Ухвала суду № 30640132, 09.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 року м. Київ К/9991/61602/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Лосєв А.М. Маринчак Н.Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Свиспан Лімітед»

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 року

у справі № 2а/1770/4105/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свиспан Лімітед»

до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування частково рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свиспан Лімітед» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Свиспан Лімітед») звернулося до суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Костопільська МДПІ) про визнання протиправним та скасування частково рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 року скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року. Прийнято нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Костопільською МДПІ проведено перевірку ТОВ «Свиспан Лімітед» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податків та зборів (обов'язкових платежів) при проведенні фінансово-господарських операцій з ПП «Лайкост» за період з 01.11.2007 року по 31.10.2010 року, та з ПП «Агроімпекс-Ресурс» за жовтень 2008 рок, за результатами якої складено акт № 203/23/32358806 від 17.03.2011 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки включено в рядок 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" податкової декларації з податку на прибуток підприємств витрати на придбання товарів (робіт, послуг) в ПП "Лайкост" та ПП "Агроімпекс-Ресурс", які не підтверджені документально, на загальну суму 878 111 грн. (без ПДВ), що призвело до заниження податку на прибуток на суму 219527 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, Костопільською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000262341 від 04 квітня 2011 року, яким ТОВ «Свиспан Лімітед» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на суму 274 408,75 грн., у тому числі за основним платежем - 219 527,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 54 881,75 грн.

За результатами адміністративного оскарження, зазначене податкове повідомлення-рішення податковими органами залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Суд апеляційної інстанцій погодився з такими висновками податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Свиспан Лімітед» та ПП «Лайкост» було укладено договір № ЛК/ТРШ-08 від 13.05.2008 року на поставку тріски технологічної з відходів фанерного виробництва (далі - договір поставки), згідно з яким поставка товару автотранспортом (залізничним транспортом) здійснюється на умовах СРТ м. Костопіль, Рівненська область (п.4.2, 4.3 договору); поставка товару супроводжується наступними документами: товарно-транспортна або залізнична накладна, специфікація (п.4.5. договору).

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що податкові накладні від 27.05.2008 року№143, від 31.05.2008 року №154, від 30.06.2008 року №221, від 24.07.2008 року №258, від 31.07.2008 року №276, від 28.08.2008 року №339, від 31.08.2008 року №363 підписані директором ПП «Лайкост» ОСОБА_10 Податкова накладна від 30.09.2008 року №389 підписана ОСОБА_6

В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що вироком Рівненського міського суду від 25-26 травня 2010 року, який набрав законної сили, засуджено засновника та керівника ПП «Лайкост» та ПП «Агроімпекс-Ресурс» ОСОБА_7 та ОСОБА_10 в скоєнні злочинів передбачених за ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.2 ст. 200, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366 Кримінального Кодексу України та ОСОБА_8 в скоєнні злочинів передбачених за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст. 200, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.358, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366 Кримінального Кодексу України в результаті злочинної діяльності, пов'язаної з конвертацією коштів та мінімізації податкових зобов'язань для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно вироку суду, в кінці 2007 року ОСОБА_8 за допомогою ОСОБА_10 та ОСОБА_7 створив ПП «Лайкост» та ПП «Ведко» для транзиту коштів. Кошти на рахунки вказаних підприємств почали надходити в 2008 році, які в подальшому перераховувались на рахунки ПП ОСОБА_7 та ОСОБА_10 та знімалися готівкою. Господарські операції ПП ОСОБА_7 та ОСОБА_10 не проводили і ніяких товарів чи послуг не надавали. Фірми «Агроімпекс-Ресурс» та «Інвабуд» також відносяться до транзитних фірм, через які переводилися кошти. Директором даних фірм був Обод П.Т.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ПП «Лайкост» не мало наміру здійснювати підприємницьку діяльність, оскільки створено для прикриття незаконної діяльності та його діяльність була направлена на приховування прибутків, в тому числі одержаних на підставі угод з іншими суб'єктами господарювання.

Відповідно до вимог ст.207 Господарського кодексу України та з урахуванням вимог ст. 228 Цивільного кодексу України, за якими правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже - є нікчемним, визнання якого судом недійсним в силу вимог ч. 2 ст. 215 цього Кодексу не вимагається.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Свиспан Лімітед» та ПП «Агроімпекс-Ресурс» укладено договір № АГІ/ТРШ-08 від 02.10.2008 року на поставку тріски технологічної з відходів фанерного виробництва, згідно якого поставка товару здійснюється на умовах СРТ м. Костопіль, Рівненська область автотранспортом/залізничним транспортом (п.4.2,4.3 договору); поставка товару супроводжується наступними документами: товарно-транспортна або залізнична накладна, специфікація (п.4.5. договору).

ПП «Агроімпекс-Ресурс» поставлено на адресу ТОВ «Свиспан Лімітед» протягом жовтня 2008 року товару (тріски технологічної) в кількості 257,79 м.куб. на загальну суму 34028,28 грн. з ПДВ.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Львівського апеляційного суду від 30 червня 2011 року у справі № 22634/10 позов ТОВ «Свиспан Лімітед» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Костопільської МДПІ від 31 грудня 2009 року № 0000962341/0, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Костопільської МДПІ від 31 грудня 2009 року № 0000952341/0 в частині зменшення ТОВ «Свиспан Лімітед» суми бюджетного відшкодування податку на додану варіть в розмірі 1505239,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 612742,50 грн. В іншій частині у задоволені позову відмовлено.

В свою чергу, суд касаційної інстанції постановою від 16.07.2012 року у справі № К/9991/71171/11 залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову.

Слід зазначити, що суд касаційної інстанції, визнав обґрунтованою позицію суду апеляційної інстанції щодо необхідності відмови у позові, що стосується зменшення податковим повідомленням-рішенням від 31.12.2009 № 0000952341/0 бюджетного відшкодування на суму 46067,00 грн. та визначення штрафних санкцій в сумі 23033,5 грн., яка мотивована відсутністю у позивача права на податковий кредит у листопаді 2008 року на суму 40395,65 грн. та у жовтні 2008 року на суму 5671,38 грн. на підставі податкових накладних, виданих ПП «Західлісбуд» та ПП «Агроімпекс-Ресурс», створених з метою конвертації коштів та мінімізації податкових зобов'язань, що встановлено вироком суду.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість були кошти по господарській операції ТОВ «Свиспан Лімітед» з ПП «Агроімпекс-Ресурс» щодо поставки у жовтні 2008 року товару (тріски технологічної) в кількості 257,79 м.куб. на загальну суму 34028,28 грн. з ПДВ на підставі податкової накладної від 31.10.2008 року № 181, яка підписана Обод П.Т. Вищевказана накладна слугувала підставою і для включення ТОВ «Свиспан Лімітед» зазначених витрат до валових.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Свиспан Лімітед» відхилити.

2. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2012 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді А.М. Лосєв

Н.Є. Маринчак