4 кв.м проживає позивач ОСОБА_2 Відповідач, який є колишнім чоловіком ОСОБА_1, більше 10 років не проживає однією сім'єю з позивачами, у 2002 році створив нову сім'ю, з якою проживає в АДРЕСА_3 спірною квартирою не цікавиться, участі в утриманні квартири не приймає, проте є зареєстрованим у вказаній квартирі, що тягне додаткові витрати зі сторони позивачів в частині сплати квартплати. Вказують, що частка відповідача у квартирі (1/4 - 3,6 кв.м) є незначною і не може бути виділена в натурі, спільне користування квартирою є неможливим, припинення права власності на частку відповідача не завдасть шкоди інтересам відповідача та членам його сім'ї, так як останні забезпечені житлом у с. Плужники. Крім того, рішенням апеляційного суду м. Києва від 05 квітня 2012 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та вселено його у спірну квартиру. Ухвалю Вищого спеціалізованого суду України від 12 вересня 2012 року рішення апеляційного суду в частині вселення ОСОБА_4 залишено без змін. Вказують, що враховуючи невеликий розмір спірної квартири (14,4 кв.м), а також наміри позивача ОСОБА_2 одружитися та створити сім'ю, вселення відповідача у спірну квартиру є неможливим.

На підставі викладеного просили відповідно до ст.365 ЦК України припинити право власності відповідача на його 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 з компенсацією її вартості та визнати право власності на ? частину вказаної квартири за позивачами в рівних долях.

В судовому засіданні представник позивачів та позивачі позовні вимоги підтримали в повному обсязі, додатково пояснили, що шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем розірвано у 1993 році, з 2001 року відповідач не проживає у спірній квартирі, створив нову сім'ю. У квартирі на даний час проживає позивач ОСОБА_2, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають в АДРЕСА_2.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що спірна квартира належить йому та позивачам на праві спільної часткової власності. Позивачі забезпечені також іншим житлом, мають квартиру АДРЕСА_2. Відповідач вказав, що пропонував позивачам сплатити йому компенсацію вартості його частки в спільній квартирі, проте у позивачів були відсутні кошти. Вказує, що позов до суду подано позивачами з метою перешкоджання йому у користуванні квартирою та вселенні, оскільки кошти на сплату вартості його частки у позивачів відсутні.

В ході розгляду справи відповідач визнав позов та вказав, ще не заперечує проти припинення його права власності на його частку в квартирі за умови виплати йому компенсації вартості його частки, а також погодився, що розмір компенсації, яка підлягає сплаті на його користь, має становити 84800 грн. - ? вартості квартири, визначеної згідно наданого позивачами висновку незалежної оцінки ринкової вартості спірної квартири.

Заслухавши пояснення позивачів, відповідача, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Державним комунальним управлянням житлового господарства Мінського району м. Києва 04 березня 1997 року, квартира АДРЕСА_1 загальною площею 35,72 кв.м належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та членам її сім'ї ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях.

Право власності цих осіб на вказану квартиру зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до довідки форми №3 від 30 січня 2013 року № 182 позивачі та відповідач зареєстровані у спірній квартирі.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, відповідач не проживає в спірній квартирі з 2001 року, не бере участі у витратах на утримання квартири, проживає без реєстрації в с. Плужники Яготинського району Київської області.

Відповідно до ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно ч. 2 ст.183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема технічного паспорту на спірну квартиру, вказана квартира є однокімнатною, житлова площа становить 14,4 кв.м.

Згідно звіту про незалежну оцінку майна від 07 грудня 2012 року, складеного ТОВ «Е.Р.С.Т.Е.» ринкова вартість вказаної квартири на момент проведення дослідження становить 339200 грн., відповідно вартість ? частини квартири становить 84800 грн.

Таким чином, спірна квартира є неподільною, подальше спільне користування нею сторонами є неможливим.

Відповідно до ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач є власником ? частини спірної квартири, не заперечує проти припинення його права власності на вказану частку з виплатою позивачами її вартості, погоджується з розміром компенсації 84800 грн., а позивачем ОСОБА_1 згідно квитанції № ПН27 від 02 березня 2013 року внесено на депозитний рахунок суду узгоджену сторонами вартість ?? частини квартири, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову про припинення права власності відповідача на ? частину квартири АДРЕСА_1 та стягнення на його користь з депозитного рахунку суду вартості цієї частки в розмірі 84800 грн. з наступним визнанням права власності на вказану ? частину квартири за позивачами в рівних долях.

Також, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача ОСОБА_1, з урахуванням заяв інших позивачів, підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 803 грн. 10 коп. Разом з тим не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно заявленого клопотання 254 грн. 40 коп. сплаченої комісії банку за розрахунково-касове обслуговування по перерахунку 84800 грн. на депозитний рахунок суду, оскільки ЦПК України не відносить вказані платежі до судових витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем у разі задоволення позову. Їх розмір залежить від конкретного банку, через який здійснюється сплата, і позивач не була позбавлена можливості здійснити перерахунок вказаних коштів через іншу банківську установу, де вказана комісія відсутня.

Куруючись ст. 365 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 79, 88 , 174, 212-215 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, належної йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04 березня 1997 року.

Стягнути з депозитного рахунку Оболонського районного суду м. Києва № 37317001005411, код ЄДРПОУ 02896785, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019 на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) вартість 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 у розмірі 84800 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот) грн., внесену ОСОБА_1 згідно квитанції № ПН27 від 02 березня 2013 року.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4, в рівних долях.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) понесені судові витрати у розмірі 803 (вісімсот три) грн. 10 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М.Маринченко