Постанова № 30643880, 02.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 квітня 2013 року 10:55 № 826/3043/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альянс- Шатро»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПСпроскасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2013 р. № 0001942205,за участю представників сторін:

від позивача: Чернишова А.М., яка діє на підставі довіреності від 04.03.2013 р. № б/н.

від відповідача: Шкодич Ю.В., який діє на підставі довіреності від 16.01.2013 р. № 394/9/102-09.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Шатро» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2013 р. № 0001942205.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС, на підставі хибних висновків акту документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Шатро» від 05.02.2013 р. № 103/22-05/35427898 з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.01.2010 р. по 31.10.2012 р. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтайм Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Промоут Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідея 2004», Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтеро» за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2013 р. № 0001942205, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 105 209,00 гривень.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 05.02.2013 р. № 103/22-05/35427898 та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення від 21.02.2013 р. № 0001942205. Так, відповідачем вказано на заниження позивачем податку на додану вартість за травень 2012 р.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Печерському районі міста Києва ДПС проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Шатро» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.01.2010 р. по 31.10.2012 р. по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтайм Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Промоут Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідея 2004», Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінтеро».

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Шатро» статті 185, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.4, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2012 р. на загальну суму 84 167,00 гривень.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва ДПС складно акт перевірки від 05.02.2013 р. № 103/22-05/35427898 та винесено податкове повідомлення-рішення від 21.02.2013 р. № 0001942205, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 105 209,00 гривень, в тому числі за основним платежом - 84167,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 042,00 гривень.

За результатами розгляду заперечення на акт перевірки від 05.02.2013 р. № 103/22-05/35427898 Державною податковою інспекцією в місті Києві ДПС надано відповідь від 18.02.2013 р. № 7868/10/225-10, згідно якої, висновки акту документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Шатро» від 05.02.2013 р. № 103/22-05/35427898 залишено без змін.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Податкового Кодексу України.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.4 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавця про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки Державної податкової служби у Печерському районі міста Києва ДПС, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства, зроблено з огляду на відсутність операцій з придбання послуг у контрагента - ТОВ «Сінтеро». В зв'язку з чим, ТОВ «Сінтеро» не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Крім того, перевіркою не встановлено факт передачі послуг ТОВ «Сінтеро» від постачальників, у зв'язку з відсутністю договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Крім того встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення , наявність транспорту, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

За результатами зустрічної звірки ТОВ «Альянс Шатро» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Сінтеро».

Таким чином позивачем було включено до складу податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Сінтеро» за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р. суму 84 166,67 гривень

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Альянс Шатро» та ТОВ «Сінтеро» укладено договір про проведення рекламних кампаній від 29.04.2012 р. № 290412С-1, згідно якого ТОВ «Сінтеро» зобов'язується проводити рекламну кампанію для замовника на території України на узгоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій.

Відповідно до договору, за період з 01.05.2012 р.31.05.2012 р., ТОВ «Сінтеро» надані позивачу послуги на загальну суму 505 000,00, у т.ч. податок на додану вартість 84 166,67 гривень.

Відповідно до додатка від 29.04.2012 р. № 1 до договору від 29.04.2012 р. № 290412С-1 зазначена кількість, адреси, тип конструкцій, період розміщення та ціна. Вартість розміщення реклами складає 549 000,00 гривень, в тому числі ПДВ 91 500,00 гривень.

Позивач (замовник) зобов'язується здійснювати оплату частинами згідно наведеної таблиці: до 01.05.2012 р. - 219 600,00 гривень, до 01.06.2012 р. - 219 600,00 гривень, до 01.07.2012 р. - 109 800,00 гривень.

Згідно з укладеного між замовником і виконавцем акту про надання послуг від 17.05.2012 р. № 175, виконавцем було виконано рекламні послуги на суму 420 833,33 гривень, ПДВ 84 166,67 гривень, всього 505 000,00 гривень.

Відповідно до пп.2 п. 2 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року N 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, акт про надання послуг від 17.05.2012 р. № 175 не містить прізвища та ініціали посадової чи уповноваженої особи на його підписання, місця складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Таким чином, первинні документи, в даному випадку - акт про надання послуг оформлений з порушенням вимог законодавства, а тому не є документом, який може бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Відтак ані з договору про надання послуг, ані з акту виконаних робіт не можливо встановити кількість місць та адреси, де надавалися послуги з розміщення рекламних конструкцій, за допомогою яких засобів ці послуги надавалися, яке обладнання, персонал та транспортні засоби були задіяні на виконання цих послуг.

З матеріалів справи вбачається декларування ТОВ «Сінтеро» отриманих доходів по взаємовідносинам з позивачем згідно податкової накладної від 17.05.2012 р. № 20 на суму 505 000,00 гривень.

Зокрема позивачем надано суду, в якості доказів, фотозвіт на підтвердження розміщення рекламних конструкцій, проте встановити точне місцезнаходження, адресу розміщення рекламних конструкцій з нього не можливо.

Таким чином, позивачем на обґрунтування реальності здійснення господарських операцій інших доказів, крім договору про проведення рекламних кампаній від 29.04.2012 р. № 290412С-1, акту надання послуг від 17.05.2012 р. № 175 на суму 505 000,00 гривень, податкової накладної від 17.05.2012 р. № 20, картки рахунку за 17.05.2012 р. та фотокопій рекламних конструкцій суду не було надано.

За таких обставин суд зазначає, що наявність лише зазначених первинних документів та податкової накладної не може бути підставою для нарахування податкового кредиту.

Враховуючи вищенаведене, із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між придбанням послуг та їх реалізацією, руху активів, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту є правомірними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. За таких обставин, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між ТОВ «Альянс Шатро» та ТОВ «Сінтеро» були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.02.2013 р. № 0001942205, прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням всіх обставин справи, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги приватного ТОВ «Альянс Шатро» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2013 р. № 0001942205 не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69 - 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Шатро» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Іщук І.О.