Ухвала суду № 30641906, 19.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 р.Справа № 1625/2а-3860/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 27.11.2012р. по справі № 1625/2а-3860/12

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області

про закінчення виконавчого провадження

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа ОСОБА_1, звернулась до Полтавського районного суду Полтаської області з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Полтавської області, в якому просила:

- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Полтавської області від 07 вересня 2012 р. у виконавчому провадженні №33142264 з виконання виконавчого листа №2-а-31/2011 виданого 14.05.2012 р. Полтавським районним судом Полтавської області;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області виконати виконавчий лист 2-а-31/2011, виданий 14.05.2012 р. Полтавським районним судом Полтавської області в повному обсязі без обмежень в перерахунку за весь період із зазначенням загальної суми до виплати відповідних виплат з врахуванням розрахованих проведених виплат.

Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2012 р. по справі №1625/2а-3860/12 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Полтавської області Міщаніна О.В. від 07 вересня 2012 р. у виконавчому провадженні №33142264 з виконання виконавчого листа №2-а-31/2011 виданого 14.05.2012 р. Полтавським районним судом Полтавської області. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, ОСОБА_1 не погодившись з постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2012 р. по справі №1625/2а-3860/12 в частині незадоволених позовних вимог, подала апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що судом не з'ясовано та не встановлено, що боржником 15.08.2012 р. надано до відповідача розпорядження про проведення відповідного перерахунку за виконавчим листом №2-а-31/2011 від 14.05.2012 р. без зазначення у ньому розрахованих відповідних виплат, що унеможливлює виконання у повному обсязі зазначеного виконавчого листа. Крім того, судом першої інстанції не встановлені докази про відсутність коштів (відповідного фінансового ресурсу). Просить скасувати постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2012 р. по справі №1625/2а-3860/12 в частині незадоволених позовних вимог та прийняти нове рішення яким позов задовольнити повністю.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що виконавчим листом № 2-а-31/2011, виданим 14.05.2012 року Полтавським районним судом Полтавської області, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 30 листопада 2009 року та провести відповідні виплати з врахуванням проведених виплат. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Виконавчий лист № 2-а-31/2011 від 14.05.2012 року знаходився на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, та перебував в провадженні державного виконавця Міщаніна О.В.

07 вересня 2012 року державним виконавцем Міщаніним О.В . винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-31/11 виданого 14.05.2012 р. (а.с.18).

З постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження вбачається, що згідно постанови про відкриття виконавчого провадження боржника зобов'язано виконати рішення суду в 7-денний строк з моменту винесення постанови. Між тим в постанові зазначено, що Боржником 15.08.2012 року надано до відділу розпорядження (а.с.20), про проведення з 30.11.2009 р. по 01.07.2012 р. перерахунку пенсії, проте виплату коштів згідно проведеного перерахунку по рішенню суду не проведено у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу бюджету. Таким чином, у зв'язку з наявністю у боржника поважних причин невиконання судового рішення внаслідок відсутності коштів (відповідного фінансового ресурсу бюджету), підстави для накладення штрафу та звернення до правоохоронних органів з поданням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відсутні. Отже, відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» вжито вичерпних заходів примусового виконання рішення, та з посиланням на п.11 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-31/2011 від 14.05.2012 року закінчено.

Частково відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що порядок та строк виконання судового рішення передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставах, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Статтями 76 та 87 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає борг на боржника у подвійному розмірі.

Згідно п.1 ч.2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначає обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Згідно ч.2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.11 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

У відповідності до ч. 3 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що дані обставини не свідчать про поважність причин, з яких позивач був позбавлений можливості виконати судове рішення, оскільки судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, системний аналіз положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, яка повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Крім того, згідно ч.2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду, (в тому числі по справі Кечко проти України, рішення від 08.11.2005р.), якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Отже, доводи відповідача про поважність причин невиконання рішення суду, не знайшли свого підтвердження.

З урахуванням наведенного колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, щодо скасування постанови державного виконавця з примусового виконання виконавчого листа № 2а-31/2011 від 14.05.2012 р.

Щодо вимог про зобов'язання відповідача виконати виконавчий лист №2а-31/2011 виданий 14.05.2012 р. Полтавським районним судом Полтавської області в повному обсязі без обмежень в перерахунках за весь період із зазначенням загальної суми до виплати відповідних виплат з врахуванням розрахованих проведених виплат, колегія суддів зазначає.

Як вбачається з виконавчого листа №2а-31/2011 від 14.05.2012 р., відповідача зобов'язано здійснити позивачу виплати відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком встановленому Законом України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Отже, порядок та спосіб виконання рішень суду визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні заяви, в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Полтавської області виконати виконавчий лист №2а-31/2011 виданий 14.05.2012 року Полтавським районним судом Полтавської області в повному обсязі без обмежень в перерахунках за весь період із зазначенням загальної суми до виплати відповідних виплат з врахуванням розрахованих проведених виплат.

Згідно ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що приймаючи постанову від 07.09.2012 р. про закінчення виконавчому провадженню ВП №33142264 відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2012 р. по справі №1625/2а-3860/12 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 27.11.2012р. по справі № 1625/2а-3860/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.