Постанова № 30644833, 22.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 березня 2013 року справа № 826/896/13-а

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді Соколової О.А.

при секретарі судового засідання Боронило К.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва

Миколаївської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастрі Девелопмент

менеджмент груп»

про стягнення податкового боргу в сумі 22 648,18грн.,

встановив:

Позивач, державна податкова інспекція у Центральному районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ДПС), звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Індастрі Девелопмент менеджмент груп» про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість та по податку на прибуток на загальну суму 22 648,18грн.

Ухвалою від 25.01.2013 року справа прийнята до провадження судді Окружного адміністративного суду міста Києва. (а.с.63)

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за товариством з обмеженою відповідальністю «Індастрі Девелопмент менеджмент груп» рахується заборгованість по сплаті податків та зборів на суму 22 648,18грн., а саме: по податку на додану вартість в сумі 21928,03грн. та по податку на прибуток в сумі 720,15грн. Заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок несплати в установлені законом строки грошових зобов’язань самостійно визначених платником податку в податкових деклараціях, які є узгодженими з дати їх подання та нарахованих податковим органом за результатами актів перевірок на підставі податкових повідомлень-рішень, які є узгодженими на час розгляду справи. Боржником самостійно не сплачено суми податкових зобов’язань у встановлені законом строки. Інспекцією було вжито ряд заходів по погашенню даного боргу, проте очікуваного результату вони не дали. Тому, вважає позивач, є підстави для стягнення зазначеної заборгованості у судовому порядку.

Просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Індастрі Девелопмент менеджмент груп» (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, буд.77, код ЄДРПОУ 36384281) податковий борг в сумі 22 648,18грн. на користь Державного бюджету України.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. 11.03.2013 року до суду надійшла заява від 04.03.2013 року про розгляд справи без участі представника позивача. Відповідач заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастрі Девелопмент менеджмент груп» зареєстроване як юридична особа 17.02.2009 року за №10042283980 Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с.50) Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податку за формою №4-ОПП від 16.11.2010 року №1626/29. (а.с.6)

Відповідно до ст.67 Конституції України зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідачем до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ДПС надана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2011 року №9012777506 від 20.12.2011 року, якою платником податків визначено податкове зобов’язання у розмірі 21 778,00грн. Термін сплати 30.12.2011 року;

Крім того, ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва ДПС за результатами акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість відповідача від 21.03.2012 року №82/15-122/36384281, прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.03.2012 року яким нарахована штрафна санкція по податку на додану вартість у розмірі 170,00грн., яке було надіслано відповідачу поштою. (а.с.9-10, 20)

Вказані суми податкового зобов’язання самостійно платником податків не сплачені, у зв’язку з чим у відповідача виник податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 21 928,18грн.

ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва ДПС за результатами акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток відповідача від 07.03.2012 року №461/15-122/36384281, прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012 року яким нарахована штрафна санкція по податку на прибуток у розмірі 1020,00грн., яке було надіслано відповідачу поштою. (а.с.11-16)

Сума податкового зобов’язання самостійно платником податків не сплачена, у зв’язку з чим, з урахуванням переплати, у відповідача виник податковий борг з податку на прибуток у розмірі 720,15грн.

Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків. (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України)

Відповідно до ст.152 Податкового кодексу України, податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від’ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В п.58.3 ст.58 кодексу зазначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В п.57.3 ст.57 кодексу вказано, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість та по податку на прибуток.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до ст.57 та ст.203 Податкового кодексу України, про що свідчать матеріали справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Індастрі Девелопмент менеджмент груп» про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість та по податку на прибуток на загальну суму 22 648,18грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Індастрі Девелопмент менеджмент груп» (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, буд.77, код ЄДРПОУ 36384281) податковий борг в сумі 22 648 (двадцяти двох тисяч шестиста сорока восьми) грн. 18коп., з якого по податку на додану вартість у розмірі 21 928,18грн. та по податку на прибуток у розмірі 720,15грн., на користь Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова