Ухвала суду № 30639048, 20.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2013 р. справа № 2а-0870/7162/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Шлай А.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року

у справі: № 2а-0870/7162/11

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про: скасуванні податкових повідомлень - рішень -,

Встановив:

У серпні 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі ВАТ «Запоріжсталь», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі СДПІ, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.08.2011 №0000640801, від 22.08.2011 №0000680801, якими позивачу зменшено суми від'ємного значення ПДВ за травень 2011року на 499983,00грн. та бюджетного відшкодування за травень 2011року на 499983,00грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 22.08.2011 року № 0000640801 та від 22.08.2011 року № 0000680801.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано посиланнями на норми Податкового кодексу, а також тим, що показники податкового обліку підприємства сформовані у відповідності до чинного законодавства.

Суд також зазначив, що позивач, який є покупцем, не може нести відповідальність за несплату ПДВ продавцями-постачальниками. Крім того, на час здійснення господарських операцій безпосередні контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ, а відсутність у постачальників по ланцюгу відображення у податковому обліку податкового кредиту не є порушенням позивачем приписів чинного законодавства.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року та прийняти рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач вважає, що висновки суду є наслідком неврахування суттєвих обставин справи, а рішення - не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.

Так, відповідач вказує, що що податковим органом проведено співставлення задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту по ланцюгу постачання та встановлено відсутність декларування податкових зобов'язань по ланцюгу постачання від контрагентів ПП «Кібар» та ТОВ «Енергостройінвест».Відповідач вважає, що фінансово-господарська діяльність позивача по операціям з отримання від указаних підприємств товарів здійнюється поза межами правового поля. Вказуює, що чинним законодавством України встановлений прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням податку. Оскільки у контрагентів позивача по ланцюгу наявні порушення щодо сплати ПДВ, то рішення, якими позивачу зменшено суми від'ємного значення ПДВ за травень 2011року на 499983,00грн. та бюджетного відшкодування за травень 2011року на 499983,00грн. є правомірними.

Крім того, відповідач вказує, що правочини між ВАТ «Запоріжсталь» та вищезазначеними контрагентами є фіктивними.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що винесена внаслідок всебічного та об'єктивного розгляду справи.

У судовому представник відповідача доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Представник позивача підтримав доводи та вимоги, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представників відповідача та позивача, дослідивши апеляційну скаргу та заперечення на неї, інші матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Посадовими особами СДПІ у період з 18.07.2011 по 05.08.2011 проводилась позапланова виїзна перевірка ВАТ «Запоріжсталь» з питання визначення правомірності декларування відємного значення ПДВ за травень 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за травень 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2011 по 30.04.2011. За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт від 05.08.2011 №338/08-01/00191230 (далі Акт-1).

Проведеною перевіркою встановлені та у Акті-1 зафіксовані порушення позивачем, зокрема, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п. 200.3 ст.200 Податкового кодексу України (далі ПК України), п. 10.1 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», а саме, завищення суми бюджетного відшкодування та відємного значення ПДВ за травень 2011 року на суму 449983,00грн.

Посадовими особами СДПІ проведена камеральна перевірка ВАТ «Запоріжсталь» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за червень 2011 року, За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт від 05.08.2011 №340/08-01/00191230 (далі Акт-2).

Проведеною перевіркою встановлені та у Акті-2 зафіксовані порушення позивачем, зокрема, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п. 200.3 п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (далі ПК України), п. 10.1 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», а саме, завищення заявленої за червень 2011 року суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 449984,00грн.

За результатами проведеної перевірки та на підставі виявлених порушень відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.08.2011 №0000640801, від 22.08.2011 №0000680801, якими позивачу зменшено суми від'ємного значення ПДВ за травень 2011року на 499983,00грн. та бюджетного відшкодування за травень 2011року на 499983,00грн.

Вважаючи названі рішення протиправними, позивач звернувся до суду.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, суми податкового кредиту, з правомірністю нарахування яких не погоджується податковий орган, сформовано підприємством на підставі документів бухгалтерської та податкової звітності, у яких відображені господарські операції з контрагентами позивача - ТОВ «Енергостройінвест» та ПП «Кібар».

Як підтверджено матеріалами справи, 22.10.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ «Енергостройінвест» (постачальник) укладений договір поставки №20/2010/1680, відповідно до якого постачальник зобовязуєтья виготовити та поставити покупцю феррохром.

Із матеріалів справи вбачається (довідка ЄДР №10835644 станом на 16.08.2011), що ТОВ «Енергостройінвест» зареєстроване як юридична особа 24.01.2007. Видами діяльності підприємства є, зокрема, оптова торгівля рудами заліза та колорьових металів. На момент, що перевірявся, ТОВ «Енергостройінвест» було зареєстроване як платник ПДВ з 02.02.2007. На час розгляду справи судом у Єдиній базі даних про платників ПДВ відомості щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Енергостройінвест» відсутні.

22.10.2010 між позивачем (покупець) та ПП «Кібар» (постачальник) укладений договір поставки №20/2010/1647, відповідно до якого постачальник зобовязуєтья виготовити та поставити покупцю алюміній вторинний.

Із матеріалів справи вбачається (довідка ЄДР №9901762 станом на 10.05.2011), що ПП «Кібар» зареєстроване як юридична особа 23.09.2004. На період, стосовно якого проведено перевірку, ПП «Кібар» було зареєстроване як платник ПДВ з 21.11.2006. На час розгляду справи судом у Єдиній базі даних про платників ПДВ відомості щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ відсутні.

На підтвердження господарських операцій з названими особами та в обґрунтування сум податкового кредиту з ПДВ, сформованого підприємством, позивач надав перевіряючим рахункки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, приходні ордери, платіжні доручення.

Із матеріалів справи вбачається та представниками відповідача не заперечується, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту, відповідають вимогам чинного законодавства. Належне оформлення та достовірність підписів на названих документах відповідачем не спростовуються.

Пунктом 198.1 ст. 98 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами указаної статті встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, доводи відповідача стосовно того, що формування платником податків показників податкового кредиту та бюджетного відшкодування залежить від належного виконання контрагентами обов'язків щодо сплати податків, спростовується викладеним вище.

Як свідчить зміст акту перевірки (стор. 24 акту, а.с. 34), в ході проведення перевірки встановлено проведення безтоварних операцій.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів, тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку ; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Обставини, зазначені у роз'ясненні як підстави для визнання господарських операцій безтоварними, у акті перевірки не відображено.

Згідно ч.2 ст.71 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже висновки відповідача стосовно безтоварності операцій позивача не можна вважати доведеними.

Стосовно висновків відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем, слід зазначити наступне.

Поняття недійсного правочину є категорією, визначеною ЦК, який не регулює податкові відносини.

Податкове законодавство пов'язує показники податкового обліку з наявністю чи відсутністю господарських операцій та рухом активів платника податків, незалежно від того, чи відповідають угоди, на підставі яких вони здійснені, цивільному законодавству.

Крім того, пунктом 201.8 ст.201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 №755, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Із матеріалів справи вбачається, що безпосередні контрагенти позивача на час здійснення відповідних господарських операцій були зареєстровані як платники ПДВ. Названа обставина представниками відповідача не заперечується.

Крім того, під час проведення перевірки позивач надавав перевіряючим відповідні первинні бухгалтерські документи (рахунки-фактури, накладні, тощо), які підтверджують здійснення відповідних господарських операцій між ВАТ «Запоріжсталь» та його контрагентами. Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200 ПК України).

Згідно із п. 200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порушень зазначених норм законодавства під час судового розгляду не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції , що згідно ст. 200 КАС є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін..

Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення .

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року - без змін.

.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко