Ухвала суду № 30639897, 09.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 року м. Київ К/9991/49681/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Лосєв А.М. Маринчак Н.Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року

у справі № 107181/11/9104

за позовом Закритого акціонерного товариства "Гранд Маркет Груп"

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство "Гранд Маркет Груп" (далі по тексту - позивач, ЗАТ "Гранд Маркет Груп") звернулося до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області (далі по тексту - відповідач, Луцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

У касаційній скарзі Луцька ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ЗАТ "Гранд Маркет Груп", посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу Луцької ОДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Луцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Гранд Маркет Груп» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2009 року, серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в січні, липні 2009 року, про що складено довідку від 23.11.2009 року № 423/07/31398759.

У висновках довідки від 23.11.2009 року зазначено, що перевіркою буде підтверджено заявлену ЗАТ «Гранд Маркет Груп» суму бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2009 року в розмірі 38 657грн., за серпень 2009 року у сумі 226 091 грн. після отримання результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що одним з основних постачальників ЗАТ «Гранд Маркет Груп» у липні 2008 року була Корпорація «Альтіс-Холдинг», якою згідно договору генерального підряду №23/ПЛ від 10.05.2007 року та договору на створення проектної документації №01/08-Лп від 08.05.2008 року надано будівельно-монтажних та проектних робіт на суму 1 275 674грн., в тому числі ПДВ -212 612грн.40коп.

Луцькою ОДПІ для підтвердження взаємовідносин ЗАТ «Гранд Маркет Груп» із корпорацією «Альтіс-Холдинг» було направлено запити по місцю реєстрації постачальника від 04.11.2009р. №13309/7/23-309, від 06.07.2010р. №4152/7/23-309, від 29.11.2010р. №9987/7/23-309, проте, відповіді з результатами зустрічної перевірки не було отримано, натомість ДПІ у Святошинському районі м. Києва надіслала копію листа на ім'я керівника корпорації «Альтіс-Холдинг» від 30.07.2010 року, що надсилався на виконання запитів Луцької ОДПІ.

08.12.2010 року Луцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ «Гранд Маркет Груп» з питань правових відносин з постачальником 1-ї ланки корпорацією «Альтіс-Холдинг» за липень 2009 року, які вплинули на бюджетне відшкодування по декларації за серпень 2009 року, за результатами якої складено акт № 9120/23-3/31398759 від 08.12.2010 року.

В акті перевірки зазначено,що позивачем порушено п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2 «а» п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР) в результаті чого не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника в банку за серпень 2009 року в сумі 87 944 грн. по постачальнику 1 ланки Корпорації «Альтіс-Холдинг».

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2010 року № 0001842302/0 про зменшення ЗАТ «Гранд Маркет Груп» бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на 87 944 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до положень пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку.

Згідно пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом; для включення платником до податкового кредиту з подальшим віднесенням до розрахунку бюджетного відшкодування сум ПДВ за податковим векселем не має правового значення спосіб, який було обрано платником для погашення такого векселя, а саме - за рахунок належним чином підтвердженої суми бюджетного відшкодування (яка підлягала виплаті платникові) або шляхом перерахування до бюджету грошових коштів (зокрема, тих, що можливо було отримано платником за наслідками виплати належних йому сум бюджетного відшкодування).

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судами попередніх інстанцій між Корпорацією «Альтіс-Холдинг» та ЗАТ "Гранд Маркет Груп" було укладено договір генерального підряду № 23/ПЛ від 10.05.2007 року на будівництво об'єкту - ТРЦ «ПОРТ».

Крім того, між Корпорацією «Альтіс-Холдинг» та ЗАТ "Гранд Маркет Груп" було укладено договір на створення проектної документації № 01/08-Лп від 08.05.2008 року.

Фактичне виконання умов договору генерального підряду № 23/ПЛ від 10.05.2007 року та договору на створення проектної документації № 01/08-Лп від 08.05.2008 року підтверджується матеріалами справи, зокрема, податковими накладними, актами приймання виконаних підрядних робіт тощо.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, судами першої та апеляційної інстанцій вірно зроблено висновок, що на час перевірки, договори укладені між Корпорацією «Альтіс-Холдинг» та ЗАТ "Гранд Маркет Груп" були сторонами виконані належним чином, позивач прийняв роботи та послуги та повністю їх оплатив.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Волинського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області відхилити.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2012 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді А.М. Лосєв

Н.Є. Маринчак