Рішення № 30638561, 21.03.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/13888/2012

Провадження №2/202/530/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 березня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.

при секретарі Фісун К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства « Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення коштів , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в липні 2011 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 809661/ФЛ від 14.04.2008 року у розмірі 38114 грн.62 коп.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ « Надра» були задоволені.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2012 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.03.2012 року за позовною заявою Публічного акціонерного товариства « Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення коштів скасовано.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що 14.04.2008 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 809661/ФЛ про надання споживчого кредиту у сумі 20000 грн., строком до 17.03.2011 року, із сплатою 3,1 відсотків річних за користування кредитними коштами. Відповідачка належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором. Станом на 31.12.2010 року загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 38 114 грн. 62 коп., просив стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 38 114 грн. 62 коп. та судові витрати по справі.

Представник позивача відповідно до заяви просив розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Позовні вимоги визнав частково в частині заборгованості за тілом кредиту, однак вважає, що заборгованість за відсотками завищена, також не погоджується з нарахуванням пені та штрафом. Вказав, що відповідачкою перераховано на погашення заборгованості 200 грн.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору № 809661/ФЛ від 14.04.2008 року ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство « комерційний банк « Надра», був виданий споживчий кредит ОСОБА_1 в сумі 20000 грн., строком до 17.03.2011 року, із сплатою 3,1 відсотків річних за користування кредитними коштами. Згідно до п.1.1 кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в термін і в розмірах, що встановлені графіком погашення та Укладено додаток №1.

Відповідно п. 3.2.3 кредитного договору Позивач має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, якщо відповідач не вніс черговий платіж у термін, визначений п. 2.3.2 кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту. Визначеного у п. 2.3.2 кредитного договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язань відповідача щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 3.3. 5 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасного сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п. 2.3.2 кредитного договору більш ніж на два дні, відповідач сплачує позивачу фіксований штраф у розмірі 30,00 грн.

Відповідачка суму кредиту використала. Однак, у призначений строк повернення кредитних коштів та сплату відсотків не здійснювала. У зв`язку з чим заборгованість по кредиту станом на 31 грудня 2010 року склала 38114 грн.62 коп., а саме: непогашена сума кредиту 17251 грн. 75 коп.; заборгованість по несплаченим відсоткам 15193 грн. 23 коп.; несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань 5309 грн. 64 коп.; несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімального необхідного платежу 360 грн.

Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язань не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому відповідачка зобов'язана оплатити заборгованість за кредитним договорам а саме: тіло кредиту в розмірі 17251 грн. 75 коп.

Оскільки проценти є платою ( винагородою) за користування грошовими коштами, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки процентів за користування кредитом в розмірі 15193 грн. 23 коп. законні та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення пені нарахованої за неналежне повернення кредиту та сплату процентів в розмірі 5309 грн. 64 коп.

Відповідно до ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Базою для розрахунку пені є сума виконаного неналежним чином грошового зобов'язання.

При цьому неналежним виконанням грошового зобов'язання є його прострочення. За кредитними договорами простроченням є несплата чи несвоєчасна сплата позичальником кредиту та процентів за його користування. Пеня стягується за кожний день прострочення виконання обов'язків боржником щодо повернення кредиту.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються ЦК України та Законом України № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року.

Згідно з пунктом 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Слід зауважити, що ст.1 Закону України № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але саме для пені по грошових зобов'язаннях встановлене обмеження ст. 3 Закону, відповідно до якої розмір пені не може перевищуй подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за яким сплачується пеня.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи із вищевикладеного, та оцінюючи докази в їх сукупності суд вважає за можливим зменшити розмір пені та стягнути із відповідачки пеню в розмірі 500 грн. 00 коп.

Щодо заявлених вимог про стягнення суми несплаченого штрафу в розмірі 360 грн. за прострочення строків сплати, то суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по справі в розмірі 501 грн. 15 коп., а саме витрати по сплаті судового збору у розмірі 381 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120 грн.

Керуючись: ст. ст. 526, 536, 1212, 1213, 1214 ЦК України, ст.ст.11,15,27, 30, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( 49130 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (к/р 32002180102, МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованості за кредитним договором № 809661/ФЛ від 14.04.2008 року у сумі 32944 грн. 98 коп., а саме: непогашений кредит в розмірі 17251 грн.75 коп.; несплачені відсотки - 15193 грн. 23 коп.; пеню в розмірі - 500 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 381 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 120 грн., а всього 33446 грн.13 коп.( Тридцять три тисячі чотириста сорок шість гривень 13 коп.)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П. Слюсар